Постанова

від 05.09.2011 по справі 8/35-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "29" серпня 2011 р.                                                            Справа № 8/35-10  

  Колегія суддів у складі: головуючий суддя   , суддя   , суддя  

при секретарі Казаковій О.В.    

за участю представників сторін:  

позивача - ОСОБА_1

відповідача -  ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача  (вх. № 2793С/3-9 )  на рішення господарського суду Сумської області від 07.06.10 р. у справі № 8/35-10     

за позовом  ФОП ОСОБА_3

до  ФОП ОСОБА_4

про  стягнення 21511,48 грн.

  ВСТАНОВИЛА:

  У квітні 2010 р. позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з відповідача збитків завданих невиконанням договору субпідряду б/н від 03.08.2009 р. в розмірі 16 511,48 грн., моральну шкоду у розмірі 5000,00 а також стягнути судові витрати, пов’язані з розгляду справи. Заявою від 07.06.2010р.позивач  відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача   моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.06.2010 р. по справі № 8/35-10 ( суддя  Мойсеєнко В.М.)  позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача  16511,48 грн. збитків, 165,11 грн.  витрат по сплаті держмита, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.  Провадження у справі стосовно стягнення 5000 грн. моральної шкоди припинено.

Рішення мотивоване тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання  за договором  про виконання будівельних робіт та не повернув отриманий аванс

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його  прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить  рішення скасувати  та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

У апеляційній скарзі зазначив, що  суд  першої інстанції порушив норм процесуального права, а саме розглянув справу без участі представника відповідача який не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, чим був позбавлений скористатися процесуальними правами передбачені чинним законодавствам.

Відповідач вважає, що  у договорі відсутні істотні умови, що свідчить про те, що договір не укладений і застосовувати санкції за його невиконання сторонами неможливо, відсутні докази отримання авансу у сумі 7500 грн., так як квитанцій до прибуткових касових ордерів він  не підписував. В зв'язку з невиконанням підрядником умов договору, неналежною якістю поставленої тротуарної плитки, 11.08.09р.   направлено на адресу позивача листа про розірвання договору, на який  15.08.09р . отримано відповідь, що  використано плитки тротуарної, яка вже не може бути використаною (розбито, подрібнено, іншим чином пошкоджено) на загальну уму 10000 грн ., але   у позовній заяві не йдеться про заподіяння шкоди доведенням до непридатності  матеріалів та про відшкодування вартості матеріалів.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що між сторонами укладений договір субпідряду ( виконання будівельних робіт) №б/н  від 03.08.2009р., за яким відповідач  в порядку та на умовах, визначених в договорі, зобов'язався виконати замовлені позивачем роботи, а позивач в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктами 2.1,3.1,3.3 договору до початку договору передбачено, що строки виконання робіт встановлюються договором підряду, визначаються датою їх початку та закінчення. Субпідрядник зобов’язаний розпочати роботи/за умов надходження авансу на розрахунковий рахунок підрядника або готівкою; за виконання робіт підрядник сплачує субпідряднику 21000 грн; до початку проведення робіт підрядник здійснює попередню плату 20% авансу  з суми договору, а саме : 4200грн.

Частина 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов‘язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов‘язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Посилання відповідача на відсутність істотних умов договору підряду та його не укладення безпідставне та спростовується матеріалами справи, зокрема договором субпідряду (виконання будівельних робіт) №б/н  від 03.08.2009р., листуванням сторін.

Так,11.08.2009р. відповідачем направлено позивачу  листа про дострокове розірвання укладеного  договору від  03.08.2009р, посилаючись на  невиконання умов договору, зокрема на поставку позивачем неякісної тротуарної плитки незабезпечення його  належними побутовими умовами, у відповіді позивачем  запропоновано відповідачу  розірвати договір за угодою сторін лише після повернення  відповідачем  позивачу сплачених за  вищезазначеним договором

коштів в розмірі  7500 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема лист відповідача, після отримання  від позивача авансу   відповідачем  розпочаті роботи, передбачені договором, однак після  проведеної перевірки позивач вважав , що частина робіт виконана з порушеннями, про що свідчить  акт  перевірки будівництва та підготовчих робіт пішохідних доріжок в парку  «Перемога»в м. Ірпінь.  

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд першої інстанції необґрунтовано вважав, що  перерахування  відповідачу авансу в розмірі 7500 грн. підтверджується копіями  квитанцій касового прибуткового ордеру.

При цьому не враховано матеріали справи, зокрема договір субпідряду, яким передбачено перерахування авансу у сумі 4200 грн., підстави для перерахування інших коштів відсутні, в квитанціях до прибуткового ордеру №001 зазначений договір від 21.07.2009р.,а в квитанціях від 3.08.2009р. відсутні підстави перерахування авансу.

Судова колегія вважає, що в рахунок  попередньої плати, згідно з умовами договору, підлягає віднесенню аванс в сумі 4000грн./квитанція від 3.08.2009р./, який підлягав стягненню.

Відповідно до  ч  3 ст. 858  якщо відступи у роботі від умов договору підряду або  інші недоліки  у  роботі  є  істотними  та  такими,  що  не можуть бути усунені,  або не були усунені у встановлений  замовником  розумний строк,  замовник  має  право  відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Отже, згідно з нормами діючого законодавства для набуття  права вимагати стягнення збитків позивач  повинен був  відмовитись від договору , вимагати усунення недоліків, що ім. не виконано

При цьому  судом не враховано, що оскільки предметом позову є стягнення збитків, заподіяних внаслідок неналежного виконання  договору, то відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України необхідно було довести склад цивільного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальним правилом, збитки –це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов’язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Вони є фактом об’єктивної дійсності, що існує незалежно від правової оцінки і від того, підлягають збитки, що виникли, відшкодуванню згідно закону або не підлягають. Для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідно, щоб порушення зобов’язання дійсно спричинило отримання кредитором збитку та можливе лише у разі наявності складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; наявності збитків; причинного зв’язку  між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вини.

Отже, позивач повинен довести збитки, котрі були заподіяні відповідачем, безпосередній причинний зв’язок між діями відповідача і заподіянням збитків їх розмір, та вжиття відповідних заходів щодо їх запобігання.

Однак, позивачем не доведено, а  судом не встановлено склад цивільного правопорушення, так як акт перевірки будівництва та підготовчих робіт пішохідних доріжок в парку «Перемога».складений однобічно працівниками позивача не є належним доказом, підтверджуючим неякісне виконання робіт, в порушення умов договору представники відповідача або експерт не приймали участь в перевірки, позивач не відмовлявся від договору.

Посилання позивача на те, що з  метою  усунення  недоліків виконаних відповідачем  робіт  16.09.2009р.  укладено  відповідний договір,  безпідставне, так як відсутні належні докази  недоліків та докази виконання робіт.

Суд першої інстанції зробив помилковий висновок, що в наслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань, позивачу нанесено збитків в розмірі 16511,48 грн., в зв’язку з чим рішення суду в частині стягнення 12511,48 грн. збитків підлягає скасуванню, а позов в цієї частині залишенню без задоволення.

Господарський суд  в зв’язку з відмовою позивача від стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. обґрунтовано припинив провадження у справі в цієї частині на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду,  частково не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача можуть бути підставою для його часткового скасування, керуючись ст.ст. 22,837,858 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України

ПОСТАНОВИЛА:

  Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 07.06.2010 р. у справі № 8/35-10 в частині стягнення 12511,48 грн. збитків, 63,11 грн. держмита  скасувати  та позов в цієї  частині відмовити.

В інший частині залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

  Головуючий суддя

 Суддя

  Суддя                                                                                         

  Повний текст постанови підписаний 05.09.2011 р.