Рішення

від 22.07.2008 по справі 20/109пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/109пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.07.08 р.                                                                                                    Справа № 20/109пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув увідкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „НАУТІЛУС”, м.Єнакієве

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз –Індустрія”, м.Донецьк

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Світанок XXI”, м.Єнакієве                        

про  визнання договору недійсним

За участю представників:

від позивача: Маншиліна Г.О. - дов.

від відповідача-1: Дутко І.В. – дов.

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

       До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „НАУТІЛУС”, м.Єнакієве, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз –Індустрія”, м.Донецьк, та до Товариства з обмеженою відповідальністю „Світанок XXI”, м.Єнакієве, про визнання недійсним договору про переведення боргу № 27/06-07 від 27.07.07 р. (далі-Договір), укладеного сторонами, посилаючись на укладення Договору з боку відповідача-2 неуповноваженою особою, на непередання позивачеві відповідачем-2 всієї необхідної інформації, пов'язаної із поставками продукції до укладання Договору, на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України.

          Відповідач-1 проти позову заперечив, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

Відповідач-2 відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, свого представника до судового засідання не направив.

Строк вирішення спору було продовжено ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 23.06.08 р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд встановив:

27 липня 2007 р. відповідачем-2 (Первісний боржник), позивачем (Новий боржник) та відповідачем-1 (Кредитор) укладено Договір.

Згідно із п.1 Договору, ним регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із Договору постачання вугільної продукції № 08/06-2007 від 08 червня 2007 р., укладеного між Первісним боржником та Кредитором.

Відповідно до п.2 Договору, Первісний боржник переводить на Нового боржника зобов'язання перед Кредитором на умовах Договору.

Пунктом 3 Договору передбачено, що Кредитор не заперечує проти заміни Первісного боржника Новим боржником в Договору і, підписуючи зі своєї сторони цей Договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно із п.4 Договору, Новий боржник має право висунути проти вимоги Кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між Кредитором та Первісним боржником за Договором.

Відповідно до п.5 Договору, Новий боржник цим підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), пов'язана із Договором, зокрема, і та, що стосується спорів і суперечностей за Договором між Первісним боржником та Кредитором.

Пунктом 7 Договору встановлено, що  Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін.

Договір містить підписи представників сторін та відбитки їх печаток.

         Позивач просить суд визнати зазначений Договір недійсним, посилаючись на укладення Договору з боку відповідача-2 неуповноваженою особою, на непередання позивачеві відповідачем-2 всієї необхідної інформації, пов'язаної із поставками продукції до укладання Договору, на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України.

          Відповідач-1 проти позову заперечив, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

Відповідач-2 відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, свого представника до судового засідання не направив.

         Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

       Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

       Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано суду копії наказу № 03-к від 20.03.07 р. про звільнення з 19.03.07 р. директора Пустинника В.А. за власним бажанням за ст.38 КЗпП.

Наказ не містить даних про повне найменування посади особи, яку звільнено, та особи, яка підписала наказ.

Копії наказів завірені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю “Світанок – ХХІ” та підписом особи, прізвище, посадове становище якої не вказані.

Оригіналу наказу № 03-к від 20.03.07 р., книги реєстрації наказів, протоколу зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Світанок – ХХІ” № 2/07 від 16.03.07 р., на який є посилання у зазначеному наказі, суду не надано.

Згідно із ст.145 Цивільного кодексу України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства.

Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

За змістом ч.4 зазначеної статті, до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, створення та відкликання виконавчого органу товариства.

Даною статтею також передбачено, що питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

Відповідно до ст.62 Закону України “Про господарські товариства”, у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). 

Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства.

Згідно із ст.ст.41, 59 зазначеного закону, до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, обрання і відкликання виконавчого та інших органів товариства.

Відповідного рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Світанок – ХХІ” про відкликання Пустинника В.А. з посади директора товариства та обрання на цю посаду Гуцалюка І.А. суду не надано.

В матеріалах справи відсутні також документи про повноваження директора Гуцалюк І.А., зазначеного у наказі, щодо прийняття та звільнення робітників Товариства з обмеженою відповідальністю “Світанок – ХХІ”.

Наявні в матеріалах справи довідки Головного управління статистики у Донецькій області, державного реєстратора Єнакіївської міської ради щодо зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю “Світанок – ХХІ” судом до уваги не приймаються, оскільки зазначені документи мають похідний характер, складаються на підставі даних, наданих заявником, та самі по собі ствердження позивача не обґрунтовують.

Отже, копії наказу № 03-к від 20.03.07 р. та вищезазначені довідки у якості доказів, що підтверджують позовні вимоги, судом не можуть бути розглянуті.

Ствердження позивача про неотримання необхідної інформації щодо поставок продукції до укладання Договору спростовуються змістом цього Договору, пунктом 5 якого зафіксовано, що Новий боржник підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), пов'язана із Договором, зокрема, і та, що стосується спорів і суперечностей за Договором між Первісним боржником та Кредитором.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними доказами тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Отже, у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Судові витрати по справі покладаються на позивача.

         На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.145 Цивільного кодексу України, ст.62 Закону України “Про господарські товариства”, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „НАУТІЛУС”, м.Єнакієве, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз –Індустрія”, м.Донецьк, та до Товариства з обмеженою відповідальністю „Світанок XXI”, м.Єнакієве, про визнання недійсним договору про переведення боргу № 27/06-07 від 27.07.07 р. – відмовити.

                       Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 22.07.08 р.

                                                         Повний текст рішення підписано    28.07.08 р.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 4 примірники:

1-          позивачеві;

2 – відповідачам;

1 – у справу