ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" жовтня 2011 р. Справа № 3/213(10)
Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:
головуючого Мачульського Г.М.,
суддів Бакуліної С.В.,
Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Закритого акціонерного то вариства "Дніпролайн"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 20.04.2011р.
у справі №3/213(10)
Господарського суду Львівської області
за позовом Закритого акціонерного то вариства "Дніпролайн"
до Відкритого акціонерного т овариства "Західенерго"
про визнання дій неправомір ними та відшкодування шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись у суд з д аним позовом, Закрите акціон ерне товариство "Дніпролайн" (далі-позивач) просило визнат и дії Відкритого акціонерног о товариства "Західенерго" (да лі-відповідач) щодо недопуще ння пропозиції конкурсних то ргів Закритого акціонерного товариства "Дніпролайн" до уч асті у відкритих торгах із за купівлі 26.51.1 цементу (портландц емент), а саме до процедури роз криття пропозицій конкурсни х торгів учасників, неправом ірними та протиправними, та с тягнути з Відкритого акціоне рного товариства "Західенерг о" збитки в розмірі 2038,22 грн., обґ рунтовуючи свої вимоги тим, щ о вчасно надіслана його проп озиція для проведення відкри тих торгів із закупівлі цеме нту, які проводились відпові дачем, протиправно не була до пущена до процедури розкритт я пропозицій вказаних торгів , чим йому були завдані збитки , які полягають у витрачених с умах на підготовку до конкур су в розмірі 1362,40 грн. та сумі нед отриманих процентів в розмір і 675,82 грн. за договором з АТ "Укрс иббанк" у зв'язку із зняттям з рахунку 28159,00 грн.
Рішенням Господарського с уду Львівської області від 01.0 3.2011р. (суддя Березяк Н.Є.), залише ним без змін постановою Льві вського апеляційного господ арського суду від 20.04.2011р. (колег ія суддів у складі: головуючи й суддя Кордюк Г.Т., судді Мурс ька Х.В., Якімець Г.Г.), в позові в ідмовлено.
У касаційній скарзі позива ч просить скасувати ці судов і рішення та прийняти нове, пр о задоволення позову, посила ючись на порушення судами но рм матеріального права.
Сторони не використали на даного законом права на учас ть своїх представників у суд овому засіданні.
Переглянувши у касаційном у порядку оскаржені рішення, колегія суддів Вищого госпо дарського суду України прихо дить до висновку, що касаційн а скарга не підлягає задовол енню з наступних підстав.
Як встановлено судами попе редніх інстанцій, в серпні 2010 р оку на веб-порталі "Державні з акупівлі" було розміщено ого лошення про проведення відпо відачем відкритих торгів із закупівлі 26.51.1 цементу.
Листом №265 від 02.09.2010р. позивач н аправив запит на отримання д окументації з конкурсних тор гів, на що відповідач електро нною поштою надіслав йому до кументацію конкурсних торгі в. Листом №267 від 03.09.2010р. позивач п ідтвердив отримання докумен тації та свої наміри на участ ь у відкритих торгах, та у межа х терміну подання пропозицій кур'єрською службою направи в свою пропозицію конкурсних торгів на адресу відповідач а, яку було доставлено та отри мано ОСОБА_1 27.09.2010р. о 13 год. 00 хв .
Судами також встановлено, щ о гідно розміщеного на офіці йному загальнодержавному ве б-порталі "Державних закупів ель" протоколу розкриття про позицій конкурсних торгів №П Р241(10) від 29.09.2010р. пропозиція конку рсних торгів позивача взагал і не була допущена до розкрит тя (в п.5 Протоколу в графі "учас ники" ЗАТ "Дніпролайн" відсутн є).
Суд першої інстанцій, з яким погодився апеляційний суд, с воє рішення мотивував, зокре ма, з того, що витрати позивача на оформлення та надіслання пропозиції конкурсних торгі в не можна віднести до збиткі в у їх звичайному розумінні в ідповідно до вищезазначених норм права, оскільки відсутн ій безпосередній причинний з в' язок між діями відповідач а, та наслідками, які позивач в изначає як збитки.
Суд касаційної інстанції п огоджується з такими висновк ами виходячи з наступного.
Так, відповідно до статті 22 Ц ивільного кодексу України ос оба, якій завдано збитків у ре зультаті порушення її цивіль ного права, має право на їх від шкодування. Збитками є: 1) втра ти, яких особа зазнала у зв'язк у зі знищенням або пошкоджен ням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зро бити для відновлення свого п орушеного права (реальні зби тки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайн их обставин, якби її право не б уло порушене (упущена вигода ).
Згідно статті 224 Господарсь кого кодексу України учасник господарських відносин, яки й порушив господарське зобов 'язання або установлені вимо ги щодо здійснення господарс ької діяльності, повинен від шкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні ін тереси якого порушено. Під зб итками розуміються витрати, зроблені управненою стороно ю, втрата або пошкодження її м айна, а також не одержані нею д оходи, які управнена сторона одержала б у разі належного в иконання зобов'язання або до держання правил здійснення г осподарської діяльності дру гою стороною.
Для вирішення питання про п ідставність вимог про відшко дування збитків необхідним є встановлення таких елементі в складу правопорушення, як п ротиправна поведінка, наявні сть збитків, причинно-наслід ковий зв'язок та вина.
Суд касаційної інстанції п огоджується з висновками суд ів попередніх інстанцій, що в итрати позивача на оформленн я та надіслання пропозиції к онкурсних торгів не можна ві днести до збитків у їх звичай ному розумінні відповідно до вищезазначених норм права, о скільки відсутній безпосере дній причинний зв' язок між діями відповідача, та наслід ками, які позивач визначає як збитки.
Витрати позивачем були зді йснені для оформлення своєї конкурсної пропозиції, яка п овинна була відповідати обов 'язковим критеріям згідно ви мог законодавства, для можли вості взяти участь у відкрит их торгах, що могли закінчити сь і не на користь позивача. То бто вказані витрати на підго товку у будь-якому випадку за лишились би невідшкодованим и позивачу.
Враховуючи викладене, витр ати позивача не є наслідком п ротиправної поведінки відпо відача, і не можуть визнавати сь збитками.
Крім того, позивач, заявляюч и позовні вимоги про визнанн я дій відповідача неправомір ними, не обґрунтував обраний ним такий спосіб захисту.
В статті 16 Цивільного кодек су України встановлено, що ко жна особа має право звернути ся до суду за захистом свого о собистого немайнового або ма йнового права та інтересу. В ч астині 2 вказаної статті пере дбачені способи захисту циві льних прав та інтересів, яким и можуть бути: 1) визнання прав а; 2) визнання правочину недійс ним; 3) припинення дії, яка пору шує право; 4) відновлення стано вища, яке існувало до порушен ня; 5) примусове виконання обов 'язку в натурі; 6) зміна правові дношення; 7) припинення правов ідношення; 8) відшкодування зб итків та інші способи відшко дування майнової шкоди; 9) відш кодування моральної (немайно вої) шкоди; 10) визнання незакон ними рішення, дій чи бездіяль ності органу державної влади , органу влади Автономної Рес публіки Крим або органу місц евого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. С уд може захистити цивільне п раво або інтерес іншим спосо бом, що встановлений договор ом або законом.
Оскільки такий спосіб захи сту як визнання неправомірни ми дій відповідача не передб ачений статтею 16 Цивільного к одексу України, іншими норма ми права позивач позовні вим оги про визнання неправомірн ими дій не обґрунтовував, при цьому, визнання дій неправом ірними само по собі не направ лено на відновлення порушено го права, а з'ясування правомі рності дій відбувається в ра мках вирішення питання про п ідставність стягнення збитк ів, суд касаційної вважає, що п озивач обрав не відповідний законодавству спосіб захист у, що є підставою для відмови у позові в цій частині.
Відтак підстави для скасув ання судових рішень, відсутн і.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Го сподарського процесуальног о кодексу України, Вищий госп одарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закр итого акціонерного товарист ва "Дніпролайн" залишити без з адоволення, а постанову Льві вського апеляційного господ арського суду від 20.04.2011р. у спра ві Господарського суду Львів ської області №3/213(10) - без змін.
Головуючий суддя Г.М. Мачульський
Судді С .В. Бакуліна
А.М. Уліцький
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2011 |
Оприлюднено | 25.10.2011 |
Номер документу | 18714475 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Мачульський Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні