Постанова

від 11.10.2011 по справі 21/27

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2011 р. Справа № 21/27

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Дроботової Т.Б. - головуючо го

Волковицької Н.О.

Рогач Л.І.

за участю представників ст орін:

позивача не з' явився, про час і мі сце слухання справи повідомл ений належним чином

відповідача ОСОБА_1. дов. від 05.04.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційн у скаргу Державного підприємства " Донецька залізниця"

на постанову від 20.07.2011 року Донецького ап еляційного господарського с уду

у справі №21/27 господарського суду Д онецької області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Ясинівський кок сохімічний завод"

до Державного підприємства "Донецька залізниця"

про стягнення 3963,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне тов ариство "Ясинівський коксохі мічний завод" звернулося до г осподарського суду Донецько ї області з позовом до Держав ного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення 3963,49гр н.

Рішенням господарського с уду Донецької області від 31.05.20 11 року (суддя Матюхін В.І.) у зад оволенні позову відмовлено.

За апеляційною скаргою Пуб лічного акціонерного товари ства "Ясинівський коксохіміч ний завод" судове рішення пер еглянуте в апеляційному поря дку і постановою Донецького апеляційного господарськог о суду від 20.07.2011 року (головуючи й суддя Бойченко К.І., судді Ді брова Г.І., Шевкова Т.А.) скасова не.

Позові вимоги задоволені.

З Державного підприємства "Донецька залізниця" на корис ть Публічного акціонерного т овариства "Ясинівський коксо хімічний завод" стягнуто вар тість недостачі вантажу у ро змірі 3963,49 грн. та відповідні су дові витрати.

Доповідач Волковицька Н.О .

Державне підприємство "Донецька залізниця" звернул ося до Вищого господарського суду України із касаційною с каргою, в якій просить скасув ати постанову Донецького апе ляційного господарського су ду від 20.07.2011 року, а рішення госп одарського суду Донецької об ласті від 31.05.2011 року залишити бе з змін.

Скаржник посилається на по рушення апеляційним господа рським судом норм матеріальн ого права, а саме статті 115 Стат уту залізниць України, статт і 920 Цивільного кодексу Україн и, статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт".

Також скаржник зазначає, що розрахунок суми вартості ва нтажу позивачем зроблено на підставі рахунка ЗАТ "Донець ксталь - металургійний заво д" (постачальник продукції), як ий не може бути належним дока зом ціни вантажу - вугілля, о скільки вартість вантажу виз начається на підставі загаль ної суми рахунка або іншого д окумента відправника, який п ідтверджує кількість і варті сть відправленого вантажу, т обто позивач мав надати раху нок вантажовідправника, яким згідно перевізних документі в є ТОВ "Селидівська", а не пост ачальник - ЗАТ "Донецьксталь - металургійний завод".

Обговоривши доводи касаці йної скарги, заслухавши судд ю - доповідача та присутньог о у судовому засіданні предс тавника відповідача, перевір ивши в межах вимог статей 108, 1117 Г осподарського процесуально го кодексу України наявні ма теріали справи на предмет пр авильності юридичної оцінки обставин справи та повноти ї х встановлення в рішенні та п останові у даній справі, коле гія суддів вважає, що касацій на скарга підлягає задоволен ню частково з таких підстав.

Як встановлено судами попе редніх інстанцій та вбачаєть ся з матеріалів справи 16.09.2010 рок у Закрите акціонерне товарис тво Центральна збагачувальн а фабрика "Селидівська" (реорг анізоване у подальшому шляхо м перетворення ЗАТ в ТОВ (вант ажовідправник)) на адресу Від критого акціонерного товари ства "Ясинівський коксохіміч ний завод" (яке було переймено ване у Публічне акціонерне т овариство "Ясинівський коксо хімічний завод" (вантажоодер жувач)) у напіввагоні №67892463 за за лізничною накладною на групу вагонів №52489463 зі станції Новог родівка на станцію Кринична відвантажило концентрат вуг ільний у вологому стані.

У накладній відправником з азначено, що відвантаження з дійснено на виконання догово ру № 236 від 01.02.2010 року. За накладно ю вага нетто у вагоні - 69000 кг (тар а-21900кг), поверхня вантажу розпл анована механічним планувал ьним пристроєм, ущільнена ка тком.

Також судами встановлено, щ о на станції Ясинувата (побіж на станція) спірний вагон був відчеплений від потягу з при чин наявності заглибини, про що були складені акти загаль ної форми, а також здійснено к омісійне зважування вагону і складений комерційний акт в ід 18.09.2010 року №697645/162/19, згідно з розд ілом Д якого у доповнення акт ів загальної форми станції Я синувата №4866 від 17.09.2010 року, №109 ві д 18.09.2010 року вантаж-вугілля, від правки вказаної на лицевій с тороні акта був перевантажен ий на справних перевірених 200- тонних вагонних вагах, припи саних до станції Ясинувата Д онецької залізниці.

При переважуванні виявило сь: вага брутто 86500 кг., тара з док умента 21900 кг., нетто 64600 кг., що мен ше вказаного у документі на 440 0 кг.

При повторному перевантаж енні недостача підтвердилас ь. Об'єм кузова вагону на вагон і не вказаний. У вагоні вантаж навантажений навалом, нижче рівня бортів на 200мм, рівномір но, над 1,2 люками по ходу зліва є воронка розміром 3000мм х 1500мм до підлоги вагону, не щільно при лягання 2 люка до поперечної б алки, щілина довжиною 200мм, шир иною 30мм, щілина закладена дра нтям, течі вантажу немає. Пере вантажування проводили з зуп инкою вагону комісійно: прий омоздавальником, Зеленчук, Д СПП Бандурка, в присутності з аст. ДС Деменко. Акт ф. ГУ-106 від 17 .09.2010 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої ін станції виходив з того, що від повідно до статті 909 Цивільног о Кодексу України за договор ом перевезення перевізник зо бов'язаний доставити довірен ий йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отрим ання вантажу особі.

Згідно пункту 2 статті 924 Циві льного кодексу України перев ізник відповідає за втрату, н естачу, псування або пошкодж ення прийнятого до перевезен ня вантажу у розмірі фактичн о заподіяної шкоди, якщо не до веде, що це сталося не з його в ини.

Статтею 920 Цивільного кодек су України передбачено, що у р азі порушення зобов'язань, що випливають із договору пере везення, сторони несуть відп овідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо ін ше не встановлено цим Кодекс ом, іншими законами, транспор тними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 12 Зако ну України "Про залізничний т ранспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження ва нтажів на шляху слідування т а на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону "Про залізн ичний транспорт" передбачено , що перевізники несуть відпо відальність за зберігання ва нтажу з моменту його прийнят тя і до видачі одержувачу в ме жах, визначених Статутом зал ізниць України.

Частиною 2 цієї ж статті вст ановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, по шкодження) прийнятого до пер евезень вантажу перевізники несуть відповідальність у р озмірі фактично заподіяної ш коди, якщо не доведуть, що втра та, нестача, псування, пошкодж ення виникли з незалежних ві д них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що заліз ниця несе відповідальність з а збереження вантажу з часу й ого прийняття до перевезення і до моменту видачі одержува чу.

Згідно статті 113 Статуту зал ізниць України за незбережен ня прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть ві дповідальність у розмірі фак тично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата нестач а чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника пр ичин.

Статтею 26 Закону України "Пр о залізничний транспорт" пер едбачено, що обставини, які мо жуть служити підставою для м атеріальної відповідальнос ті перевізників вантажу засв ідчуються актами; порядок і т ерміни складення актів визна чаються Статутом залізниць У країни.

Статтею 129 Статуту залізниц ь України передбачено, що обс тавини, які можуть бути підст авою для матеріальної відпов ідальності залізниці під час залізничного перевезення, з асвідчуються комерційними а ктами або актами загальної ф орми, які складають станції з алізниць для засвідчення мас и і кількості вантажу з даним и, зазначеними у транспортни х документах, складається ко мерційний акт.

Комерційний акт БН 697645/162/19 від 18.09.2010 року складений у відповід ності до Правил складання ак тів і є належним доказом, підт верджуючим факт нестачі за с пірним перевезенням.

Залізниця факт виникнення нестачі з незалежних від пер евізника причин не довела.

Згідно статті 115 Статуту зал ізниць України вартість вант ажу визначається на підставі загальної суми рахунка або і ншого документа відправника , який підтверджує кількість і вартість відправленого ва нтажу.

Отже, суд першої інстанції д ійшов висновку, що позов до пе ревізника вантажоодержувач ем заявлено правомірно, але з адоволенню не підлягає, оскі льки позивачем не доведена в артість нестачі вантажу (не н аданий рахунок або інший док умент відправника, який підт вердив би ціну вантажу).

Посилання позивача на раху нок, виставлений йому Закрит им акціонерним товариством " Донецьксталь" - металургійн ий завод" суд першої інстанці ї визнав неправомірним, оскі льки відповідно до статті 115 С татуту залізниць України вар тість вантажу визначається н а підставі загальної суми ра хунка або іншого документа в ідправника, який підтверджує кількість і вартість відпра вленого вантажу, тобто позив ач мав надати рахунок вантаж овідправника, яким згідно пе ревізних документів є Товари ство з обмеженою відповідаль ністю "Центральна збагачувал ьна фабрика "Селидівська", а не постачальник Закрите акціон ерне товариство "Донецькстал ь" - металургійний завод".

За таких обставин посиланн я апеляційного суду на розра хунок нестачі з купівельної ціни продукції є помилковим в зв' язку з чим касаційна ін станція дійшла висновку про скасування постанови апеляц ійного суду в частині задово лення позовних вимог та скас ування рішення першої інстан ції в цій частині.

Щодо стягнення штрафу у роз мірі 1000,00грн. з Товариства з обм еженою відповідальністю "Цен тральна збагачувальна фабри ка" Селидівська", за ухилення в ід вчинення дій, покладених с удом на товариство апеляційн ий суд зазначив, що згідно пун кту 8 статті 83 Господарського процесуального кодексу Укра їни господарський суд, прийм аючи рішення, має право стягу вати доход Державного бюджет у України з винної сторони шт раф у розмірі до ста неоподат ковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчи нення дій, покладених господ арським судом на сторону.

Згідно статті 21 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, сторонами в судовому процесі - позивачами і відпов ідачами-можуть бути підприєм ства та організації, зазначе ні у статті 1 цього Кодексу.

Позивачами є підприємства та організації, що подали поз ов або в інтересах яких подан о позов про захист порушеног о чи оспорюваного права або о хоронюваного законом інтере су.

Відповідачами є підприємс тва та організації, яким пред 'явлено позовну вимогу.

ТОВ "Центральна збагачувал ьна фабрика" Селидівська" не є , а ні стороною по справі, а ні т ретьою особою, а відтак апеля ційна інстанція дійшла обґру нтованого висновку, що госпо дарський суд першої інстанці ї не мав підстав для стягненн я штрафу з ТОВ "Центральна зба гачувальна фабрика" Селидівс ька" та правомірно скасувала рішення в цій частині.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 1115, 1117, пунктом 6 статті 1119, статтею 11111 Господар ського процесуального кодек су України, Вищий господарсь кий суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Донецького а пеляційного господарського суду від 20.07.2011 року у справі №21/27 г осподарського суду Донецько ї області в частині задоволе ння позову про стягнення з Де ржавного підприємства "Донец ька залізниця" на користь Пуб лічного акціонерного товари ства "Ясинівський коксохіміч ний завод" 3963,49 грн. скасувати, а рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2011 рок у в цій частині залишити без з мін.

В решті постанову Донецько го апеляційного господарськ ого суду від 20.07.2011 року залишити без змін.

Касаційну скаргу Державно го підприємства "Донецька за лізниця" задовольнити частко во.

Головуючий суддя Т. Дроб отова

С у д д і Н. В олковицька

Л. Рогач