Постанова

від 22.04.2008 по справі 5/318-07-7850

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т

А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"22"

квітня 2008 р.

Справа

№ 5/318-07-7850

Колегія

суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого

судді:   Бєляновського В.В.,

                     Суддів:   Шевченко В.В.

Мирошниченко М.А.,

при секретарі   -  

Волощук О.О.

за участю

представників:

Від позивача: Піщємуха

Н.В.

Від 1 відповідача: не

з'явився

Від 2 відповідача: не

з'явився

розглянувши

у відкритому

судовому засіданні в м. Одесі 

апеляційну

скаргу фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1

на рішення господарського суду Одеської області

від 13.02.2008 року                    

у справі № 5/318-07-7850                                                                                                                                                                                                                     

за позовом: Комунального підприємства

„Теплопостачання міста Одеси”

до 

відповідачів:

1.          фізичної особи -підприємця ОСОБА_1;

2.          суб'єкт підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_2

про стягнення 25893,47 грн.,

    ВСТАНОВИЛА:

У

вересні 2007 року Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси” (далі -

Підприємство) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи  ОСОБА_1 (далі - Підприємець) про стягнення

8741 грн. 64 коп. заборгованості, яка виникла у зв'язку з непроведенням

остаточного розрахунку за надані послуги з постачання теплової енергії за

період з 01.02.2005р. по 31.10.2006р. згідно з договором № 1677 від 01.01.2005

р., 14560 грн. 81 коп. заборгованості, яка виникла у зв'язку з непроведенням

остаточного розрахунку за надані послуги з постачання теплової енергії за

період з 01.11.2006р. по 10.08.2007р. згідно з договором № 4636 від 01.11.2006

р., а також 523 грн. 79 коп. - 3% річних, 1611 грн. 65 коп. пені та 455 грн. 58

коп. втрат від інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Підприємець

ОСОБА_1 заперечував проти позову посилаючись на сплату грошових коштів за

спожиту теплову енергію у повному обсязі згідно з умовами укладеного договору,

відсутність права у позивача в односторонньому порядку змінювати ціну договору

та заборону Верховною радою України підвищувати упродовж 2006 року відпускні

ціни для населення, а також підвищувати тарифи на електроенергію та ціни на

газ, що відпускаються населенню.

Рішенням

господарського суду Одеської області від 13.02.2008 року у справі (головуючий

суддя -Могил С.К., судді Аленін О.Ю., Літвінов С.В.) позов задоволено з мотивів

обґрунтованості позовних вимог.

          В апеляційній скарзі підприємець

ОСОБА_1 посилаючись на те, що зазначене рішення суперечить нормам матеріального

і процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи просить

його скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

          Про день, час і місце розгляду

апеляційної скарги сторони були повідомлені належним чином, проте відповідачі

двічі не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників у

засіданні суду. Нез'явлення в судове засідання відповідачів, належним чином

повідомлених про день, час і місце засідання суду, не перешкоджає апеляційному

розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно з приписами ст. ст. 75,

101 ГПК України.         

          Обговоривши доводи апеляційної скарги

та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши

матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм

матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення,

колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних

підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи та

встановлено місцевим господарським судом, 01.01.2005 року між підприємцем

ОСОБА_1 (споживач) та КП „Одестеплокомуненерго”, правонаступником якого згідно

зі статутними документами є позивач (енергопостачальна організація) було

укладено договір № 1677, відповідно до якого енергопостачальна організація

взяла на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію у гарячій воді у

потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову

енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим

договором.

          Умовами даного договору визначено, що

розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться виключно у грошовій

формі відповідно до встановлених тарифів; розрахунковим періодом є календарний

місяць; енергопостачальна організація зобов'язана повідомляти споживача

письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів; споживач несе

відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у

вигляді сплати пені у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день

прострочення; цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до

31.12.2005р.; договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо за

місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено

однією із сторін.

          Додатком № 1 до даного договору

сторони визначили обсяги постачання теплової енергії на об'єкти споживача

-адміністративну будівлю, магазин, виставковий салон, конференц. зал, павільйон

„Свендем” за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 140/а; додатком № 2 -

схему теплотраси, що перебуває на балансі споживача; додатком № 3 -умови

припинення подачі теплової енергії.

          З наявного у справі листа відповідача

№ 89 від 04.04.2006р. випливає, що його було письмово повідомлено позивачем про

зміну тарифів на теплову енергію відповідно до рішення Одеської міської ради №

14 від 26.01.2006р.

          Але відповідач в порушення договірних

зобов'язань та вимог ст. ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України оплачував спожиту

теплову енергію лише частково, у зв'язку з чим станом на 01.11.2006 року у

нього виникла прострочена заборгованість перед позивачем в сумі 8741 грн. 64

коп., що підтверджується відповідними рахунками за відпущену теплову енергію,

платіжними дорученнями, реєстром сальдо по договорам КП „Одестеплокомуненерго”,

списком дебіторів, обґрунтованим розрахунком заборгованості, який відповідачем

не спростований.

          У наступному, 01.11.2006 року між

Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси” (теплопостачальна

організація) та підприємцем ОСОБА_1 (споживач) було укладено новий договір №

4636 на постачання теплової енергії на тих же умовах з додатками, відповідно до

якого теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати

споживачу теплову енергію, а останній зобов'язався оплачувати фактично одержану

теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

          Умовами даного договору визначено, що

теплова енергія постачається  споживачу

на опалення в нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в обсягах згідно з

додатком № 1; теплопостачальна організація зобов'язана повідомляти споживача

письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів або про обмеження

постачання тепла; звіт про фактичне щомісячне споживання теплової енергії

споживач надає теплопостачальній організації в термінах з 28 по 30 число

звітного місяця; розрахунки за теплову енергію проводиться у грошовій формі  на розрахунковий рахунок теплопостачальної

організації по діючому на момент укладення договору тарифу; розрахунковим

періодом є календарний місяць; кінцевим терміном  розрахунку за спожиту теплову енергію є 20

число місяця наступного за розрахунковим; в разі несвоєчасного виконання

грошового зобов'язання споживач зобов'язаний сплатити теплопостачальній

організації заборгованість з урахуванням норм ст. 625 ЦК України та крім цього

йому нараховується пеня в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення

платежу. Пеня нараховується не більш ніж як за один рік з моменту коли грошове

зобов'язання мало бути виконане; споживач несе відповідальність за несвоєчасне

виконання розрахунків за теплову енергію -пеня в розмірі подвійної ставки НБУ,

належної до сплати суми за кожен день прострочення; цей договір набирає

чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007 року; споживач

зобов'язується оплатити вартість теплової енергії фактично одержаної на

01.11.2006р. у сумі 8741 грн. 64 коп. на протязі місяця.

Наявний у справі проект додаткової угоди № 1 до договору № 4636, лист

Підприємства № 13/4-705 від 23.03.2007 року та листування між сторонами

свідчать про те, що відповідача письмово було повідомлено про зміну тарифів на

теплову енергію відповідно до рішення Одеської міської ради № 5 від 08.02.2007

року.

          Але відповідач в порушення взятих на

себе за договором № 4636  зобов'язань та

вимог ст. ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України існуючу заборгованість за спожиту

теплову енергію за попереднім договором в сумі 8741 грн. 64 коп. протягом

місяця не погасив, оплачував спожиту теплову енергію лише частково у зв'язку з

чим за період з 01.11.2006 р. по 10.08.2007 р. у нього виникла прострочена

заборгованість перед позивачем в сумі 14560 грн. 81 коп., що підтверджується

відповідними звітами за спожиту теплову енергію, розрахунками - фактурами за

послуги теплопостачання, платіжними дорученнями про часткову оплату спожитої

теплової енергії та обґрунтованим розрахунком заборгованості, який відповідачем

не спростований.

          Належних та допустимих доказів, які б

свідчили про належне виконання договірних зобов'язань щодо оплати фактично

спожитої теплової енергії за встановленими тарифами в узгоджені терміни та

відсутність простроченої заборгованості перед позивачем підприємцем ОСОБА_1 до

суду не подано і таких доказів у справі не міститься.

          Відповідно до ст.193 ГК України,

суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні

виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших

правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання

зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До

виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного

кодексу України  з урахуванням

особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Кожна сторона повинна вжити усіх

заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи

інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій,

передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

          Статтями 525, 526 ЦК України

передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а

одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не

допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно з ст. 230 ГК України штрафними

санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової

суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний

сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності,

невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Відповідно до ст. 549 ЦК України,

неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен

передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Статтею 625 ЦК України встановлено,

що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу

кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу

інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої

суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          За розрахунками позивача наявними у

справі за прострочення виконання грошового зобов'язання щодо своєчасної та у

повному обсязі оплати фактично спожитої теплової енергії відповідач повинен

сплатити 1611 грн. 65 коп. пені, 523 грн. 79 коп. -3% річних та 455 грн. 58

коп. втрат від інфляції. Вказані розрахунки відповідають умовам договору та

чинному законодавству і відповідачем не оспорені як в цілому, так і за їх

складовими.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними належними і

допустимими доказами і правильно були задоволені місцевим господарським судом.

          Викладені в апеляційній скарзі доводи

скаржника щодо зміни позивачем в односторонньому порядку ціни договору не

приймаються до уваги. За умовами договорів на постачання теплової енергії

відповідач зобов'язувався оплачувати одержану енергію за встановленими

тарифами. Відповідно до ст. ст. 7, 31 Закону України „Про житлово -комунальні

послуги” та ст. 13 Закону України „Про теплопостачання” встановлення тарифів на

опалення віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування і не є

компетенцією теплопостачальної організації. Наявними у справі доказами

підтверджується, що відповідач своєчасно письмово повідомлявся позивачем про

зміну тарифів на теплову енергію відповідно до рішень Одеської міської ради, що

скаржником не заперечується.

          Посилання скаржника на постанови

Верховної Ради України не заслуговують на увагу, оскільки за договорами № 1677

та № 4636 він одержував теплову енергію на опалення не житлових приміщень, які

використовувалися ним для здійснення підприємницької діяльності, а тому

відповідач не відноситься до категорії таких споживачів, як населення.

          Порушення процесуальних прав

скаржника в процесі розгляду господарським судом першої інстанції даної справи,

судом апеляційної інстанції не встановлено.

          Як встановлено судом, контрагентом за

договорами № 1677 та № 4636 та споживачем теплової енергії є саме підприємець

ОСОБА_1, часткову оплату спожитої теплової енергії також здійснював він, а тому

відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України саме на нього має бути покладено

відповідальність за порушення договірних зобов'язань.

Інші

доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу,

оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених господарським

судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

З

урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого

господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному

законодавству, а мотиви відповідача, з яких подано апеляційну скаргу, не можуть

бути підставою для його зміни чи скасування оскільки спростовуються

вищевикладеним.

Керуючись 

ст.ст.  99, 101-105  ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

          Рішення господарського суду Одеської

області від 13.02.2008 року у справі № 5/318-07-7850 залишити без змін, а

апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи  ОСОБА_1 - без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня

її прийняття і може бути оскаржена  у

касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий  суддя:                                                   Бєляновський В.В.         

 Судді                                                                                      

Шевченко В. В.

                                                                                                   Мирошниченко

М.А.