Постанова

від 09.07.2008 по справі 8/543

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/543

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 09 липня 2008 р.                                                                                    № 8/543  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. –(головуючий-доповідач),

Коваленка В.М.,Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргууправління Пенсійного фонду України в м. Першотравенськ

на ухвалу

та постанову

господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2008Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2008

у справігосподарського суду № 8/543Дніпропетровської області

за позовомпрокурора м. Першотравенська в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську

до відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля»

про стягнення 1076,46 грн.

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від позивача не з'явились

від відповідачане з'явились

ВСТАНОВИВ :

прокурор м. Першотравенська звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську (далі –позивача) з позовом до відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля»(далі –відповідач) про стягнення 1076,46 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.12-2002-03.01.2003 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 1076,46 грн., держмито в сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. та на виконання рішення було видано наказ від 14.01.2003 №8/543.

23.01.2008 відповідач звернувся до суду у порядку статті 117 Господарського процесуального кодексу України із заявою від 14.01.2008 №8/82, в якій просив визнати наказ господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2003 №8/543 про стягнення боргу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2008 заяву відповідача задоволено, визнано наказ господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2003 №8/543 таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2008 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати зазначену постанову суду апеляції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон), статей 21, 34 Закону України «Про виконавче провадження», статті 117 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Положення частини 4 цієї статті узгоджуються з положеннями пункту 4 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачено, що визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до статті 1 Закону конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

В силу частин першої та другої статті 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.12-2002-03.01.2003 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 1076,46 грн., держмито в сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. та на виконання рішення було видано наказ від 14.01.2003 №8/543.

Державним виконавцем Павлоградського міського ВДВС Павлоградського МУЮ в Дніпропетровській області 26.07.2004 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом суду від 14.01.2003 №8/543.

03.08.2004 прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі пункту 8 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки було встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2003 порушено провадження у справі №Б26/145-03 про банкрутство відповідача (т.1 а.с. 45). Матеріали справи не містять інформації щодо поновлення виконавчого провадження.

11.01.2005 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача (т.1 а.с.70), про що було опубліковано оголошення у газеті «Голос України»від 24.09.2005 № 181; протягом 30 днів з моменту опублікування названого оголошення позивач у справі - управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську не звернулося в установленому порядку із заявою з вимогами до боржника –відповідача та відповідно не було включено до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою суду від 31.07.2006 у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля»(т.1 а.с. 54-69).

Вимоги позивача підтверджені рішенням суду у даній справі і виникли до 11.01.2005, тобто до дня порушення провадження у справі про банкрутство відповідача № Б26/7/05, а тому є конкурсними за своєю правовою природою.

Наявність судового рішення та наказу про його виконання не звільняло позивача у справі від обов'язку звернення з заявою про визнання його вимог до відповідача у справі про банкрутство відповідача №Б/26/7/05, тому відповідні вимоги позивача вважаються погашеними на підставі частини 2 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що відповідно до положень частини 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України, 4 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»є підставою для закінчення виконавчого провадження. З такою правовою позицією погодився Верховний Суд України у Постанові №07/235 від 18.09.2007 у справі №3/332.

Враховуючи викладене, колегія Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2002 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2008 року, а доводи скаржника вважає такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську залишити без задоволення.

2.          Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2008 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2008 залишити без змін.

Головуючий                                                                             Л. Катеринчук

Судді                                                                                                 В. Коваленко

                                                                                                          Н. Ткаченко