Рішення

від 27.09.2011 по справі 4/393

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/393

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/393

27.09.11

За позовом          Державного підприємства «Радивилівський комбінат хлібопродуктів»

До           Державного підприємства «Укррезерв»

Про          стягнення 165 801,50 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача         Вінник М.М.

Від відповідача              не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача –Державного підприємства «Укррезерв»про стягнення 141 892,65 грн. основного боргу, 18587,89 грн. індексу інфляції, 5320,96 грн. 3% річних, а всього 165801,50 грн. заборгованості за договорами №№ 18 06.04.2009р., № 61 від 18.06.2009р., № 134 від 01.12.2009р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, Ухвали  суду  не  виконав. Письмового відзиву та  письмових  заперечень  по  суті заявлених вимог не  надав.

Відповідач належним  чином повідомлений про призначення справи  до розгляду, про  час  і  місце  його  проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду  справи від відповідача  не  надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Укррезерв»та Державним підприємством «Радивилівський комбінат хлібопродуктів»було укладено договори купівлі-продажу № 18 від 06.04.2009р., №61 від 18.06.2009р. та № 134  від 01.12.2009р.           Відповідно до п.1. договорів, продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити пшеницю державного резерву на умовах EXW «Франко-склад»відповідно до ІНКОТЕРМС-2000 та у відповідності з умовами даного договору.

Зерно знаходилось на відповідальному зберіганні у покупця –позивача відпускалось на умовах попередньої оплати партії зерна за договірною ціною. Зазначеною у додатках № 1 до кожного договору.

Згідно п. 3.1. договору № 18 покупець здійснює попередню оплату на підставі рахунку-фактури продавця в розмірі 100% загальною вартості товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунку продавця, зазначений у реквізитах даного договору, до 20 квітня 2009р.

Пунктом 3.1. договору № 61 передбачено, що покупець здійснює попередню оплату на підставі рахунку-фактури продавця в розмірі 25% загальною вартості товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, зазначений у реквізитах даного договору, до 22 червня 2009р., 75% - до 01.07.2009р.

Відповідно до п.3.1. договору № 134, покупець здійснює попередню оплату на підставі рахунку-фактури продавця в розмірі 100% загальною вартості товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, зазначений у реквізитах даного договору, до 05.12.2009р.

Згідно п.3.3. договорів, протягом 3 банківських днів з моменту здійснення 100% оплати, продавець надає покупцю накладну  та довіреність на отримання оплаченої партії товару.

Зазначені обов'язки Продавець не виконав в повному об'ємі, на частину оплаченого товару належних документів не передав.

Зокрема, по договору № 18 залишок непереданого товару в грошах складає 942,28 грн.; по договору № 61 —20 200,37 грн.; по договору № 134 —120 750,00 грн., —внаслідок чого утворилась загальна сума заборгованості Продавця перед позивачем по операціях з зерном в сумі 141 892,65 грн.

Суду доведено, що зазначена сума боргу з 1 лютого 2010 року не погашається, є незмінною до цього часу та підтверджена двохстороннім Актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2010р..

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Між Державним підприємством «Укррезерв»та Державним підприємством «Радивилівський комбінат хлібопродуктів»було укладено договори купівлі-продажу № 18 від 06.04.2009р., №61від  18.06.2009р. та №134 від 01.12.2009р.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Факт наявності боргу у Відповідача за договорами купівлі-продажу № 18 від 06.04.2009р., №61від  18.06.2009р. та №134 від 01.12.2009р. у сумі 141 892,65 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно  нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 18587,89 грн. індекс інфляції та 5320,96 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Укррезерв»(01135, м. Київ, вул. Павла Пестеля, 4; 03150, м. Київ, вул.. Боженка, 84, код ЄДРПОУ 13677856) на користь Державного підприємства «Радивилівський комбінат хлібопродуктів»(35500, м. Радивилів, Рівненська обл., вул. Волковенка, 11, код ЄДРПОУ 00955791) 141 892 (сто сорок одну тисячу вісімсот дев'яносто дві) грн. 65 коп. основного боргу, 18 587 (вісімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 89 коп. індексу інфляції, 5 320 (п'ять тисяч триста двадцять) грн. 96 коп. 3% річних, 1658 (одну тисячу шістсот п'ятдесят вісім) грн. 01 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

 Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 30.09.2011р.