Постанова

від 15.09.2011 по справі 5015/2430/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТ АНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.11 Сп рава № 5015/2430/11

м. Львів

Львівський апеляційний го сподарський суд у складі кол егії суддів:

головуючого-судді Пр оцика Т.С.

суддів Дуб ник О.П.

Кравчук Н. М.

при секретарі судового засідання Юрчук О.В.

розглянув у в ідкритому судовому засіданн і апеляційні скарги Дочірньої компанії «Укртран сгаз»Національної акціонер ної компанії «Нафтогаз Украї ни»від імені якої діє філія У правління магістральних газ опроводів «Львівтрансгаз»в особі Опарського виробничог о управління підземного збер ігання газу (далі ДК «Укртран сгаз»НАК «Нафтогаз України» від імені якого діє філія УМГ «Львівтрансгаз»в особі Опар ського ВУПЗГ) та Приватного п ідприємства (далі ПП) «Торгів ельна фірма «Герміона»

на рішення Господа рського суду Львівської обла сті від 05.07.2011р.

у справі № 5015/2430/11

за позовом ДК «Укр трансгаз»НАК «Нафтогаз Укра їни»від імені якого діє філі я УМГ «Львівтрансгаз»в особі Опарського ВУПЗГ, с. Опари Дро гобицького району Львівсько ї області

до відповідача ПП «Торгівельна фірма «Герміон а», м. Львів

про стягне ння 2 907 грн. 88 коп.

за участю представникі в:

від позивача - ОСОБА_1 - представник;

від відповідача - ОСОБА_2 - представник.

Повна постанова складе на 27.09.2011р.

Відповідно до розпоряджен ня голови суду від 15.09.2011р., з підс тав зазначених у ньому, внесе но зміни у склад колегії судд ів, введено у склад колегії су ддів замість судді Скрипчук О.С., суддю Кравчук Н.М.

Представникам позивача та відповідача права і обов' я зки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Гос подарського процесуального кодексу України (далі ГПК Укр аїни), роз' яснено, заяв про ві двід суддів не поступало, кло потань про здійснення техніч ної фіксації судового процес у не надходило.

Рішенням Господарського с уду Львівської області від 05.0 7.2011р. у справі № 5015/2430/11, суддя Козак І.Б., позов задоволено частков о, стягнуто з боржника: Приват ного підприємства «Торгівел ьна фірма «Герміона»(юридичн а адреса: 79015, Львівська область , м. Львів, вул. Скісна, буд. 2 кв. 4; п оштова адреса: 79015, Львівська об ласть, м. Львів, вул. Любінська , 6; код ЄДРПОУ 34368129) на користь стя гувача: Дочірньої компанії « Укртрансгаз»Національної а кціонерної компанії «Нафтог аз України»(01021, м. Київ, Кловськ ий узвіз, буд. 9/1; 82164, Львівська об ласть, Дрогобицький район, с. О пари; код ЄДРПОУ 30019801) 192 грн. 88 коп. - пені; 6 грн. 77 коп. - державного мита та 15 грн. 65 коп. - витрат на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу; в за доволенні решти позовних вим ог відмовлено.

Рішення місцевого господа рського суду мотивоване ст.с т. 174, 175, 216, 217, 218, 219 Господарського к одексу України (далі ГК Украї ни), ст.ст. 526, 530, 546, 549 Цивільного код ексу України, а також тим зокр ема, що відповідач свої зобов ' язання за договором викона в невчасно, в порушення вимог пункту 5.1. договору, відповіда ч 03.02.2011 року поставив, а позивач прийняв шість датчиків-реле температури Т21ВМ-2-09-Ех ціною 4 5 25 грн. 00 коп. за штуку, загальною вартістю 27 150 грн.00 коп., що підтв ерджується Накладною від 03.02.201 1 року № 26 та Актом приймання-пе редачі товарно-матеріальних цінностей від 03.02.2011 року, таким чином, відповідачем вчинено прострочення поставки товар у.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням, ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»від ім ені якого діє філія УМГ «Льві втрансгаз»в особі Опарськог о ВУПЗГ, позивач у справі, пода ла апеляційну скаргу, в якій в важає його прийнятим з непов ним з' ясуванням обставин, щ о мають значення для справи, п росить скасувати рішення Гос подарського суду Львівської області від 05.07.2011р. у справі № 5015/2 430/11.

Також, ПП «Герміона», відпов ідач у справі, подало апеляці йну скаргу, в якій просить при йняти постанову, якою скасув ати рішення Господарського с уду Львівської області від 05.0 7.2011р. у справі № 5015/2430/11, а в задоволе нні позову відмовити. Скаржн ик вважає рішення таким, що пр ийняте з порушенням норм мат еріального та процесуальног о права.

Представники сторін у судо вому засіданні підтримали св ої вимоги, доводи та заперече ння, викладені в апеляційних скаргах, а також заперечили п роти доводів іншої сторони.

Розглянувши матеріали спр ави, апеляційні скарги та зас лухавши пояснення представн иків сторін, апеляційний гос подарський суд встановив нас тупне.

Позивач звернувся до Госп одарського суду Львівської о бласті з позовом до ПП «Гермі она»про стягнення з відповід ача 2907,88 грн. штрафних санкцій, з яких: 2715 грн. штрафу та 192,45 грн. пе ні, за порушення виконання ум ов договору № 101246194 від 23.12.2010р.

Позовна заява підписана На чальником Опарського ВУПЗГ Б іляк І.Б., який у своїй діяльно сті керується Довіреністю ві д 14.12.2010р. № 1153, виданою Директором філії «Управління магістрал ьних газопроводів «Львівтра нсгаз»Дочірньої компанії «У кртрансгаз»Національної ак ціонерної компанії «Нафтога з України»Шимко Романом Ярос лавовичем.

Філія «Управління магістр альних газопроводів «Львівт рансгаз»у своїй діяльності к ерується Положенням про філі ю «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансга з»Дочірньої компанії «Укртр ансгаз»Національної акціон ерної компанії «Нафтогаз Укр аїни», затвердженим 15.12.1998р. гене ральним директором ДК «Укртр ансгаз»НАК «Нафтогаз Україн и».

Пунктом 10 Структури філії « УМГ «Львівтрансгаз»ДК «Укрт рансгаз»НАК «Нафтогаз Украї ни»від 15.12.1998р. (Додаток № 1 до Поло ження), затверджено Опарське виробниче управління підзем ного зберігання газу як підр озділ на правах відділення.

Отже, стороною у справі є юр идична особа, від імені якої д іє відособлений підрозділ.

Як встановлено місцевим го сподарським судом і це вбача ється з матеріалів справи, 23.12.2 010р. між Дочірньою компанією « Укртрансгаз»Національної а кціонерної компанії «Нафтог аз України»від імені якої ді є Опарське виробниче управлі ння підземного зберігання га зу (покупець) та Приватним під приємством «Торгівельна фір ма «Герміона» (продавець) укл адено Договір купівлі-продаж у № 101246194 (а.с.53-54).

Згідно пункту 1.1. договору пр одавець, який є власником тов ару, зобов' язується постави ти і передати його у власніст ь (повне господарське володі ння), а покупець зобов' язуєт ься прийняти і оплатити його на умовах договору.

Пунктом 1.2. договору передба чено, що найменування (номенк латура, сортамент, асортимен т), кількість і ціни товару, що є предметом договору, вказує ться в Специфікації (додаток № 1 до договору), яка є невід'ємн ою частиною договору.

Розділом 2 договору передба чена якість товару, розділом 3 - його комплектність.

Строки і порядок поставки п ередбачено в розділі 5 догово ру.

Так, відповідно до пункту 5.1. договору товар повинен бути повністю поставлений покупц ю протягом двадцяти днів піс ля підписання договору на ум овах EXW в м. Львів.

Датою поставки, згідно з пун ктом 5.2. договору, вважається д ата підписання сторонами Акт а приймання-передачі. Перехі д права власності на товар ві дбувається в момент підписан ня Акта приймання-передачі.

Розділом 6 договору передба чено ціну.

Так, відповідно до пункту 6.1. договору ціна за одиницю тов ару передбачена Специфікаці єю, яка є невід'ємною частиною договору.

Пунктами 6.2. та 6.3. встановлено , що загальна ціна договору ск ладає 27150 грн. 00 коп. Ціни по дого вору вказані з врахуванням п одатку на додану вартість вк лючають в себе вартість това ру та інші витрати згідно дог овору та додатків до нього, по кладені на продавця.

Пунктом 7.1 договору передба чено, що покупець проводить р озрахунки з продавцем шляхом перерахування грошових кошт ів на рахунок продавця протя гом тридцяти днів з дня поста вки.

Строк дії договору встанов лено в розділі 9.

Так, пунктом 9.1. договору вста новлено, що договір вступає в силу з моменту підписання йо го сторонами і діє до 31.12.2010р.

Як вбачається з накладної в ід 03.02.2011 року № 26 (а.с.6) одержання т оварно-матеріальних цінност ей позивачем здійснювалось н а підставі Договору № 101246194 від 2 3.12.2010 року, вказана видаткова на кладна підписана повноважни ми представниками сторін (до кази в матеріалах справи).

Також, в акті приймання-пере дачі ТМЦ від 03.02.2011року (а.с.5) зазн ачено, що ТМЦ прийняті згідно договорів купівлі-продажу № 101246197, № 101246194 від 23.12.2010р. по довіренос ті № 18 від 03.02.2011р.

Таким чином, суд першої інст анції дійшов вірних висновкі в, що датою підписання догово ру є 23.12.2010р.

Угодою від 31.01.2011 року про змін и і доповнення до договору № 10 1246194 від 23.12.2010р. (а.с.31) сторони перед бачили, що пункт 9 договору слі д викласти в наступній редак ції: «цей договір вступає в си лу з моменту підписання його сторонами і діє до 15.02.2011 року, а в частині розрахунків - до повн ого виконання».

Розділом 10 договору передба чено відповідальність сторі н.

Так, пунктами 10.1. та 10.2. договор у передбачено, що за порушенн я умов договору винна сторон а відшкодовує спричинені цим збитки, в тому числі неодержа ні прибутки, а управнена стор она застосовує штрафні санкц ії в порядку, передбаченому д іючим законодавством Україн и. У разі порушення з вини прод авця строків поставки товарі в, передбачених договором пр одавець сплачує покупцю за п рострочення пеню в розмір 0,1 в ідсотка від суми договору, ал е не більше подвійної обліко вої ставки НБУ що діяла в пері од, за який стягується пеня, а за прострочення понад тридця ть днів додатково сплачує шт раф в розмірі 10 відсотків вказ аної вартості. Виплата збитк ів не звільняє сторону, яка по рушила умови договору, від ви конання договірних зобов' я зань.

Зазначений договір складе но у письмовій формі, підписа но уповноваженими особами та їх підписи скріплені печатк ами двох сторін договору, в си лу статей 207, п. 1 частини 1 статті 208 та 204 ЦК України, є правомірни м правочином.

За своєю правовою природою , основними та неосновними (др угорядними) ознаками зазначе ний договір є договором пост авки, відповідно до статті 712 Ц К України.

Статтею 712 ЦК України передб ачено, що за договором постав ки продавець (постачальник), я кий здійснює підприємницьку діяльність, зобов' язується передати у встановлений стр ок (строки) товар у власність п окупця для використання його у підприємницькій діяльност і або в інших цілях, не пов' яз аних з особистим, сімейним, до машнім або іншим подібним ви користанням, а покупець зобо в' язується прийняти товар т а сплатити за нього певну гро шову суму.

Основною і визначальною оз накою договору поставки є пр авовий статус постачальника товару.

Доказів про те, що вказаний договір визнано у встановлен о законом порядку недійсним та/або розірвано - суду не пода но, і це не заперечується стор онами.

Відповідач свої зобов' яз ання за договором виконав не вчасно, тобто в порушення вим ог пункту 5.1. договору - 03.02.2011р. пос тавив, а позивач прийняв шіст ь датчиків-реле температури Т21ВМ-2-09-Ех ціною 4 525 грн. 00 коп. за ш туку, загальною вартістю 27 1500 г рн. 00 коп., що підтверджується н акладною від 03.02.2011 року № 25 та Акт ом приймання-передачі товарн о-матеріальних цінностей від 03.02.2011 року.

Таким чином, відповідач вчи нив прострочення поставки то вару.

З метою досудового врегулю вання спору позивач 17.03.2011р. напр авив відповідачу Претензію № 2 про перерахування заборгов аності неустойки (пені) та штр афу на суму 2942,88 грн. 45 коп., у якій просить відповідача перерах увати пеню в розмірі 231 грн. 45 ко п. та штраф 3 258 грн. 00 коп. за прост рочення поставки товару за д оговором.

У відповідності до ст. 509 ЦК У країни, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов' язан ня, яке виникає між суб'єктом г осподарювання та іншим учасн иком (учасниками) відносин у с фері господарювання, один су б'єкт (зобов'язана сторона, у т ому числі боржник) зобов'язан ий вчинити певну дію господа рського чи управлінсько-госп одарського характеру на кори сть іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплат ити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певн их дій, а інший суб'єкт (управн ена сторона, у тому числі кред итор) має право вимагати від з обов'язаної сторони виконанн я її обов'язку.

Частиною 2 статті 173 ГК Україн и визначено, що основними вид ами господарських зобов'язан ь є майново-господарські зоб ов'язання та організаційно-г о сподарські зобов'язання, а ч астиною 3, що сторони можуть з а взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст гос подарського зобов'язання в п роцесі його виконання, якщо з аконом не встановле но інше.

У цьому випадку господарсь ке зобов' язання виникло з д оговору від 23.12.2010 року № 101246194, що ві дповідає вимогам ч. 1 ст. 174 ГК Ук раїни.

Відповідно до статті 175 ГК Ук раїни майново-господарським и визнаються цивільно-правов і зобов'язання, що виникають м іж учасниками го сподарських відносин при здійсненні гос подарської діяльності, в сил у яких зобов'язана сторона по винна вчи нити певну господа рську дію на користь другої с торони або утриматися від пе вної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов 'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язан ня, які виникають між учасник ами господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням ос обливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має вик онуватись належним чином, ві дповідно до умов договору, ць ого Кодексу, інших актів циві льного законодавства, а за ві дсутності таких умов та вимо г - відповідно до звичаїв діло вого обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Частиною 1. ст. 530 ЦК України пе редбачено, що якщо у зобов' я занні встановлений строк (те рмін) його виконання, то воно п ідлягає виконанню у цей стро к (термін).

Статтею 216 ГК України передб ачено, що учасники господарс ьких відносин несуть гос под арсько-правову відповідальн ість за правопорушення у сфе рі господарювання шляхом зас тосування до право порушникі в господарських санкцій на п ідставах і в по рядку, передба чених цим Кодексом, іншими за конами та договором.

Частиною 2 цієї статті визна чено, що застосування господ арських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громад ян, організацій та держави, в т ому числі відшкодування зби тків учасникам господарськи х відносин, завданих внас лід ок правопорушення, та забезп ечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частиною 3 цієї ж статті виз начено, що господарсько-прав ова відповідальність базуєт ься на принципах, згідно з яки ми: потерпіла сторона має пра во на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є засте реження про це в до говорі; пер едбачена законом відповідал ьність виробни ка (продавця) з а недоброякісність продукці ї застосовує ться також неза лежно від того, чи є застереже ння про це в договорі; сплата ш трафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкод ування збитків не звільняють право порушника без згоди др угої сторони від виконання п рий нятих зобов'язань у натур і; у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеженн я відповідально сті виробник а (продавця) продукції.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 217 ГК Ук раїни господарськими санкці ями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері го сподарювання, в результаті з астосування яких для нього н астають не сприятливі економ ічні та/або правові наслідки . У сфері господарювання заст осовуються такі ви ди господ арських санкцій: відшкодуван ня збитків; штраф ні санкції; о перативно-господарські санк ції.

Стаття 218 ГК України передба чає, що підставою господарсь ко-правової відповідальнос т і учасника господарських від носин є вчинене ним пра вопор ушення у сфері господарюванн я, частиною 2 зазначеної статт і встановлено, що учасник гос подарських відносин відпові дає за не виконання або ненал ежне виконання господарсько го зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дар ської діяльності, якщо не дов еде, що ним вжито усіх залежни х від нього заходів для недоп ущення господар ського право порушення. У разі якщо інше не передба чено законом або дог овором, суб'єкт господарюван ня за порушення господарсько го зобов'язання несе госпо да рсько-правову відповідальні сть, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання вияв илося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотни х обставин за даних умов здій снення господарської діяльн ості. Не вважаються такими об ста винами, зокрема, порушенн я зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви кон ання зобов'язання товарів, ві дсутність у боржника необхід них коштів.

Статтею 219 ГК України визнач ено, що за невиконання або нен алежне виконання госпо дарсь ких зобов'язань чи порушення правил здійснення господарс ької діяльності правопорушн ик відповідає на лежним йому на праві власності або закрі пленим за ним на праві господ арського відання чи оператив ного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Коде к сом та іншими законами.

Статтею 230 ГК України передб ачено, що штрафними санкціям и у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигл яді грошової суми (не устойка , штраф, пеня), яку учасник госп одарських відно син зобов'яз аний сплатити у разі порушен ня ним правил здійснення гос подарської діяльності, невик онання або неналежного викон ання господарського зобов'яз ання.

Згідно зі статтею 610 ЦК Украї ни порушенням зобов'язання є його невиконання або викона ння з порушенням умов, визнач ених змістом зобов'язання (не належне виконання).

Відповідно до п 3 ст. 611 ЦК Укра їни у разі порушення зобов'яз ання настають правові наслід ки, встановлені договором аб о законом, зокрема сплата неу стойки.

Відповідно до статті 546 ЦК Ук раїни, виконання зобов'язанн я може забезпечуватися неуст ойкою, порукою, гарантією, зас тавою, притриманням, завдатк ом. Договором або законом мож уть бути встановлені інші ви ди забезпечення виконання зо бов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК Украї ни - неустойкою (штрафом, пенею ) є грошова сума або інше майно , які боржник повинен передат и кредиторові у разі порушен ня боржником зобов'язання. Пе нею є неустойка, що обчислюєт ься у відсотках від суми несв оєчасно виконаного грошовог о зобов'язання за кожен день п рострочення виконання.

Позивач просить суд стягну ти з відповідача на користь п озивача 192 грн. 88 коп. пені.

Щодо заперечень відповіда ча про те, що у цьому випадку п омилковим є застосування до нього штрафних санкцій у виг ляді сплати неустойки (пені), о скільки відповідно до ст.549 ЦК України стягнення пені можл иве лише за порушення грошов их зобов' язань, то слід відз начити наступне.

Згідно з ч.7 ст.179 ГК України го сподарські договори укладаю ться за правилами, встановле ними Цивільним кодексом Укра їни з урахуванням особливост ей, передбачених цим Кодексо м, іншими нормативно-правови ми актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ст.627 ЦК України відп овідно до статті 6 цього Кодек су сторони є вільними в уклад енні договору, виборі контра гента та визначенні умов дог овору з урахуванням вимог ць ого Кодексу, інших актів циві льного законодавства, звичаї в ділового обороту, вимог роз умності та справедливості.

З огляду на те, що як вже було зазначено вище, сторонами не подано суду доказів розірва ння чи визнання у встановлен ому законом порядку договору № 101246194 від 23.12.2010р. недійсним, а так ож те, що сторони добровільно погодили умови договору, зок рема щодо відповідальності с торін, і цей договір виконува вся сторонами, а також врахов уючи те, що відповідач поруши в строки виконання своїх зоб ов' язань за договором в час тині поставки, посилання від повідача на неможливість нар ахування йому пені вже після вчинення ним порушення вико нання умов договору є безпід ставним.

Позивачем при нарахуванні штрафних санкцій за договор ом, які належить стягнути з ві дповідача на його користь до пущено помилку. Так як кількі сть днів при розрахунках поз ивач зазначив 33 дні, при перер ахунку судом кількість днів становить 22.

Сума пені перерахована суд ом і становить 253 грн. 65 коп. (розр ахунок, зроблений апеляційни м господарським судом додаєт ься).

Як встановлено судом першо ї інстанції і це вбачається з матеріалів справи, позовних вимог в порядку статті 22 ГПК У країни позивачем не уточнено , тому місцевий господарськи й суд дійшов вірних висновкі в, що з відповідача на користь позивача слід стягнути пеню в межах предмета спору у розм ірі 192 грн. 88 коп.

Щодо решти позовних вимог, т о суд першої інстанції прави льно відмовив у їх задоволен ні, оскільки прострочення по ставки товару становило 22 дні , а згідно з п.10.2. договору штраф в розмірі 10 відсотків від вар тості договору нараховуєтьс я за прострочення поставки т овару, більше ніж на 30 днів.

Відповідно до ст.43 ГПК Украї ни судочинство у господарськ их судах здійснюється на зас адах змагальності. Сторони т а інші особи, які беруть участ ь у справі, обґрунтовують сво ї вимоги і заперечення подан ими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК Украї ни доказами у справі є будь-як і фактичні дані, на підставі я ких господарський суд у вста новленому законом порядку вс тановлює наявність чи відсут ність обставин, на яких ґрунт уються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставин и, які мають значення для прав ильного вирішення господарс ького спору.

Відповідно до ст.33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень. Дока зи подаються сторонами та ін шими учасниками судового про цесу.

Відповідно до ст.43 ГПК Украї ни господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мают ь для господарського суду за здалегідь встановленої сили .

Враховуючи положення норм ст.ст.43, 32, 33, 43 ГПК України, скаржн ики не подали у встановленом у законом порядку належних т а допустимих доказів, які б з д остовірністю підтверджувал и доводи, викладені в апеляці йних скаргах, та обґрунтовув али неправомірність та безпі дставність рішення суду перш ої інстанції.

Враховуючи все вищенавед ене в сукупності, апеляційни й господарський суд не вбача є підстав для скасування ріш ення суду першої інстанції т а задоволення апеляційних ск арг.

Судові витрати по сплаті де ржавного мита за розгляд апе ляційної скарги на підставі ст. 49 ГПК України слід покласт и на скаржників.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Гос подарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИ В:

1. Залишити без змі н рішення Господарського суд у Львівської області від 05.07.2011р . у справі № 5015/2430/11, а апеляційні с карги - без задоволення.

2. Витрати по сплаті дер жавного мита за перегляд суд ового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржни ків.

Ця постанова може бути о скаржена в касаційному поряд ку.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Кравчук Н.М.