Рішення

від 10.10.2011 по справі 22/277

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/277

10.10.11

За позовом   Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

в особі           Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до                   Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду

                      «Липкижитлосервіс»

про                 стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:      ОСОБА_1 (довіреність № Д07/2011/04/22-38 від 22.04.2011р.);

від відповідача:  ОСОБА_2 (довіреність № 210/5-ЛЖС від 06.04.2011р.);

10.10.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»(надалі відповідач) 545 530, 08 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 67 179, 96 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 18 319, 74 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору № 521393 від 01.01.2006р. рахувалась заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка на 01.07.2011р. становила 545 530, 08 грн. та була ним частково сплачена, у зв’язку з чим, враховуючи допущене прострочення, з урахуванням вимог Цивільного кодексу, позивач просить вирішити спір про стягнення боргу, 3% річних, інфляційних збитків в судовому порядку.

Відповідачем відзиву на позов не надано, документів які б свідчили про відсутність заборгованості щодо якої зазначено в позовній заяві, на вимоги суду не представлено.

Клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіми особами Київської міської державної адміністрації та Комунального підприємства «Головний обчислювальний центр»Київської міської адміністрації судом відхилено, через відсутність підстав вважати, що вирішення спору про стягнення заборгованості з КП по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»по договору укладеному з ПАТ «Київенерго»може вплинути на їх права або  обов'язки щодо однієї з сторін.

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          01 січня 2006р. між АЕК «Київенерго»та КП «Липкижитлосервіс»укладено договір № 521393 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предмет якого визначений у розділі 1 договору згідно з яким постачальник зобов’язувався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач (відповідач у справі) зобов’язувався отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в договорі.

Згідно з п. 2.2.1. договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати  теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження зазначеними в додатку № 1, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобов’язаний своєчасно сплачувати в терміни та за тарифами зазначеними в додатку № 2.

Відповідно до п.10 додатку № 2 до договору споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком. Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 10 додатку № 2 (Тарифи та порядок розрахунків), і такі відповідачем у відношенні суми боргу що виникла за період з 01.11.2009р. по 01.07.2011р. порушені.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2006 року (п. 4.1. договору). За п. 4.3 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується  факт поставки позивачем відповідачу протягом  спірного періоду за договором теплової енергії на суму 1 357 522, 05 грн., а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 460 543, 22 грн.. Зазначена заборгованість виникла за період з 01.11.2009р. по 01.07.2011р. з урахуванням проведеної оплати в сумі 896 978, 83 грн., в тому числі по сумі 84 986, 86 грн. з яких 69 316, 61 грн. - сплата проведена після звернення позивача з позовом до суду та 15 670, 25 грн. - погашення заборгованості до звернення позивача з позовом до суду у відношенні боргу вказаного в позовній заяві (545 530, 08 грн.).

Сума боргу в розмірі 69 316, 61 грн. згідно представленого суду розрахунку боргу за теплову енергію по договору № 521393 була погашена відповідачем протягом періоду з 02.08.2011р., що позивачем не заперечується та є свідченням відсутності спору між сторонами в цій частині.

У відповідності до п.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Станом на час прийняття рішення у справі спору між сторонами в частині стягнення заборгованості в розмірі сплачених коштів не існує, провадження по розгляду заявлених позивачем вимог в цій частині підлягає припиненню саме внаслідок дій вчинених відповідачем щодо погашення боргу.

В свою чергу вимоги позивача про стягнення боргу в розмірі сплачених відповідачем коштів по сумі 15 670, 25 грн., не можуть бути задоволені, а факт їх сплати відповідачем ще до звернення позивача з позовом до суду, свідчить про завищення позивачем розміру заявлених вимог.

При цьому суд відзначає про відсутність підстав для припинення провадження у цій частині, оскільки підставами для припинення провадження у справі, у зв’язку з відсутністю предмету спору (п. 1-1 ст. 80 ГПК України), зокрема є припинення існування предмета спору, а в даному випадку по сумі боргу 15 670, 25 грн. права позивача не були порушені станом на 02.08.2011р. (дата звернення до суду з позовом за яким порушено провадження у справі 22/277) через сплату боргу відповідачем, відповідно спір заявлений на розгляд суду в цій частині вже не може бути припинений, розгляд таких вимог здійснюється судом по суті.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З урахуванням умов договору (додаток № 2) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі,  з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 460 543, 22 грн., що виник в періоді з 01.11.2009р. по 01.07.2011р. (при врахуванні часткової сплати).

У вказаному періоді для нарахування плати за  відпуск теплової енергії застосовувались тарифи згідно Розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постанови НКРЕ, інформація щодо встановлених тарифів залучена до справи.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 67 179, 96 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 18 319, 74 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення перерахування позивачу коштів по договору № 521393 від 01.01.2006р. у спірному періоді відповідачем не спростовано, у зв’язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 6 310, 30 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 6 349, 91 грн..

Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов’язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України, що є підставою для покладення на відповідача витрат по сплаті державного мита понесених з поданням позову про стягнення боргу, який частково в сумі 69 316, 61 грн. був сплачений відповідачем після порушення провадження у справі (у серпні - вересні 2011).

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині розгляду вимог про стягнення з Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»69 316, 61 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»(01021, м. Київ, пров. Маряненка 7, з рахунків виявлених під час виконання судового рішення, ідент. код 05756837) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 260070130718 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627; 01001, м. Київ, пл. І. Франка 5, ідент. код юрид. особи 00131305) 460 543, 22 грн. (чотириста шістдесят тисяч п’ятсот сорок три гривні 22 копійки) боргу за спожиту теплову енергію.

4. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»(01021, м. Київ, пров. Маряненка 7, з рахунків виявлених під час виконання судового рішення, ідент. код 05756837) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк»МФО 322669, ідент. код юрид. особи 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова 31, ідент. код 26187763) 67 179, 96 грн. (шістдесят сім тисяч сто сімдесят дев’ять гривень 96 копійок) інфляційних збитків, 18 319, 74 грн. (вісімнадцять тисяч триста дев’ятнадцять гривень 74 копійки) 3% річних, 6 349, 91 грн. (шість тисяч триста сорок дев’ять гривень 91 копійку) судових витрат.

5. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 11.10.2011