Постанова

від 23.09.2011 по справі 5004/883/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницько го, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2011 р. Справа № 5004/883/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі к олегії:

Головуючої судді Ко ломис В.В.

суддів Ог ороднік К.М.

суддів Мельник О.В.

при секретарі судового зас ідання Кульчин Л.В.

розглянувши апеляційну с каргу позивача за первісн им позовом Товариство з обм еженою відповідальністю "Вар то" на рішення господарсько го суду Волинської області в ід 29.06.11 р.

у справі № 5004/883/11 (суддя Слу пко Валентина Леонтіївна )

позивач Товариство з об меженою відповідальністю "Ва рто"

відповідач Дочірнє під приємство "Волинський облавт одор" відкритого акціонерног о товариства "Державна акціо нерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення 1707793 грн. 81 ко п.

та за зустрічним позовом Волинського транспортного прокурора в інтересах відкр итого акціонерного товарист ва "Державна акціонерна комп анія "Автомобільні дороги Ук раїни" в особі Дочірнього під приємства "Волинський облавт одор"

до Товариства з обмежен ою відповідальністю "Варто"

про визнання недійсним договору поставки від 12.08.08 р. № 175

за участю представників ст орін: < Текст >

прокуратури - не з'явився;

позивача - Кривоніс Р.Б. -дире ктор;

відповідача - ОСОБА_1 (д овіреність №2 від 19.01.2009р.)

В судовому засіданні ого лошувалась перерва з 19.09.2011р. по 23.09.2011р.

Судом роз' яснено предста вникам сторін права та обов' язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну ф іксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід су ддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарськ ого суду Волинської області від 08.09.2009 року позов ТзОВ "Варто " до ДП "Волинський облавтодор " ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення 1707793,81 гр н. штрафних санкцій та збиткі в задоволено. Присуджено до с тягнення з ДП "Волинський обл автодор" ВАТ "ДАК "Автомобільн і дороги України" на користь Т зОВ "Варто" 1707793,81 грн., в т.ч. 724603 грн. з битків у вигляді додаткових витрат по сплаті штрафу, 127491,20 гр н. збитків у вигляді втрачено ї вигоди, 3290,80 грн. відсотків річ них, 21261,07 грн. індексу інфляції, 45583,61 грн. штрафу за несвоєчасну оплату, 23035,60 грн. збитків у вигл яді додаткових витрат по спл аті відсотків за користуванн я кредитом, 550714,72 грн. - пені за пор ушення строків виконання зоб ов' язання, 211813,35 грн. штрафу за порушення строків виконання зобов' язання та 17077,93 грн. в пов ернення витрат по оплаті дер жавного мита, 236 грн. витрат на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу.

Постановою Львівського ап еляційного господарського с уду від 29.03.2010 року рішення госпо дарського суду Волинської об ласті від 08.09.2009 року залишено бе з змін.

Постановою Вищого господа рського суду від 20.07.2010 року пост анову Львівського апеляційн ого господарського суду від 29 березня 2010 року у справі №06/113-38 з алишено без змін.

Постановою Верховного суд у України від 20.12.2010 року постано ву Вищого господарського суд у України від 20.07.2010 року скасова но, справу направлено на нови й розгляд до суду касаційної інстанції.

Постановою Вищого господа рського суду від 06.04.2011 року пост анову Львівського апеляційн ого господарського суду від 29.03.2010 року та рішення господарс ького суду Волинської област і від 08.09.2009 року у справі №06/113-38 ска совано, справу направлено на новий розгляд до господарсь кого суду Волинської області .

Рішенням господарського с уду Волинської області від 29.0 6.2011 року у справі №5004/883/11 в позові Товариства з обмеженою відпо відальністю "Варто" до Дочірн ього підприємства "Волинськи й облавтодор" відкритого акц іонерного товариства "Держав на акціонерна компанія "Авто мобільні дороги України" про стягнення 1707793,81 грн. відмовлено . Зустрічний позов Волинсько го транспортного прокурора в інтересах відкритого акціон ерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомоб ільні дороги України" в особі Дочірнього підприємства "Во линський облавтодор" до Това риства з обмеженою відповіда льністю "Варто" про визнання н едійсним договору поставки в ід 12.08.08 р. № 175 задоволено. Визнано недійсним договір поставки №175 від 12.08.08р. укладений між ТзОВ "Варто" та дочірнім підприємс твом "Волинський облавтодор" . Крім того, присуджено до стяг нення з ТзОВ "Варто" в дохід Де ржавного бюджету судові витр ати в сумі 321,00 грн.

Не погоджуючись з прийняти м судом першої інстанції ріш енням, позивач за первісним п озовом - ТзОВ "Варто" звернувся до Рівненського апеляційног о господарського суду з апел яційною скаргою, в якій проси ть рішення місцевого господа рського суду скасувати в час тині задоволення зустрічног о позову та прийняти в цій час тині нове рішення, яким в задо воленні зустрічного позову в ідмовити.

Обгрунтовучи свої вимоги а пелянт посилається на поруше ння та неправильне застосува ння господарським судом Воли нської області норм матеріал ьного та процесуального прав а, а також на невідповідність висновків, викладених у ріше нні місцевого суду.

Зокрема, скаржник в апеляці йній скарзі та його представ ник безпосередньо в судовому засіданні зазначає, що в мате ріалах справи та в зустрічно му позові відсутні будь-які т вердження, обґрунтування та докази того, що спірний догов ір укладено внаслідок обману .

Крім того, зазначає про те, щ о всі істотні умови спірного договору поставки сторонами були в належній формі та у від повідному поряду узгоджені. На думку скаржника, відсутні нормативні вимоги чи перешк оди щодо укладення договору поставки тільки з тією особо ю, яка являється власником то вару на момент укладення так ого договору. В тексті спірно го договору також відсутні п осилання на те, що наявність п рава власності на товар у від повідача на момент укладення договору являється його іст отною умовою. Зокрема, зазнач ає, що ТзОВ "Варто" тлумачив дл я себе зміст правочину та кер увався тим, що п.1.3 договору пос тавки не містить словосполуч ення "на момент укладення дог овору", а отже, зобов'язує його бути власником тільки на мом ент передачі товару позивачу за зустрічним позовом.

Більше того, як зазначив апе лянт, оспорюваний договір пі сля його укладення частково виконувався всіма сторонами , і ДП "Волинський облавтодор" були повністю проведені розр ахунки за придбаний товар.

В підтвердження виконання з боку ДП "Волинський облавто дор" спірного договору, скарж ник посилається на рішення г осподарського суду Волинськ ої області від 24 листопада 2008 р оку у справі № 06/95-38.

Крім того, скаржник зазнача є, що поставлений ним товар бу ло придбано в ТОВ "Будівельна фірма "Київбудпроект" на підс таві договору № 05/06-1 купівлі-пр одажу щебеню від 05 червня 2008 ро ку. Отже, фактично товар одерж ано ТОВ "Варто" від ТОВ "Будіве льна фірма "Київбудпроект" зг ідно накладних. Відтак, на дум ку апелянта, право власності на товар перейшло до нього са ме на підставі вказаного дог овору та накладних.

Поряд з цим, в апеляційній с карзі апелянт зазначає про т е, що Тимчасовим положенням, т ендерною документацією, мате ріалами зустрічного позову н е встановлено обставин, які з обов'язували ДП "Волинський о блавтодор" укласти договір т ільки за наявності в учасник а торгів права власності на т овар, що пропонується до заку півлі. Відповідно, такі обста вини жодним чином не вплинул и на допуск ТОВ "Варто" до учас ті у відкритих торгах, на оцін ку тендерних пропозицій і як наслідок на укладення безпо середньо договору поставки. Отже, на думку скаржника, дану умову слід вважати неістотн ою.

Враховуючи це вважає, що гар антії ТзОВ "Варто", визначені в п.1.3. спірного договору, надава лись останнім із розрахунку їх існування станом на дату п ереходу права власності на п родукцію, а не на дату укладен ня договору.

Крім того, на думку апелянта , суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, чим по рушив ст.83 ГПК України, оскіль ки зробив висновки щодо пору шення закону при укладенні д одаткової угоди до спірного договору, чим фактично визна в недійсність додаткової уго ди.

Волинська транспортна про куратура у відзиві на апеляц ійну скаргу та прокурор безп осередньо в судовому засідан ні вважає, що рішення господа рського суду Волинської обла сті є законним і обґрунтован им, відповідає нормам матері ального і процесуального пра ва, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обстави н, що мають значення для справ и, висновки суду відповідают ь обставинам справи та підтв ерджені належними доказами. Просить рішення місцевого го сподарського суду залишити б ез змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акц іонерна компанія "Автомобіль ні дороги України" (позивача з а зустрічним позовом) безпос ередньо в судовому засіданні вважає рішення місцевого го сподарського суду законним т а обгрунтованим, а тому проси ть залишити його без змін, а ап еляційну скаргу - без задовол ення.

Як вбачається з апеляційно ї скарги, позивач оспорює ріш ення суду першої інстанції ч астково в частині задоволенн я зустрічного позову. Однак, в ідповідно до ч.2 ст.101 ГПК Україн и, апеляційний господарський суд не зв' язаний доводами а пеляційної скарги і перевіря є законність і обґрунтованіс ть рішення місцевого господа рського суду у повному обсяз і.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора та пред ставників сторін, розглянувш и матеріали справи, обговори вши доводи апеляційної скарг и, перевіривши юридичну оцін ку обставин справи та повнот у їх встановлення, дослідивш и правильність застосування місцевим господарським судо м норм матеріального та проц есуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляцій ної скарги слід відмовити, рі шення місцевого господарськ ого суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів ви ходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12.08.2008 року мі ж ТзОВ "Варто" (постачальник) т а ДП "Волинський облавтодор" (п окупець) на підставі результ атів тендеру був укладений д оговір поставки щебеню за №175 в кількості 30000м3 на загальну су му 3196000,00грн. (далі-договір, т.4, а.с.1 3-17).

Відповідно до п.1.1 договору, п остачальник зобов' язувавс я передати у встановлений ст рок у власність покупця това р в асортименті, кількості та за цінами згідно додатку №1, я кий є його невід' ємною част иною, а покупець, в свою чергу, зобов' язувався прийняти це й товар та оплатити його.

Відповідно до п.1.3 договору, п остачальник гарантує, що тов ар належить йому на праві вла сності, не перебуває під забо роною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення викона ння зобов' язань перед будь- яким фізичними або юридичним и особами, державними органа ми і державою, а також не є пре дметом будь-якого іншого обт яження чи обмеження, передба ченого чинним в Україні зако нодавством.

Натомість, як вірно встанов лено місцевим господарським судом, вказана умова договор у не відповідає дійсності, ві дтак є неправдивою.

Як вбачається із позовної з аяви ТзОВ "Варто" про стягнен ня збитків та з наявних в мате ріалах справи доказів, ТзОВ " Варто" не було власником щебе ню, а згідно договору купівлі -продажу №05/06-1 від 05.06.2008р. закуплял о щебінь в продавця - ТзОВ "Буд івельна фірма "Київбудпроект " (т.1, а.с.70-71).

Відповідно до специфікаці ї №ВР-01 від 30.07.2008р. до договору №05/0 6-1 від 05.06.2008р. ТзОВ "Будівельна фі рма "Київбудпроект" зобов' я зувалось передати ТзОВ "Варт о" у власність щебінь в кілько сті 40000м3, вантажоодержувачем я кого виступатиме ДП "Волинсь кий облавтодор" (т.1, а.с.72).

Відповідно до ст. 334 ЦК Україн и, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщ о інше не встановлено догово ром або законом. Переданням м айна вважається вручення йог о набувачеві або перевізнико ві, організації зв'язку тощо для відправлення, пересиланн я набувачеві майна, відчужен ого без зобов'язання доставк и.

Враховуючи те, що ТзОВ "Буді вельна фірма "Київбудпроект" здійснювало поставку щебеню по договору купівлі-продажу з ТзОВ "Варто" залізничним тра нспортом безпосередньо на ад ресу ДП "Волинського облавто дору", місцевий господарськи й суд вірно зазначив у своєму рішенні, що право власності у ТзОВ "Варто" на закуплений у Т зОВ "Будівельна фірма "Київбу дпроект" щебінь виникало при передачі останнім товару пе ревізникові.

Зазначене, в свою чергу, під тверджує те, що ТзОВ "Варто" не був власником товару, зобов'я зання по поставці якого взяв на себе, підписуючи договір.

При цьому, доводи скаржника щодо тлумачення п.1.3 договору апеляційний суд не визнає об грунтованими, оскільки статт я 213 ЦК України надає можливіс ть стороні витлумачити зміст правочину, проте тільки в том у випадку якщо буквальне зна чення слів і понять, а також за гальноприйняте у відповідні й сфері відносин значення те рмінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правоч ину. В даному випадку, редакц ія п.1.3 договору є чіткою, зрозу мілою, відтак будь-яких тлума чень не потребує.

Відповідно до ч.1 ст.230 ЦК Укра їни, якщо одна сторона правоч ину навмисно ввела другу сто рону в оману щодо обставин, як і мають істотне значення, так ий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, як що сторона заперечує наявніс ть обставин, які можуть переш кодити вчиненню правочину, а бо якщо вона замовчує їх існу вання.

Суд першої інстанції вірно зазначив у своєму рішенні, що в даному випадку, відповідач за зустрічним позовом прихо вав від позивача той факт, що в ін не був власником щебеню в м омент підписання договору. Т аким чином, ТзОВ "Варто" не вол оділо повноваженнями власни ка майна, відповідно і відсут ні підстави стверджувати, що обставини, які могли перешко дити виконанню зобов'язання на момент укладення договору були відсутні.

При цьому, апеляційним судо м не заперечуються доводи ап елянта про те, що діюче законо давство, зокрема ч.1 ст.656 ЦК Укр аїни, не забороняє укладення договорів купівлі-продажу м атеріальних цінностей, які б удуть створені в майбутньому . Натомість, в даному випадку с торона не скористалась надан им правом, а приховала від інш ої сторони цю обставину. Викл адене на думку суду свідчить про те, що при укладенні спірн ого договору мав місце обман .

При цьому, аналізуючи догов ір поставки та договір купів лі-продажу апеляційним судом встановлено наступне.

Відповідно до п.4.1 спірного д оговору поставки, відповідач зобов'язувався здійснювати поставку товару протягом 3 ка лендарних днів з дня заявки п окупця.

В той же час, відповідно до п .п. 4.4,4.5 договору купівлі-продаж у від 05.06.2008р. укладеного між ТзО В "Будівельна фірма "Київбудп роект" та ТЗОВ "Варто" відванта ження продукції проводиться в 15-денний термін згідно пись мової транспортної інструкц ії покупця, якому передує зам овлення на відвантаженння то вару і таке замовлення надає ться постачальнику не пізніш е ніж за 15 днів до дати відвант аження товару.

Отже, відповідач за зустріч ним позовом, взявши на себе зо бов'язання по спірному догов ору поставки позивачу товару в 3-денний термін з моменту от римання його заявки - фактичн о ввів в оману позивача щодо н аявності у нього такої можли вості.

При цьому, посилання апелян та на ч.2 ст.266 ГК України в части ні того, що договором купівлі -продажу від 05.06.2008 року передбач ені лише загальні строки пос тавок (15 днів), а строк поставки кожної партії товару зазнач ався у специфікації, відпові дно до якої цей конкретний ст рок визначався транспортним и інструкціями ТзОВ "Варто" не спростовує твердження позив ача за зустрічним позовом пр о неможливість ТзОВ "Варто" вч асно поставляти товар на ДП " Волинський облавтодор".

Твердження апелянта про те , що позивач за зустрічним поз овом наполягав на тому, що на м омент укладення спірного дог овору останній має обов'язко во бути власником товару є бе зпідставними з огляду на так е.

Місцевий господарський су д вірно зазначив у своєму ріш енні, що оскільки оспорювани й договір поставки був уклад ений у сфері державних закуп івель, особливість його укла дення визначалася Тимчасови м положенням про закупівлю т оварів, робіт і послуг за держ авні кошти, затвердженим пос тановою Кабінету Міністрів У країни №274 від 28.03.2008р. (далі-Тимча сове положення) і яке діяло на час укладення спірного дого вору.

Відповідно до п.п.6 п.38 Тимчас ового положення, тендерна до кументація має обов'язково м істити визначення основних у мов, які обов'язково будуть вк лючені до договору про закуп івлю чи проект договору про з акупівлю. При цьому, тендерно ю пропозицією учасника є про позиція щодо певного предмет а закупівлі, яка готується та подається учасником замовни ку відповідно до вимог тенде рної документації.

Як вбачається з матеріалів справи, проект оспорюваного договору під назвою "Основні умови договору" (т.4, а.с.130) входи в до складу тендерної докуме нтації на закупівлю товарів (щебеню).

Додатком 3 до тендерної доку ментації (т.4, а.с.127) було встанов лено тендерну форму "Пропози ції", пунктом 1 якої передбачен о, що тендерна документація р азом з пропозицією учасника мають силу попереднього дого вору. Якщо пропозиція буде ак цептована, учасник бере на се бе зобов'язання виконати всі умови, передбачені договоро м.

При складанні проекту спір ного договору позивач за зус трічним позовом встановив п. 1.3., який передбачає гарантії, в изначені щодо права власност і відповідача за зустрічним позовом станом на дату уклад ення спірного договору. Зазн ачений проект договору в зап ропонованій позивачем редак ції був прийнятий відповідач ем за зустрічним позовом, під твердженням чого є направлен ня відповідачем за зустрічни м позовом разом з тендерною д окументацією проекту спірно го договору, підписаного упо вноваженою особою (т.4, а.с.27).

З вищенаведеного слідує, що відповідач, направляючи поз ивачу свою тендерну пропозиц ію, замовчав факт відсутност і у нього права власності на т овар, що був предметом постав ки за оспорюваним договором.

Враховуючи те, що проект (ос новні умови) договору входив до складу тендерної докумен тації, не можна визнати обґру нтованими посилання скаржни ка на те, що тендерною докумен тацією не було встановлено о бставин, що зобов'язували б по зивача укласти спірний догов ір тільки за наявності в учас ника торгів права власності на товар і що ця обставина не в плинула б на допуск відповід ача до участі у відкритих тор гах, оцінку тендерних пропоз ицій та, як наслідок, на укладе ння оспорюваного договору по ставки.

При цьому, слід зазначити, щ о пунктом 61 Тимчасового полож ення передбачено, що замовни к відхиляє тендерну пропозиц ію учасника в разі, коли учасн ик не відповідає кваліфікаці йним вимогам, установленим у тендерній документації або тендерна пропозиція не відпо відає умовам тендерної докум ентації.

Враховуючи все вищевиклад ене в сукупності, місцевий го сподарський суд прийшов до п равильного висновку, що ТзОВ "Варто" навмисно та цілеспрям овано ввело ДП "Волинський об лавтодор" в оману щодо фактів , які вплинули на визнання 29.07.2008 р. ТзОВ "Варто" переможцем відк ритих торгів по закупівлі ще беню та укладення договору п оставки 12.08.2008р. та, відповідно, п равомірно з огляду на припис и ст.ст. 203, 215, 230 ЦК України задово лив зустрічний позов Волинсь кого транспортного прокурор а, визнавши недійсним догові р поставки від 12.08.2008 року за №175.

Оскільки, відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний право чин не створює юридичних нас лідків, крім тих, що пов' язан і з його недійсністю, суд перш ої інстанції прийшов до вірн ого висновку про відмову в за доволенні позовних вимог ТзО В "Варто".

Відповідно до ст.33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог та заперечень. Нат омість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування р ішення місцевого господарсь кого суду.

Твердження апелянта про те , що суд першої інстанції вийш ов за межі позовних вимог, чим порушив ст.83 ГПК України, є без підставними з огляду на таке .

Відповідно до п.2.2 договору, у мови договору закупівлі не п овинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиц ії учасника-переможця, крім в ипадків зменшення ціни тенде рної пропозиції у порядку, пе редбаченому тимчасовим поло женням. Істотні умови догово ру про закупівлю не повинні з мінюватися після підписання договору, крім випадків, визн ачених порядком зміни умов д оговору на закупівлю.

Натомість, як вбачається з м атеріалів справи, 20.08.2008 року між сторонами була укладена дод аткова угода до договору пос тавки №175 від 12.08.2008р. (т.4, а.с.18), відпо відно до якої, сторони збільш или ціну щебеню до 3452850,00 грн.

Відповідно до п.84 Тимчасово го положення, умови договору про закупівлю не повинні від різнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції перемож ця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тен дерної пропозиції.

Зважаючи на це, колегія судд ів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вне сені сторонами 20.08.2008р. зміни до договору поставки про збільш ення ціни щебеню є незаконни ми та вчинені всупереч умова м договору (п.п.1.1, 2.2) та тендерно ї (цінової) пропозиції.

Посилання апелянта на п.2 Ос новних умов договору (т.4,а.с.27), в ідповідно до якого ціни можу ть коригуватися, спростовуют ься тим, що згідно п.84 Тимчасов ого положення ціни можуть ко ригуватися лише в сторону зм еншення, а тендерне законода вство в даних правовідносина х є спеціальною нормою, тому п ідлягає застосування на прот ивагу загальним положенням, визначеним ЦК України та ГК У країни.

При цьому, слід зауважити, щ о судом першої інстанції дан о лише правову оцінку додатк ової угоди від 20.08.2008 року до дог овору поставки від 12.08.2008 року, щ о свідчить про те, що суд здійс нив всесторонній аналіз спір ного договору, давши, йому все бічну, повну і об'єктивну оцін ку, розглянувши в судовому пр оцесі всі обставини справи в їх сукупності, що повністю ві дповідає вимогам ст.43 ГПК Укра їни.

Безпідставними є і посилан ня скаржника на рішенням гос подарського суду Волинської області від 24.11.2008 року у справі № 06/95-38, оскільки при розгляді за значеної справи суд керувавс я презумпцією чинності право чину і питання дійсності осп орюваного договору не було п редметом розгляду у даній сп раві.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній ска рзі, безпідставними, докумен тально необґрунтованими, так ими, що належним чином дослід жені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи викладене, коле гія суддів Рівненського апел яційного господарського суд у вважає, що рішення господар ського суду Волинської облас ті ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відпові дає нормам матеріального та процесуального права, при йо го винесенні в повній мірі бу ли виконані вказівки, що міст яться у постановах Верховног о суду України та Вищого госп одарського суду України, а то му відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК У країни, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу То вариства з обмеженою відпові дальністю "Варто" залишити бе з задоволення.

Рішення господарського су ду Волинської області від 29.06.20 11 року - залишити без змін.

2. Постанова набирає законн ої сили з моменту її прийнятт я і може бути оскаржена в каса ційному порядку.

< Текст >

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Мельник О.В.

01-12/12667/11