Постанова

від 08.09.2011 по справі 39/60-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІ ЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2011 року Справа № 39/60-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білец ька А.М.

при секретарі - Гу рдісовій Н.В.

за участю представників ст орін:

ДПІ - ОСОБА_1., дов. № 9285/10/10-017 від 01.07.2010 року

позивача - ОСОБА_2 , дов. № 1 від 01.08.2011 року

відповідача - не з' я вився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщ енні Харківського апеляційн ого господарського суду апел яційну скаргу Спеціалізован ої державної податкової інсп екції по роботі з великими пл атниками податків у м. Харков і, м. Харків (вх. №3363Х/3-10) н а рішення господарського суд у Харківської області від "03" ч ервня 2010 року по справі № 39/60-1 0

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Скорпіон - РП”, м. Харкі в

до Товариства з обмеже ною відповідальністю “Стайл інгбуд Компані”, смт. Пісочин

про визнання недійс ними правочинів,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2010 року позивач , звернувся до господарськог о суду з позовною заявою про в изнання недійсними правочин ів у вигляді контрактів № 26/10-2009 від 26.10.2009 року та додаткової уго ди №1 до контракту № 26/10-2009 від 01.12.2009 року, 26/11-2009 від 26.11.2009 року та додат кової угоди №1 до контракту №26 /11-2009 від 01.12.2009 року, 27/11-2009 від 27.11.2009 року та додаткової угоди №1 до конт ракту №27/11-2009 від 01.12.2009 року, 04/01-2010 від 04.01.2010 року,05/01-2010 від 05.01.2010 року, № 2010-25-01 в ід 25.01.2010 року, № 01/02-2010 від 01.02.2010 року, № 2010/02-02 від 02.02.2010 року, № 08/02-2010 від 08.02.2010 ро ку, № 2010-24-02 від 24.02.2010 року, укладени х між позивачем та відповіда чем.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 03 червня 2010 року (суддя Швидкін А.О.) у позові відмовлено. Ріше ння місцевого господарськог о суду мотивоване відсутніст ю передбачених законом підст ав визнання угод недійсними.

Колегія суддів зазначає, що вказане рішення господарськ ого суду Харківської області сторонами не оскаржувалось.

Спеціалізована державна п одаткова інспекція по роботі з великими платниками подат ків у м. Харкові з рішенням суд у не погодилась, подала апеля ційну скаргу, в якій просить с касувати рішення господарсь кого суду Харківської област і від 03 червня 2010 року, справу на правити на новий розгляд та з дійснювати розгляд справи за участю Спеціалізованої держ авної податкової інспекції п о роботі з великими платника ми податків у м. Харкові.

На виконання вимог ух вали суду апеляційної інстан ції від 11 серпня 2011 року, Спеціа лізована державна податкова інспекція по роботі з велики ми платниками податків у м. Ха ркові надала уточнення вимог апеляційної скарги, в яких пр осить скасувати рішення госп одарського суду Харківської області від 03 червня 2010 року та прийняти нове рішення, яким з адовольнити позов ТОВ фірми «Скорпіон»у повному обсязі.

Перевіривши повноту встан овлених судом першої інстанц ії обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юриди чну силу та доводи апеляційн ої скарги в межах вимог, перед бачених статтею 101 Господарсь кого процесуального кодексу України, перевіривши правил ьність застосування господа рським судом Харківської обл асті норм матеріального та п роцесуального права, колегія суддів приходить до висновк у про залишення апеляційної скарги без задоволення, вихо дячи з наступного.

Приймаючи оскаржене рішен ня, господарський суд Харків ської області виходив з резу льтатів встановлення та досл ідження документально підтв ерджених матеріалами справи , за якими встановив, що між То вариством з обмеженою відпов ідальністю фірмою «Скорпіон -РП»та Товариством з обмежен ою відповідальністю «Стайлі нгбуд Компані»були укладені правочини у вигляді контрак тів № 26\10-2009 від 26.10.2009 року та додат кової угоди №1 до контракту № 2 6\10-2009 від 01.12.2009 року, 26\11-2009 від 26.11.2009 рок у та додаткової угоди №1 до кон тракту №26\11-2009 від 01.12.2009 року, 27\11-2009 ві д 27.11.2009 року та додаткової угоди №1 до контракту №27\11-2009 від 01.12.2009 ро ку, 04\01-2010 від 04.01.2010 року, 05\01-2010 від 05.01.2010 року, № 2010-25-01 від 25.01.2010 року, № 01\02-2010 ві д 01.02.2010 року, № 2010\02-02 від 02.02.2010 року, № 08 \02-2010 від 08.02.2010 року, № 2010-24-02 від 24.02.2010 ро ку.

З матеріалів справи вбачає ться, що позивач звернувся до господарського суду з вимог ою про визнання вищевказаних контрактів та додаткових уг од до них недійсними, обґрунт овуючи свої позовні вимоги т им, що в листі № 6303/10/18-020 від 12.05.2010 рок у Спеціалізована державна по даткова інспекція по роботі з великими платниками податк ів у м. Харкові вважає всі пере раховані вище правочини, що в чинені сторонами по справі, н едійсними з посиланням на пр иписи частини 1 статті 203, статт і 215, пункту 1 статті 216 та статті 228 Цивільного кодексу України , оскільки, на думку податково го органу, ці правочини не спр ямовані на реальне настання правових наслідків.

На підставі вивчення матер іалів справи колегією суддів встановлено, що відповідно д о вказаних контрактів та дод аткових угод до них, підрядни к (відповідач у справі) зобов' язався організовувати та вик онувати комплекс робіт будів ництва, а замовник (позивач у с праві) в свою чергу зобов' яз ався прийняти повний комплек с виконаних робіт шляхом під писання двостороннього акту про прийняття комплексу роб іт та оплатити якісно викона ні роботи, згідно довідки про вартість виконаних підрядни х робіт.

Пунктом 1 статті 526 Цивільног о кодексу України передбачен о, що зобов' язання має викон уватися належним чином відпо відно до умов договору та вим ог Цивільного кодексу Україн и, інших актів цивільного зак онодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відпо відно до звичаїв ділового об ороту або інших вимог, що звич айно ставляться.

Так, судом апеляційної інст анції досліджено, що виконан ня зазначених контрактів та додаткових угод підтверджен о залученими до справи актам и приймання виконаних підряд них робіт та довідками про ва ртість виконаних підрядних р обіт за період з листопаду 2009 р оку по березень 2010 року.

Колегія суддів звертає ув агу на те, що статтею 181 Господа рського кодексу України визн ачено, що господарський дого вір (контракт) за загальним пр авилом викладається у формі єдиного документа, підписано го сторонами та скріпленого печатками. Допускається укла дення господарських договор ів (контрактів) у спрощений сп осіб, тобто шляхом обміну лис тами, факсограмами тощо, а так ож шляхом підтвердження прий няття до виконання замовлень , якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми т а порядку укладення даного в иду договорів (контрактів).

Як вірно зазначено судом пе ршої інстанції, зі змісту ста тті 638 Цивільного кодексу Укра їни вбачається, що договір (ко нтракт) є укладеним, якщо стор они в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов до говору (контракту), якими є умо ви про предмет договору (конт ракту), умови, що визначені зак оном як істотні або є необхід ними для договорів (контракт ів) даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоч а б однієї із сторін має бути д осягнуто згоди. Аналогічні п оложення містить стаття 180 Гос подарського кодексу України .

З огляду на наведене, місцев ий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що ст оронами в момент вчинення ос порюваних правочинів та дода ткових угод до них додержані всі необхідні вимоги чинног о законодавства України, вон и підписані двома сторонами, в контрактах зазначені усі с уттєві умови, що характерні д ля контрактів підряду, а саме : предмет, кількість робіт, зоб ов' язання сторін, ціна робі т та порядок розрахунків, умо ви та строк виконання робіт, в ідповідальність сторін, форс -мажор, вирішення спорів, стро к дії контрактів. Крім того, ст орони вчинили дії спрямовані на виконання контрактів та д одаткових угод до них, а саме: виконали роботи та сплатили за них грошові кошти.

Вирішуючи даний спір судом першої інстанції взято до ув аги положення статтей 203, 215 Цив ільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності право чину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встанов лені частинами першою - треть ою, п'ятою та шостою статті 203 Ци вільного кодексу України. Не дійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена зак оном (нікчемний правочин). У ць ому разі визнання такого пра вочину недійсним судом не ви магається. Якщо недійсність правочину прямо не встановле не законом, але одна із сторін або інша заінтересована осо ба заперечує його дійсність на підставах, встановлених з аконом, такий правочин може б ути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частин 1, 2, 5 статті 203 Ци вільного кодексу України змі ст правочину не може супереч ити діючому законодавству, а також моральним засадам сус пільства. Особа, яка вчиняє пр авочин, повинна мати необхід ний обсяг цивільної дієздатн ості. Правочин має бути спрям ований на реальне настання п равових наслідків, що обумов лені ним.

Колегія суддів вважає за не обхідне зауважити наступне, що у відповідності до статте й 15, 16 Цивільного кодексу Украї ни визнання правочину недійс ним є одним із способів захис ту цивільного права та інтер есу у разі його порушення, нев изнання або оспорювання. Ана логічно стаття 20 Господарськ ого кодексу України передбач ає можливість визнання недій сними господарських угод з п ідстав, передбачених законом з метою захисту прав і законн их інтересів суб'єкта господ арювання.

Отже, господарський догові р, в тому числі спірні контрак ти можуть бути визнані за ная вності двох умов: перша - це п орушення ним прав та/або охор онюваних законом інтересів п озивача; друга - це наявніст ь передбачених законом підст ав для визнання договору нед ійсним.

В даному випадку зміст конт рактів не суперечить діючому законодавству, сторони при ї х укладенні дійшли згоди сто совно всіх істотних умов кон трактів, та своїми діями щодо виконання умов контрактів п ідтвердили, те, що спірні конт ракти були спрямовані на реа льне настання правових наслі дків.

Вказані обставини позивач ем будь-якими доказами не спр остовані.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про ві дсутність обох необхідних ум ов для визнання контрактів н едійсними (порушення права, і нтересу позивача та порушенн я норми закону), а отже і про ві дсутність правових підстав д ля задоволення вимог позивач а.

Оцінюючи обґрунтованість апеляційної скарги Спеціалі зованої державної податково ї інспекції по роботі з велик ими платниками податків у м. Х аркові, колегія суддів вважа є за необхідне зауважити нас тупне.

Заявник апеляційної скарг и, в якості підстав для скасув ання рішення господарського суду по даній справі, посилає ться на те, що актом від 31.12.2010 рок у № 5378/234/34632785 про результати докум ентальної невиїзної перевір ки Товариства з обмеженою ві дповідальністю “Стайлінгбу д Компані” (відповідач у спра ві) угоди укладені відповіда чем визнані такими, що не спри чиняють реального настання п равових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу. А тако ж зазначає, що за результатам и перевірки правочини укладе ний між відповідачем та поку пцями (зокрема, позивачем) зді йснені без мети настання реа льних наслідків, наслідком ч ого є відсутність об' єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підп риємствам - покупцям за пері од з 15.08.2008 року по 01.10.2010 року, в розу мінні ст. 3, 4, 5 Закону України «П ро оподаткування прибутку пі дприємств» від 28.12.1994 року за № 334/ 94-ВР зі змінами та доповненням и, ст. 3, 4, 7 Закону України «Про по даток на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Зі змісту статті 639 Цивільно го кодексу України вбачаєтьс я, що правочин між юридичними особами належить вчиняти у п исьмовій формі.

Згідно частини 2 статті 207 Цив ільного кодексу України прав очин вважається таким, що вчи нений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороно ю (сторонами). Правочин, який в чиняє юридична особа, підпис ується особами, уповноважени ми на це її установчими докум ентами, довіреністю, законом або іншими актами цивільног о законодавства, та скріплює ться печаткою.

Так, вивченням матеріалів с прави встановлено, що спірні контракти укладені в письмо вій формі, містять всі істотн і умови, з боку відповідача пі дписані Швелидзе Т.Д., який згі дно із преамбулою даних конт рактів є директором ТОВ «Ста йлінгбуд Компані»та діє від імені останнього на підставі Статуту та Левченко В.П. з бок у позивача, який згідно преам булою даних контрактів є ген еральним директором ТОВ фірм и «Скорпіон-РП»та діє від іме ні останнього на підставі Ст атуту. Дані контракти скріпл ені печатками обох сторін.

Таким чином, господарським судом правомірно зазначено, що спільні дії позивача та ві довідача при укладанні та ви конанні контрактів та додатк ових угод до них були направл ені на набуття тих прав та обо в' язків, які випливають сам е з контрактів.

Крім того, відповідно до ча стини 1 статті 91 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни сторони у справі, прокур ор, треті особи, особи які не б рали участь у справі, якщо гос подарський суд вирішив питан ня про їх права та обов'язки, м ають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду.

Зі змісту даної норми вбача ється, що судове рішення, оска ржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосу ватися прав та обов'язків ціє ї особи, тобто судом має бути р озглянуто й вирішено спір пр о право у правовідносинах, уч асником яких на момент розгл яду справи та прийняття ріше ння господарським судом перш ої інстанції є скаржник, або м іститься судження про права та обов'язки цієї особи у відп овідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участ і у справі, якщо в мотивувальн ій частині рішення містяться висновки суду про права та об ов'язки цієї особи, або у резол ютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обо в'язки таких осіб.

В такому випадку рішення по рушує не лише матеріальні пр ава осіб, не залучених до учас ті у справі, а й їх процесуальн і права, що витікають із сформ ульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про з ахист прав людини і основних свобод положення про право к ожного на справедливий судов ий розгляд при визначенні йо го цивільних прав і обов'язкі в. Будь-який інший правовий зв 'язок між скаржником і сторон ами спору не може братися до у ваги.

Як вбачається із матеріалі в справи, резолютивна частин а оскаржуваного рішення не м істить жодних приписів щодо прав та обов'язків Спеціаліз ованої державної податкової інспекції по работі з велики ми платниками податків у м. Ха ркові. В мотивувальній части ні рішення суд надає відпові дну правову оцінку доказам, н аданим сторонами, та правові дносинам виключно між даними сторонами - ТОВ фірмою «Ско рпіон - РП»та ТОВ «Стайлінгбу д Компані». При цьому жодних с уджень про права і обов'язки Д ПІ у відповідних правовіднос инах мотивувальна частина ос каржуваного рішення суду так ож не містить.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскаржуване ріш ення будь-яким чином не обмеж ує права ДПІ.

Крім того, пунктом 11 частини 1 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначено, що ДПІ по дають до судів позови до підп риємств, установ, організаці й та громадян про визнання уг од недійсними і стягнення в д оход держави коштів, одержан их без установлених законом підстав, а також про стягненн я заборгованості перед бюдже том і держаними цільовими фо ндами за рахунок їх майна.

Слід зазначити, що ДПІ - заяв ник апеляційної скарги не є у часником справи про визнання контрактів недійсними, з окр емим позовом про визнання да них контрактів не звертався. Отже, само по собі здійснення ДПІ загальних контролюючих функцій щодо підприємства ві дповідача та виявлення факту порушень податкового законо давства не є підставою для ви знання контрактів недійсним и, а його твердження про нікче мність правочину є всього ли ше припущенням, оскільки зая вником не доведено наявності необхідних умов для визнанн я спірних контрактів недійсн ими.

Отже, заявником апеляційно ї скарги не доведено, яким чин ом його права та/або інтереси порушуються спірним правочи ном. Відсутні в матеріалах сп рави й інші докази, які б могли б привести суд до висновку пр о наявність таких порушень п рав, інтересів заявника. Тако ж, податковим органом не наве дено існування жодної з обст авин, передбачених ст. 203 Цивіл ьного кодексу України, що сві дчили б про недійсність спір них контрактів.

Приймаючи до уваги вищезаз начене, колегія суддів апеля ційного господарського суду вважає, що обставини справи б ули всебічно і повно дослідж ені господарським судом, а то му рішення господарського су ду Харківської області від 03 ч ервня 2010 року по справі № 39/60-10 від повідає чинному законодавст ву та фактичним обставинам с прави, а доводи заявника, з яки х подана апеляційна скарга п ро скасування рішення, не мож уть бути підставою для його з міни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, пун ктом 1 статті 103, статтею 105 Госпо дарського процесуального ко дексу України, колегія судді в, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Спе ціалізованої державної пода ткової інспекції по роботі з великими платниками податкі в у м. Харкові, м. Харків залиши ти без задоволення.

Рішення господарського су ду Харківської області від 03 ч ервня 2010 року по справі № 39/60-10 зал ишити без змін.

Постанова набирає чинност і з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого гос подарського суду України про тягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

суддя Барбашова С.В.

суддя Білецька А.М.

Повний текст пос танови підписаний 05 вересня 20 11 року.