Постанова

від 10.07.2008 по справі 15/2407

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/2407

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "10" липня 2008 р.                                                          Справа №  15/2407

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарях                                                              ,                     Швидченко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кулєбякін О.В., довіреність №3444 від 18.06.2008р.,                         Гоманюк О.В., довіреність №4469 від 27.08.2007р. (була присутня у  

                                судовому засіданні 19.06.08р.)

                                Жук І.Д., довіреність №3446 від 18.06.2008р.,     

від відповідача: Бобров В.В., довіреність від 21.04.2008р.,

від прокуратури:Новосад Л.П., посвідчення №27,   

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Подільські товтри", с. Вербка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області      

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "18" грудня 2007 р. по, у справі № 15/2407 (суддя Муха М.Є.)

за  позовом Шепетівського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, м. Шепетівка в інтересах держави в особі Райківецької виправної колонії №78, с.Райківці Хмельницького району       

до Відкритого акціонерного товариства "Подільські товтри", с. Вербка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області      

про зобов'язання повернути щебінь фракції 0-40 в кількості 60882,634 т.,

з перервою у судовому засіданні з 19.06.2008р. по 10.07.2008р.,

 ВСТАНОВИВ:

  В квітні 2007р. Шепетівський прокурор з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах Хмельницької області в інтересах держави в особі Райківецької виправної колонії №78  подав по господарського суду Хмельницької області позов про зобов'язання  ВАТ "Подільські товтри"  повернути Райківецькій виправній колонії №78 с.Райківці (з урахуванням уточнення вимог) щебінь фракції 0-40 в кількості 60882,634т. При цьому прокурор посилався, що  Підприємство Райківецької виправної колонії №78 згідно накладної №582 від 27.09.2002 року реалізувало ВАТ „Подільські Товтри” матеріальні цінності на загальну суму 399 899 грн. В свою чергу ВАТ „Подільські Товтри” розрахувалися щебенем фракції 0-40 в кількості 62508,3 тонни,  підтвердженням чого є видаткова накладна № 327 та податкова накладна № 157/327 від 27.09.2002 року (правильна кількість щебню згідно накладних - 66666 тонн). Вказаний щебінь колонія залишила у ВАТ на відповідальне зберігання, про що є гарантійний лист №166 від 13.05.2004р., а також вищевказані документи підтверджують факт передачі права власності на щебінь, і приймання його на зберігання, оскільки в накладній і податковій накладній (в графі умови продажу (форма цивільно-правового договору)), виписаній ВАТ "Подільські Товтри", чітко вказано про „збереження".

Зазначає, що відповідач відмовляється повернути щебінь або провести відповідний розрахунок на суму 399989,50грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.12.2007р. у справі №12407 позов Шепетівського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах м.Шепетівка в інтересах держави в особі Райківецької виправної колонії №78 до ВАТ "Подільські товтри" задоволено: зобов'язано ВАТ "Подільські товтри” повернути Райківецькій виправній колонії №78  щебінь фракції 0-40 в кількості 60882,634т. З відповідача на користь позивача стягнуто державне мито в розмірі 85грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ "Подільські товтри" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення суду з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просить прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи скарги, відповідач посилається на те,  що:

- податкова накладна №157/327 від 27.09.2002р. не підтверджує факт передачі щебеню  на зберігання, а виписана виключно для господарської операції купівлі-продажу щебеню;

- довідка №166 від 13.05.2004р. не є первинним документом і не може бути належним доказом письмової форми договору зберігання;

- у справі про банкрутство ВАТ   "Подільські товтри" Райківецькою виправною колонією не були заявлені вимоги як кредитора;

- згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після  закінчення строку, вважаються погашеними;

- відсутній договір на збереження щебеню.

Представник відповідача в судових засіданнях  підтримав доводи апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, просить його  скасувати та прийняти новий судовий акт, яким в позові відмовити.

Пояснив, що відповідно до п.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок  на додану вартість" зі змінами та доповненнями станом на 27.09.02р. продаж товарів здійснюється за договірними цінами з додатковим донарахуванням податку на додану вартість. Якщо  взяти до уваги податкову накладну №157/327 від 27.09.02р., яка була виписана саме для продажу товарів, та врахувати наявність в ній всіх, передбачених ст. 7 Закону реквізитів, то можна чітко встановити той факт, що вона виписувалася лише для підтвердження єдиної господарської діяльності - купівля-продаж щебеню в кількості 66666 тони на загальну суму 399996,00 грн. на підставі договору купівлі-продажу від 27.09.02р №15/2002. Крім цього дана податкова накладна фіксує одночасно дві різні господарські операції, що також суперечить нормам п.п. 7.2.3 п. 7.2 Закону, в якій передбачено, що податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів, тобто на кожну господарську операцію. В даному разі, тільки на купівлю-продаж, оскільки для надання послуг по зберіганню повинна бути видана окрема податкова накладна. Тому,  дана податкова накладна, враховуючи відсутність в ній обов'язкових реквізитів для господарської операції - послуги по зберіганню не могла прийматися судом до уваги в якості первинного документу на зберігання щебеню.

Пояснив, що умовами договору не передбачено обов'язок відповідача взяти на відповідальне зберігання товар.

Вважає, що довідка №166 від 13.05.2004р. про знаходження на зберіганні у ВАТ  "Подільські товтри" щебеню в кількості 62508 тонн Райківецької виправної колонії №78, на яку посилався суд першої інстанції, не мала братися до уваги, оскільки не є первинним документом і складена тільки через два роки після продажу щебеню.

Зазначив також, що відсутній оригінал накладної №146 від 29.08.03р., в якій начебто зазначені залишки щебеню на  зберіганні у відповідача станом на 15.05.2004р. Вказав, що договір зберігання у письмовому вигляді не укладався, а іншими документами, на які посилається суд першої інстанції, знаходження у відповідача щебеню на зберіганні не підтверджується. Крім цього, ВАТ  "Подільські товтри" у 2005р. перебувало в стадії банкрутства, але вимоги як кредитор позивач не заявив, знаходження щебеню, належного позивачу, при інвентаризації товарно-матеріальних цінностей не виявлено.

Позивач в письмовому відзиві на апеляційну скаргу (т.2, а.с.24-27) та його представники в судових засіданнях заперечили проти доводів апеляційної скарги. Вважають рішення суду першої інстанції законним та  обґрунтованим, просять його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема, зазначають, що видаткова накладна №327 та податкова накладна №157/327 від 27.09.02р., виписані ВАТ  "Подільські товтри", є доказом того, що щебінь залишився на зберіганні у ВАТ  "Подільські товтри" і не був відвантажений Райківецькій виправній колонії №78.  Вказав, що відповідно до ст. 953 ЦК України колонія листами від 16.03.07р. №1310 та 07.11.07р. за №5648 зверталася до ВАТ  "Подільські товтри" з проханням підтвердити наявність щебеню фракції 0-40 в кількості 62508,3 тонни, який перебуває у ВАТ  "Подільські товтри" на зберіганні. Однак, у відповідь на неодноразове звернення було отримано відповідь, що у ВАТ  "Подільські товтри" відсутні підстави для підтвердження та подальшого відвантаження вищевказаної кількості щебеня, оскільки у товариства не рахується на зберіганні ніякої продукції   Райківецької виправної колонії №78, хоча у 2003-2005р.р. частина щебеню була відвантажена особам, які були вказані позивачем.

Вважають, що відповідач незрозуміло зазначає, що довідка від 13.05.04р. за №166 не повинна братися до уваги, як належний доказ, але вона ж надана ВАТ  "Подільські товтри" і має вихідний номер, завірена печаткою,  підписана першим заступником голови правління і головним бухгалтером, які на той час виконували покладені на них обов'язки і здійснювали управління товариством.

Прокурор в засіданні суду також  заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та  обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Переглянувши рішення суду першої інстанції відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи згідно накладної №582 від 27.09.2002року на підставі довіреності №460459 від 27.09.2002р. позивач передав, а відповідач прийняв товарно-матеріальні цінності на загальну суму 399989грн. 50коп. В накладній міститься вказівка на взаєморозрахунок (т.1, а.с.10).

27.09.2002р. між ВАТ "Подільські товтри” (Продавець) та Райківецькою виправною колонією №78 (Покупець) укладено договір купівлі продажу, відповідно до умов якого ВАТ „Подільські товтри” зобов'язалось поставити Райківецькій виправній колонії №78 щебінь фракцій 0-40мм в кількості 66666тон вартістю 399996грн. (т.1, а.с.13-16).

Позивач наголошує на тому, що зазначену у договорі кількість щебеню вартістю 399996грн. ВАТ „Подільські товтри” зобов'язалось поставити Райківецькій виправній колонії №78 як розрахунок за отримані згідно накладної №582 від 27.09.2002року товарно-матеріальні цінності в сумі 399996грн., що відповідач не заперечив.

Згідно накладної №327 від 27.09.2007р. ВАТ „Подільські товтри” передало, а Райківецька виправна колонія №78 прийняла щебінь фракції 0-40 в кількості 66666т вартістю 399996грн.

Позивач зазначає, що отримавши щебінь від ВАТ „Подільські товтри”, він залишив його на збереженні у товариства.

Довідка ВАТ „Подільські товтри” №166 від 13.05.2004р. свідчить про те, що станом на 13.05.2004р. в товариства на збереженні знаходиться щебінь фракції 0-40 в кількості 62508,3т Райківецької виправної колонії №78.

Протягом 2002, 2003, 2004 років позивач частково вивозив щебінь, який перебував у ВАТ „Подільські товтри” на збереженні, що підтверджується виписаними позивачем третім особам накладними  №919 від 15.11.2002р., №869 від 30.10.2002р., №948 від 26.11.2002р., №905 від 12.11.2002р., №315 від 15.11.2002р., №1013 від 11.12.2002р.,  №72 від 31.01.2003р., №242 від 25.03.2003р., №205 від 14.03.2003р., №231 від 20.03.2003р., №280 від 11.03.2003р., №178 від 04.03.2003р., №202 від 13.03.2003р., №187 від 06.03.2003р., №223 від 19.03.2003р., №422а від 13.05.2003р., №177а від 30.04.2004р., оригінали яких оглянуті в судовому засіданні апеляційної інстанції (т.1, а.с.65-74). Позивачем також надані накладні №418 від 28.11.2002р., №13 від 04.03.2003р., №16 від 11.03.2003р., №18 від 13.03.2003р., видані ВАТ "Подільські товтри" на відпуск Райківецькій виправній колонії щебеню із збереженя, оригінали яких також оглянуті в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги (т.2, а.с.71-77), що свідчить про знаходження щебню на зберіганні у відповідача.  Станом на час звернення до суду з позовом невивезеним на збереженні у ВАТ „Подільські товтри” залишився  щебінь фракції 0-40 в кількості 60882,634т, що підтверджується оборотними відомостями позивача по товарно-матеріальних рахунках №205 за 2002, 2003, 2004, 2005 роки, оригінали яких надані для огляду в судове засідання (копії - т.2, а.с.44-68).

Згідно пояснень представників позивача порядок вивозу щебню із збереження був таким: Третя сторона виписувала і давала доручення на щебінь колонії, яка виписувала документи на відгрузку щебню третій стороні,  після чого представник колонії транспортом третьої особи відправлявся у ВАТ "Подільські товтри" для отримання щебеня із збереження, яке і робило виписку документів на відвантаження щебеня із зберігання (т.2, а.с.45).

Райківецька виправна колонія №78 направила відповідачу лист від 16.03.2007р. №1310 з проханням підтвердити наявність щебеню фракції 0-40 в кількості 62508,3т, який перебуває у ВАТ ”Подільські товтри” на зберігання. Листом від 07.11.2007р. за №5648 позивач повторно  звернувся до відповідача з проханням підтвердити наявність на зберіганні щебеня в кількості 60882,63 тонни (т.1, а.с.126-127).

На лист позивача відповідачем надано відповідь від 15.11.2007р. №175, що у останнього відсутні підстави для підтвердження  та подальшого відвантаження вищезазначеної кількості щебеня, оскільки у товариства не рахується на зберіганні ніякої продукції Райківецької виправної колонії №78 (т.1, а.с.129).

Зважаючи на те, що відповідач не повернув переданий на збереження щебінь, позивач звернувся з позовом до суду про зобов'язання відповідача повернути щебінь фракції 0-40 в кількості 60882,634т.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що позов підтверджується належними доказами, заявлений у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим є обґрунтованим.

Крім того, ухвалою господарського  суду від 01.06.2007р. з врахуванням того, що представниками сторін надаються суперечливі пояснення щодо предмету спору та зважаючи на те, що в діях сторін можуть міститись ознаки злочинів, переслідуваних у кримінальному порядку, провадження у справі №15/2407 було зупинено та надіслано матеріали справи до прокуратури Хмельницької області для проведення перевірки.

Постановою слідчого Шепетівської прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах від 13.07.2007р. відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб Райківецької виправної колонії №78 та ВАТ „Подільські товтри” у  зв'язку із відсутністю в їх діях складів злочинів, передбачених ст.ст.364-367, 191 КК України (т.1, а.с.91-92).

У вказаній постанові зазначено, що згідно пояснення Соколюк А.А., головного бухгалтера ВАТ „Подільські товтри”, довідка про перебування на  зберіганні щебеня фракції 0-40 Райківецької виправної колонії №78 в кількості 62508,3 т була видана і підписана останньою за вказівкою голови правління Невмержицького В.І.  Рябоконь В.О., перший заступник голови правління товариства, в своєму поясненні також зазначає, що вказана довідка видана за вказівкою голови правління Невмержицького В.І. В постанові від 13.07.2007р. слідчим зроблено висновок, що посилання теперішніх власників ВАТ „Подільські товтри” щодо перевищення владних повноважень керівником  Невмержицьким В.І. при видачі вказаної довідки є надуманими. Однак при цьому слідчим не відібрано пояснення у самого  Невмержицького В.І., щодо виданої довідки від 13.05.2004р. №166. Судом також було враховано, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.06.2004р. порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ „Подільські товтри”, а ухвалою суду від 07.07.2004р. призначено розпорядника майна –арбітражного керуючого Головату М.Д. В ході розгляду даної справи могли стати відомі відповідні фактичні обставини або інформація щодо наявності чи відсутності перебування у ВАТ „Подільські товтри” на зберіганні щебеня належного Райківецькій виправній колонії №78.  Однак, як вбачається з постанови, органом досудового слідства наявність чи відсутність такої інформації під час проведення перевірки не встановлювалась.

З врахуванням викладеного судом першої інстанції було  повернуто справу разом із примірником постанови про відмову у порушенні кримінальної справи в адресу прокурора Хмельницької області для перевірки в порядку нагляду прийнятої постанови у відповідності до ст. 227 КПК України та встановлення фактів, які мають приюдиційне значення щодо подальшого розгляду даної справи, на підставі чого ухвалою суду від 13.09.2007р. провадження у справі №15/2407 було повторно зупинено на надіслано матеріали справи до прокуратури Хмельницької області для організації перевірки в порядку ст. 227 КПК України  постанови слідчого Шепетівської прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах від 13.07.2007 р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб Райківецької виправної колонії №78 та ВАТ „Подільські товтри” у  зв'язку із відсутністю в їх діях складів злочинів, передбачених ст.ст.364-367, 191 КК України.

14.11.2007р. за наслідками проведеної перевірки слідчим Шепетівської прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах винесено постанову про відмову в порушення кримінальної справи. Як вбачається з постанови про відмову в порушення кримінальної справи, Райківецькою виправною колонією № 78, розташованою в с.Райківці Хмельницького району 27.09.2002 року було укладено договір купівлі-продажу з ВАТ „Подільські товтри”, розташованим в с. Вербка Кам'янець-Подільського району, згідно якого ВАТ „Подільські товтри” зобов'язані поставити для Райківецької виправної колонії № 78 щебінь фракції 0-40 в кількості 66666 тон на суму 399989 грн.50 коп. за відпущені матеріальні цінності. Перевіркою встановлено, що підприємство Райківецької виправної колонії № 78 згідно накладної № 582 від 27.09.2002 року реалізувало ВАТ „Подільські товтри” с.Вербка Кам'янець-Подільського району матеріальні цінності на загальну суму 399 899 грн., в свою чергу ВАТ „Подільські товтри” розрахувалися щебнем фракції 0-40 в кількості 66666 т на суму 399996 грн., підтвердженням чого є видаткова накладна № 327 та податкова накладна № 157/327 від 27.09.2002 року. Згідно вказаних документів щебінь залишився на збереження у ВАТ „Подільські товтри”. Видаткова накладна № 327 та податкова накладна № 157/327 від 27.09.2002 року підтверджують факт передачі права власності на щебінь, і приймання його на зберігання, оскільки в накладній і податковій накладній чітко зазначено „збереження”. На підставі вказаних документів підприємство Райківецької виправної колонії № 78 оприбуткувало щебінь та взяло на свій баланс, а ВАТ „Подільські товтри” реалізувало та списало з свого балансу.

Також у постанові зазначено, що в процесі здійснення господарської діяльності підприємство Райківецької виправної колонії № 78 неодноразово отримувало щебінь зі складу ВАТ „Подільські товтри”, про що свідчать відповідні бухгалтерські документи, які візувалися керівником, головним бухгалтером та матеріально відповідальними особами Райківецької ВК № 78. ВАТ „Подільські товтри” відпуск щебня Райківецької виправної колонії № 78, що знаходився у них на збереженні, оформляли своїми накладними в кількісному виразі, про що свідчить накладна № 146 від 29.08.2003 року . В даній накладній також вказано залишок щебня по Райківецькій ВК № 78, що знаходиться на збереженні в ВАТ „Подільські товтри” станом на 15.05.2004 року - 66 447,3 тони. Підтвердженням того, що на збереженні у ВАТ „Подільські товтри” знаходиться щебінь фракції 0-40, який належить Райківецькій ВК № 78 в кількості 62508,3 тони є довідка № 166 від 13.05.2004 року видана дирекцією ВАТ „Подільські товтри” за підписом першого заступника голови правління Рябоконя В.О. і головного бухгалтера Соколюк А.А. та завірена печаткою. ВАТ „Подільські товтри” відмовилось повернути щебінь, який знаходився на зберіганні або провести з Райківецькою ВК № 78 відповідний фінансовий розрахунок, а тому 29.03.2007 року Шепетівським прокурором з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах в інтересах держави в особі Райківецької виправної колонії № 78 заявлено позов до ВАТ „Подільські товтри” на суму 399989грн. 50 коп. Відповідно до ст.937 Цивільного кодексу України, письмова форма договору зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем, яким є довідка видана ВАТ „Подільські товтри” за № 166 від 13.05.2004 року. Викладене підтверджується поясненнями Антименюка Л.П., Клімчука Г.Л., Жука І.Д., Загоруйка В.П., Рябоконя В.О., Соколюк А.А., копіями бухгалтерських документів, копією довідки від 13.05.2004 року № 166. Встановити місце проживання Невмержицького В.І. та відібрати у нього пояснення в процесі перевірки не представилось можливим. У постанові також зазначено, що згідно пояснень арбітражного керуючого у справі про банкрутство ВАТ „Подільські товтри” Головатої М.Д. у червні 2004 року було порушено провадження у справі про банкрутство вказаного підприємства. Боржником було подано оголошення в засоби масової інформації про порушення справи про банкрутство з метою встановлення всіх кредиторів. Відповідно всі кредитори, які звернулись до суду із заявою про визнання грошових та майнових вимог були включені в реєстр вимог кредиторів. Щодо підприємства Райківецької виправної колонії № 78 Головата М.Д. пояснила, що в реєстрі вимог кредиторів такого кредитора немає. Таким чином в діях посадових осіб як Райківецької виправної колонії № 78 так і ВАТ „Подільські товтри” відсутні ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 364-367, 191 КК України (т.1, а.с.116-117).

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального законодавства,  апеляційний господарський суд вважає скаргу необґрунтованою, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, останній  застосовується  до  цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

З наявних в матеріалах справи доказів, а саме: накладної №327 від 27.09.2007р., податкової накладної №157/327 від 27.09.2002р., довідки ВАТ "Подільські товтри" №166 від 13.05.2004р., вбачається, що правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року та продовжують існувати після набрання ним чинності.

Зважаючи на викладене при розгляді справи застосовуються положення Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV.

Позивач, посилаючись на наявні в матеріалах справи докази, стверджує, що у ВАТ „Подільські товтри” станом на день звернення з позовною заявою до суду на збереженні перебуває щебінь фракцій 0-40 в кількості 60882,634т, що належить Райківецькій виправній колонії №78.

Загальні положення про зберігання встановлені главою 66 ЦК України.

Приписами ст.936 ЦК України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 937 ЦК України визначено, що договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

При цьому вказаною статтею  визначено, що письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Згідно ст.938 ЦК України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Статтею 942 ЦК України визначено, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Відповідно до ст.944 ЦК України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Статтею 949 ЦК України встановлений обов'язок зберігача повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Повернення речі, за приписами ст.953 ЦК України, повинно відбутись на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Судом враховується, що відповідачем, довідкою від 13.05.2004р. №166 підтверджено факт перебування у нього на зберіганні станом на 13.05.2004р. щебеню фракції 0-40  в кількості 62508,3 т  Райківецької виправної колонії №78 (т.1, а.с.8).

При цьому твердження позивача про те, що вказана довідка є письмовою формою договору зберігання, укладеного між сторонами, є правомірним, оскільки  вказане узгоджується з приписами ст.937 ЦК України.

Факт перебування щебня на зберіганні у відповідача підтверджується і накладними №418 від 28.11.2002р., №16 від 11.03.2003р., №13 від 04.03.2003р., №18 від 13.03.2003р., виписаними ТОВ  „Подільські товтри” на відпуск позивачу щебню із збереження, оборотними відомостями позивача по товарно-матеріальних рахунках (рахунок №205 за 2002, 2003, 2004, 2005 роки).

Колегія суддів враховує і той факт, що щебінь в кількості 66666 тонн (близько 1000 вагонів) у будь-якому разі не міг бути відразу відпущений позивачу і вивезений з території ВАТ  „Подільські товтри”, а отже мав залишитися на зберіганні у відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні стверджував, що щебінь був повністю відпущений позивачу протягом 2002-2003р.р., але документів на підтвердження цього факту відповідачем не надано, що представник пояснив знищенням документів у зв'язку із спливом строку зберігання.

Витребувані апеляційним судом у відповідача книги аналітичного обліку по рахунку 02 "Активи на відповідальному зберіганні" та головні книги за 2002-2003р.р. також не надані з посиланням представника на те, що вони не збереглися.   

На виконання вимог ст.953 ЦК України позивач листами від 16.03.2007р. №1310 та від 07.11.2007р. за №5648 звертався до ВАТ „Подільські товтри” з проханням підтвердити наявність щебеню фракції 0-40 в кількості 62508,3т який перебуває у ВАТ ”Подільські товтри” на зберіганні, на які відповідачем відмовлено у відвантаженні зазначеної продукції (т.1, а.с.127-129).

За таких обставин та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, враховуючи матеріали перевірки та додаткової перевірки, проведеної Шепетівською прокуратурою, позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути щебінь фракції 0-40 в кількості 60882,634т, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі з приводу відсутності взаємовідносин між сторонами по зберіганню щебеня, а також відсутності документального підтвердження факту передачі щебеня на зберігання, судом до уваги не приймаються з підстав наведених вище.

При цьому посилання відповідача в заперечення позовних вимог та в апеляційній скарзі на ч.2 ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 2343-ХП, згідно якої вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів, є необґрунтованими враховуючи наступне.

Згідно ст.1 даного Закону неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами.

При цьому грошовим зобов'язанням визначається  зобов'язання   боржника  заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством  України.

Позовні вимоги позивача носять речовий характер, відповідно застосування до них  приписів  ч.2 ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є безпідставним.

Крім того судом враховується, що зберігання не передбачає переходу права власності на річ до зберігача, що в свою чергу також унеможливлює посилання на вказаний Закон. Колегія суддів вважає, що позивач у даному випадку не може розглядатися як кредитор згідно визначенню цього терміну ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Слід зазначити, що в матеріалах справи №2/157-Б про банкрутство ВАТ „Подільські товтри”, яка була витребувана апеляційною інстанцією для огляду, акт інвентаризації, на який посилався відповідач, аргументуючи відсутність у нього щебеню на зберіганні, відсутній (ухвалою від 13.07.2005р. провадження у справі №2/157-Б припинено у зв'язку з затвердженням мирової угоди від 22.06.2005р., т.2, а.с.41-42).

З врахуванням викладених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, зобов'язавши ВАТ "Подільські товтри” повернути Райківецькій виправній колонії №78  щебінь фракцій 0-40 в кількості 60882,634т.

Судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не  ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Рішення  господарського суду Хмельницької області від 18.12.2007р. у справі №15/2407 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Разом з тим, оскаржуване рішення  підлягає зміні в частині стягнення державного мита, виходячи з наступного.

В резолютивній частині рішення суд стягнув з ВАТ "Подільські товтри”  на користь Райківецької виправної колонії №78 державне мито в розмірі 85грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.

Відповідно до ч.3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Таким чином, стягнення з відповідача на користь позивача державного мита  суперечить вищевказаній нормі.

Оскільки Шепетівський прокурор з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах Хмельницької області, який подав позов в інтересах  держави в особі Райківецької виправної колонії №78, звільнений від сплати мита, державне мито відповідно до вищевказаної статті підлягає стягненню з відповідача в доход  державного бюджету України. Крім цього, враховуючи, що позов є майновим, державне мито слід розраховувати згідно п.п."а" п.2 ст.3 Декрету КМУ "Про державне мито", а саме в розмірі 1% ціни позову. Враховуючи, що ціна позову (з врахуванням уточнень), який задоволений в повному обсязі, складає 365295,80грн. (60882,634т х 6грн.), сума державного мита становить 3652,96грн., а не 85,0грн., як вказує господарський суд першої інстанції.

  Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Подільські товтри", с. Вербка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області відмовити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької  області від 18 грудня 2007 року у справі №15/2407 змінити в частині стягнення державного мита, виклавши абзац 3 резолютивної частини в такій редакції:

"Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Подільські товтри" (Кам'янець-Подільський район, с.Вербка, вул. Заводська, 1, код 03771123) в доход державного бюджету - 3652,96 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."

В решті рішення залишити без змін.

3. Справу  №15/2407 повернути до господарського суду Хмельницької  області.

 Головуючий - суддя:                                                               

 судді::

 Віддруковано 6прим.:

----------------------------------

1 - до справи

2 - Райківській виправній колонії №78

3 - ВАТ "Подільські товтри"

4 - Шепетівс.прокур.

5 - прок. Житомир. обл.;

6 - в наряд