ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 9/223
29.09.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Трейд»
До Приватного підприємства «Гроссмейстер»
Про стягнення боргу 14212, 04 грн.
Суддя Бондаренко Г.П.
Представники :
Від позивача ОСОБА_1 (дов. №86 від 11.05.2011 року)
Від відповідача не з'явився
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 29.09.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Паритет-Трейд»(далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Гроссмейстер»(далі по тексту - відповідач) про стягнення 14212,04 грн. заборгованості за договором №РТ 05-10 від 28.01.2010 року та судові витрати.
Заявлені позовні вимоги вмотивовані ст. ст. 525, 526, 530, 614 ЦК України та ст. ст. 1, 2, 7 ГК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі 9/223, розгляд справи призначено на 29.09.2011 року.
28.09.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивач подав письмові пояснення по справі.
Представник позивача в судове засідання 29.09.2011 року з’явився, вимоги ухвали суду від 15.08.2011 року виконав, надав для огляду оригінали документів, додані до позовної заяви, а також надав усні пояснення по суті справи, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до довідки ЄДРПОУ, щодо знаходження в реєстрі Приватного підприємства «Гроссмейстер»від 25.08.2011 року, юридична адреса є тією ж, на яку направлялась ухвала про порушення провадження у справі, а саме: м. Київ, вул. Кудряшова, 5, б. 145-А.
Відповідач повідомлявся ухвалою суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав, в судове засідання своїх представників не направляв. Заявлені позовні вимоги не заперечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлявся належним чином, проте направлений конверт повернувся до канцелярії суду у зв’язку з відсутністю відповідача за зазначеною адресою.
Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р.»у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
28 січня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №РТ 05-10 (далі по тексту –договір), за яким позивач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з погодженим сторонами замовленням відповідача передати відповідачу товар, а відповідач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість, за цінами зазначеними в видатковій накладній.
Відповідно до п. 3.4 договору, датою поставки та виконання позивачем своїх зобов’язань за договором є дата отримання відповідачем товару та підписання відповідної видаткової накладної.
Відповідно до п. 7.1 договору відповідач оплачує товар за цінами підтвердженими у видаткових накладних.
Відповідно до п. 7.2 договору, оплата товару здійснюється протягом 45 календарних днів з дати поставки.
Відповідно до п. 10.2 договору строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього договору та закінчується 31.12.2010 року. У разі, якщо протягом 30 календарних днів до закінчення цього договору жодна із сторін не заявить про його припинення, строк дії даного договору кожного разу вважається подовженим сторонами на термін один рік.
Як вбачається з матеріалів справи останню поставку позивачем та приймання відповідачем товару було здійснено17.11.2010 року.
Виконуючи умови договору, позивач передав відповідачеві, а відповідач прийняв згідно підписаних сторонами та скріплених печатками сторін видаткових накладних (оригінали накладних оглянуто судом, а копії наявні в матеріалах справи) товар протягом дії договору на загальну суму –138436,43 грн.
Таким чином, свої зобов’язання за договором позивачем виконано, товар відповідачеві поставлено, і відповідачем такий товар отримано.
Згідно видаткових накладних (накладних на повернення, які підписані сторонами та скріплені печатками сторін та оригінали яких оглянуто судом, а копії наявні в матеріалах справи) відповідачем частково повернено позивачу товар на загальну суму –73381,99 грн.
Відповідно до банківських виписок на підтвердження часткових оплат (оригінали виписок оглянуто судом, а копії наявні в матеріалах справи), відповідач частково сплатив отриманий товар на суму 50842,40 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач мав розрахуватися за отриманий товар не пізніше 03.01.2011 року.
Натомість, в порушення умов договору та положень чинного законодавства України, починаючи з 02.12.2010 року відповідачем розрахунки з позивачем за отриманий товар в односторонньому порядку припинено.
20.06.2011 року позивачем відповідачу направлявся лист-вимога №97 про виконання зобов’язання щодо оплати за отриманий товар. Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість до цього часу по договору не погасив.
Таким чином, станом на час розгляду справи (29.09.11р.) основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 14212, 04 грн.
Доказів оплати за поставлений товар відповідачем не надано.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.
Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав.
Як встановлено судом відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 14212,04 грн. основного боргу за поставлений товар.
Як вбачається з матеріалів справи заборгованість відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи складає 14212,04 грн. На спростування іншого відповідачем доказів не надано.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 14212,04 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Гроссмейстер»(03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 5, прим. №145 А; код ЄДРПОУ 33829639, р/р 26007014040498 в філії АТ «Укрексімбанк»м. Київ, МФО 380333) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Трейд»(04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17; код ЄДРПОУ 33747326, р/р 26009011000611 в ВАТ «БТА Банк»м. Київ, МФО 321723) 14212 (чотирнадцять тисяч двісті дванадцять) грн. 04 коп. основного боргу, 142 (сто сорок дві) грн. 12 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Г.П. Бондаренко
Рішення підписано 04.10.2011 року
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2011 |
Оприлюднено | 17.10.2011 |
Номер документу | 18589828 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Подобєд Ігор Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Євстигнеєва Надія Михайлівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Євстигнеєва Надія Михайлівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Подобєд Ігор Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Подобєд Ігор Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Подобєд Ігор Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні