Постанова

від 06.10.2011 по справі 1170/2а-3498/11

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2011 року                                                             Справа № 1170/2а-3498/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого –судді Кармазиної Т.М.

за участю секретаря – Сириці І.О.,

за участю представників:

          позивача –Стусь Л.А.,

          відповідача –Шумського О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції до Житлово-експлуатаційної контори №1 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з Житлово-експлуатаційної контори №1 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на частину суми податкового боргу в розмірі 418572 грн. 25 коп..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Житлово-експлуатаційною конторою №1 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому не сплачено узгоджені суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість по поданих відповідачем податковим деклараціям з ПДВ за період з січня 2010 р. по грудень 2010р. та за лютий, березень, липень 2011 року в сумі 343571 грн.. За несвоєчасну сплату податкових зобов’язань відповідачу нарахована пеня в розмірі 75001 грн. 25 коп.. У зв’язку з чим,  за відповідачем  рахується узгоджений, непогашений податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 418572 грн. 25 коп..

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав, а також подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій, посилаючись на часткову сплату відповідачем податкового боргу, просив стягнути з Житлово-експлуатаційної контори №1 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому податковий борг по податку на додану вартість  у розмірі 404972 грн. 25 коп. (а.с.119).

Представник відповідача в судове засідання 06.10.2011 року не з’явився, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.120)

Зважаючи на викладене, а також на те, що у справі є достатні матеріали, які свідчать про права та взаємовідносини сторін, суд визнав можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідача зареєстровано виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 13.12.1989р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію Житлово-експлуатаційної контори №1 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому (а.с.97), та відповідач перебуває на обліку в Кіровоградській об’єднаній державній податковій інспекції як платник податків, зокрема податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100008871. (а.с.99)

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (далі Закон №2181-ІІІ чинний на час виникнення податкового зобов’язання за 2010 рік), податкове зобов’язання –зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.п.4.1.1 п.4.1. ст.4 Закону №2181-ІІІ, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

У відповідності до п.п.4.1.4. зазначеного Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.п.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

До того ж, відповідно до ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) –протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Також, статтею 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідачем до податкового органу подано податкові декларації з податку на додану вартість, в яких самостійно визначено суму податкових зобов’язань до сплати в бюджет в сумі 343571 грн. (а.с.4-51), а саме:  

02.03.2010р. нараховано згідно декларації №7508 від 17.02.2010р.- 20110 грн.;

30.03.2010р. нараховано згідно декларації №15976 від 18.03.2010р.- 19070 грн.;

30.04.2010р. нараховано згідно декларації №29390 від 15.04.2010р.- 24299 грн.;

                    31.05.2010р. нараховано згідно декларації №46257 від 18.05.2010р.- 23491 грн.;

                    30.06.2010р. нараховано згідно декларації №52918 від 21.06.2010р.- 23705 грн.;

                    30.07.2010р. нараховано згідно декларації №66943 від 19.07.2010р.- 26920 грн.;

                    30.08.2010р. нараховано згідно декларації №84895 від 19.08.2010р.- 24547 грн.;

                    30.09.2010р. нараховано згідно декларації №89613 від 16.09.2010р.- 25582 грн.;

                    01.11.2010р. нараховано згідно декларації №105759 від 18.10.2010р.- 27024 грн.;

                    30.11.2010р. нараховано згідно декларації №123279 від 18.11.2010р.- 25879 грн.;

                    30.12.2010р. нараховано згідно декларації №129142 від 17.12.2010р.- 23116 грн.;

                    30.03.2011р. нараховано згідно декларації №9001047232 від 16.03.2011р.- 26278 грн.;

                    30.04.2011р. нараховано згідно декларації №9001898317 від 14.04.2011р.- 29848 грн.;

                    30.08.2011р. нараховано згідно декларації №9006604126 від 12.08.2011р.- 23702 грн..

Згідно п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків, а тому податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, є узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг –сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідачем до суду надано копії  виписок з банку за 26-28.09.2011р., які підтверджують сплату Житлово-експлуатаційною конторою №1 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому податку на додану вартість за серпень 2011 р. в сумі 13600 грн. (а.с.107-109,111).

В судовому засіданні встановлено, що станом на час розгляду позову за відповідачем  рахується заборгованість з податку на додану вартість в сумі 404972 грн. 25 коп., яка на момент розгляду позовної заяви у встановленому порядку не сплачена. Матеріали справи містять витяг з облікової картки платника податку, відповідно до змісту якої вбачається, що Житлово-експлуатаційна контора №1 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому станом на 12.09.2011р. мала заборгованість в сумі 418572 грн. 25 коп. (а.с.55-89).

У відповідності до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а тому суд не вбачає в спрямуванні сплачених відповідачем коштів в рахунок податкового боргу минулих періодів, порушень чинного законодавства.

Таким чином, сплачені поточні платежі з податку на додану вартість за серпень 2011р. в сумі 13600 грн. Кіровоградською ОДПІ зараховані в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів на підставі п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні встановлено, що податковим органом сформовано податкові вимоги: 04.09.2007р. перша податкова вимога №1/1819 на суму 8864,24 грн., яка 06.09.2007р. одержана посадовою особою відповідача та 08.10.2077р. друга податкова вимога №2/1943 на суму 12078,88 грн., яка отримана 11.10.2007р. головним бухгалтером відповідача. (а.с.52).

У відповідності до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Враховуючи, що податкові вимоги №1/1819 від 04.09.2007 р. та №2/1943 від 08.10.2007р. не були відкликані податковим органом у встановленому порядку, то такі податкові вимоги є чинними до погашення відповідачем всієї суми податкового боргу.

Відповідно до п.96.1. ст.96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

96.1.1. виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

96.1.2. затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

96.1.3. ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

96.1.4. прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

96.3. Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

В матеріалах справи міститься лист департаменту житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради від 17.01.2011 року, в якому зазначено про створення комісії з проведення аудиту фінансово-господарської діяльності та інвентаризацію майна комунальних підприємств, та вказано, що після завершення роботи комісії, будуть вжиті заходи щодо вирішення ситуації, що склалася в роботі комунальних підприємств міста (а.с.115).

Доказів погашення податкового боргу або вирішення питання засновником відповідача щодо подальшої сплати, сторонами, суду не надано.

Таким чином,  податкове зобов’язання, самостійно визначене Житлово-експлуатаційною конторою №1 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому у податкових деклараціях з податку на додану вартість є узгодженими з дня їх подання до податкового органу.

Враховуючи викладені обставини, а також наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що сума узгодженого, непогашеного податкового боргу відповідача з податку на додану вартість становить 404972 грн. 25 коп..

Відповідно до ч.1 ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. При цьому, стаття 67 Конституції України встановлює, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов‘язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до пп.14.1.137. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.   

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення  коштів  платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 404972 грн. 25 коп. є обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними і допустимими доказами, та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.    

Враховуючи викладене, судові витрати підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.86,  94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків  Житлово-експлуатаційної контори №1 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому (код ЄДР: 13745049) на користь Державного бюджету України, в особі Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції (ід. код 24145329, р/р 34122999700002, УДК у м.Кіровограді, ГУДК у Кіровоградській області, МФО 823016, код платежу 14010100) у банках, обслуговуючих Житлово-експлуатаційну контору №1 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому на суму податкового боргу в розмірі 404972 (чотириста чотири тисячі дев’ятсот сімдесят дві) грн. 25 коп..

Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в  10-денний  строк з дня її  проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Повний текст постанови складено –11.10.2011р.

Суддя                                             підпис     

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду                                                                                                      Т.М. Кармазина