Рішення

від 20.09.2011 по справі 4/329

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/329

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/329

20.09.11

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська Компанія «КОРСАР»

Простягнення 26 578,05 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача          Калугіна К.С.

Від відповідача          не з'явились          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська Компанія «КОРСАР»25 047,85грн. заборгованості, 163,66грн.індекс інфляції, 845,57грн.пені, а всього 26 578,05грн. заборгованості за оренди від 17.10.2009р. №366/10-09.

Відповідач в судове засідання не з'явився, Ухвали  суду  не  виконав. Письмового відзиву та  письмових  заперечень  по  суті заявлених вимог не  надав.

Відповідач належним  чином повідомлений про призначення справи  до розгляду, про  час  і  місце  його  проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду  справи від відповідача  не  надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2009 року між Публічним акціонерним товариством «Київській дослідний ремонтно-механічний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Колекторська - Компанія «КОРСАР»було укладено Попередній договір оренди № 366/10-09, відповідно до п. 1 якого Сторони зобов'язалися в строк до 17 жовтня 2009 року укласти Основний договір оренди.

17 жовтня 2009 року між Позивачем та Відповідачем був укладений Основний договір оренди № 366/10-09.

Відповідно п. 1.1. Договору 17 жовтня 2009 року Позивач передав Відповідачу приміщення, а саме кімнати № 607 та № 608, розташовані на четвертому поверсі будівлі літера «Б»за адресою м. Київ, вул. Ушинського, 40, загальною площею 220,3 кв. м.

Згідно з п. 3.1 даного Договору сума орендної плати становить 17 500,00 гривень з ПДВ за оренду всієї площі приміщення за один календарний місяць.

У відповідності до п. 3.2. Відповідач зобов'язався перерахувати на користь Позивача орендну плату за перший та останній місяці оренди загальною сумою 35 000 грн.

Сума завдатку в розмірі 20 000 грн., яку Відповідач повинен був сплатити за Попереднім договором № 366/10-09 від 02.10.2009 року, підлягала зарахуванню в рахунок оплати орендної плати за перший та останній місяці оренди наступним чином: 17 500 гривень 99 коп. за останній місяць оренди, 2 500 грн. - за перший місяць оренди.

Залишок несплаченої суми в розмірі 15 000 грн. 00 коп. за перший місяць оренди Відповідач зобов'язався перерахувати Позивачеві в строк до 31.10.2009 р.

Відповідно до п. 3.3. Договору Відповідач повинен сплачувати орендну плату за договором шляхом 100 % попередньої оплати в строк до першого числа місяця наступного за розрахунковим, починаючи з другого місяця оренди.

Суду доведено, що Позивач виставляє Відповідачу рахунок на оплату орендної плати на наступний календарний місяць з урахуванням індексу інфляції попереднього місяцю. Індекс інфляції нараховується на суму орендної плати, зазначеної в п. 3.1. даного договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору Строк оренди становив один рік і сплинув 17 жовтня 2010 року.

31 жовтня 2010 р. Позивач прийняв, а Відповідач передав орендоване приміщення за Актом прийому-передачі об'єкта оренди з оренди за договором оренди № 366/10-09.

За твердженням Позивача, протягом всього строку дії договору оренди загальна сума орендної плати за договором оренди № 366/10-09, яку Відповідач повинен був сплатити Позивачу за період - з 17.10.2009 року по 31.10.2010 року, становить 220 130 грн. 24 коп., що підтверджується актами надання послуг - акт № ОУ-0001950 на суму 8 467, 74 грн., акт № ОУ - 0001845 на суму 17 640, 00 грн., акт №ОУ- 0002019 на суму 17 657, 50 грн., акт № ОУ - 0000044 на суму 17 692, 50 грн., акт № ОУ '- 0000312 на суму 17 657, 50 7рц., акт № ОУ- 0000388 на суму 17 815, 00 грн., акт № ОУ - 0000600 на суму 17 832, 50 грн., акт № ОУ- 0000755 на суму 17 657, 50 грн., акт № ОУ - 0000973 на суму 17 500, 00 грн., акт № ОУ-0001097 на суму 17 500, 00 грн., акт № ОУ - 0001268 на суму 17 500, 00 грн., акт №.ОУ -0001416 на суму 17 500, 00 грн., акт № ОУ - 0001595 на суму 17 710, 00 грн.

Проте, Відповідач за період з 17.10.2009 року по 31.10.2010 року сплатив за оренду приміщення лише 190 082 грн. 39 коп. Оплата орендних платежів підтверджується наступними прибутковими касовими ордерами: ПКО № 255 від 26.05.10р., ПКО-276 від 31.05.10 р. та Банківськими виписками від 05.10.2009p., 26.10.2009p., 30.10.2009р., 16.11.2009р., 17.11.2009р., 04.12.2009p.,16.12.2009р., 25.12.2009р., 20.01.2010p., 01.02.2010р., 18.02.2010р., 16.03.2010р., 23.04.2010р., 05.05.2010р., 22.06.2010р., 30.062010p.. 18.08.2010p., 30.08.2010p., 15.09.2010p., 29.11.2010p., 20.01.2011p.

Таким чином, станом на 31.10.2010 року заборгованість Відповідача перед Позивачем складала 30 047 грн. 85 коп.

01.11.2010 року Сторони уклали Правочин № 1 про розстрочення заборгованості в сумі 30 047 грн. 85 коп. по Договору оренди № 366/10-09 від 17.10.2009 року на період з 01 грудня 2010 року по 15 травня 2011 року за наступним графіком:

-          5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп. - до 15 грудня 2010 року;

-          5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп. - до 15 січня 2011 року;

-          5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп. - до 15 лютого 2011 року;

-          5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп. - до 15 березня 2011 року;

-          5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп. - до 15 квітня 2011 року;

-          5 047 (п'ять тисяч сорок сім) гривень 85 коп. - до 15 травня 2011 року.

Позивач зазначає, що пеня та штрафні санкції на суму заборгованості Позивачем не нараховувались.

За період з 01.12.2010 року по 31.05.2011 року Відповідач здійснив погашення заборгованості за графіком лише в сумі 5 000,00 грн., чим порушив умови Правочину з несвоєчасної оплати заборгованості з орендної плати за встановленим графіком.

Таким чином, в зв'язку з неналежним та несвоєчасним виконанням зобов'язань за даним Договором та Правочином, за розрахунком Позивача, у Відповідача станом  на 31.05.2011  року виникла дебіторська заборгованість з орендної плати в розмірі 25 047 гривень 85 коп.

Відповідно до п. 5.6. Договору у випадку стягнення в судовому порядку несвоєчасно сплаченої орендної плати та інших платежів з Відповідача також стягуються у повному обсязі витрати, пов'язані із таким стягненням.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Укладений між сторонами Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України “Про оренду державного та комунального майна”.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів станом на 31.05.10.20101. по  у  розмірі 25 047,85 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 3.3 Договору відповідач повинен сплачувати орендну плату за договором шляхом 100% попередньої оплати в строк до першого числа місяця наступного за розрахунковим, починаючи з другого місяця оренди.

Проте відповідач свого обов'язку зі спати орендних та інших платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі за період з 01.12.2010р по 31.05.2011р. становить 25047,85 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 25047,85 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.5.5 договору за несвоєчасну сплату передбачених договором платежів нараховується пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачений п. 5.5 Договору оренди від 17.10.2009р. №366/10-09 та  п. 3 правочину від 01.11.2010р. є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, розмір пені з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується складає 845,57 грн.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 845,57 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно  нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 520,97 грн. індекс інфляції та 163,66 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська Компанія «КОРСАР»(03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, код ЄДРПОУ 36241490) на користь Публічного акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод»(03151, м. Київ, вул.. Ушинського, 40, код ЄДРПОУ 05528421) 25 047 (двадцять п'ять тисяч сорок сім) грн. 85 коп. орендної плати, 845 (вісімсот сорок п'ять) грн. 57 коп. пені, 520 (п'ятсот двадцять) грн. 987 коп. індексу інфляції, 163 (сто шістдесят три) грн.. 66 коп. 3% річних, 265 (двісті шістдесят п'ять) грн. 78 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

 Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 30.09.2011р.