35-20/132-10-4543
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" жовтня 2011 р. Справа № 35-20/132-10-4543
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді В.Б. Туренко
суддів Л.В. Поліщук, Г.П. Разюк, згідно розпорядження голови суду №548 від 19.09.2011 р.
при секретарі судового засідання: О.О. Довбиш
за участю представників сторін:
від позивача –О.Ю. Юдін
від відповідача –Г.Л. Притула
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Світ”
на рішення господарського суду Одеської області від 19.07.2011 р.
у справі № 35-20/132-10-4543
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фертеліта Групп”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Світ”
про стягнення 478635 грн.
По справі оголошувалась перерва до 06.10.2011 р.
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2010 р. ТОВ „Фертеліта Групп” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ „Агро-Світ” на підставі с.ст.950, 951 ЦК України, збитків в розмірі 517435,00 грн., завданих внаслідок втрати (нестачі) товару переданого на зберігання за договорами №ХР-12 від 04.07.2006 р., №ХР-2 від 28.12.2006 р., №ХР-02 від 28.12.2007 р., №ХР-02 від 29.12.2008 р., №ХР-03 від 29.12.2009 р. (а.с.2-3 т.1).
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів нестачі товару, а надані розрахунки містять похибки і невідповідності, крім того посилався на ст. 261 ЦК України, щодо застосування строку позовної давності до договору зберігання від 04.07.2006 р., термін дії якого встановлений до 31.12.2006 р. (а.с.4-5 т.2).
17.12.2010 р. позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача завдані збитки у розмірі 478635,00грн. (а.с.76-77 т.2).
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.12.2010 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2011 р., позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ „Агро-Світ” на користь ТОВ „Фертеліта Групп” збитки у розмірі 471800,00 грн. (а.с.97-104, 124-131 т.2).
Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2011 р. зазначені рішення судів попередніх інстанції скасовані, справа скерована на новий розгляд до місцевого господарського суду з підстав невжиття заходів для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи (а.с.154-159 т.2).
Ухвалою суду першої інстанції від 10.05.2011 р. справа прийнята до провадження з присвоєнням №35-20/132-10-4543 (а.с.1-2 т.3).
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.07.2011 р. (суддя Гут С.Ф.) позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ „Агро-Світ” на користь ТОВ „Фертеліта Групп” збитки в сумі 471800,00 грн., з мотивів доведеності заявлених вимог, при розрахунку розміру збитків враховано норми природного убутку (а.с.48-53 т.3).
Не погодившись з даним рішенням, ТОВ „Агро-Світ” 01.08.2011 р. звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило його скасувати та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив про безпідставність доводів скаржника. Вважає, що відсутність в рішенні аналізу обставин, які за вказівками Вищого господарського суду України суд першої інстанції не дослідив, є лише підставою для зміни мотивувальної частини рішення.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.
Між сторонами укладені слідуючі договори зберігання:
- від 04.07.2006 р. №ХР-12 строком дії до 31.12.2006 р. (а.с.11-14 т.1);
- від 28.12.2006 р. №ХР-2 строком дії до 31.12.2007 р. (а.с.15-19 т.1);
- від 28.12.2007 р. №ХР-02 строком дії до 31.12.2008 р. (а.с.20-23 т.1);
- від 29.12.2008 р. №ХР-02 строком дії до 31.12.2009 р. (а.с.24-27 т.1);
- від 29.12.2009 р. №ХР-03 строком дії до 31.12.2010 р. (а.с.28-31 т.1).
Предметом вказаних договорів (п.1.1.) є передання Поклажодавцем (ТОВ „Фертеліта Групп”) Зберігачу (ТОВ „Агро-Світ”) на відповідальне зберігання майна: селітри аміачної марки „Б” у кількості 264 тн. за ціною 1250,00 грн. за 1тн. (договір №ХР-12 від 04.07.2006 р.); селітри аміачної марки „Б” 500 тн. за ціною 1250,00 грн. за 1 тн. (договір №ХР-2 від 28.12.2006 р.); селітри аміачної марки „Б” у кількості 1500 тн. за ціною 1250,00 грн. за 1 тн., нітроамофоски у кількості 500 тн. за ціною 3200,00 грн., моноамонію фосфат у кількості 200 тн. за ціною 4000,00 грн. за 1 тн., цементу у кількості 200 тн. за ціною 1000,00 грн. за 1 тн. (договір №ХР-02 від 28.12.2007 р.); селітри аміачної марки „Б” у кількості 1500 тн. за ціною 2500,00 грн., нітроамофоски у кількостті 500 тн. за ціною 4500,00 грн., моноамонію фосфат у кількості 200 тн. за ціною 5500,00 грн. за 1 тн., цементу у кількості 200 тн. за ціною 1000,00 грн. за 1 тн. (договір №ХР-02 від 29.12.2008 р.); селітри аміачної марки „Б” у кількості 1500 тн. за ціною 2500,00 грн. за 1 тн., нітроамофоски у кількості 500 тн. за ціною 4500,00 грн. за 1 тн., моноамонію фасфат у кількості 200 тн. за ціною 5500,00 грн. за 1 тн., цементу у кількості 200 тн. за ціною 1000,00 грн. за 1 тн. (договір №ХР-03 від 29.12.2009 р.).
Вказаними вище договорами встановлені слідуючі умови:
- п.2.3. Зберігач видає складську квитанцію на підтвердження факту прийняття ТМЦ на відповідальне зберігання;
- п.2.4. Передання/відпуск ТМЦ оформлюється актом на прийняття/ зняття зі зберігання ТМЦ;
- п.2.5. Зберігач забезпечує повну збереженість ТМЦ, а після закінчення строку зберігання повертає Поклажодавцю майно, визначене п.1.1. договору;
- п.2.8. Зберігач зобов'язаний у випадку втрати, нестачі, пошкодження або необґрунтованого відчуження (привласнення) товару відшкодувати його вартість, зазначену в договорі;
- п.2.10. Зберігач зобов'язаний надавати Поклажодавцю за час зберігання можливість оглядати майно, відбирати проби та приймати заходи необхідні для забезпечення збереженості майна, які не суперечать діючому законодавству;
- п.2.13. Поклажодавець отримує майно після закінчення строку дії договору у місці його здачі, якщо інше не встановлено сторонами.
- п.4.2. Зберігач несе відповідальність перед Поклажодавцем у випадку втрати, псування майна, яке призвело до погіршення споживчих властивостей майна настільки, що подальше його використання по прямому призначенню стало неможливим –у розмірі повної заставної вартості майна; за інші погіршення споживчих властивостей майна –у розмірі суми, на яку знизилась його вартість.
Відповідно до ч.1, 2 ст.936 ЦК за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.
Згідно ч.1 ст.956 ЦК України товарним складом є організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов'язані зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців зберігання не входить до видів підприємницької діяльності ТОВ "Агро-Світ", тобто останнє не є професійним зберігачем, вищенаведені договори не є договорами складського зберігання, за своєю правовою природою ці договори є договорами зберігання, до яких застосовуються загальні положення про зберігання, унормовані §1 глави 66 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених ст.208 цього Кодексу. Письмова форма вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Відтак факт передачі позивачем та прийняття відповідачем на зберігання товару певної кількості відповідно до вищезазначеної законодавчої норми, а також згідно із п.2.4. договорів, може бути підтверджений актами прийняття ТМЦ на зберігання.
Такі акти надані позивачем і містяться в матеріалах справи. Згідно цих актів відповідач прийняв на відповідальне зберігання: селітру у загальній кількості 1804,15 тн., у т.ч. за ІІ півріччя 2006 р. –132 тн. (а.с.74, 78 т.1); за 2007 р. –1156,15 тн. (а.с.81, 83, 84, 86-89, 101, 103, 104, 106, 111, 113, 114 т.1); за 2008 р. –256 тн. (а.с.116, 122 т.1); за 2009 р. –132 тн. (а.с.126, 129 т.1); за 2010 р. –128 тн. (а.с.134, 137 т.1); нітроамофоску у загальній кількості 639,03 тн., у т.ч. за 2007 р. –445,55 тн. (а.с.43, 45, 48, 49, 53, 55 т.1, а.с. 62 т.2); за 2008 р. –193,48 тн. (а.с.61 т.1, а.с.55 т.2). Вказані акти скріплені підписами посадових осіб позивача та відповідача і засвідчені печатками.
За даними ТОВ „Фертеліта Групп”, наведеними в акті звірки від 15.12.2010 р., останнім передано на зберігання ТОВ „Агро-Світ” за ІІ півріччя 2006 р., 2007-2010 р. селітри аміачної в загальній кількості 1808,15 тн., нітроамофоски –511,03 тн. (а.с.31-36 т.3).
Судова колегія дослідила зазначені розбіжності і встановила, що акт прийняття на зберігання селітри аміачної від 15.12.2007 р. містить виправлення щодо кількості товару (62 тн. виправлено на 66 тн.), яке вчинено в односторонньому порядку і ніким не завірено, тому таке виправлення не прийнято до уваги (а.с.114 т.1). Надана позивачем під час розгляду апеляційної скарги залізнична накладна №50244078, яка на думку останнього, підтверджує кількість прийнятої на зберігання селітри саме в кількості 66 н. (вагон №24257719), судовою колегією також не прийнята до уваги, оскільки вона підтверджує лише кількість відвантаженої вантажовідправником ЗАТ „Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ” селітри і не є доказом прийняття відповідачем на зберігання (а.с. 88-89 т.3). Нітроамофоска укількості 128 тн. передана за актами приймання від 22.10.2007р., 24.01.2008 р. до акту звірки не включена, хоча вказані акти підписані і скріплені печатками обох сторін (а.с.55, 62 т.2). З пояснень представника позивача вбачається. що за цими актами була передана нітроамофоска 15:15:15, а до акту звірки включені дані лише по нітроамофоске 16:16:16. Однак судова колегія не приймає таке твердження до уваги, оскільки за умовами договорів передбачалось передання нітроамофоски без зазначення „15:15:15”, „16:16:16”.
Згідно актів зняття зі зберігання позивач за період з 14.08.2006 р. –ХІІ.2010 р. прийняв: селітру аміачну у загальній кількості 1741,7 тн., у т.ч. ІІ півріччя 2006 р. –70 тн. (а.с.75-77, 79, 80 т.1, а.с.56 т.2); за 2007 р. –1002,7 тн., з яких 62 тн. знято за договором №ХР-12 від 04.07.2006 р., про що зазначено в акті за І.2007 р.(а.с.44, 46, 47, 50-52, 54, 56, 57, 82, 108 т.1), за 2008 р. –252 тн. (а.с.60, 63, 64, 117, 119, 120 т.1), за 2009 р. –226 тн. (а.с.65-67, 69, 125, 127, 130, 133 т.1), за 2010 р. –191 тн. (а.с.135, 136, 138, 139 т.1); нітроамофоску у загальній кількості 531,76 тн., у т.ч. за 2007 р. –329,75 тн. (а.с.44, 46, 47, 50-52, 54, 56, 57 т.1), за 2008 р.-119,65 тн. (а.с.60, 62-64, 120 т.1), за 2009 р. –46 тн. (а.с.65-69 т.1), за 2010 р. –36,36 тн. (а.с.70, 71 т.1. а.с. 78 т.2). Деякі із зазначених актів не містять підпису та печатки Зберігача, але підписані і скріплені печатками Поклажодавця і дані за цими актами враховані останнім при визначенні кількості отриманого зі зберігання товару.
За даними ТОВ „Фертеліта Групп”, наведеними в акті звірки від 15.12.2010 р., ним отримано від ТОВ „Агро-Світ” зі зберігання за ІІ півріччя 2006 р., 2007-2010 р. селітри аміачної в загальній кількості 1731,7 тн., нітроамофоски –413,86 тн. (а.с.31-36 т.3).
Судова колегія дослідила зазначені розбіжності і встановила, що за актами від ІІІ.2007 р. знято за зберігання селітри аміачної 245,15 тн., а в акті звірки з невідомих причин обліковано 235,15 тн.; нітроамофоски знято 15 тн., міститься виправлення в бік збільшення на 10 тн., яке вчинено в односторонньому порядку і ніким не завірено (а.с.46 т.1); за актом від ХІІ.2007 р., ІІ.2008 р., VІ.2008р. знято зі зберігання нітроамофоски відповідно 100,25 тн., 60 тн., 35,45 тн., а в акті звірки обліковано відповідно 40,250 тн., 15,0 тн., 23.750 тн. (а.с.57, 60, 62 т.1, 32 т.3); за актом від V.2008р. знято зі зберігання 11,2 тн. нітроамофоски, а до акту звірки взагалі не включено (а.с.120 т.1, а.с.31-33 т.3).
Підстави неприйняття судовою колегією до уваги виправлень та пояснень позивача щодо включення до акту звірки від 15.12.2010 р. даних стосовно лише нітроамофоски 16:16:16 наведені вище.
Таким чином, ТОВ „Агро-Світ” не повернуло ТОВ „Фертеліта Групп” з відповідного зберігання селітри аміачної у загальній кількості 62,45 тн. (1804,15тн.-1741,7 тн.); нітроамофоски –107,27 тн. (639,03 тн.-531,76 тн.).
Відповідно до ст.949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Згідно із ч.1 ст.950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.
Відсутність у Зберігача –ТОВ „Агро-Світ” переданого йому на відповідальне зберігання товару свідчить про його вину в нестачі цього товару, оскільки відповідно до ч.1. ст.942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
За приписами ст.614 ЦК України особа особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
ТОВ „Агро-Світ” не надано жодного доказу на підтвердження відсутності його вини у нестачі переданого йому на зберігання товару.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що відповідач повинен нести відповідальність за нестачу переданого йому на зберігання товару, але при визначенні розміру такої відповідальності виходить із слідуючого.
Згідно п.2.13 договорів Поклажодавець зобов'язаний забрати річ від Зберігача після закінчення строку зберігання, що кореспондується з приписами ст.948 ЦК України.
За приписами ст.654 цього Кодексу зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Окрім цього п.7.2. договорів сторони передбачили, що усі зміни та доповнення до них дійсні лише у тому випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками обох сторін. Враховуючи те, що строк зберігання є однією з головних умов договору, його зміна має бути відображена у письмовій формі, а не будь-якими іншими діями.
При співставленні даних актів прийняття та зняття зі зберігання, судова колегія встановила, що за договором №ХР-12 від 04.07.2006 р. було передано на зберігання 132 тн. селітри аміачної, отримано зі зберігання у період з 14.08.2006 р. по 26.12.2006 р. 70 тн., решта –62 тн. була знята в І.2007 р., про що свідчить запис в акті за І.2007 р. (а.с.82 т.1). Тобто, нестача селітри за вищевказаним договором, відсутня. Нестача селітри у кількості 62,45 тн. виникла за договорами, за якими строк позовної давності встановлений ст.257 ЦК України для стягнення вартості цієї нестачі не сплинув. Згідно із договорами зберігання заставна вартість селітри визначена у розмірі 2500,00 грн./тн., останні акти приймання на зберігання складалися за цією ж заставною вартістю, тому суд першої інстанції обґрунтовано застосував саме цю вартість для розрахунку суми збитків, а також правомірно врахував норму природного убутку (0,1 %), передбачену Постановою Держпостачу СРСР №15 від 20.03.1989 р. „Про затвердження норм природного убутку мінеральних добрив під час зберігання та перевезення автомобільним та залізничним транспортом”, яка у даному випадку становить 1,8 тн. (1804,15х0,1%).
Але місцевим господарським судом неправильно визначена кількість переданої та знятої зі зберігання селітри аміачної, фактично вона, згідно відповідних актів становить 60,65 тн на суму 151625,00 грн. (1804,15тн.-1741,7тн.-1,8тн.=60,65тн.х2500,00=151625,00грн.) і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.
Щодо нестачі нітроамофоски, судова колегія зазначає наступне.
За даними актів приймання на зберігання та повернення зі зберігання, позивач передав відповідачу 639,03 тн. нітроамофоски, повернуто 531,76 тн., норма природного убутку –0,15%, згідно Постанови Держпостачу СРСР №15 від 20.03.1989 р., становить 0,96 тн. (639,03х0,15%), нестача складає 106,31 тн.(639,03-531,76-0,96). Враховуючи, що позивачем нестача нітроамофоски визначена у розмірі 89,17 тн. без урахування норми природного убутку, то в межах заявлених вимог, з урахування норми природного убутку, нестача нітроамофоски становить 88,21 тн. (89,17-0,96) на суму 264630,00 грн. (88,21х3000,00), яка підлягає стягненню з відповідача. Ціна нітроамофоски визначена за заставною вартістю 3000,00 грн., зазначеною в останньому акті приймання на зберігання (а.с.61 т.1).
Вищенаведене не враховано судом першої інстанції при вирішенні спору, що призвело до прийняття неправильного рішення і є підставою для його зміни.
Керуючись ст.ст. 99, 103 - 105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ТОВ „Агро-Світ” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 19.07.2011 р. у справі № 35-20/132-10-4543 змінити, пункт 2 резолютивної частини викласти в слідуючій редакції:
„2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Світ” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фертеліта Групп” збитки в сумі 416255,00 грн., витрати по держмиту в сумі 4162,55 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 189,85 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фертеліта Групп” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Світ” витрати по держмиту в сумі 277,73 грн. за апеляційний перегляд.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.
Видати Товариству з обмеженою відповідальністю „Агро-Світ” довідку на повернення з Державного бюджету України зайво сплаченого за меморіальним ордером №5905 від 28.07.2011 р. держмита в сумі 36,00 грн. при поданні апеляційної скарги.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя В.Б. Туренко
Суддя Л.В. Поліщук
Суддя Г.П. Разюк
Повний текст постанови підписано 11.10.2011 р.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2011 |
Оприлюднено | 19.10.2011 |
Номер документу | 18622473 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Туренко В.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні