Рішення

від 26.09.2011 по справі 22/247

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/247 26.09.11

За позовом Публічного акціонерного товариства «Ук раїнський науково-дослідний інститут

авіаційної тех нології»

до Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Агора-Т»

про стягнення інфляційних збитків та 3% річн их

суддя Сам сін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА _1. (довіреність від 15.08.2011р.);

від відповідача: не з' я вились;

В судовому засіданні 26.09.2011 р. у відповідності до ст. 85 Госп одарського процесуального к одексу України, оголошено вс тупну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне тов ариство «Український науков о-дослідний інститут авіацій ної технології»(надалі позив ач) звернулось до суду з позов ом про стягнення з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Агора-Т»(надалі ТОВ «Агор а-Т», відповідач) 51 640, 68 грн. боргу .

Згідно з поданою уточнено ю позовною заявою, здійснивш и розрахунок суми боргу прис удженої до стягнення з відпо відача за рішенням суду у спр аві 2/258 від 16.09.2008р. за час простроч ення з 01 жовтня 2008р. по 01.09.2011р. та ро зрахунок 3% річних з 17 вересня 20 08р. по 26 вересня 2011р., позивачем н а розгляд суду передані вимо ги про стягнення з відповіда ча загальної суми 41 822, 36 грн. зби тків від інфляції та 3% річних за невиконання грошових зобо в' язань.

Позовні вимоги мотивован і тим, що відповідачем не вико нано рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2008р. яки м встановлено на день розгля ду справи, тобто 16 вересня 2008р., ф акт існування грошового зобо вязання ТОВ «Агора-Т»перед В АТ «Український науково-досл ідний інститут авіаційної те хнології»та обов' язок його сплатити в розмірі 86 260, 53 грн.. Як те стверджується позивачем, на підставі цього юридичног о факта між боржником і креди тором виникло грошове правов ідношення, згідно якого ТОВ « Агора-Т»зобов' язано сплати ти 86 260, 53 грн. на користь ВАТ «Укр аїнський науково-дослідний і нститут авіаційної технолог ії».

Відповідачем позову не виз нано, заперечення викладені письмово у отриманому судом відзиві на позов.

Розглянувши подані доку менти, дослідивши наявні у сп раві докази, господарський с уд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарськог о суду міста Києва від 16.09.2008р. у с праві 2/258 задоволено позовні в имоги Відкритого акціонерно го товариства «Український н ауково-дослідний інститут а віаційної технології»про ст ягнення з Товариства з обмеж еною відповідальністю «Агор а-Т»85 289, 63 грн. боргу, а також стяг нуто судові витрати в розмір і 852, 90 грн. державного мита та 118 г рн. витрат на інформаційно-те хнічне забезпечення.

Враховуючи, що загальна сум а до стягнення за вказаним су довим рішенням складає 86 260, 53 гр н., з посиланням на невиконанн я відповідачем наказу суду п о вказаній справі, позивачем здійснено нарахування збитк ів від інфляції в розмірі 31 739, 88 грн. за період прострочення з 01.10.2008р. по 01.09.2011р. та 3% річних в розм ірі 10 082, 48 грн. за період простро чення з 17.09.2008р. по 26.09.2011р..

Заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню вихо дячи з наступного.

Положеннями статті 625 ЦК Ук раїни передбачено, що боржни к, який прострочив виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора зобов' яза ний сплатити суму бо ргу з урахуванням вс тановленого індексу інфляці ї за весь час прострочення, а т акож три проценти річних від простроченої суми, якщо інши й розмір процентів не встано влений договором або законом .

Відповідно до статті 599 Циві льного кодексу України зобов 'язання припиняється виконан ням, проведеним належним чин ом.

Діюче законодавство не по в'язує припинення зобов'язан ня з наявністю судового ріше ння чи відкриття провадження по його примусовому виконан ню, однак припиненим може бут и зобовязання яке виникло, а в ідповідно до ст. 625 ЦК України г рошовим зобов'язанням є сума боргу, яка виникла на підстав і зобов'язальних відносин, а н е всі грошові суми, які підляг ають стягненню за рішенням с уду з боржника на користь кре дитора.

При цьому судом відхиляють ся доводи позивача з приводу застосування положень ст. 625 Ц К України щодо грошового зоб овязання, яке виникло на підс таві такого юридичного факту як судове рішення, оскільки п ередбачене законом право кре дитора вимагати сплати боргу з урахуванням ін дексу інфляції та процентів річних є способами захисту й ого майнового права та інтер есу, суть яких полягає у відшк одуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення гр ошових коштів внаслідок інфл яційних процесів та отриманн і компенсації (плати) від борж ника за користування утримув аними ним грошовими коштами, належними до сплати кредито рові.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є прав овідношення, в якому одна сто рона (боржник) зобов'язана вчи нити на користь другої сторо ни (кредитора) певну дію (перед ати майно, виконати роботу, на дати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певн ої дії, а кредитор має право ви магати від боржника виконанн я його обов'язку.

Зобов'язання виникають на п ідставах, встановлених ст. 11 ц ього Кодексу, зокрема догово рів та інших правочинів (ч. 2 ст . 509 ЦК України).

Згідно з ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених ак тами цивільного законодавст ва, цивільні права та обов 'язки можуть виникати з рішен ня суду.

Таким чином, не будь-яке суд ове рішення є підставою вини кнення для сторін спору циві льних прав і обов'язків, оскіл ьки саме норма матеріального закону має вказувати на підс таву виникнення відповідног о цивільного права чи обов' язку із судового рішення для сторін договірних відносин, а таких норм з приводу наявно сті судового рішення про стя гнення боргу за договором ор енди, чинне законодавство не містить.

В даному випадку, судове ріш ення у справі 2/258 від 16.09.2008р. не є п ідставою виникнення грошово го зобовязання, оскільки в су довому порядку розглядався с пір, який виник між сторонами з приводу сплати боргу за дог овором, що не свідчить про вин икнення такого зобовязання с аме з судового рішення.

Враховуючи приклади приве дені у коментованій статті к одексу, такими випадками є:

- рішення судів іноземних к раїн, які визнаються підстав ами виникнення цивільних пра в та обов'язків на території У країни в порядку виконання т а визнання рішень іноземних судів відповідно до положень Цивільного проц есуального кодексу України, Законів України «Про міжнаро дне приватне право», «Про між народний комерційний арбітр аж», «Про визнання і виконанн я рішень іноземних судів»,

- судові рішення по розгляду питань у зв'язку з правами інт електуальної власності (ріше нням суду може бути визнано п раво інтелектуальної власно сті творця, чи право використ ання певного об'єкта права ін телектуальної власності, або припинено відповідне інтеле ктуальне право) відповідн о до норм ЦК (ст. 16 тощо), с пеціальних законів про відпо відні об'єкти права інтелект уальної власності; зокрема, ч . 1 ст. 469 ЦК передбачає можливіс ть визнання недійсними прав інтелектуальної власності н а винахід, корисну модель, про мисловий зразок з підстав і в порядку, встановлених закон ом; Закони України «Про охоро ну прав на винаходи і корисні моделі»і «Про охорону прав н а промислові зразки»встанов люють, що патент може бути виз нано недійсним лише в судово му порядку і за визначених ци ми законами підставами.

- судові рішення можуть бути підставою виникнення цивіль них прав і обов'язків у зв'язку з договірними та недоговірн ими зобов'язаннями. Наприкла д, рішенням суду цивільно-пра вовий договір може бути визн ано укладеним чи неукладеним , зміненим, розірваним або нед ійсним…

- та інші.

Останній наведений п риклад має пряме відношення до спору, що виник, в тому числ і у даній справі між сторонам и, оскільки питання щодо неді йсності договору (щодо стягн ення боргу за яким вирішено с пір у справі 2/258) розглянуто в м ежах справи 3/336 (2009р.), при розгляд і якої в апеляційному порядк у встановлено, що сторони дог овору № 1/07 не досягли згоди з ус іх його істотних умов, які є об ов' язковими при укладенні д оговорів такого виду (суборе нда земельних ділянок), тому д оговір № 1/07 є неукладеним і не породжує прав та обов' яз ків для сторін цього договор у.

Частина друга статті 35 Господарського процесуаль ного кодексу України зазнача є, що факти, встановлені рішен ням господарського суду (інш ого органу, який вирішує госп одарські спори), за винятком в становлених рішенням третей ського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших сп орів, в яких беруть участь ті с амі сторони.

Постанова Київського апеляційного господарськог о суду у справі 3/336 від 19.10.2009р. та у хвала цього ж суду від 17.09.2010р. як ою вказану постанову роз' яс нено за заявою ВАТ «Українсь кий науково-дослідний інстит ут авіаційної технології»за лучені до матеріалів справи, є судовим рішенням між тими ж сторонами які приймають уча сть у даній справі.

Ухвалою Київського а пеляційного господарського суду від 17.09.2010р. позивачу роз' яснено, що юридичним фактом д ля сторін, у зв' язку з відмов ою ТОВ «Агора-Т»у позові про в изнання недійсним договору в ід 06.03.2007р. № 1/07 є визнання спірног о договору неукладеним. Неук ладений договір не породж ує для його сторін будь -яких прав та обов' язків. Сторони, відповідно до ст. 14 ЦК України, не можуть бути приму шені до дій, вчинення яких не є обов' язковим для них.

Вимоги про стягненн я 3% річних та збитків від інфл яції нарахованих позивачем н а суми зазначені у рішенні су ду у справі 2/258 (2008 рік) не є самост ійними, оскільки вказані сум и підлягають відшкодуванню н а вимогу кредитора виключно разом з сумою боргу.

Відповідно до ст. 4-5 Господар ського процесуального кодек су України господарські суди здійснюють правосуддя шляхо м прийняття обов'язкових до в иконання на усій території У країни рішень, ухвал, постано в. Невиконання вимог рішень, у хвал, постанов господарських судів тягне відповідальніст ь, встановлену цим Кодексом т а іншими законами України. Ст аттею 115 цього Кодексу встанов лено, що рішення, ухвали, поста нови господарського суду, що набрали законної сили, є обов 'язковими на всій території У країни і виконуються у поряд ку, встановленому Законом Ук раїни «Про виконавче провадж ення».

Враховуючи, що діючим закон одавством не передбачено пра во кредитора вимагати сплати 3 % річних та інфляційних втра т, нарахованих окремо на вста новлену в судовому рішенні с уму боргу, за період примусов ого виконання відповідного с удового рішення, тому подани й в даній справі позов не підл ягає задоволенню через його безпідставність.

Зазначена позиція викладе на зокрема і у постанові Вищо го господарського суду Украї ни від 12.08.2010р. у справі 13/238, що вміщ ена у інформаційній системі «Ліга», текст якої роздруков ано судом та залучено до мате ріалів даної справи.

Договір у відношенн і якого розглянуто спір у спр аві 2/258 (2008р.) визнано неукладени м в судовому порядку, що свідч ить про відсутність підстав вважати наявність простроче ння у виконанні відповідного грошового зобовязання.

Наведені обставини спрос товують заявлені позовні вим оги, що є підставою для відмов и в у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК Укр аїни, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної с или в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуа льного кодексу України. Ріше ння може бути оскаржене в апе ляційному порядку та в строк и, встановлені ст. 93 Господарс ького процесуального кодекс у України.

Суддя Р.І . Самсін

дата підписання рішення 30.09.201 1