Рішення

від 10.07.2008 по справі 12/459

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/459

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" липня 2008 р. Справа № 12/459

Господарський суд Житомирської області у складі:  

                         судді Сікорської Н.А.  

за участю представників сторін

від позивача Забарський В.Б.- дов. б/н від 21.01.08р.

від відповідача не з'явився  

 Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю побутово-комерційної фірми "Магістр" (м.Хмільник Вінницької області)  

до Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" (смт.В.Коровинці Чуднівського району)  

про стягнення 11074,26 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 11074,26 грн., з яких 8243,00 грн. основного боргу за виконання ремонту та обслуговування контрольно-вимірювальних приладів, 987,35 грн. пені, 1679,28 грн. інфляційних нарахувань, 164,63 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в сумі 10798,74 грн., з яких 8243,00 грн. основного боргу за виконання ремонту та обслуговування контрольно-вимірювальних приладів, 711,83 грн. пені, 1679,28 грн. інфляційних нарахувань, 164,63 грн. 3% річних. Пояснив, що у позовній заяві пеню нараховано за 243 дні, а необхідно було обраховувати за 182 дні, тому він здійснив її перерахунок (а.с. 30,33). Надав, підписаний відповідачем, акт звірки взаєморозрахунків від 09.06.08р., яким підтверджено розмір основної заборгованості в повному обсязі (а.с.34).

Відповідач відзиву на позов не надав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Враховуючи викладене, суд вважає, що спір може бути розглянуто без участі представника відповідача та, відповідно до ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між сторонами договору №38 від 14.08.07р., позивачем надано відповідачу послуги по ремонту ваг та послуги, пов'язані з повіркою засобів вимірювальної техніки, що підтверджується підписаним сторонами актом №45 від 17.08.07р. виконаних робіт (а.с.8).

Згідно з п.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно з п.п.1.1. та п.п.1.2. договору, (підрядник) зобов'язався виконувати ремонт та обслуговування контрольно-вимірювальних приладів (ваг, гир, манометрів,  вакууметрів), які належать (замовнику); представляти на державну перевірку з подальшим клеймуванням контрольно-вимірювальні прилади після виконання робіт щодо їх ремонту.

Згідно з п.п.2.1. та п.п.2.2. договору, відповідач (замовник) зобов'язався своєчасно проводити ремонт та державну перевірку засобів вимірювань та проводити повні розрахунки з позивачем (підрядником) протягом десяти днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання по виконанню вказаного договору виконав належним чином та в повному обсязі, що підтверджено, підписаним сторонами, Актом виконаних робіт від 17.08.07р. №45 на суму 8243,00 грн.

Позивач зазначив, що розрахунки відповідач зобов'язаний був провести до 27.08.07р., однак станом на 01.04.08р. виконані за Договором роботи оплачено не було, у зв'язку з чим йому направлялася вимога про оплату №18 (а.с.9). Вказану вимогу відповідач залишив без відповіді та задоволення.

На день звернення з позовом до суду, внаслідок неналежного виконання своїх договірних зобов'язань, відповідач заборгував позивачу, згідно розрахунку останнього (а.с.4) 8243,00 грн., що підтверджується і підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 19.06.08р.(а.с.34).

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу до суду не надав.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

Відповідно до п.п.3.2. договору, за несвоєчасну оплату послуг згідно договору, відповідач (замовник) зобов'язався сплатити позивачу (підряднику) пеню згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96-ВР від 22.11.96р.

Згідно зі ст. 3 даного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної  облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з остаточними розрахунками позивача (а.с.4,30), розмір пені, інфляційних нарахувань та 3% річних становить, відповідно, 711,83 грн., 1679,28 грн. та 164,63 грн.  

Розрахунки інфляційних нарахувань та 3% річних у вказаних сумах є обгрунтованими.

Що стосується пені, то позивач як у першому, так і в остаточному розрахунку, у зв'язку з невірним застосуванням періоду її нарахування, передбаченого ст. 232 ГК України, визначив більший розмір пені, ніж має право стягнути згідно закону.

За ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Як уже зазначалося, сторони п.2.2. Договору передбачили, що відповідач зобов'язаний проводити повні розрахунки з позивачем (підрядником) протягом десяти днів, а за ч.1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду  не  передбачена  попередня  оплата виконаної  роботи  або  окремих  її етапів,  замовник зобов'язаний сплатити  підрядникові  обумовлену  ціну  після  остаточної  здачі роботи за умови,  що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Оскільки матеріали справи містять, підписаний сторонами, акт виконаних робіт від 17.08.07р. (а.с.8), то саме вказану дату слід вважати датою виконання підрядчиком своїх зобов'язань за Договором і 10 днів, визначених п.2.2. Договору для проведення розрахунків потрібно обраховувати саме від 17.08.07р.

Тобто позивач у позовній заяві вірно зазначив, що обов'язок провести розрахунки  відповідачу слід було до 27.08.07р.

Однак, у своїх розрахунках (як у першому так і в остаточному) позивач вказав, що нарахування пені здійснив з 01.09.07р.

Зокрема при зверненні до суду, позивач, всупереч приписам ч.6 ст. 232 ГК України, нарахував пеню за 243 дні, про що вказано у його письмових поясненнях (а.с.30,33).

В остаточному розрахунку пеню нараховано за 182 дні (а.с.30), однак позивач знову невірно застосував період її нарахування, оскільки шість місяців обрахував з 01.09.07р. по 01.03.08р., в той час, як згідно ч.6 ст.232 ГК України, періодом нарахування пені у спірних правовідносинах є проміжок часу з 27.08.07р. по 27.02.08р. Таким чином нарахування пені з 28.03.08р. по 01.03.08р. проведено безпідставно.

Згідно зробленого судом перерахунку пеня за період з 01.09.07р. по 27.02.08р. становить 698,47 грн. В стягненні 288,88 грн. слід відмовити, оскільки їх заявлено безпідставно.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позов обгрунтованим, заявленим відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та таким, що підлягаює частковому задоволенню в сумі - 10785,38 грн., з яких 8243,00 грн. основного боргу за виконання ремонту та обслуговування контрольно-вимірювальних приладів, 698,47 грн. пені, 1679,28 грн. інфляційних нарахувань, 164,63 грн. 3% річних.

В частині стягнення 288,88 грн. суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 625, 837 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,49, 69,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного  товариства "Коровинецький цукровий завод", 13240, смт.Великі Коровинці Чуднівського району Житомирської області,  ідентифікаційний код 00372397:

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю побутово-комерційної фірми "Магістр", 22000, м.Хмільник Вінницької області, вул.Леніна,4, ідентифікаційний код 13319469

- 8243,00 грн. боргу за виконання ремонту та обслуговування контрольно-вимірювальних приладів,

- 698,47 грн. пені,

- 1679,28 грн. інфляційних нарахувань,

- 164,63 грн. 3% річних,

- 107,85 грн. державного мита,

- 114,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.  

Суддя Сікорська Н.А.

   Дата підписання рішення: 15 липня 2008 року.

Віддрукувати: 3 прим.:

1 - у справу,

2,3 -  сторонам.