5010/946/2011-17/39
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
05.07.11 Справа № 5010/946/2011-17/39
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Дубник О.П.
суддів Скрипчук О.С.
Процика Т.С.
при секретарі судового засідання Гуньці О.П.
розглянув апеляційну скаргу Приватне підприємство “Анеда” б/н та дати
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2011 року
у справі № 5010/946/2011-17/39
за позовом ПП “Анеда”, м. Сєвєродонецьк
до : Приватного підприємства “Лідер VТМ”, м. Снятин
про стягнення 89787,63 грн., в тому числі 79000 грн. основного боргу, 6602,55 грн. пені, 2907,17 грн. інфляційних витрат, 1277,91 грн. річні.
За участю представників:
від позивача –не з»явився (належно повідомлений);
від відповідача –не з»явився (належно повідомлений).
Відводів складу суду сторонами в порядку ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходило. Крім цього, згідно із ч. 8 ст. 81-1 ГПК України у випадку неявки у судове засідання всіх учасників судового процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2011 року у справі № 5010/946/2011-17/39 (суддя Неверовська Л.М.) відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства “Анеда” про вжиття заходів до забезпечення позову від 24.05.2011 року шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача -Приватного підприємства “Лідер VТМ” на суму 90951,50 грн.
Не погоджуючись з даною ухвалою місцевого суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі б/н і без дати (вх. № апеляційного суду –575 від 20.06.2011 року) та доповненні до неї б/н і без дати (вх. № 5503 від 05.07.2011 року) Приватне підприємство “Анеда” (надалі –ПП, апелянт, скаржник) вважає, що ухвала від 24.05.2011 року винесена місцевим господарським судом з порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням і порушенням норм матеріального права, а тому просить її скасувати та задоволити подану ним заяву про забезпечення позову від 24.05.2011 року.
В обгрунтування вимог скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції порушено ч. 1 ст. 4-5, ч. 1 ст. 43 ГПК України, оскільки було неналежним чином оцінено подані позивачем докази в обгрунтовання підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, зокрема, докази неодноразового звернення позивача до відповідача, починаючи з жовтня 2010 року зі заявами, претензіями про оплату, відсутність відповідей відповідача, що свідчить про його бажання затягувати судовий процес по даній справі для відчуження майна, що йому належить, внаслідок чого буде втрачена можливість виконати можливе рішення суду в справі. Також апелянт посилається на порушення судом норм ч. 2 ст. 8, ч. 4 ст. 13, ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Приватне підприємство “Лідер VТМ”, м.Снятин (відповідач у справі) письмових заперечень на апеляційну скаргу суду не подало.
В доповненні до апеляційної скарги б/н і без дати (вх. № 5503 від 05.07.2011 року), ПП “Анеда” також заявлено клопотання (п. 2 прохальної частини) про витребування та огляд в судовому засіданні матеріалів справи № 5010/946/2011-17/39. Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що дане клопотання не підлягає до задоволення, оскільки відповідно до норми ч.ч. 4, 5 ст. 106 ГПК України апеляційний суд в разі оскарження в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про забезпечення позову вправі витребувати лише копії матеріалів справи, необхідних йому для здійснення апеляційного провадження, і не наділений процесуальним законом повноваженнями на витребування матеріалів всієї справи, враховуючи, що подання апеляційної скарги на таку ухвалу не перешкоджає розгляду справи по суті, і такі дії апеляційного суду в порушення вищенаведеної норми, а також ст. 69 ГПК України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року могли б створити перешкоду суду першої інстанції в розгляду даної справи з дотриманням строків вирішення господарського спору.
Також в доповненні до апеляційної скарги ПП “Анеда” заявлено клопотання (п. 3 прохальної частини) про продовження на 15 днів строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2011 року в даній справі. Однак, Львівський апеляційний господарський суд, враховуючи, що дана апеляційна скарга підлягає розгляду в межах встановленого ч. 2 ст. 102 ГПК України строку, вважає, що є відсутніми підстави для продовження строку її розгляду на 15 днів.
Від сторін представники в судове засідання не з»явились. Колегія судів апеляційного суду, враховуючи повідомлення сторін належним чином про час та місце розгляду справи, що стверджується наявними в матеріалах справи поштовим повідомленням та реєстром поштових відправлень суду, необов»язковість явки їх представників в судовому засідання згідно ухвали суду від 22.06.2011 року, необмеженість представництва згідно ст.ст. 22, 28 ГПК України певним колом осіб, вважає, що судом забезпечено право сторін на участь в судовому засіданні, і тому, виходячи з достатності матеріалів справи для здійснення апеляційного провадження, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції та ст. 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на вказану ухвалу, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні без участі в ньому представників сторін.
Апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Таким чином, зі змісту наведеної процесуальної норми, випливає, що необхідною умовою для застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у справі.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Частиною 1 ст. 4-7 ГПК України передбачено, що судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи.
Згідно ч. 2 статті 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
У відповідності до ч. 4 ст. 129 Конституції України, ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В даному випадку, в силу вищенаведених норм процесуального закону, суд розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі 90951,50 грн. повинен був з‘ясувати наявність тих підстав, з якими Закон пов‘язує можливість утруднення чи взагалі неможливість виконання рішення господарського суду. Зокрема, в даному випадку, чи є посилання апелянта на те, що відповідач маючи заборгованість по договору купівлі-продажу № 07 від 06.09.2010 року, має намір не виконувати можливе рішення по даній справі, обґрунтованим, тобто відповідно до ст.ст. 4-3, 32, 33 ГПК України підтвердженими належними та допустимими доказами, а не ґрунтується на припущеннях самого позивача, не підкріплених ним жодними доказами. Зокрема, пересвідчитись чи вчиняє відповідач дії, на які наголошує апелянт в заяві про забезпечення позову, щодо продажу належного йому майно, чи вчиняє інші реальні дії, спрямовані створення своєї повної чи часткової неплатоспроможності, тобто які можуть фактично утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в даній справі.
Сам по собі факт подання позову про стягнення боргу на підставі договору купівлі-продажу від 06.09.2010 року, ненадання відповідей на заяви та претензії позивача про сплату коштів, що є предметом даного позову, не може бути підставою для забезпечення позову способом накладення арешту на грошові кошти відповідача, без доведення позивачем передбаченими ст. 32 ГПК України доказами свого припущення про наявність фактичних, а не ймовірних обставин, які б підтверджували реальність загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем рішення суду в разі його задоволення та стягнення боргу по вищевказаному Договору.
Таким чином, ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2011 року у справі № 5010/946/2011-17/39 є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства “Анеда” без задоволення .
Керуючись ст.ст. 103, 105, 106 ГПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2011 року у цій справі без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки передбачені статтями 109-110 ГПК України.
Головуючий - суддя Дубник О.П.
Судді Скрипчук О.С.
Процик Т.С.
Повне рішення складено
06.07.2011 року
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2011 |
Оприлюднено | 24.10.2011 |
Номер документу | 18683490 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Дубник О.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні