Ухвала

від 22.09.2011 по справі 5008/275/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАР ПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинсь кого, 2-а

УХВАЛА

22.09.2011 Справа № 5008/275/2011

Суддя господарського суду Тисянчин В. М., розглянувши за яву товариства з обмежено ю відповідальністю „МП Груп 2000” (вх. № 8429/2011 від 30.08.2011 року) п ро відстрочку виконання судо вого рішення від 28.04.2011 року у сп раві № 5008/275/2011.

За участю представникі в:

Стягувач (позивач) - ОСОБА_1 (представник за д овіреністю від 19.09.2011 року)

Заявник (відповідач) - н е з' явився (явка на розсуд ст орін).

ВСТАНОВИВ:

28.04.2011 року господарськи м судом Закарпатської област і ухвалено рішення у справі № 5008/275/2011 за позовом товариства з о бмеженою відповідальністю „ Ренмарк”, м. Кривий Ріг Дніпро петровської області до товариства з обмеженою відп овідальністю „МП Груп 2000”, м. Уж город про стягнення заборгов аності в сумі 37 660,10 грн. (в т.ч. 29 682,90 грн. - основного боргу; 3 660,06 грн . - пені; 1 728, 94 грн. - 3 % річних та 2 588,20 грн. - інфляційних збиткі в).

Позовні вимоги задо волено частково. Судом зменш ено нараховану до стягнення пеню з 3 660,06 грн. до 1 000 грн., стягну то 28 682,90 грн. - основного боргу ; 1 728,94 грн. - 3 % річних; 2 588,20 грн. - і нфляційних збитків та 376,60 грн . - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 грн. - у від шкодування витрат на інформа ційно - технічне забезпечен ня судового процесу і надано відстрочку виконання рішенн я суду до 30.05.2011 року.

Натомість, із спливо м строку відстрочки, 16.05.2011 року заявником - ТзОВ „МП Груп 2000” (боржником, відповідачем у сп раві) заявлено апеляційну ск аргу. Постановою ЛГСУ від 09.08.2011 року рішення господарського суду Закарпатської області від 28.04.2011 року залишено без змін .

Відтак, рішення госпо дарського суду Закарпатсько ї області набрало чинності.

Письмовою заявою (вх. № 8429/2011 від 30.08.2011 року) боржник проси ть відстрочити виконання ріш ення господарського суду Зак арпатської області у справі № 5008/275/2011 до 10.01.2012 року.

В наведення мотивів н еобхідності надання відстро чки стягувач, зокрема, посила ється на те, що „негативні нас лідки економічної кризи приз вели до значного занепаду в б удівельній галузі українськ ої економіки”, тоді як стверд жено ним же у вказаній заяві п ро те, що „на даний час товарис тво (боржник) займається торг івлею будівельними матеріал ами. Літо - осінь є періодом, к оли активно проводяться буді вельні роботи, отже і активіз ується продаж будівельних ма теріалів, а вилучення коштів присуджених за рішення суду може призвести до банкрутст ва”.

Стягувач та його пред ставник в судовому засіданні заперечили надання відстроч ки виконання рішення суду, по силаючись на те, що боржник ук лав договір із стягувачем на поставку металопродукції на початку 2010 року, отримавши мет алопродукцію у 1 кварталі 2010 ро ку за гуртовими цінами, а реал ізував за роздрібними, корис туючись на даний час (оскільк и кошти не стягнуто та добров ільно не сплачено) коштами ст ягувача, фактично більш як 4 мі сяці після ухвалення рішення суду.

Наведені обставини, н а думку суду, не є такими, що ус кладнюють або унеможливлюют ь (як намагається довести бор жник) виконання рішення суду , оскільки не є ґрунтовними та не правомірними і не являють ся винятковими в розумінні с т. 22 (ч.3) ГПК України, ст. 13 (п.п. 3, 4), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдат и шкоди іншій особі, а також зл овживання правом в інших фор мах.

До того ж, тільки в ден ь постановлення цієї ухвали, представником стягувача нак аз суду від 09.09.2011 року подано дл я виконання до органу ДВС від повідно Закону України „Про виконавче провадження”, а от же труднощів у виконанні ріш ення у справі не могло бути.

При здійсненні цивіл ьних прав особа повинна доде ржуватись моральних засад су спільства, тоді як боржник во лодіє власністю (майном, кошт ами) стягувача поза межами пр авових підстав.

Між тим, застосовую чи у нормах цивільного закон одавства морально - правови х категорій „справедливість ”, „розумність”, „добросовіс ність” і активне застосуванн я відповідних загальноправо вих та галузевих принципів п ри здійсненні судочинства, с удом виокремлюються ті норми Цивільного кодексу України, які вимагають додержуватися моральних засад суспільства при визначенні обсягу цивіл ьної правоздатності, здійсне нні цивільних прав і обов' я зків (ч.1 ст. 19, ч.4 ст. 13, ч.4 ст. 26, ч.2 ст. 30 0, ч.2 ст. 319 ЦК України). Законодав чо закріплений імператив доб росовісності і у зобов' язал ьних відносинах (ч.3 ст. 509 ЦК Укр аїни).

У порушеному контексті є та кож те значення, що надається моралі, саме як одному з голов них елементів визначення сут і права - у рішеннях Констит уційного суду України, зокре ма, (рішення КСУ від 24.03.2005 року № 2-рп/2005 та від 02.11.2004 року № 15-рп /2004), де зазначено: „одним з проя вів верховенства права є те, щ о право не обмежується лише з аконодавством як однією з йо го форм, а включає й інші соціа льні регулятори, зокрема, нор ми моралі, традицій, звичаїв, т ощо, які легітимізовані сусп ільством і зумовлені історич но досягнутим культурним рів нем суспільства”.

Досліджуючи критері ї розмежування вини і недобр осовісності суб' єктів спір них відносин суд притримував ся лінії розмежування специф ічних для різних видів циві льних відносин форм дотриман ня або порушення обов' язков их з погляду права моральних велінь вочевидь, що має визна чатися колом обставин, які зу мовлюють застосування до пр авопорушника заходів цивіль но - правової відповідально сті.

Втім, невідповідність па раметрам добросовісності ко нкретних характеристик діян ня учасника цивільних віднос ин залежно від мети правовог о регулювання може призводит и не тільки до ненабуття ним п евного права або відмови йом у у праві на використання тог о чи іншого засобу правового захисту, а й до зміни його пра вового становища.

Суд звертає увагу заяв ника на те, що за загальним пра вилом, закріпленим у ст. 625 (ч.1) ЦК України, боржник не звільняє ться від відповідальності за невиконання ним грошового з обов' язання. Відповідальні сть боржника за порушення гр ошових зобов' язань настає н езалежно від його вини, оскіл ьки гроші завжди є в цивільно му та господарському обороті . Тому у даному випадку, оскіль ки доведеним є порушення гро шового зобов' язання заявни ком, суд не повинен приймати д оводи боржника про неможливі сть виконання зобов' язань з а судовим рішенням, а й врахув ати негативний вплив не тіль ки інфляційних процесів для кредитора у невиконанні грош ового зобов' язання боржник а, а й втрату розпоряджатися к оштами як власністю через їх відсутність і перебування у боржника.

Відтак, рішення що набрало законної сили є обов' язков ими на всій території Україн и і виконується в порядку вст ановленому Законом України „ Про виконавче провадження” ( ст.115 ГПК України).

Наведене зобов' язує суд в ідхилити у задоволенні заяви боржника.

Керуючись ст.ст. 4, 4-2, 33, 86, 11 5, 121 Господарського процесу ального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви вх. № 8429/2011 від 30.08.2011 року про відст рочку виконання судового ріш ення від 28.04.2011 року у справі № 5008/275/2011 - відмови ти.

2. Дану ухвалу надісла ти сторонам та ДВС Ужгородсь кого міського управління юст иції в Закарпатській області .

Суддя Тисянчин В . М.