Постанова

від 09.08.2011 по справі 5008/275/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5008/275/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                            ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.11                                                                                 Справа  № 5008/275/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого-судді                                         Р. Марко

суддів                                                    Т. Бонк

                                                         С. Бойко

При секретарі                                           Сидорак Г.

за участю представників сторін - не з”явилися

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ “Ренмарк”

на рішення господарського суду Закарпатської області від 28.04.11 (Суддя В. Тисянчин)

у справі № 5008/275/2011

за позовом –ТзОВ “Ренмарк”

до відповідача - ТзОВ “МП Груп 2000”

про стягнення заборгованості в сумі 37 660,10 грн.

В С Т А Н О В И В :

          Рішенням господарського суду Закарпатської області від 28.04.11 у справі №5008/275/11 позов ТзОВ “Ренмарк”, задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ “МП Груп 2000” на користь ТзОВ “Ренмарк” суму 28 682,90 грн. –основного боргу; 1 000 грн. –пені; 1 728,94 грн. –3% річних; 2 588,20 грн. –інфляційних збитків та 376,60 грн. –у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 грн. –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. В стягненні основного боргу в сумі 1 000 грн. –провадження у справі припинено. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати частково, та постановити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму пені повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Вказує, що суд неправомірно зменшив розмір неустойки, у зв'язку з чим збільшився розмір збитків понесених позивачем.

Сторони  не забезпечили в судове засідання явки повноважних представників, поважності причини неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши доводи апеляційної скарги,  дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

Предметом спору є вимога ТзОВ “Ренмарк” про стягнення з відповідача ТзОВ “МП Груп 2000” заборгованості в сумі 37 660,10 грн. (в т.ч. 29 682,90 грн. –основного боргу; 3 660,06 грн. –пені; 1 728, 94 грн. –3 % річних та 2 588,20 грн. –інфляційних збитків).

Як встановлено судом, 04.01.2010 між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) укладено договір поставки №118 (далі –Договір), відповідно до п.1.1 якого, Постачальник зобов'язується постачати товар, а Покупець –приймати його і своєчасно здійснювати оплату на умовах та в строки, встановлені Договором.

Відповідно до п.2.1. Договору кількість і розгорнутий асортимент товару визначаються в накладних, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Згідно з п.4.3. Договору покупець зобов'язується оплатити вартість поставленого товару згідно рахунків, виставлених постачальником, за погодженням сторін: а) по передплаті; б) по факту відвантаження товару покупцеві. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника (п.4.4. Договору).

          Як вбачається з матеріалів справи, відповідач згідно накладних № ЛФ - 0034 від 25.02.2010 року, № КР –0000002 від 04.03.2010 року та № ЛФ –0075 від 24.03.2010 року отримав від позивача металопродукцію, при цьому лише частково розрахувавшись за неї, відтак його заборгованість становила 29 682,90 грн.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимогам ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

   Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Відповідач надав суду докази часткового погашення основного боргу в сумі 1 000 грн., тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження в справі в частині стягнення 1 000 грн. –основного боргу, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України, а решта суми 28 682,90 грн. основного боргу підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, судом першої інстанції надано вірну правову оцінку щодо стягнення суми 3% річних та інфляційних нарахувань з відповідача ТзОВ “МП Груп 2000”.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Це положення статті кореспондується з п. 7.1 укладеного Договору, а тому, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована до сплати пеня в розмірі 3 660,06 грн.

На переконання суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення повно і всебічно з'ясував фактичні обставини справи, взяв до уваги фінансовий стан відповідача, задоволення позовних вимог в частині нарахованих до стягнення 3% річних та інфляційних збитків, збитки кредитора, виключність обставин і обґрунтовано на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України зменшив розмір пені до 1 000 грн.

З огляду на встановлені обставини справи та досліджені у справі докази, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, та не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

          Керуючись ст.ст.  101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

                 Постановив:

Рішення  господарського суду Закарпатської області від 28.04.11 у справі №5008/275/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Закарпатської області.

Головуючий-суддя                              Р. Марко

Суддя                                         Т. Бонк

Суддя                                         С. Бойко