Рішення

від 21.07.2008 по справі 7/124-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/124-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "21" липня 2008 р.                                                       по справі  № 7/124-11

за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств,  м. Луцьк

до відповідача: Шацької селищної ради Шацького району Волинської області, смт. Шацьк

про визнання нечинним рішення

Суддя Шум М.С. Представники:

від позивача: Діхтяренко Ю. І., провідний юрисконсульт (доручення від 23.06.2008р.).

від відповідача: Жалнін М. О., спеціаліст-юрист (довіреність від 21.07.2008р.),               Дужич В. С., землевпорядник (довіреність від 21.07.2008р.)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було роз'яснено його процесуальні права та обов'язки.

Суть спору: позивач - Волинська обласна спілка споживчих товариств звернувся з позовом до Шацької селищної ради про визнання нечинним та скасування рішення Шацької селищної ради від 02.04.2008 року № 17/2.3 „Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Шацькому філіалу Луцького госпрозрахункового ринку в смт. Шацьк, вул. 50р. Перемоги”.

Свої вимоги обґрунтовує наступним:

Вилучена земельна ділянка надана у постійне користування для будівництва і обслуговування об'єктів торгівельно-побутового призначення Шацькому філіалу Луцького госпрозрахункового ринку облспоживспілки, що стверджується актом на постійне землекористування І-ВЛ № 000151 від 19.03.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 23, виданого на підставі рішення Шацької селищної ради народних депутатів № 42 від 08 вересня 1997 року.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Припинення юридичної особи, яка не відноситься до державної або комунальної форми власності шляхом приєднання до іншої особи не є підставою в розумінні статті 141 ЗК України для припинення права користування земельною ділянкою: це стосується лише державних та комунальних підриємств. Луцький госпрозрахунковий ринок до моменту приєднання до Волинської облспоживспілки був підприємством колективної форми власності.

Припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.

Представники відповідача у відзиві на позов, та у судовому засіданні вимоги Волинської обласної спілки споживчих товариств щодо визнання протиправним та скасування рішення Шацької селищної ради від 01.04.2008 р. № 17/2.3 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Шацькому філіалу Луцького госпрозрахункового ринку в смт.Шацьк, вул.50 років Перемоги", та прийняття рішення про зупинення дії даного рішення вважають необгрунтованими та такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права з наступних підстав:

Відповідно до Постанови Волинської обласної спілки споживчих товариств та обласного комітету профспілки працівників споживчої кооперації Волинської області від 14.09.2005р. №153, та від 14.09.2005р. № П/34/1 «Про припинення юридичної особи –Луцького госпрозрахункового ринку" припинено діяльність підприємства Луцький госпрозрахунковий ринок шляхом його приєднання до Волинської облспоживспілки. Згідно із ст. 104 ЦК України та ст. 59 ГК України Юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації, в даному випадку шляхом приєднання.

Юридична особа є такою, що припинилась, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

В даному випадку після набрання чинності Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. було проведено реорганізацію (припинення шляхом приєднання) Луцького госпрозрахункового ринку, правонаступником такої юридичної особи, що не відповідають вимогам ст.92 чинного Земельного кодексу України, не можуть набути відповідну земельну ділянку у постійне користування і водночас, в разі припинення юридичної особи - користувача земельної ділянки, її правонаступники, відповідно до вимог частини третьої статті 125 чинного Земельного кодексу України, повинні оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку для можливості її подальшого використання.

У випадку коли правонаступники юридичної особи, яким була надана земельна ділянка для постійного користування, не відповідають вимогам статті 92 чинного Земельного кодексу України, вони можуть, у встановленому чинним земельним законодавством порядку, переоформити право власності або право оренди на відповідну земельну ділянку.

Отже, Шацька селищна рада прийняла рішення № 17/2.3 від 01.04.2008 р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Шацькому філіалу Луцького госпрозрахункового ринку в смт.Шацьк,; вул.50 років Перемоги відповідно до вимог чинного законодавства, та враховуючи, що державний акт посвідчував право постійного користування на вже неіснуючу юридичну особу, також правомірно скасований.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи представників сторін, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 02.04.2008р. Шацькою селищною радою було прийнято № 17/2.3 „Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Шацькому філіалу Луцького госпрозрахункового ринку в смт. Шацьк, вул. 50 р. Перемоги”. Даним рішенням припинено Шацькому філіалу Луцького госпрозрахункового ринку право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,67 га. в смт. Шацьк по вул. 50 років Перемоги та скасовано Державний акт на право постійного користування землею в зв'язку з припиненням юридичної особи Луцький госпрозрахунковий ринок, та вирішено вилучену земельну ділянку перевести в землі запасу населеного пункту.

Згідно акта на постійне землекористування І-ВЛ № 000151 від 19.03.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 23, виданого на підставі рішення Шацької селищної ради народних депутатів № 42 від 08 вересня 1997 року, земельна ділянка була надана у постійне користування для будівництва і обслуговування об'єктів торгівельно-побутового призначення Шацькому філіалу Луцького госпрозрахункового ринку облспоживспілки.

В 2006 році Луцький госпрозрахунковий ринок за рішенням власника (облспоживспілки) було припинено шляхом приєднання до Волинської обласної спілки споживчих товариств на підставі постанови правління за № 153 від 14.09.2005р.

02.06.2006 року було зареєстровано нову редакцію Статуту облспоживспілки, пунктом 3 якого зазначено, що в зв'язку з приєднанням Луцького госпрозрахункового ринку до Волинської облспоживспілки, остання є правонаступником прав та обов'язків Луцького госпрозрахункового ринку”.

Земельна ділянка за вказаною адресою перебувала в постійному користуванні  Луцького госпрозрахункового ринку, правонаступником якого є облспоживспілка та до якої перейшли усі права та обов'язки припиненої юридичної особи. Крім того, до облспоживспілки перейшли усі активи, поточні зобов'язання, права (в т. ч. і немайнові) та обов'язки Луцького госпрозрахункового ринку. Право постійного землекористування є немайновим титульним правом, а отже нарівні з іншими правами може передаватися в порядку правонаступництва.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позов Волинської обласної спілки споживчих товариств підставний та підлягає до задоволення.

Викладена позиція господарського суду пов'язана з наступними обставинами:

Постановою КМ України від 13.12.2001 року № 1662 „Про схвалення Концепції вдосконалення функціонування ринків із продажу продовольчих та непродовольчих товарів” визначено, що ринок –це створений в установленому порядку на відведеній земельній ділянці суб'єкт підприємницької діяльності або його відокремлений підрозділ, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення продавцям і покупцям належних умов для купівлі-продажу товарів”.

Пунктом 1 статті 92 Земельного Кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою –це право володіння і користування земельною ділянкою і його можна прирівнювати до інституту права власності, але без права розпорядження. Постійні землекористувачі, як і землевласники,  сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства.

Отже, право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством. Вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою містить стаття 141 Земельного кодексу України. При прийнятті оскаржуваного рішення, як слідує із його змісту, селищна рада також керувалася ст. 141 Земельного кодексу України. Відповідно до зазначеної статті, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Припинення юридичної особи, яка не відноситься до державної або комунальної форми власності шляхом приєднання до іншої особи не є підставою в розумінні статті 141 ЗК України для припинення права користування земельною ділянкою, оскільки, це стосується лише державних та комунальних підриємств. Луцький госпрозрахунковий ринок до моменту приєднання був підприємством колективної форми власності.

Припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.

Волинська облспоживспілка користувалася земельною ділянкою в смт. Шацьк по вул. 50 років Перемоги на цілком законних підставах, оскільки є правонаступником Луцького госпрозрахункового ринку. Цивільного кодексу України передбачається, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам –правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.  

Статтею 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам –правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Стаття 33 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” також регламентує, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам —правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-РП/2005, справа № 1-17/2005 „Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х „Перехідні положення” Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками)” фактично було підтверджено легітимність наявних Державних актів на право постійного землекористування для підприємств недержавного сектору економіки України, оскільки зазначені положення кодексу визнано неконституційними.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що Волинська облспоживспілка користувалася земельною ділянкою в смт. Шацьк по вул. 50 років Перемоги на законних підставах.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких поршень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з порушенням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3 вказаної статті шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.

Згідно зі статтями 146, 149 Земельного кодексу України органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації) і органи місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради) в межах наданих Земельним кодексом України повноважень можуть звертатися до суду із заявами про вилучення (викуп) земельної ділянки, яка перебуває у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, якщо в цьому є суспільні потреба чи необхідність, для суспільних потреб, в тому числі під будівництво та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, газопроводів, водопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, нафто- та газових терміналів, електростанцій тощо.

Відповідно до ст. 149 ЗК України  земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Їх вилучення провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Письмової відмови від земельної ділянки в установленому порядку позивач не подавав. Інші підстави для припинення постійного користування землею позивачем відсутні.

Земельний кодекс передбачає порядок погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок (ст. 151 ЗК). Так, юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.

У разі відмови землекористувача, сільської, селищної, міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта, або у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки ці питання вирішуються у судовому порядку.

Таким чином, господарський суд вважає, що Шацька селищна рада безпідставно вилучила у позивача земельну ділянку.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема належить розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності. Проте, Земельним кодексом не передбачено здійснення цими органами повноважень щодо вирішення земельних спорів.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування (до яких належить відповідач), їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення Шацької селищної ради не було дотримано принципів, передбачених Конституцією та законами України, а тому оскаржуване рішення є незаконним і його слід визнати недійсним.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 12, 141, 146, 149, 151, 152 Земельного кодексу України, ст. 104 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення Шацької селищної ради № 17/2.3 від 02.04.2008р. „Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Шацькому філіалу Луцького госпрозрахункового ринку в смт. Шацьк, вул. 50р. Перемоги”.

2. Стягнути з Шацької селищної ради (смт. Шацьк, вул. Природна, 33, код 04334235) на користь Волинської обласної спілки споживчих товариств (м. Луцьк, вул. Ковельська, 13, код 01743401) 85 грн. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                 М.С. Шум

Дата виготовлення повного

тексту рішення 29.07.2008р.