Рішення

від 03.10.2011 по справі 39/117

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/117

03.10.11

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю "Еволюшен Медіа"

до                    Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1          

про           розірвання авторського  договору замовлення від 18.02.2011 р. та стягнення 8960,00 грн.              

Суддя  Гумега О.В.  

Представники:

Від позивача       ОСОБА_2, представник за довіреністю № б/н від 17.01.2011 р.

Від відповідача   не з"явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еволюшен Медіа" (позивач)  звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідача) про розірвання Авторського  договору замовлення від 18.02.2011 р. та стягнення 8960,00 грн., з яких: 6720,00 грн. збитків та 2240,00 грн. штрафу.      

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2011 р. порушено провадження у справі № 39/117 та призначено справу до розгляду на 05.09.2011 р. о 10:00 год.

Представник позивача  в судовому засіданні, призначеному на 05.09.2011 р., звернувся  до  суду  з  усним  клопотанням  про  залучення  доказів  до  матеріалів  справи.  Клопотання  позивача  судом  задоволено.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, вимоги ухвали суду від 22.07.2011 р. не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 19.09.2011 р. о 11:40 год.

Представник позивача  в судовому засіданні, призначеному на 19.09.2011 р., звернувся до  суду  з  клопотанням  про  продовження термінів розгляду  справи.  Клопотання  позивача  судом  задоволено.

Представник відповідача в судове засідання 19.09.2011 р. не з"явився, вимоги ухвали суду від 05.09.2011 р. не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 р., на підставі ст.ст. 69,77 ГПК України, продовжено строк вирішення спору у справі № 39/117, розгляд справи відкладено на 03.10.2011 о 11:30 год.

Представник відповідача в судове засідання 03.10.2011 р. не з»явився, вимоги ухвал суду від 22.07.2011 р., від 05.09.2011 р. та від 19.09.2011 р. не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 03.10.2011 р. надав усні пояснення по суті позовних вимог, підтримав їх повністю.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 03.10.2011 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

                                                    ВСТАНОВИВ:

18.02.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еволюшен Медіа" (Замовник, позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Автор, відповідач) був укладений Авторський договір замовлення (надалі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Автор зобов'язується за завданням Замовника власною творчою працею створити комп'ютерну програму «Додаток для iPod Touch, iPhone»відповідно до специфікації, які викладені в додатку № 1 до цього Договору (надалі - «програмне забезпечення»або «ПЗ»), та передати її у власність Замовникові разом з виключними майновими правами інтелектуальної власності на ПЗ, а Замовник зобов'язується за це сплатити Автору винагороду.

Пунктом 1.2 Договору передбачено строк розробки програмного забезпечення: з 21 лютого 2011 року по 4 березня 2011 року.

Як визначено у п. 1.3 Договору, результати роботи (контрольний примірник програми, бінарні, вихідні файли та технічну документацію) передаються за актом, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 3.1 Договору Замовник зобов'язується сплатити Авторові винагороду в сумі 11200 грн. 00 коп. без ПДВ шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Автора. До суми винагороди включена вартість робіт зі створення програмного забезпечення та вартість виключних майнових прав інтелектуальної власності на програмне забезпечення.

Відповідно до п. 3.2 Договору передбачено, що Замовник сплачує Автору аванс у розмірі 60 % (6720 грн. 00 коп.) від винагороди протягом 10 днів з моменту підписання цього Договору. Решта виплачується протягом 10 днів після прийняття робіт.

Умовами Договору також передбачено, що за порушення строків передачі програмного забезпечення Замовник має право стягнути з Автора штраф в розмірі до 20 (двадцяти) відсотків від ціни Договору (п. 4.2 Договору).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 15 березня 2012 року.

Позивач на виконання п. 3.2  Договору перерахував відповідачу аванс у розмірі 6720,00 грн., що підтверджується випискою по особовим рахункам за 28.02.2011 р. (копія наявна в матеріалах справи).

Натомість, відповідач не виконав своїх зобов»язань за Договором щодо створення та передачі у власність позивача програмного забезпечення разом з виключними майновими правами інтелектуальної власності на ПЗ, строк розробки якого згідно з п. 1.2 Договору закінчився 04.03.2011 р.

З огляду на наведене, позивач направив відповідачу лист № 23/11 від 02.06.2011 р., відповідно до якого відмовився від прийняття виконання зобов»язання за Договором та вимагав повернення сплаченого авансу в розмірі 6720,00 грн., а також сплати штрафних санкцій в розмірі 2240,00 грн. в строк до 07.06.2011 р.

Відповідач відповіді на вищенаведений лист не надав, проавансовані позивачем кошти в розмірі  6720,00 грн. не повернув, штрафні санкцій в розмірі 2240,00 грн. не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, в тому числі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

За наведених обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про розірвання Авторського  договору замовлення від 18.02.2011 р. та стягнення 8960,00 грн., з яких: 6720,00 грн. збитків (перерахованого позивачем авансового платежу) та 2240,00 грн. штрафу.      

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України  визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов»язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання (ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зі змісту укладеного сторонами Авторського  договору замовлення від 18.02.2011 р. вбачається, що за своєю правовою природою наведений договір є змішаним договором, в якому містяться елементи договору підряду та договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.

Так, згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Зокрема, згідно із ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як передбачено ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ч. 2 ст. 852 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведених правових норм та зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку, що згідно умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору, позивач був зобов»язаний оплатити відповідачу аванс у розмірі 60 % (6720 грн. 00 коп.) від винагороди протягом 10 днів з моменту підписання Договору (п. 3.2 Договору).

Як встановлено судом, позивачем було перераховано на користь відповідача аванс у розмірі 6720,00 грн., що підтверджується випискою по особовим рахункам за 28.02.2011 р., тоді як відповідач не виконав своїх зобов»язань за Договором щодо створення та передачі у власність позивача програмного забезпечення разом з виключними майновими правами інтелектуальної власності на ПЗ, строк розробки якого згідно з п. 1.2 Договору закінчився 04.03.2011 р.

Станом на момент вирішення спору по суті в матеріалах справи відсутні докази створення та передачі відповідачем у власність позивача спірного програмного забезпечення разом з виключними майновими правами інтелектуальної власності на ПЗ відповідно до умов Договору.

Так, пунктом 1.3 Договору визначено, що результати роботи (контрольний примірник програми, бінарні, вихідні файли та технічну документацію) передаються за актом, який є невід'ємною частиною цього Договору. Фактично результати спірних робіт за наведеним актом позивачу не передавались, докази протилежного відповідачем суду не надані.

А рівно, відповідачем не надані докази відсутності його вини в порушенні зобов»язання за Договором. При цьому судом враховується, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що належних доказів виконання відповідачем умов Договору суду станом на момент вирішення спору надано не було і позивач заперечував виконання відповідачем будь-яких робіт, передбачених Договором, суд прийшов до висновку, що відповідно до ч. 1 ст. 615 Цивільного кодексу України, позивач мав право відмовитися від прийняття виконання зобов'язання за Договором.

Порушення відповідачем умов оспорюваного Договору щодо строків виконання спірних робіт вважається судом істотним порушенням відповідачем оспорюваного Договору, внаслідок чого позивач значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував під час укладання даного договору, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про розірвання Авторського  договору замовлення від 18.02.2011 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еволюшен Медіа" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

Позивач також звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 8960,00 грн., з яких: 6720,00 грн. збитків та 2240,00 грн. штрафу.

Як вище було зазначено, правовими наслідками порушення зобов»язання є, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько –правову відповідальність лише за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У відповідності до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Також, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Враховуючи наведені правові норми та встановлений судом факт невиконання відповідачем господарського зобов»язання, передбаченого умовами Авторського  договору замовлення від 18.02.2011 р., зокрема, факт невиконання спірних робіт в строк, визначений п. 1.2 цього договору, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 6720,00 грн. перерахованого позивачем авансу, які фактично є реальними збитками позивача, є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Штраф, як різновид неустойки, характеризується тим, що він обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 4.2 Договору за порушення строків передачі програмного забезпечення Замовник (позивач) має право стягнути з Автора (відповідача) штраф в розмірі до 20 (двадцяти) відсотків від ціни Договору.

Зі змісту п. 3.1 Договору вбачається, що Замовник зобов'язувався сплатити Авторові винагороду в сумі 11200 грн. 00 коп. без ПДВ шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Автора.

З урахуванням наведених умов Договору, позивач здійснив розрахунок штрафу, який, на його думку, підлягає до стягнення з відповідача, у розмірі 2240,00 грн. (20% х 11200,00 грн. = 2240,00 грн.).

За наведених обставин та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку штрафу, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2240,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 187,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 20, 22, 525, 526, 530, 549, 611, 612, 614, 615, 651, 837, 849 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 175, 193, 216, 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

                                                  В И Р І Ш И В:

1.   Позов задовольнити повністю.

2.  Розірвати Авторський договір замовлення від 18.02.2011 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еволюшен Медіа" (04107, м. Київ, пров. Делегатський, буд. 12; ідентифікаційний код 32711084) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еволюшен Медіа" (04107, м. Київ, пров. Делегатський, буд. 12; ідентифікаційний код 32711084) 6720,00 грн. (шість тисяч сімсот двадцять гривень 00 коп.) збитків, 2240,00 грн. (дві тисячі двісті сорок гривень 00 коп.) штрафу, 187,00 грн. (сто вісімдесят сім гривень 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України  рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

       Суддя                                                                                                  Гумега О. В.

Дата підписання повного рішення: 05.10.2011 р.