Постанова

від 18.10.2011 по справі 27/21-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2011 р. Справа № 27/21-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Дроботової Т.Б. - головуючо го

Волковицької Н.О.

Рогач Л.І.

за участю представників ст орін:

позивача ОСОБА_1 дов. від 11.03.2011 року

відповідача ОСОБА_2 дов. від 20.06.2011 року

розглянувши у відкритому с удовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі К раснолиманської дирекції за лізничних перевезень

на постанову від 23.06.2011 року Дніпропетров ського апеляційного господа рського суду

у справі № 27/21-11 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі К раснолиманської дирекції за лізничних перевезень

до Відкритого акціонерного товариства "Дніпрометиз"

про стягнення 4696,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "До нецька залізниця" в особі Кра снолиманської дирекції залі зничних перевезень звернуло ся з позовом до відкритого ак ціонерного товариства "Дніпр ометиз"про стягнення 4696,56грн. з аподіяних збитків, в т.ч.: кори стування вагоном, маневрова робота локомотиву, телеграфн ий збір, збір за зберігання.

Рішенням господарського с уду Дніпропетровської облас ті від 15.03.2011 року (суддя Татарчу к В.О.), залишеним без змін пост ановою Дніпропетровського а пеляційного господарського суду від 23.06.2011 року (головуючий суддя Вечірко І.О., судді Наум енко І.М., Джихур О.В.) в позові в ідмовлено.

Державне підприємство "Дон ецька залізниця" в особі Крас нолиманської дирекції заліз ничних перевезень звернулос я до Вищого господарського с уду України з касаційною ска ргою, в якій просить скасуват и рішення господарського суд у Дніпропетровської області від 15.03.2011 року і постановити но ве рішення про задоволення п озовних вимог

Заявник посилається на те, щ о судами невірно застосовані пункт 1.8 розділу 2 Тарифного ке рівництва №1 та пункт 8 Правил зберігання вантажів, пункт 1.11 розділу 11 Правил перевезення вантажів.

Від Відкритого акціонерно го товариства "Дніпрометиз" н адійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній прос ить відмовити у задоволенні касаційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Доповідач Волковицька Н.О.

Обговоривши доводи каса ційної скарги, заслухавши су ддю - доповідача та присутні х у судовому засіданні предс тавників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Госпо дарського процесуального ко дексу України наявні матеріа ли справи на предмет правиль ності юридичної оцінки обста вин справи та повноти їх вста новлення в рішенні та постан ові у даній справі, колегія су ддів вважає, що касаційна ска рга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи предметом даного спо ру є стягнення залізницею зб итків в сумі 4696,56 грн., причиною в иникнення яких послужила нев ідповідність маси вантажу, в казана у митній декларації (635 50кг) фактичній масі такого ван тажу та зазначеній в накладн ій (60200кг). Сума збитків включає користування вагоном, манев рова робота локомотиву, теле графний збір, збір за зберіга ння.

Судами встановлено, що 23.07.2010 р оку на прикордонній станції Іловайськ Донецької залізни ці Амвросієвською митницею б ув затриманий вагон №24534158 з ван тажем "Проволока сталева", яки й 21.07.2010 року відправлений відпо відачем за накладною №46955673 зі с танції Нижньодніпровськ При дніпровської залізниці на ст анцію Кішли Азербайджансько ї залізниці.

Причиною затримання митни цею вагону № 24534158 стала невідпо відність маси вантажу, зазна ченої відправником в перевіз них документах, а саме в накла дній вказана маса брутто 60 200 кг , тоді як у формі МД-2 зазначено 63 550 кг. Вказаний факт підтверд жується складеним залізнице ю актом загальної форми №298 ві д 23.07.2010 року (а.с.13).

Згідно з актом загальної фо рми №396 від 29.07.2010 року простій ваг ону № 24534158 склав 157 вагоно-годин. В зв'язку з цим позивач звернув ся з позовом про стягнення зб итків на суму 4696,56 грн., серед яки х 1998,20 - плата за користування вагоном, 292,60 грн. - маневрові р оботи локомотива, 159,95 грн. - те леграфний збір, 1464,99 грн. - збір за зберігання, з урахуванням 782,76 грн. - ПДВ.

Господарські суди поперед ніх інстанцій відмовляючи в позові виходили з того, що оск ільки затримка вагону №24534158 ма ла місце на станції Іловайсь к Донецької залізниці, яка не є станцією відправлення чи п ризначення, враховуючи, що ві домості плати за користуванн я вагонами, які є документами обліку часу перебування ваг онів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзн их коліях і містять розрахун ки платежів за користування вагонами, не складалися, нара хування плати за користуванн я вагонами у сумі 1998,20 грн. здійс нено не у відповідності до ст атті 119 Статуту залізниць Укра їни та Правил користування в агонами та контейнерами.

Апеляційним господарським судом також зазначено, що ман еврові роботи щодо спірного вагону виконувались поза меж ами під'їзної колії, а саме - н а залізничній колії станції Іловайськ, доказів направлен ня вимоги власника під'їзної колії або вантажовласника с уду не надано. В матеріалах сп рави відсутні документи, що п ідтверджують виконання залі зницею маневрових робіт на с уму 292,60 грн. Позивачем не надан о суду доказів понесення вит рат, які виникли у зв'язку із в ідправленням телеграфних по відомлень в сумі 159 грн.

Крім того, господарські суд и попередніх інстанцій виход или з того, що положення Угоди про міжнародне залізничне в антажне сполучення, якою рег улюються дані правовідносин и, встановлюють правило, згід но з яким збори, штрафи та інші витрати повинні бути внесен і до накладної, що є підставою для стягнення таких сум з вин ної особи, проте, як встановле но судами, позивачем витрати залізниці в сумі 4696,56 грн., не бу ли внесені до накладної, а при писи частини 3 § 2 статті 11 Угоди на які посилається позивач, с тосуються порядку обчисленн я штрафів, зборів на дорозі ві дправлення або на дорозі при значення та не звільняють за лізницю від внесення відомос тей про штрафи і збори до накл адної, а відтак господарські суди попередніх інстанцій, п осилаючись також на приписи частин 3, 4 § 2 статті 11, частини 3 § 2 статті 12 Угоди про міжнародн е залізничне вантажне сполуч ення, пункт 1.11 Правил розрахун ків за перевезення вантажів, статтю 119 Статуту залізниць У країни, пункт 3 Правил користу вання вагонами та контейнера ми, пункт 8 Правил зберігання в антажів, дійшли висновків пр о відсутність правових підст ав для задоволення позову.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України пого джується з такими висновками господарських судів поперед ніх інстанцій виходячи з нас тупного.

Так, приписами Закону Украї ни "Про транспорт" встановлен о, що якщо міжнародним догово ром, укладеним з Україною, вст ановлені інші правила ніж ті , що містяться у законодавств і України про транспорт, то за стосовуються правила відпов ідного міжнародного договор у.

Відповідно до § 2 статті 11 Уго ди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) пе редбачена відповідальність відправника перед залізнице ю за наслідки, що виникли у рез ультаті відсутності, недоста тності чи неправильності суп ровідних документів та у раз і затримки перевезення через ненадання цих документів, - ва нтажовідправник має сплатит и залізниці штрафи та збори. Я кщо затримка виникає на залі зниці відправлення або заліз ниці призначення, то цей штра ф розраховується у відповідн ості із внутрішніми правилам и, діючими на цих залізницях.

Відповідно до пункту 1.11 Прав ил розрахунків за перевезенн я вантажів, платежі, збори та ш трафи, які виникли через затр имку вагонів з експортними в антажами під час перевезення з вини відправника, оформлюю ться станцією затримки відпо відними документами, які над силаються на станцію відправ лення для стягнення цих плат ежів, зборів та штрафів з відп равника згідно зі статтями 118, 120, 122 Статуту залізниць Україн и.

Згідно статті 119 Статуту зал ізниць України за користуван ня вагонами і контейнерами з алізниць вантажовідправник ами, вантажоодержувачами, вл асниками під'їзних колій, пор тами, організаціями, установ ами, громадянами - суб'єктами п ідприємницької діяльності в носиться плата. Порядок визн ачення плати за користування вагонами (контейнерами) та зв ільнення вантажовідправник а від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вин и залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата стягуєтьс я також з вантажовідправникі в, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів, пов'язаної з митним оформленням.

Згідно з пунктом 3 Правил ко ристування вагонами та конте йнерами облік часу користува ння вагонами і контейнерами та нарахування плати за кори стування ними провадиться на станціях відправлення та пр изначення за Відомістю плати за користування вагонами фо рми ГУ-46, які складаються на пі дставі пам'яток про подаванн я/забирання вагонів форми ГУ -45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної ф орми ГУ-23.

Оскільки, як встановлено го сподарськими судами поперед ніх інстанцій, затримка ваго ну №24534158 мала місце на станції І ловайськ Донецької залізниц і, яка не є станцією відправле ння чи призначення, враховую чи, що відомості плати за кори стування вагонами, які є доку ментами обліку часу перебува ння вагонів у пунктах навант аження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять ро зрахунки платежів за користу вання вагонами, не складалис я, апеляційний господарський суд підставно визнав, що нара хування плати за користуванн я вагоном у сумі 1998,20 грн. здійсн ено не у відповідності до ста тті 119 Статуту залізниць Украї ни та Правил користування ва гонами та контейнерами, і поз овні вимоги в цій частині обґ рунтовано визнані такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно вимог щодо стягне ння 292,60 грн. вартості маневрови х робіт, слід зазначити, що дій сно передбачений пунктом 1.8 ро зділу 3 Тарифного керівництв а № 1 збір за маневрову роботу стосується робіт, які викону ються на залізничній під'їзн ій колії та лише за окремою ви могою власника під'їзної кол ії або вантажовласника, прот е апеляційний господарський суд помилково послався на те , що доказів направлення вимо ги власника під'їзної колії а бо вантажовласника не надано , оскільки випуск вагону був з аборонений Амвросійською ми тницею.

Одночасно висновок про від сутність в матеріалах справи документів, підтверджуючих виконання маневрових робіт н а суму 292,60 грн. рівно як і в части ні позовних вимог щодо стягн ення витрат, які виникли у зв'я зку із відправленням телегра фного повідомлення в сумі 159 г рн., через відсутність доказі в понесених витрат, пов'язани х з відправленням цих повідо млень є обґрунтованим, оскіл ьки, як встановлено судами по зивачем не оформлені відпові дні документи, в тому числі ак т загальної форми ГУ-23.

Крім того пунктом 8 Правил з берігання вантажів встановл ено, що збір за зберігання ван тажів у вагонах у разі затрим ки їх з вини одержувача (відпр авника) після закінчення тер міну безоплатного зберіганн я сплачується незалежно від місця затримки. Термін безоп латного зберігання обчислює ться при затримці - з моменту з атримки.

Згідно з частиною 4 § 2 статті 11 Угоди штрафи, збори, як то: за зберігання вантажу, простій вагонів, повинні бути внесен і до накладної. Вони стягують ся з відправника або отримув ача в залежності від того, хто з них сплачує провізні плате жі за перевезення по даній тр анзитній залізниці.

Таким чином, положення Угод и про міжнародне залізничне вантажне сполучення, якою ре гулюються дані правовідноси ни, встановлюють правило, згі дно з яким збори, штрафи та інш і витрати повинні бути внесе ні до накладної, що є підставо ю для стягнення таких сум з ви нної особи, натомість, як вста новлено господарськими суда ми попередніх інстанцій, поз ивачем витрати залізниці в с умі 4696,56 грн. не були внесені до н акладної.

Приписи частини 3 § 2 статті 11 Угоди стосуються порядку об числення штрафів, зборів на д орозі відправлення або на до розі призначення та не звіль няють залізницю від внесення відомостей про штрафи і збор и до накладної.

Таким чином, матеріали спра ви свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарсь кого процесуального кодексу України всебічно, повно і об' єктивно розглянули в судовом у процесі всі обставини спра ви в їх сукупності; дослідили , встановили та надали юридич ну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтова ного висновку про відмову у з адоволенні позовних вимог.

Твердження заявника про по рушення судом норм матеріаль ного та процесуального права не знайшли свого підтвердже ння, не спростовують висновк ів господарських судів попер едніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, що від повідно статті 1117 Господарськ ого процесуального кодексу У країни не входить до компете нції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для змін и чи скасування рішення та по станови у даній справі колег ія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господар ського процесуального кодек су України, Вищий господарсь кий суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарськог о суду Дніпропетровської обл асті від 15.03.2011 року та постанову Дніпропетровського апеляці йного господарського суду ві д 23.06.2011 року у справі № 27/21-11 господ арського суду Дніпропетровс ької області залишити без зм ін.

Касаційну скаргу Державно го підприємства "Донецька за лізниця" в особі Краснолиман ської дирекції залізничних п еревезень залишити без задов олення.

Головуючий суддя Т. Др оботова

С у д д і Н. В олковицька

Л. Рогач