Постанова

від 19.03.2008 по справі 2-341/06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 19 березня 2008 р.                                                                                   

№

2-341/06 

Вищий 

господарський  суд  України 

в  складі  колегії 

суддів:

Бернацької

Ж.О. -головуючої (доповідач),

Разводової

С.С.,

Подоляк

О.А.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу сільськогосподарського

племінного птахівничого закритого акціонерного товариства

"Чорнобаївське" на постанову Запорізького апеляційного суду від

06.11.2007 р. у справі Білозерського районного суду Херсонсько області

господарського суду № 2-341/06 за позовом: 1)ОСОБА_1, м. Херсон, 2) ОСОБА_2, м.

Херсон до 1) сільськогосподарського племінного птахівничого закритого

акціонерного товариства "Чорнобаївське" с. Чернобаївка, Херсонська

область, 2) закритого акціонерного товариства "ФК Сократ", м. Кив, 3)

ОСОБА_3, с. Чернобаївка, Херсонської області, 4) ОСОБА_4, с. Чернобаївка,

Херсонської області  про визнання недійсним

договору купівлі-продажу цінних паперів

за

участю представників сторін:

від

позивачів: ОСОБА_1:  не з'явилися,  ОСОБА_2: ОСОБА_5,

від

відповідачів: СПП ЗАТ "Чорнобаївське": Кукуєту  Л.І., ЗАТ "ФК Сократ":  ОСОБА_6, ОСОБА_3: ОСОБА_7, ОСОБА_4: ОСОБА_4,

-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

Білозерського районного суду Херсонської області від 30.08.2006 р. (суддя

Сокирко Л.М.) відмовлено у задоволенні позовуОСОБА_1, ОСОБА_2 до

сільськогосподарського племінного птахівничого ЗАТ "Чорнобаївське",

ЗАТ "ФК Сократ", ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору

купівлі-продажу цінних паперів. 

Рішення

суду мотивоване тим, що сторонами при укладенні договорів дотримано форму та

умови договору, встановлено правомочність осіб, які уклали договір. На момент

укладання спірних договорів про продаж акцій СПП ЗАТ "Чорнобаївське"

між акціонерами товариства ОСОБА_3,ОСОБА_4 та ЗАТ "ФК Сократ",

законодавством не було передбачено заборони 

продажу акцій закритого акціонерного товариства третім особам, які не є

акціонерами товариства та не було обумовлено в установчих документах права

переважної купівлі акцій при їх продажу акціонерам закритого товариства, акції

якого продаються. Ні статутом СПП ЗАТ "Чорнобаївське", ні

законодавством не визначена, станом на травень 2003 року, норма по обов'язку

акціонерів (при їх бажанні продати акції) спочатку запропонували їх акціонерам

товариства та права акціонера розпоряджатися акціями на свій розсуд у випадках,

якщо акціонери товариства або товариство відмовляється використовувати своє право

на придбання акцій. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачі мали право

відчужувати акції згідно договорів із ЗАТ "ФК Сократ", яке на час

укладання цих договорів також було акціонером СПП ЗАТ

"Чорнобаївське".    

Постановою

Запорізького апеляційного господарського суду від 06.11.2007 року (судді:

Антонік С.Г. -головуючий, Юхименко О.В., Яценко О.М.) скасовано рішення

Білозерського районного суду Херсонської області від 30.08.2006 р. у справі №

2-341/06, позов задоволено; визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних

паперів від 21.05.2003 р. № Т-184/5, укладений між ОСОБА_4 та ЗАТ "ФК

Сократ"; зобов'язано ЗАТ "ФК Сократ" (01023, м. Київ, вул.

Еспланадна, 2 оф. 2а, ЄДРПОУ 21645965) повернути ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) 80770

простих іменних акцій СПП ЗАТ "Чорнобаївське" номінальною вартістю 0,

75 грн; зобов'язано ОСОБА_4 повернути ЗАТ "ФК Сократ" 2423, 10 грн.;

визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 22.05.2003 р. №

Т-188/20, укладений між ОСОБА_3 та ЗАТ "ФК Сократ"; зобов'язано ЗАТ

"ФК Сократ" (01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 2, оф. 2а, ЄДРПОУ

21645965) повернути ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) 45771 простих іменних акцій СПП ЗАТ

"Чорнобаївське", номінальною вартістю 0, 75 грн.; зобов'язано ОСОБА_3

(АДРЕСА_2) повернути ЗАТ "ФК Сократ" (01023, м. Київ, вул.

Еспланадна, 2 оф. 2а, ЄДРПОУ 21645965) 1373, 13 грн.; стягнуто із

сільськогосподарського племінного птахівничого ЗАТ "Чорнобаївське" с.

Чорнобаївка, Білозерського району, Херсонської області на користьОСОБА_1, м.

Херсон 51 грн. державного мита та 25, 50 грн. витрат за апеляційний перегляд;

стягнуто із ЗАТ "ФК Сократ", м. Київ на користь ОСОБА_2, м. Херсон 85

грн. державного мита та 25, 50 грн. витрат за апеляційний перегляд.  

 Не погоджуючись з прийнятою постановою від

06.11.2007 р., відповідач - сільськогосподарське племінне птахівниче ЗАТ

"Чорнобаївське"

звернувся

до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить

скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від

06.11.2007 р.  та залишити в силі рішення

Білозерського районного суду Херсонської області від 30.08.2006 р.

Касаційна

скарга обґрунтована тим, що при винесенні постанови судом апеляційної інстанції

порушені вимоги статей 41; 58 Конституції 

України; статті 28 Закону України "Про господарські

товариства"; статті 12 Цивільного кодексу УРСР ё в редакції від 1963 р.;

статті 4 Закону України "Про власність" та статті 43 Господарського

процесуального кодексу України. 

У

запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_1,ОСОБА_2 просять залишити без змін постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 06.11.2007 року, а касаційну

скаргу без задоволення.

Вислухавши

представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши

правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія

суддів вважає, що касаційна скарга не підлягають задоволенню, виходячи з

наступного.

Як

встановлено судами 21.05.2003 р., 22.05.2003 р. на підставі договорів

купівлі-продажу акціонери СПП ЗАТ "Чорнобаївське"ОСОБА_4 та ОСОБА_3

продали свої акції ЗАТ "ФК Сократ".

Акціонери

СПП ЗАТ "Чорнобаївське" ОСОБА_1. та ОСОБА_2 звернулися до суду з

позовом про визнання цих угод недійсними, мотивуючи тим, що дані угоди не

відповідають вимогам закону -  статтей

113, 114 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на час вчинення угод, які регулюють

порядок володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій

власності, а також привілейоване право учасників спільної часткової власності

на купівлю частки, що продається. Крім того, позовні вимоги обґрунтовані також

порушенням положень статуту, які регулюють порядок продажу акцій. В ході

розгляду справи в апеляційній інстанції представниками позивачів вказано, як на

підставу визнання угод недійсними - порушення пункту 6.1 статуту, за яким

акціонер товариства має право володіти в сукупності кількістю акцій в

акціонерному товаристві не більше для акціонерів товариства -2 %, крім голови

правління. Апеляційним судом правильно не розглядалась дана підстава, оскільки

вона не була зазначена в позовній заяві, як підстава визнання угод недійсними.

Згідно

частини 1 статті 4 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу",

який  діяв на час укладання угод, акція

-цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у

статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному

товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на

одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі

майна при ліквідації акціонерного товариства.

Відповідно

до частини 1 статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий

ринок", який набрав чинності з 12.05.2006 р., акція -іменний цінний папір,

який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються

акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку

акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на управління акціонерним

товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та

законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних

товариств.

Колегія

апеляційного суду дійшла правильного висновку, що акція не є спільною частковою

власністю і конкретний акціонер є одноосібним власником належної йому акції, і

тому при продажу акцій не можуть бути застосовані положення статті 113, 114

Цивільного кодексу УРСР.    

Згідно

статті 4 Закону України "Про господарські товариства", акціонерне

товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю

створюються і діють на підставі установчого договору і статуту.

Статут

сільськогосподарського племінного птахівничого ЗАТ "Чорнобаївське"

зареєстровано Білозерською районною державною адміністрацією розпорядженням №

45 від 09.02.1998 р. Згідно абз.6 пункту 4.2 статуту, працюючі або які вибули

акціонери мають право продавати і купувати свої частки акціонерам закритого

акціонерного товариства по ціні за домовленістю.

Розпорядження

№ 240 Білозерської районної адміністрації від 17.07.1998 р. зареєстровані зміни

і доповнення до статуту, згідно яких абз. 6 пункту 4.2 статуту викладено в

наступній редакції - акціонер, який володіє акціями СПП ЗАТ

"Чорнобаївське" вправі продавати свої акції, згідно Положення,

затвердженого загальними зборами акціонерів.

На

час продажу акцій акціонерами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 пункт 4.2 статуту діяв в редакції

від 17.07.1998 р.

Відповідно

до статті 11 Закону України "Про господарські товариства", учасники

товариства зобов'язані:

а)

додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних

зборів та інших органів управління товариства;

б)

виконувати свої зобов'язання перед товариством;

г)

нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством

України та установчими документами.

Згідно

частини 1 статті 41 Конституції України, кожен має право володіти,

користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Разом

з тим, частина 3 статті 13, частина 7 статті 41 Конституції України встановлює,

що власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині

і суспільству. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам

та гідності громадян, інтересам суспільства.   

Суд

правильно дійшов висновку, що ОСОБА_3 таОСОБА_4 при продажу акцій повинні були

керуватися Положенням про продаж акцій, а у разі відсутності такого Положення

не могли продавати свої акції до вирішення питання загальними зборами, оскільки

невиконання цих вимог є порушенням обов'язків, передбачених статтею 11 Закону

України "Про господарські товариства" та завдає шкоди інтересам

товариства і його акціонерам, які на загальних зборах прийняли рішення щодо

продажу акцій.

Відповідно

до статті 48 Цивільного кодексу УРСР, що діяла на момент укладання угоди,

недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону. За недійсною угодою

кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а

при неможливості повернути одержане в натурі -відшкодувати його вартість у

грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Недодержання

вимог статуту товариства, а також рішення загальних зборів, якими затверджено

статут товариства та зміни до нього є порушенням акціонером своїх обов'язків,

передбачених законом, а продаж акцій не у порядку передбаченому статутом

товариства є використання права власності на шкоду правам акціонерів, в тому

числі ОСОБА_2 і ОСОБА_1., що заборонено Конституцією України.   

Таким

чином, судом апеляційної інстанції правильно застосовано норму статті 48

Цивільного кодексу УРСР, оскільки за загальним правилом, угода може бути

визнана недійсною лише з підстав і з наслідків, передбаченими законом.

Відповідно

до пункту 4 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України,

порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для

скасування рішення місцевого господарського суду, якщо рішення не підписано

будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні.

Судом

апеляційної інстанції встановлено, що рішення Білозерського районного суду

Херсонської області у даній справі  не

було підписано суддею.

Інші

доводи касаційної скарги про порушення при прийнятті оскаржуваної постанови

норм матеріального і процесуального права свого підтвердження не знайшли.

Враховуючи

вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України не знайшла

підстав для задоволення касаційної скарги, а тому постанову слід залишити без

змін.    

Керуючись

статтями 1115, 1117, 1119, 11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд

України   

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу сільськогосподарського племінного птахівничого закритого акціонерного

товариства "Чорнобаївське" залишити без задоволення.

Постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 06.11.2007 р. у справі

Білозерського районного суду Херсонської області № 2-341/06 залишити без змін.

Головуючий,

суддя:                                                                  Ж.

Бернацька

Суддя:                                                                                        

С. Разводова

Суддя:                                                                                        

О. Подоляк