Рішення

від 08.07.2008 по справі 10/146

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/146

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  08.07.08                                                                                                         Справа № 10/146

    За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю „КАРІНА”, м.Червоноград

до  відповідача: Дочірня компанія  „Укртрансгаз” НАК  „Нафтогаз України” в особі УМГ „Львівтрансгаз”, м.Львів

про  стягнення 12 806  грн. 36 коп.   

                                                                                                 Суддя Довга О. І.

                                                                                                             Секретар Яремчук С.

Представники:    

Від позивача :  Романів С.І.  –довіреність № б/н від  07.07.08р.

Від відповідача:   Верхрацька С.І. –довіреність від 21.12.2007р. ;

Стороні Позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України.

Від здійснення технічного забезпечення судового процесу сторона відмовилася.

            На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „КАРІНА”, м.Червоноград до  Дочірньої компанії  „Укртрансгаз” НАК  „Нафтогаз України” в особі УМГ „Львівтрансгаз”, м.Львів про  стягнення 12 806  грн. 36 коп.   

            Позивач в судовому засіданні   08.07.2008р. позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених  у відзиві на позовну заяву  за № 2778/6 від 08.07.08р.

              Заслухавши представників сторін та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне:

Відповідно до умов договору № 01-267 ін -05 на виконання робіт у будівництві „Реконструкція КС Тернопіль” , укладеного між  ТзОВ „Каріна” (Позивач) та ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” в особі УМГ „Львівтрансгаз”  (Відповідач) 16.06.2005року,  Позивач зобов”язувався власними  та залученими  силами і засобами , на власний ризик  виконати  передбачені роботи , а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи в порядку і на умовах, визначених Договором.

Позивач свої зобов”язання по контракту перед Відповідачем  виконав належним чином  на загальну суму  627 049 грн. 00 коп.

За виконані позивачем роботи Відповідач розрахувався  частково  на загальну суму 85 000,00 грн.

Відповідно до накладних  на матеріали , між сторонами  проведено взаємозалік  і зараховано за матеріали і послуги готелю  252 900, 93 грн.

Таким чином, за виконані роботи Відповідач  повинен був оплатити Позивачу  289 148,07 грн.

Оскільки в контракті не було встановлено конкретний строк здійснення оплати, Позивач відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України надіслав відповідачу  претензію з вимогою погасити заборгованість в семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, на що отримав відповідь про визнання претензії в повному обсязі, проте оплати не здійснив.

Позивач звернувся  в господарський суд Львівської області з вимогою про стягнення боргу.

Рішенням господарського суду Львівської області  від 25.09.2007р. позовні вимоги задоволено повністю і стягнуто в користь Позивача  289148,07 грн. з розстрочкою виконання рішення  суду на 4 місяці  рівними частинами  по 72 287 грн. 01 коп. перші                3 місяці  та 72 287 грн. 04 коп. останній день місяця. 15.01.2008року борг відповідачем погашений в повній сумі.

Дослідивши всі обставини справи та оцінивши  подані суду докази, суд визнав позов обґрунтованим та таким, який підлягає до задоволення повністю виходячи з наступного.

Згідно  ч.1 ст. 193 ГК України  господарські зобов”язання  повинні виконуватись  належним чином  відповідно  до закону , інших правових актів і договору. Боржник  вважається  таким, що прострочив, якщо він не приступив   до виконання  зобов”язання   або не виконав  його в строк, встановлений    договором  або законом ( ст. 612  ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити  суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, а також  три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Таким чином, відповідно до розрахунків, які подані Позивачем, Відповідач зобов'язаний сплатити за період з 12.07.2007р. по 25.09.2007р.(до рішення господарського суду)   та з 27.09.2007р. по 15.01.2008р.(після рішення господарського  суду)  на користь Позивача  3 % річних від суми боргу у розмірі  1844,09 грн.  та інфляційні втрати у розмірі 10 823 грн. 69 коп. (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального  кодексу України факти,  встановлені  рішенням  господарського суду  (іншого органу,  який вирішує  господарські справи) під час розгляду  однієї справи , не доводяться  знову  при вирішенні  інших спорів , в яких беруть участь  ті  самі сторони.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката на  загальну суму  1 500 грн. На підтвердження понесених витрат  позивачем подано суду копію платіжного доручення № 881 від 02 червня 2008 року.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг адвоката , витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу тощо. Суми , які підлягають сплаті за послуги адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ч.5 ст. 49 ГПК України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

    Враховуючи наведене, а також ст.. 193 ГК України, ст.  612 ,625 ЦК України та               ст. ст. 4, 33,34,44,49, 82, 83, 84, 85,116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Дочірньої компанії  „Укртрансгаз” НАК  „Нафтогаз України” в особі УМГ „Львівтрансгаз”(79000,  м.Львів, вул. Рубчака, 3  р/р 26009301366432 у філії „Залізничне відділення  АК Промінвестбанку м.Львова” МФО 325105, ЗКПО 25560823 )  на користь   Товариства з  обмеженою  відповідальністю   „КАРІНА”                         

(80100, Львівська область, м.Червоноград , вул. Сокальська, 38 р/р 260007705 ЗКПО 19322717 МФО 325570 ЛОД ВАТ „Райффайзен банк Аваль” м.Червоноград )               10 823 грн. 69 коп.  інфляційних нарахувань , 1982 грн. 67 коп.  3% річних  ,                129 грн. державного мита ,  118,00 грн. інформаційно-технічних послуг та 1500 грн. витрат за послуги адвоката.

3.          Наказ видати згідно із ст. 116 ГПК України

Суддя