Рішення

від 07.07.2008 по справі 16/112пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/112пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.08                                                                                 Справа № 16/112пн

      За позовом  Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Малого приватного підприємства  “Олігархія”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про звільнення  земельної ділянки та приведення її у належний для використання вигляд

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Шапошникова О.М.

за участю представників сторін:

від позивача –Cмолій Д.С., довіреність від  08.01.08. № 78;

від відповідача –Голик М.В., дов. від 01.07.08,

                                               ВСТАНОВИВ:

             Суть спору: позивачем заявлено вимогу про зобов'язання звільнити земельну ділянку під самовільно збудованою прибудовою до нежитлового приміщення магазину по вул. «Першотравнева», 33 у м. Сєвєродонецьку Луганської області шляхом знесення  прибудови та привести земельну ділянку у придатний до використання стан.

          Відповідач відзивом від 04.07.08. просить суд припинити провадження у справі у зв'язку з непідвідомчістю даного спору господарському суду. Представник відповідача вказує у відзиві, що позов слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.

По суті заявлених вимог представник відповідача письмових заперечень не надав. В усній формі підтвердив факт відсутності правовстановлюючих документів на використання під прибудову земельної ділянки і надав до матеріалів справи акт Державної інспекції управління з контролю за використанням та охороною земель у Луганській області від 18.07.07., який також доданий до справи позивачем і в якому вказано, що земельна ділянка займана відповідачем без правових підстав.

          Представник позивача підтримав позов.

          Представник відповідача в усній формі заявив клопотання про надання відстрочення виконання рішення по даній справі, мотивуючи своє клопотання тим, що на розібрання прибудови знадобиться досить багато часу і в прибудові знаходиться значна кількість цінних технічних приладів.

          Представник позивача заперечив проти клопотання і зазначив про навмисне затягування часу відповідачем для оскарження дій позивача по відмові у наданні в оренду безпідставно займаної земельної ділянки.    

             При розгляді справи судом встановлено.

          Перевіркою, проведеною державним інспектором Луганської міжрайонного відділу управління з контролю за використанням та охороною земель у Луганській області, встановлено факт використання відповідачем земельної ділянки площею 0,0015га у м. Северодонецьку Луганської області по вулиці «Першотравневій», 33 для розміщення самовільно збудованої прибудови до магазину, про що складено акт від 18.07.07.

У відношенні відповідача Інспекцією державного архітектурного-будівельного контролю по Луганській області  винесено постанову щодо усунення порушень земельного законодавства та притягнуто відповідача до адміністративної відповідальності по ст.97 КУпАП України.

Відповідачем не було усунуто порушення вимог закону, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою до відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0015га, розташовану за адресою: у м. Северодонецьку Луганської області по вулиці «Першотравневій», 33 шляхом демонтажу самовільно збудованої прибудови та привести її у належний для використання стан.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи,  вислухав представників заявника та позивача, оцінивши надані ними докази своїх вимог до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до норми ст.19 Основного Закону держави –Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням понять, що даються у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ): справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої); суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1).

Таким чином, згідно положень статті 3 цього Кодексу ( 2747-15 ), справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта, а цей суб'єкт, відповідно, зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.

У тому ж випадку, коли суб'єкт, у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, не здійснюють у спірних правовідносинах владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, з яким виник спір, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції та не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Спірні правовідносини, які є предметом судового розгляду, виникли у зв'язку з неправомірним зайняттям земельної ділянки під самовільне будівництво. Позивач, як власник земельної ділянки, оспорює правомірність такого зайняття земельної ділянки. Тобто, предметом спору у справі є право користування спірною земельною ділянкою, що виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Конституцією України, ст.ст.13,14 встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, іншими законодавчими органами України.

Відповідно до ст. 12, 83 Земельного кодексу України суб'єктами права державної власності на землю в межах їх території є міські, селищні і сільські ради.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, на якій розташовані об'єкти відповідача, належать територіальній громаді м. Северодонецька Луганської області на праві власності.

У зв'язку з неправомірним зайняттям відповідачем земельної ділянки під розташування власного майна за адресою: м. Северодонецьк Луганської області, вул. «Першотравнева», 33 позивачем правомірно заявлено даний позов на підставі ст.ст.125,212 ЗК України з вимогою про зобов'язання відповідача  звільнити земельну ділянку площею 0,0015 га, розташовану  за адресою: м. Северодонецьк Луганської області, вул. «Першотравнева», 33 та привести дану земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом прибирання з неї самовільно збудованої прибудови.

Відповідач користується землею в межах територіальної громади м. Северодонецьк Луганської області, вул. «Першотравнева», 33 у розмірі 0,0015га і цей факт є встановленим під час розгляду даного спору, але відповідач не оформив правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою, на якій розташовано його будівлю.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. Частиною 2 цієї статті визначено, що при відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

Статтею 125 визначено, що право власності та право користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Тому суд дійшов висновку, що позивач неправомірно користується земельною ділянкою під самовільно збудованою прибудовою, адже позивач  не надав докази, які б свідчили про право користування спірною земельною ділянкою в розумінні ст. 125 Земельного кодексу України.

Право власності або право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актами, право оренди  - оформлюється договором оренди, адже законом –Земельним кодексом та Законом України «Про оренду землі»чітко визначено спосіб оформлення права користування земельними ділянками та вказані документи, які таке право посвідчують.

Відповідач не оформив у відповідності до вимог закону право користування земельною ділянкою і займає землю під розташованою самовільно збудованою прибудовою у м. Северодонецьк Луганської області, вул. «Першотравнева», 33  площею 0,0015га безпідставно.

Згідно з правилами ст.212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування ними. Норма ч.2 цієї статті зобов'язує відповідача привести займану ним земельну ділянку у належний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за власний рахунок. За таких підстав, позов слід задовольнити.

Клопотання відповідача про надання відстрочки виконання даного рішення до оскарження у суді відмови позивача у наданні спірної земельної ділянки в оренду залишити без задоволення за безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки факт неправомірної забудови і неправомірного користування земельною ділянкою під цю забудову встановлено судом і з огляду на припис ст.212 ЗК України відповідач зобов'язаний звільнити землю.

Відповідно до правил ст.44-49 ГПК України судові витрати слід стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.13,14,19 Конституції України, ст.ст.120,125,126,212 Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», керуючись ст.ст.33,34,43,49,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.             Позов задовольнити.

 2. Зобов'язати Мале приватне підприємство  “Олігархія”, м. Северодонецьк Луганської області, вул. «Першотравнева», буд.33, квартира 6, ід. код 13412856 звільнити земельну ділянку площею 0,0015га у м. Северодонецьк Луганської області по вул. «Першотравневій», 33   шляхом демонтажу самовільно збудованої прибудови та привести земельну ділянку у належний до використання стан.

3.Стягнути з Малого приватного підприємства  “Олігархія”, м. Северодонецьк Луганської області, вул. «Першотравнева», буд.33, квартира 6, ід. код 13412856 на користь:

- Державного бюджету України р/р 31114095500006, банк УДК у Луганській області, одержувач ВДК Ленінського району м. Луганська, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито у сумі 85 грн. Видати наказ ДПІ м. Ровеньки Луганської області;

- Державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Київ, МФО 325707 ЄДРПОУ 30045370 витрати на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. Видати наказ.

Рішення підписане 11.07.08.     

         Суддя                                                                                   Р. Шеліхіна