Постанова від 08.07.2008 по справі 43/722

43/722

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

                                                                                     №   

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства “Палома”, м. Львів (далі –ПП “Палома”)

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2008

зі справи № 43/722

за позовом  ПП “Палома”

до товариства з обмеженою відповідальністю “Редакція газети “Вечірня газета”, м. Київ (далі –ТОВ “ Редакція газети “Вечірня газета”)

про стягнення 1 649,43 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ПП “Палома” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення  з ТОВ “Редакція газети “Вечірня газета” 1 107 грн. безпідставно одержаних коштів,  431, 73 інфляційних втрат та  3% річних  у сумі 110,70 грн., а всього  1 649,43 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.01.2008 (суддя                         Пасько М.В.) позов задоволено. Рішення мотивовано обов'язком відповідача повернути безпідставно набуте майно у семиденний строк від дня пред'явлення відповідної вимоги, а також зверненням позивача до суду з даним позовом у межах строку позовної давності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2008 (колегія суддів у складі: суддя Григорович О.М. –головуючий, судді Гольцова Л.А., Рябуха В.І.) рішення місцевого господарського суду скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В обґрунтування постанови зазначено про закінчення перебігу строку позовної давності для звернення позивача до суду з даним позовом.

ПП “Палома” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі,  посилаючись на порушення апеляційним господарським судом у розгляді даної справи приписів статей 256, 257, 264, 261 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

          Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України)  належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. Представники сторін у судове засідання не з'явились.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- ПП “Палома” на підставі рахунка від 08.10.2004 № 14/06 платіжним дорученням від 08.10.2004 № 876 перерахувало ТОВ Редакція газети “Вечірня газета” 1 107 грн.;

- 26.04.2005 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення помилково перерахованих коштів.

- 03.02.2006 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію щодо повернення безпідставно одержаних коштів;

- ТОВ Редакція газети “Вечірня газета” відповіді на претензію не надіслало, а також  не повернуло зазначені кошти;

- позивач просить стягнути з відповідача вказані кошти з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, згідно з поданим ним розрахунком;

-  відповідач звернувся до суду з клопотанням про застосування строку позовної давності у даному спорі.

Апеляційним господарським судом додатково встановлено, що:

- ПП “Палома” дізналось про порушення свого права з моменту помилкового перерахування коштів на рахунок відповідача –08.10.2004, тому строк позовної давності для звернення до господарського суду з вимогою про захист відповідного закінчується 08.10.2007;

- ПП “Палома” подало позовну заяву у даній справі  16.11.2007;

- позивачем не подано суду будь-яких доказів, що підтверджують звернення позивача до суду в межах  строку позовної давності.

Причиною касаційного оскарження стало питання щодо пропуску позивачем строку позовної давності.

Позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність  тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом частин другої та третьої статті 264 ЦК України: позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач; після переривання перебіг позовної давності починається заново; час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З урахуванням наведеного апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову в зв'язку зі сплином  08.10.2007 строку позовної давності, початок перебігу якого починається від дня, коли ПП “Палома” дізналося про порушення свого права (помилкове перерахування коштів на рахунок відповідача) –08.10.2004.

Відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи зазначений припис частини другої статті 1117 ГПК України, а також те, що позивач не подав під час розгляду справи судами попередніх інстанцій доказів переривання перебігу строку позовної давності шляхом звернення до суду з позовом саме 03.10.2007 (наприклад, копії позовної заяви з відміткою канцелярії суду про її надходження), Вищий господарський суд України не бере відповідні доводи касаційної скарги до уваги.

За таких обставин оскаржувана постанова апеляційного господарського суду є законною та обґрунтованою і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2008 зі справи № 43/722 залишити без змін,  а касаційну скаргу приватного підприємства “Палома” –без задоволення.

Суддя           В. Селіваненко

Суддя            І. Бенедисюк

Суддя            Б. Львов