Постанова

від 12.09.2011 по справі 15/5009/2025/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/5009/2025/11

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.09.2011 р.           справа №15/5009/2025/11

Донецький апеляційний господарський суду у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача  Величко Н.Л.

Суддів     Алєєвої І.В., Склярук О.І.

При секретарі Натаріній О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача:  не з'явились

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Ізміт", м. Запоріжжя  

на рішення  господарського суду  Запорізької області від 15.06.2011р. (підписане 20.06.2011р.) у справі № 15/5009/2025/11 (суддя Горохов І.С.)

за позовом: Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в особі Дніпровського регіонального департаменту АТ "УкрСиббанк", Дніпропетровськ

до відповідача:  Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Ізміт", м. Запоріжжя   

про стягнення суми основного боргу 1 755 594,92 грн. та 31 746,20 грн. пені

за зустрічним позовом Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Ізміт", м. Запоріжжя  

до відповідача Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в особі Дніпровського регіонального департаменту АТ "УкрСиббанк", Дніпропетровськ

про визнання недійсним кредитного договору   

встановив:

1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду

Рішенням господарського суду  Запорізької області від 15.06.2011р. (підписане 20.06.2011р.) у справі № 15/5009/2025/11 (суддя Горохов І.С.) позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в особі Дніпровського регіонального департаменту АТ "УкрСиббанк", Дніпропетровськ, задоволений , стягнуто з Українсько-турецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізміт" на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в особі Дніпровського регіонального департаменту АТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором за сумою основного боргу в розмірі 201 892,05 швейцарських франків, що станом на 01.04.2011р. за офіційним курсом НБУ становить 1 697 853,92 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом 6640,17 швейцарських франків, що станом на 01.04.2011р. за офіційним курсом НБУ –57 741 грн., пеню в розмірі 31 746,20 грн.,  судові витрати з державного мита в розмірі 17 873,41 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.  

В задоволенні зустрічного позову Українсько-турецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізміт" про визнання недійсним кредитного договору №2006-74-С від 30.05.2006р. відмовлено

2. Підстави, з яких порушене питання про перегляд рішення

Відповідач за первісним позовом з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом і прийняти нове судове рішення про задоволення зустрічного позову. Також просить зупинити провадження до розгляду справи № 31/5009/3342/11.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення  судом першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Скаржник посилається на ч.1 ст.92 ЦК України згідно якої юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону та вважає, що  таким чином, директор УТ ТОВ "ІЗМІТ" Зафер Метін Еркан порушив надані Статутом повноваження та підписав кредитний Договір № 2006-74-С від 30.05.2006 р. , значно перевищуючи свої повноваження, оскільки загальних зборів учасників УТ ТОВ "ІЗМІТ" по вказаному питанню проведено не було.

Заявник апеляційної скарги посилається на те, що у момент укладення кредитного договору АТ "УкрСиббанк" не мав відповідної ліцензії на видачу кредиту в іноземній валюті, а отже і не мав права заключати із УТ ТОВ "ІЗМІТ" кредитний договір № 2006-74-С від 30.05.2006 р.

Також скаржник зазначає про те, що у судове засідання 15.06.2011р. позивач подав клопотання про зупинення розгляду справи у зв'язку з подачею позову про визнання частини кредитного договору недійсним, але суд першої інстанції відхилив вказане клопотання.

3. Доводи, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу

Позивач за первісним позовом надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

Позивач та відповідач представників у судове засідання не направили.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність представників сторін за наявними у матеріалах справи доказами, оскільки їх явка при порушенні апеляційного провадження у справі була визнана необов'язковою, сторони вони повідомленні про день та час судового засідання належним чином.

4.Апеляційною інстанцією встановлено:

27.03.2006р. проведено загальні збори учасників Українсько-турецького ТОВ "Ізміт" №22 на яких вирішено укласти з АКІБ "УкрСиббанк" кредитний договір на суму 439 000 швейцарських франків строком на 7 років.

30.05.2006р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" у особі заступника начальника Запорізького управління Дніпровського регіонального департаменту АКІБ "УкрСиббанк" з середнього та малого бізнесу Магілувської Ріти Анатоліївни та Українсько-Турецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Ізміт" у особі директора Квітко Ірини Борисівни, що діяла на підставі Статуту укладено кредитний договір №2006-74-С про надання кредиту в сумі 412 519,89 швейцарських франків з цільовим призначенням –придбання нерухомості.

На виконання умов п.1.5 договору, кредит надавався шляхом перерахування позичкових коштів на поточний рахунок позивальника банку №26007005171000 в швейцарських франках для конвертації у національну валюту з обов'язковим зарахуванням банком коштів на поточний рахунок позичальника №26008005170000 в українській гривні для подальшого використання за цільовим призначенням.

Банком належним чином виконані зобов'язання з надання кредитних коштів, що підтверджується розпорядженнями від 30.05.2006р., довідкою по особовому рахунку за період з 30.05.2006р. по 30.05.2006р., меморіальним ордером №10 від 30.05.2006р., платіжним дорученням №05 від 30.05.2010р.   

Відповідно до умов п. 1.3.1, 1.3.2 кредитного договору, за використання кредитних коштів за цим договором встановлена процентна ставка в розмірі 8,99 % річних,за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлена у розмірі 13,50% річних, яка застосовується до простроченої заборгованості клієнта по основній сумі.

За умовами п. 1.2.1 надання кредиту здійснюється у наступній термін: "30" травня 2006р. по "29" травня 2013р.

Додатком №1 до кредитного договору встановлено графік погашення кредиту.

09.06.2006р. проведені збори учасників Українсько-турецького ТОВ «Ізміт»№24, якими затверджено кредитний договір №2006-74-С/3 від 30.05.2006р. укладений з АКІБ «УкрСиббанк»в сумі 412 519,89 швейцарських франків та договір іпотеки №2006-74-С від 30.05.2006р.  

Положенням п. п. 10 п. 14.7 Статуту Українсько-турецького ТОВ «Ізміт»передбачено, що до виключної компетенції зборів належить: затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує суму еквівалентну 10 000 доларів США перераховану в національну валюту України за офіційним курсом національного Банку України на момент підписання договору (угоди).

Між банком та позичальником укладались додаткові угоди до кредитного договору від 18.08.2006р., 29.11.2006р., 12.02.2007р.

Пунктом п. 2.4 Додаткової угоди від 12.02.2007 року до Кредитного договору №2006-74-С від 30.05.2011 року яким передбачено, що за порушення Позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредитом, та/або комісій, встановлених Договором, Банк має право вимагати від Позичальника, а Позичальник при цьому зобов'язаний сплатити Банку додатково до плати за кредит пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті. Пеня нараховується за кожний день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування. Позичальник повинен сплатити пеню за Договором за першою вимогою Банку.      

01.04.2011р. банком на адресу Українсько-турецького ТОВ "Ізміт" надіслано вимогу про дострокове повернення коштів за кредитом, внаслідок порушення строків оплати кредиту за договором.   

Банком також надсилались на адресу Українсько-турецького ТОВ "Ізміт" повідомлення про наявність прострочення сплати коштів за кредитним договором та можливі наслідки у разі порушення умов договору, а саме: від 08.02.2011р. №133-03-2/64; від 11.05.2010р. №133-03-2/377; від 11.03.2011р. №133-03-2/162; від 01.09.2010р. №133-03-2/608; від 17.01.2011р. №133-03-2/16; від 07.12.2010р. №133-427/821; від 11.10.2010р.; від 08.07.2010р.; та інші.

Доказів надання відповідей на звернення банку Українсько-турецьким  ТОВ "Ізміт"не надано.

Національним банком України комерційному інноваційному банку "УкрСиббанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк")24.12.2001 року видана банківська ліцензія № 75 на здійснення банківських операцій та Дозвіл № 75-2 на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини 2 та 4 статті 47 ЗУ “Про Банки та банківську діяльність ” згідно з додатком, а саме на операції з валютними цінностями в частині залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України (т.1,а.с.109-111).

Згідно розрахунку позивача Українсько-турецьке товариство з обмеженою відповідальністю "Ізміт" має перед позивачем заборгованість, за сумою основного боргу (за простроченим кредитом) в розмірі 195 251,88 швейцарських франків, що станом на 01.04.2011р. за офіційним курсом НБУ –1 697 853,92 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом 6640,17 швейцарських франків, що станом на 01.04.2011р. за офіційним курсом НБУ –57 741 грн., пеню в розмірі 31 746,20 грн.

5.Мотиви, за якими апеляційна інстанція виходила при прийнятті постанови

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Щодо первісного позову про стягнення з Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Ізміт" заборгованість за сумою основного боргу (за простроченим кредитом) в розмірі 195 251,88 швейцарських франків, що станом на 01.04.2011р. за офіційним курсом НБУ –1 697 853,92 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом 6640,17 швейцарських франків, що станом на 01.04.2011р. за офіційним курсом НБУ –57 741 грн., пеню в розмірі 31 746,20 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України.    

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконанням кредитного договору  №2006-74-С від 30.05.2006р. позичальник, Українсько-турецьке товариство з обмеженою відповідальністю "Ізміт",  має непогашену заборгованість за простроченим кредитом перед позивачем в розмірі 195 251,88 швейцарських франків, що станом на 01.04.2011р. за офіційним курсом НБУ –1 697 853,92 грн., що не заперечується позичальником, тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги у цій частині.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з п. п. 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судова колегія вважає, що позивачем правомірно заявлена до стягнення заборгованість за відсотками за користування кредитом 6640,17 швейцарських франків, що станом на 01.04.2011р. за офіційним курсом НБУ –57 741 грн., пеню в розмірі 31 746,20 грн., оскільки стягнення пені визначено умовами п. 2.4 Додаткової угоди від 12.02.2007 року до Кредитного договору №2006-74-С від 30.05.2011 року яким передбачено, що за порушення Позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредитом, та/або комісій, встановлених Договором, Банк має право вимагати від Позичальника, а Позичальник при цьому зобов'язаний сплатити Банку додатково до плати за кредит пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті. Можливість нарахування процентної ставки в розмірі 13,50 % річних у разі прострочення сплати суми основного боргу передбачено п. 1.3.2 договору

За таких підстав, суд першої інстанції правомірно задовольнив первісний позов в повному обсязі.

Щодо зустрічного позову Українсько-турецького ТОВ "Ізміт" про визнання недійсним кредитного договору   від 30.05.2006р. з тих підстав, що  збори товариства проведені з порушеннями вимог чинного законодавства України, то суд першої інстанції правомірно відмовив Українсько-турецькому ТОВ "Ізміт" у задоволенні зустрічного позову з огляду на наступне. 

Судова колегія  вважає, що  збори товариства проведенні з урахуванням вимог чинного законодавства України та були спрямовані на надання згоди на укладення та затвердження укладеного кредитного договору №2006-74-С. Рішення загальних зборів, оформлені протоколами №22 від 27.03.2006р. та №24 від 09.06.2006р. в подальшому загальними зборами товариства та в судовому порядку не скасовані.

Як зазначено в самих протоколах під час проведення зборів були присутні Еркан Зайфер Метин директор із зовнішньо - економічних зв'язків 95% голосів; Зайцев Олександр Миколайович 5% голосів, що становить 100% голосів від загальної кількості. Протоколи підписано головою зборів та секретарем.

Щодо доводів скаржника про відсутність у позивача індивідуальної ліцензії на видачу кредиту в іноземній валюті судова колегія зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його  вчинення вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно ст.192, ч.1ст.524, 533  ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

         Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземної валюти, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ст.198 Господарського кодексу України

Стаття 35 Закону України "Про національний банк" встановлює, що гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України .

Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що зобов'язання учасників цивільного обороту на території України повинні визначатись у національній валюті гривні, як єдиного законного засобу платежу. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

                Частиною 4 ст. 5 Декрету КМУ № 15-93 встановлено, що індивідуальної ліцензії потребують операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

Відповідно до п. 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 483 від 14.10.2004 р.  використання іноземної  валюти  як  засобу  платежу  без ліцензії дозволяється:  якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця  норма  стосується  лише тих  операцій уповноваженого банку,  на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та  письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями); у випадках, передбачених законами України. У всіх інших випадках використання іноземної валюти як засобу платежу можливе лише за наявності ліцензії.

                 Відповідач станом на час укладання кредитного договору, мав видані Національним банком України банківську ліцензію №75 на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пп. 5 - 11 частини другої ст. 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, дозвіл №75-2 на право здійснення операцій, визначених пп. 1 - 4 частини другої та частиною четвертою ст. 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність” із додатком до такого дозволу.   

Щодо доводів скаржника про необхідність зупинення провадження у справі № 15/5009/2025/11 до вирішення справи № 31/5009/3342/11 за  позовом  Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Ізміт", м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в особі Запорізької філії АТ "УкрСиббанк", Дніпропетровськ, про визнання недійсним п.7.1 кредитного договору   №№2006-74-С від 30.05.2006р. та додаткової угоди від 12.02.2007р., то судова колегія зазначає, що згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення.

Як вбачається з матеріалів справи клопотання Українсько-турецьким товариством з обмеженою відповідальністю "Ізміт" про зупинення провадження у справі подано суду 15.06.2011р.  У обґрунтування необхідності зупинення провадження у справі додано копію позовної заяви від 14.06.2011р., про визнання  недійсним п.7.1 кредитного договору № 2006-74-С від 30.05.2006р. між тими ж сторонами, на якій наявна відмітка про її прийняття канцелярією Господарського суду Запорізької області 14.06.2011р. Ухвали про порушення судом провадження у справі за зазначеною позовною заявою відповідачем не надано.

Тобто на момент ухвалення рішення у справі № 15/5009/2025/11 Господарським судом Запорізької області ще не було вирішене питання про порушення провадження у справі за вищезазначеним позовом,тому у суду першої інстанції не було підстав вважати ,що судом розглядається інша, пов'язана з предметом спору справа,що свідчить про відсутність підстав з якими ст. 79 ГПК України пов'язує можливість зупинення провадження у справі.

За таких підстав, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог Українсько-турецькому Товариству з обмеженою відповідальністю "Ізміт" про визнання недійсними кредитного договору №2006-74-С від 30.05.2006р.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.

Керуючись ст.99, ст.101, ст.102, п.1 ст.103, ст.105, Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2011р. (підписане 20.06.2011р.) у справі № 15/5009/2025/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Ізміт", м. Запоріжжя, - без задоволення.

           Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

    Головуючий суддя-доповідач                                          Н.Л. Величко

    Судді                                                                                    І.В. Алєєва

                                                                                                     О.І. Склярук  

Повний текст постанови виготовлений та підписаний  14.09.2011р.

          Надруковано 5 примірників:

           2 –сторонам по  справі

          1 - у справу   

          1 - господарському суду

                                                                                    1- апеляц. господ. суду