Рішення

від 18.12.2007 по справі 15/2407

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/2407

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" грудня 2007 р.Справа № 15/2407

За позовом  Шепетівського прокурора  з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах м. Шепетівка в інтересах держави в особі Райковецької виправної колонії №78 с. Райківці Хмельницького району

до Відкритого акціонерного товариства "Подільські товтри" с. Вербка Кам'янець-Подільського району

про зобов'язання відповідача повернути Райківецькій виправній колонії щебінь фракції 0-40 в кількості 60882,634 т.

                   Суддя   Муха М.Є.

Представники сторін:

Позивача:         Жук І.Д. –за довіреністю –за довіреністю №2287 від 07.05.2007р.

                           Кулебякін О.В. –за довіреністю №2288 від 07.05.2007р.

                           Ільчук О.В. –за довіреністю №4403 від 05.09.2006р.

Відповідача:     Бобров В.В –за довіреністю від 23.04.2007р.

за участю          Параскевич О.Г. –прокурора відділу прокуратури Хмельницької області

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору

Позивач у позовній заяві та його представники в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог. Просять суд зобов'язати відповідача повернути Райківецькій виправній колонії №78 с. Райківці щебінь фракцій 0-40 в кількості 60882,634т посилаючись на те, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні повідомили, що проти позову заперечують. Посилаються на те, що  27.09.2002 р. був укладений договір купівлі-продажу № 15/2002 між Колонією № 78 та ВАТ „Подільські товтри”, згідно якого останній передав у власність Позивача щебінь фр. 0-40 мм в кількості 66 666,0 тон на загальну суму 399 996,00 грн. (далі за текстом Товар). Підтвердженням факту передачі вказаної кількості Товару є видані Відповідачем Позивачу податкова накладна № 157/327 від 27.09.2002р., а також видаткова накладна № 327 від 27.09.2002р. Згідно з п. 4.2. Договору перехід права власності на Товар відбувається в момент передачі товару. Аналогічне зазначене і в ч. 1 ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР в старій редакції (діяв на момент укладання Договору), а ч.2 цієї статті передбачено, що передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі. Однак, твердження Позивача, що відпущена йому продукція згідно податкової накладної № 157/327 від 27.09.2002р., а також видаткової накладної № 327 від 27.09.2002р. була залишена на відповідальне зберігання нашому підприємству є надуманим та безпідставним, оскільки жодного первинного документу, який би містив відомості про господарську операцію та підтверджував її здійснення (договір зберігання, акт приймання -передачі на відповідальне зберігання, розписка, квитанція тощо, підписані зберігачем) суду не надано. Умовами Договору також не передбачено обов'язок Відповідача взяти на відповідальне зберігання Товар. Суду надано лише довідку № 166 від 13.05.2004р., а не гарантійний лист як зазначено в позовній заяві, яка видана дирекцією підприємства (за підписом Першого заступника голови правління Рябоконь В.О. та головного бухгалтера Соколюк А.А.) про те, що у Позивача знаходиться на зберіганні щебінь фракції 0-40 мм в кількості 62 508,3 тони. Дана довідка була видана безпідставно за усним наказом працюючого на той час голови правління Невмержицького В. І, яка в подальшому була безпосередньо отримана особисто на руки останнім. Тобто, видаючи дану довідку, було здійснено фіктивний правочин, а саме без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (ст. 234 ЦК України). Підставу та мету надання вказаної довідки, Невмержицький В.І. відмовився пояснювати особам, які, враховуючи його посадове становище на підприємстві, вимушені були її підписати, а лише наказав зареєструвати її в встановленому порядку та передати особисто йому на руки. Через півтора роки Невмержицький М.І. був звільнений з посади голови правління ВАТ „Подільські товтри”. Однак навіть дана довідка не може братися судом до уваги як підстава знаходження на зберіганні у Відповідача Товару, оскільки не є первинним документом, а є лише листом інформаційного характеру, до того ж виданого фіктивно. Частиною 1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996-ХІV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Довідка від 26.04.2007р. за № 65, видана головою правління ВАТ „Подільські товтри” засвідчує той факт, що за період з 27.09.2002р. по 26.04.2007р. згідно бухгалтерського обліку наявність будь-яких ТМЦ Позивача на забалансовому рахунку № 02 (Активи на відповідальному зберіганні) Відповідача відсутні, відповідно й записи по рахунку № 03 (Контрактні зобов'язання) між Сторонами відсутні. Крім того, посилання Позивача в позовній заяві на те, що сума боргу Відповідача підтверджується вищезгаданими накладними є помилковим, оскільки дані накладні підтверджують лише факт передачі Товару Позивачу при виконанні умов Договору, та згідно з вимогами п.7.2.3. п. 7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” є обов'язковими документами для передачі покупцю (одержувачу) при кожній повній або частковій поставці товарів. Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно з ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. А ч. 2 ст. 34 ГПК України чітко встановлено, що обставини справи (в даному випадку факт здійснення господарської операції - передача на зберігання Товару), які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування ( в даному випадку наявність первинних документів та відображення в бухобліку), не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування ( в даному випадку фіктивною довідкою № 166 від 13.05.04р.). Повідомив, що 17 червня 2004 року ухвалою Господарського суду Хмельницької області було порушено провадження у справі про банкрутство № 2/157-Б ВАТ „Подільські товтри”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а ухвалою суду від 07.07.2004р. призначено розпорядника майна, зобов'язано ініціюючого кредитора подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство з метою виявлення всіх кредиторів та можливих інвесторів. 12.08.2004р. у газеті „Голос України” за № 149 було опубліковане відповідне оголошення. Так, у строк, встановлений ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992р. № 2343-ХП (далі за текстом Закон № 2343-ХП) до господарського суду надійшли заяви з грошовими вимогами до боржника від кредиторів. Ухвалою суду від 19.10.2004р. затверджено реєстр вимог кредиторів до боржника ВАТ „Подільські товтри” станом на 20 вересня 2004 р. Однак в даному реєстрі грошові/майнові вимоги колонії № 78 відсутні, оскільки не заявлялися взагалі. Згідно з ст. 1 Закону № 2343-ХП конкурсні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Отже, аналізуючи ст. 1 цього Закону, можна зробити висновок, що Позивач підпадає під визначення конкурсного кредитора, оскільки вимоги до боржника (ВАТ „Подільські товтри”) щодо повернення Товару виникли, на думку колонії №78, до порушення провадження у справі про банкрутство, а саме до 17.06.2004р. та незабезпечені заставою майна боржника. Відповідно до ч.2 ст.14 Закону № 2343-ХП вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. З врахуванням викладеного просить суд у позові відмовити.

Позивач в запереченні на відзив відповідача зазначив, що Підприємство Райківецької виправної колонії №78 згідно накладної №582 від 27.09.2002 року реалізувало ВАТ „Подільські Товтри” матеріальні цінності на загальну суму 399 899 грн. в свою чергу ВАТ „Подільські Товтри” розрахувалися щебенем фракції 0-40 в кількості 66666 тонни на суму 399996 грн., підтвердженням чого є видаткова накладна № 327 та податкова накладна № 157/327 від 27.09.2002 року.

Вказані документи підтверджують факт передачі права власності на щебінь, і приймання їх на зберігання, оскільки в накладній і податковій накладній (в графі умови продажу (форма цивільно-правового договору)), виписаній ВАТ „Подільські Товтри” чітко вказано про „збереження”.

Згідно ст.230 Цивільного Кодексу Української РСР обов'язок продавця зберігати продану річ, якщо право власності (право оперативного управління) переходить до покупця раніше передачі речі (стаття 128 цього Кодексу: „До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі продавець зобов'язаний до передачі зберігати річ, не допускаючи її погіршення.”

Звертає у вагу суду на те, що термін дії договору купівлі продажу №15/2002 між колонією та ВАТ „Подільські товтри” закінчується в будь-якому випадку до 31.12.2002 року, тобто з 01.01.2003 року він втратив чинність.

Додатково зауважує, що в статті 128 Цивільного Кодексу Української РСР вказано, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 66 ГК України, майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Тому, вказані документи (видаткова накладна № 327 та податкова накладна № 157/327 від 27.09.2002 року) підтверджують факт передачі права власності на щебінь, і приймання їх на зберігання, оскільки в накладній і податковій накладній вказано про „збереження”. На підставі вказаних документів Підприємство Райківецької виправної колонії №78 оприбуткувало щебінь та взяло на свій баланс, а ВАТ „Подільські Товтри” реалізували та списали з свого балансу щебінь. Дана господарська операція також була підтверджена актом звірки взаємних розрахунків, який підписано станом на 01.07.2003 року з відповідачем.

Це ще раз підтверджує що, щебінь після здійснення вказаної господарської операції (реалізації) є майном Підприємства РВК №78 і відповідно доводи відповідача,   щодо   відсутності   права  власності   ПРВК   №78   на  товар   є безпідставними.

Відповідно до ст. 203 ГК України підписаний і затверджений печатками акт звірки, підтверджує факт припинення господарських зобов'язань між сторонами, щодо оплати за відвантажений товар зарахуванням зустрічної однорідної вимоги.

Відповідач незрозуміло зауважує, що довідка від 26.04.2007 року за №65 засвідчує факт, що за період з 27.09.2002 року по 26.04.2007 року згідно БО наявні будь-які ТМЦ Позивача на за балансовому рахунку №02 „активи на відповідальному зберіганні” відповідача відсутні, відповідно й записи по рахунку №03 „Контрактні зобов'язання” між сторонами відсутні, - хоча із змісту підписаної і завіреної довідки слідує, що станом на 13.05.04. року в ВАТ „Подільські товтри” на збереженні знаходиться щебінь в кількості 62508,3 т Райківецької виправної колонії №78. Даний факт підтверджує накладна № 146 від 29.08.2003 року, яка виписана ВАТ „Подільські Товтри”.

Довідка № 166 від 13.05.04 року має вихідний номер, завірена печаткою, і підписана першим заступником і головним бухгалтером, які на той час виконували покладені на них обов'язки і здійснювали управління товариством.

Тому доводи відповідача, що лист - довідка фіктивна є безпідставні.

В процесі здійснення господарської діяльності Підприємство РВК №78 використовувало щебінь, який знаходиться на його балансі. Використання щебеня оформлялося накладними ПРВК №78 (№869 від 30 жовтня 2002 року, №948 від 20 листопада 2002 року, №919 від 15 листопада 2002 року, №905 від 12 листопада 2002 року, №1013 від 11 листопада 2002 року, №72 від 31 січня 2003 року, №205 від 14 березня 2003 року, №242 від 25 березня 2003 року, №200 від 11 березня 2003 року, №231 від 20 березня 2003 року, №202 від 13 березня 2003 року, №187 від 04 березня 2003 року, №223 від 19 березня 2003 року, №178 від 06 березня 2003 року, №442а від 13 травня 2003 року, №177а від 30 квітня 2004 року, №43 від 30.03.2004 року № 241 від 27.07.2004 року, №444 від 30.09.2004 року, № 239 від 2005 року), які візувалися керівником, головним бухгалтером та матеріально відповідальними особами Райківецької ВК №78 відповідно до покладених на них повноважень та їх обов'язків. В свою чергу ВАТ „Подільські товтри” відпуск щебеня Райківецької ВК №78, що знаходився в них на збереженні, оформляли своїми накладними в кількісному виразі про що свідчить накладна №146 від 29.08.2003 року. У вказаній накладній також вказано залишок щебеня по Райківенькій ВК №78, що знаходиться на збережені в ВАТ „Подільські Товтри” станом на 15.05.2004 року - 66447,3 т вказані накладні візувалися керівником, головним бухгалтером та матеріально відповідальними особами відповідно до покладених на них повноважень та їх обов'язків. Всього колонія використала щебеня 5783,366 т, і залишок відповідно складає 60882,634 т.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Згідно накладної №582 від 27.09.2002року на підставі довіреності №460459 від 27.09.2002р. позивач передав, а відповідач прийняв товарно-матеріальні цінності на загальну суму 399989грн. 50коп. В накладній міститься вказівка на взаєморозрахунок.

27.09.2002р. між ВАТ „Подільські товтри” (Продавець) та Райківецькою виправною колонією №78 (Покупець) укладено договір купівлі продажу, відповідно до умов якого ВАТ „Подільські товтри” зобов'язалось поставити Райківецькій виправній колонії №78 щебінь фракцій 0-40мм в кількості 66666тон вартістю 388886грн.

Позивач наголошує на тому, що зазначену у договорі кількість щебеню вартістю 399996грн. ВАТ „Подільські товтри” зобов'язалось поставити Райківецькій виправній колонії №78 як розрахунок за отримані згідно накладної №582 від 27.09.2002року товарно-матеріальні цінності в сумі 399996грн.

Згідно накладної №327 від 27.09.2007р. ВАТ „Подільські товтри” передало, а Райківецька виправна колонія №78 прийняла щебінь фракцій 0-40 в кількості 66666т вартістю 399996грн.

Позивач зазначає, що отримавши щебінь від ВАТ „Подільські товтри” він залишив його на збереженні у товариства.

В матеріалах справи наявна довідка ВАТ „Подільські товтри” №166 від 13.05.2004р. про те, що станом на 13.05.2004р. в товариства на збереженні знаходиться щебінь фракцій 0-40 в кількості 62508,3т Райківецької виправної колонії №78.

Позивач наголошує на тому, що протягом 2002, 2003, 2004 років він частково вивозив щебінь, який перебував у ВАТ „Подільські товтри” на збереженні, в підтвердження чого надав накладні №919 від 15.11.2002р., №869 від 30.10.2002р., №948 від 26.11.2002р., №905 від 12.11.2002р., №315 від 15.11.2002р., №1013 від 11.12.2002р.,  №72 від 31.01.2003р., №242 від 25.03.2003р., №205 від 14.03.2003р., №231 від 20.03.2003р., №280 від 11.03.2003р., №178 від 04.03.2003р., №202 від 13.03.2003р., №187 від 06.03.2003р., №223 від 19.03.2003р., №422а від 13.05.2003р., №177а від 30.04.2004р. і станом на час звернення до суду з позовом на збереженні у ВАТ „Подільські товтри” перебуває щебінь фракцій 0-40 в кількості 60882,634т.

До матеріалів справи позивачем надано лист Райківецької виправної колонії №78 від 16.03.2007р. №1310 направленого ВАТ „Подільські товтри” з проханням підтвердити наявність щебеню фракцій 0-40 в кількості 62508,3т який перебуває у ВАТ” Подільські товтри” на збереженні. Листом від 07.11.2007р. за №5648 позивач поторно звернувся до відповідача з проханням підтвердити наявність на збереженні щебеня в кількості 60882,63 тонни.

На лист позивача відповідачем надано відповідь від 15.11.2007р. №175, що у останнього відсутні підстави для підтвердження  та подальшого відвантаження вищезазначеної кількості щебеня, оскільки у товариства не рахується на зберіганні ніякої продукції Райківецької виправної колонії №78.

Зважаючи на те, що відповідач не повернув переданий на збереження щебінь, позивач просить суд зобов'язати останнього повернути щебінь фракцій 0-40 в кількості 60882,634т

Ухвалою суду від 01.06.2007р. з врахуванням того, що представниками сторін надаються суперечливі пояснення щодо предмету спору та зважаючи на те, що в діях сторін можуть міститись ознаки злочинів, переслідуваних у кримінальному порядку, провадження у справі №15/2407 було зупинено та надіслано матеріали справи до прокуратури Хмельницької області для проведення перевірки.

Ухвалою суду від 13.08.2007р. у зв'язку з завершенням перевірки проведеної відповідно до ст.97 КПК України провадження у справі було поновлено та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

В ході судового розгляду було досліджено постанову слідчого Шепетівської прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах від 13.07.2007 р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб Райківецької виправної колонії №78 та ВАТ „Подільські товтри” у  зв'язку із відсутністю в їх діях складів злочинів, передбачених ст.ст.364-367, 191 КК України.

В ході розгляду даної постанови судом було звернуто увагу на те, що згідно пояснення Соколюк А.А., головного бухгалтера ВАТ „Подільські товтри”, довідка про перебування на  зберіганні щебеня фракції 0-40 Райківецької виправної колонії №78 в кількості 62508,3 т була видана і підписана останньою за вказівкою голови правління Невмержицького В.І.  Рябоконь В.О., перший заступник голови правління товариства, в своєму поясненні також зазначає, що вказана довідка видана за вказівкою голови правління Невмержицького В.І. В постанові від 13.07.2007р. слідчим зроблено висновок, що посилання теперішніх власників ВАТ „Подільські товтри” щодо перевищення владних повноважень керівником  Невмержицьким В.І. при видачі вказаної довідки є надуманими. Однак при цьому слідчим не відібрано пояснення у самого  Невмержицького В.І., щодо виданої довідки від 13.05.2004р. №166. Судом також було враховано, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.06.2004р. порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ „Подільські товтри”, а ухвалою суду від 07.07.2004р. призначено розпорядника майна –арбітражного керуючого Головату М.Д. В ході розгляду даної справи могли стати відомі відповідні фактичні обставини або інформація щодо наявності чи відсутності перебування у ВАТ „Подільські товтри” на зберіганні щебеня належного Райківецькій виправній колонії №78.  Однак, як вбачається з постанови, органом досудового слідства наявність чи відсутність такої інформації під час проведення перевірки не встановлювалась.

З врахуванням викладеного судом було вирішено повернути справу разом із примірником постанови про відмову у порушенні кримінальної справи в адресу прокурора Хмельницької області для перевірки в порядку нагляду прийнятої постанови у відповідності до ст. 227 КПК України та встановлення фактів, які мають приюдиційне значення щодо подальшого розгляду даної справи, на підставі чого ухвалою суду від 13.09.2007р. провадження у справі №15/2407 було повторно зупинено на надіслано матеріали справи до прокуратури Хмельницької області для організації перевірки в порядку ст. 227 КПК України  постанови слідчого Шепетівської прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах від 13.07.2007 р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб Райківецької виправної колонії №78 та ВАТ „Подільські товтри” у  зв'язку із відсутністю в їх діях складів злочинів, передбачених ст.ст.364-367, 191 КК України.

14.11.2007р. за наслідками проведеної перевірки слідчим Шепетівської прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах винисено постанову про відмову в порушення кримінальної справи. Як вбачається із постанови про відмову в порушення кримінальної справи, Райківецькою виправною колонією № 78, розташованою в с.Райківці Хмельницького району 27.09.2002 року було укладено договір купівлі-продажу з ВАТ „Подільські товтри”, розташованим в с. Вербка Кам'янець-Подільського району, згідно якого ВАТ „Подільські товтри” зобов'язані поставити для Райківецької виправної колонії № 78 щебінь фракції 0-40 в кількості 66666 тон на суму 399989 грн.50 коп. за відпущені матеріальні цінності. Перевіркою встановлено, що підприємство Райківецької виправної колонії № 78 згідно накладної № 582 від 27.09.2002 року реалізувало ВАТ „Подільські товтри” с.Вербка Кам'янець-Подільського району матеріальні цінності на загальну суму 399 899 грн., в свою чергу ВАТ „Подільські товтри” розрахувалися щебнем фракції 0-40 в кількості 66666 т на суму 399996 грн., підтвердженням чого є видаткова накладна № 327 та податкова накладна № 157/327 від 27.09.2002 року. Згідно вказаних документів щебінь залишився на збереження у ВАТ „Подільські товтри”. Видаткова накладна № 327 та податкова накладна № 157/327 від 27.09.2002 року підтверджують факт передачі права власності на щебінь, і приймання його на зберігання, оскільки в накладній і податковій накладній чітко зазначено „збереження”. На підставі вказаних документів підприємство Райківецької виправної колонії № 78 оприбуткувало щебінь та взяло на свій баланс, а ВАТ „Подільські товтри” реалізувало та списало з свого балансу.

Також у постанові зазначено, що в процесі здійснення господарської діяльності підприємство Райківецької виправної колонії № 78 неодноразово отримувало щебінь зі складу ВАТ „Подільські товтри”, про що свідчать відповідні бухгалтерські документи, які візувалися керівником, головним бухгалтером та матеріально відповідальними особами Райківецької ВК № 78. ВАТ „Подільські товтри” відпуск щебня Райківецької виправної колонії № 78, що знаходився у них на збереженні, оформляли своїми накладними в кількісному виразі, про що свідчить накладна № 146 від 29.08.2003 року . В даній накладній також вказано залишок щебня по Райківецькій ВК № 78, що знаходиться на збереженні в ВАТ „Подільські товтри” станом на 15.05.2004 року - 66 447,3 тони. Підтвердженням того, що на збереженні у ВАТ „Подільські товтри” знаходиться щебінь фракції 0-40, який належить Райківецькій ВК № 78 в кількості 62508,3 тони є довідка № 166 від 13.05.2004 року видана дирекцією ВАТ „Подільські товтри” за підписом першого заступника голови правління Рябоконя В.О. і головного бухгалтера Соколюк А.А. та завірена печаткою. ВАТ „Подільські товтри” відмовилось повернути щебінь, який знаходився на зберіганні або провести з Райківецькою ВК № 78 відповідний фінансовий розрахунок, а тому 29.03.2007 року Шепетівським прокурором з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах в інтересах держави в особі Райківецької виправної колонії № 78 заявлено позов до ВАТ „Подільські товтри” на суму 399989грн. 50 коп. Відповідно до ст.937 Цивільного кодексу України, письмова форма договору зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем, яким є довідка видана ВАТ „Подільські товтри” за № 166 від 13.05.2004 року. Викладене підтверджується поясненнями Антименюка Л.П., Клімчука Г.Л., Жука І.Д., Загоруйка В.П., Рябоконя В.О., Соколюк А.А., копіями бухгалтерських документів, копією довідки від 13.05.2004 року № 166. Встановити місце проживання Невмержицького В.І. та відібрати у нього пояснення в процесі перевірки не представилось можливим. У постанові також зазначено, що з пояснень арбітражного керуючого у справі про банкрутство ВАТ „Подільські товтри” Головатої М.Д. у червні 2004 року було порушено провадження у справі про банкрутство вказаного підприємства. Боржником було подано оголошення в засоби масової інформації про порушення справи про банкрутство з метою встановлення всіх кредиторів. Відповідно всі кредитори, які звернулись до суду із заявою про визнання грошових та майнових вимог були включені в реєстр вимог кредиторів. Щодо підприємства Райківецької виправної колонії № 78 Головата М.Д. пояснила, що в реєстрі вимог кредиторів такого кредитора немає. Таким чином в діях посадових осіб як Райківецької виправної колонії № 78 так і ВАТ „Подільські товтри” відсутні ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 364-367, 191 КК України.

Досліджуючи  надані  сторонами  докази,  аналізуючи наведені  представниками сторін пояснення та заперечення, оцінюючи  їх  в  сукупності, судом  враховується  наступне.

Відповідно до ч.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, останній  застосовується  до  цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

З наявних в матеріалах справи доказів, а саме: накладної №327 від 27.09.2007р., податкової накладної № 157/327 від 27.09.2002 року, довідки ВАТ „Подільські товтри” №166 від 13.05.2004р., вбачається, що правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності ЦК України від 16 січня 2003 року та продовжують існувати після набрання чинності.

Зважаючи на викладене судом застосовуються положення Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV.

Позивач посилаючись на наявні в матеріалах справи докази, стверджує, що у ВАТ „Подільські товтри” станом на день звернення з позовною заявою до суду на збереженні перебуває щебінь фракцій 0-40 в кількості 60882,634т, що належить Райківецькій виправній колонії №78.

Досліджуючи наявні в матеріалах справи докази судом враховується наступне.  

Загальні положення про зберігання встановлені главою 66 ЦК України.

Приписами ст.936 ЦК України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 937 ЦК України визначено, що договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

При цьому вказаною статтею  визначено, що письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Згідно ст.938 ЦК України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Статтею 942 ЦК України визначено, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Відповідно до ст.944 ЦК України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Статтею 949 ЦК України встановлений обов'язок зберігача повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Повернення речі, за приписами ст.953 ЦК України, повинно відбутись на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Судом враховується, що відповідачем, довідкою від 13.05.2004р. №166 підтверджено факт перебування у нього на зберіганні станом на 13.05.2004р. щебеню фракції 0-40  в кількості 62508,3 т  Райківецької виправної колонії №78.

При цьому твердження позивача про те, що вказана довідка є письмовою формою договору зберігання укладеного між сторонами, суд вважає правомірним, оскільки вказане цілком узгоджується з приписами ст.937 ЦК України.

Факт перебування на збереженні у відповідача щебеню позивача підтверджується також накладною №146 від 29.08.2003р. із змісту якої вбачається, що залишок щебеня по Райківецькій ВК №78, що знаходиться на збереженні в ВАТ „Подільські товтри” станом на 15.05.2004р. складає 66447,3 т.

На виконання вимог ст.953 ЦК України позивач листами від 16.03.2007р. №1310 та  07.11.2007р. за №5648 звертався до ВАТ „Подільські товтри” з проханням підтвердити наявність щебеню фракції 0-40 в кількості 62508,3т який перебуває у ВАТ ”Подільські товтри” на збереженні.

Оскільки відповідач у відповіді позивачу зазначив, що у нього відсутні підстави для підтвердження та подальшого відвантаження вищезазначеної кількості щебеня, оскільки у товариства не рахується на зберіганні ніякої продукції Райківецької виправної колонії №78, суд вважає правомірним звернення останнього з позовом до суду.

За таких обставин та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, враховуючи матеріали перевірки та додаткової перевірки проведеної Шепетівською прокуратурою з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути щебінь фракції 0-40 в кількості 60882,634т, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача з приводу відсутності взаємовідносин між сторонами по зберіганню щебеня, а також відсутності документального підтвердження факту передачі щебеня на збереження, судом до уваги не приймаються з підстав наведених вище.

При цьому посилання відповідача в заперечення позовних вимог на ч.2 ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 2343-ХП, згідно якої вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів, суд вважає необґрунтованим враховуючи наступне.

Згідно ст.1 даного Закону неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами.

При цьому грошовим зобов'язанням визначається  зобов'язання   боржника  заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством  України.

Позовні вимоги позивача носять речовий характер, відповідно застосування до них  приписів  ч.2 ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є безпідставним.

Крім того судом враховується, що зберігання не передбачає переходу права власності на річ до зберігача, що в свою чергу також унеможливлює посилання на вказаний Закон.

Керуючись ст.ст. 1, 45, 12, 15, 33, 35, 43, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Шепетівського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах м. Шепетівка в інтересах держави в особі Райківецької виправної колонії №78 с. Райківці Хмельницького району до Відкритого акціонерного товариства „Подільські товтри” с. Вербка Кам'янець-Подільського району про зобов'язання повернути щебінь фракцій 0-40 в кількості 60882,634т задовольнити.

Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство „Подільські товтри” (Кам'янець-Подільський район, с. Вербка, вул. Заводська, 1, код 03771123) повернути Райківецькій виправній колонії №78 (с. Райківці Хмельницького району, код 08681034) щебінь фракцій 0-40 в кількості 60882,634т.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Подільські товтри” (Кам'янець-Подільський район, с. Вербка, вул. Заводська, 1, код 03771123) на користь Райківецької виправної колонії №78 (с. Райківці Хмельницького району, код 08681034) державне мито в розмірі 85грн. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).     

           Суддя                                                                                М.Є. Муха

Рішення складено і підписано в повному обсязі 24.12.2007р.

Віддруковано 5 примірників:

1 –до справи;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –прокуратурі Хмельницької області;

5 –Шепетівській прокуратурі з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.