Ухвала

від 24.04.2007 по справі 11-149/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

---

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ_____

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

м. Чернівці «

24 » квітня 2007 р.

колегія суддів судової палати у кримінальних

справах Апеляційного суду

Чернівецької області у складі:

Головуючого                            Горецької C.O.

суддів                                 Семенюка К.М. Станковської Г.А.

за участю

прокурора            Іліка Д.І.

та адвоката                          ОСОБА_2

при секретарі                      Мойсик Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора відділу підтримання державного

обвинувачення в судах прокуратури Чернівецької

області та адвоката ОСОБА_2 на вирок Шевченкіського районного суду м.Чернівці від 07 грудня 2006 р.

Цим вироком ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_1,

українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, має на

утриманні неповнолітню дитину, працюючий слідчим слідчого відділу Хотинського

РВ УМВСУ в Чернівецькій області, раніше не судимий, засуджений за ч.2 ст.368 КК України із

застосуванням ст.69 КК України на три

роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов»язані з виконанням функцій представника влади строком на

три роки, без конфіскації майна.

На підставі ст.75, ст.76 КК України ОСОБА_1 звільнено від

відбування призначеного покарання,

якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладений обов»язок повідомляти

органи кримінально-виконавчої

системи про зміну місця роботи, проживання, навчання.

Справа №11-149 /2007р.                        Головуючий у І нстанції: Мамчин П.І.

Категорія: ст.368 ч.2 ККУкраїни                    Доповідач: Горецька С.О.

 

На підставі ст.54 КК України ОСОБА_1 позбавлено звання капітана міліції.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу залишено заставу.

Вирішено долю речових доказів.

Стягнуто з ОСОБА_1 544

грн.80 коп. судових витрат.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за

те, що він працюючи слідчим слідчого відділу Хотинського РВ

УМВСУ в Чернівецькій області, при званні

капітана міліції, маючи у своєму переведенні кримінальну справу про вчинення

хуліганства 11 червня

2006 р. в с.Крутеньки

Хотинського району ОСОБА_3, який перебував у стані алкогольного сп»яніння,

знаходився біля ставка разом зі своїми знайомими ОСОБА_4, ОСОБА_5, з метою отримання хабара вимагав у двох останніх

осіб 300 доларів

США за непритягнення

їх до кримінальної відповідальності.

25 липня 2006

p., у АДРЕСА_2, о 12 год.30 хв., ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

попередньо домовилися з ОСОБА_1 про зустріч у цьому місці, де ОСОБА_4 передав

йому в якості хабара 250 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 1262,5 грн.

На вирок суду подано апеляції прокурором

та адвокатом ОСОБА_2

В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати за м»якістю призначеного

покарання, та постановити свій вирок.

Вимоги апеляції прокурор обґрунтовує тим, що судом призначено покарання,

яке не відповідає тяжкості скоєного злочину, без врахування підвищеної

суспільної небезпечності вчиненого злочину.

В апеляції адвокат ОСОБА_2 просить

вирок суду скасувати, дії ОСОБА_1 перекваліфікувати на ч.2 ст.191

КК України, справу закрити внаслідок зміни обстановки.

Вимоги апеляції адвокат обґрунтовує тим, ОСОБА_1 не вимагав, не отримував

хабара.

Заслухавши доповідача, апелянтів, які підтримали свої апеляції, ОСОБА_1, провівши часткове судове слідство,

вивчивши матеріали справи,

перевіривши доводи апеляцій, судова колегія вважає, що апеляції слід відхилити.

Вина підсудного у скоєнні злочину, при обставинах

вказаних у вироку, повністю

доведена дослідженими судом першої інстанції доказами, яким дана правильна юридична оцінка.

Так, сам ОСОБА_1, будучи допитаний в судовому засіданні

визнав, що він дійсно порушував кримінальну

справу щодо ОСОБА_3 Стосовно

 

ОСОБА_4 і ОСОБА_5

ним була винесена постанова

про відмову в порушенні кримінальної справи. 25

липня 2006

p. він отримав від ОСОБА_4 250 доларів США, однак це був не хабар, так як він мав намір повернути

гроші.

Суд вірно зазначив у вироку, що твердження ОСОБА_1 про те, що він мав намір повернути гроші є неправдивими,

дані з метою уникнення відповідальності,

оскільки спростовуються показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та доказами, на які суд зіслався у

вироку.

Тому, твердження апеляції адвоката про відсутність в діях

ОСОБА_1 складу злочину передбаченого ч.2

ст.368 КК України є безпідставними, апеляцію адвоката слід

відхилити.

Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання,

враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що

обтяжують та пом»якшують покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_1 судом дотримано названі

вимоги закону. Зокрема, суд врахував, що ОСОБА_1виключно позитивно

характеризується по місцю роботи та проживання, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, є особою молодого

віку, має на утриманні неповнолітню дитину, яка була

хворою на момент скоєння злочину, та потребувала

хірургічного лікування. Зазначені обставини є такими, що істотно знижують

ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому дійсно давали суду підстави призначити покарання із застосуванням

ст.69 КК України, нижче від найнищої межі передбаченої санкцією статті

обвинувачення.

Зважаючи на відсутність обставин, що обтяжують покарання,

суд прийшов до обгрунтованого висновку, що виправлення і

перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства.

Те, що суд позбавив ОСОБА_1 спеціального звання -

капітана міліції, свідчить про те, що суд належним чином врахував,

що злочин скоєно працівником правоохоронного органу.

Суд при

призначенні покарання врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, а тому посилання прокурора в апеляції на

те, що судом не враховано суспільної небезпечності вчиненого злочину є

необгрунтованим, оскільки ст.65 ЮС

України не предбачено врахування при призначенні покарання суспільної небезпечності

злочину.

З огляду на викладені обставини, є підстави прийти до

висновку, що призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним і достатнім,

застосування стосовно нього ст.75, ст.76 КК України сприятиме його виправленню,

попередженню нових злочинів.

Мотиви наведені в апеляції прокурора спростовано

матеріалами справи, що

 

вказує на правильність призначеного

ОСОБА_1 покарання.

Таким чином, підстав для скасування чи зміни вироку

судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.365, ст. 366

КПК України, судова колегія ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, апеляцію адвоката ОСОБА_2 залишити

без задоволення, а вирок

Шевченківського районного суду М.Чернівців від 07 грудня 2006 р. щодо ОСОБА_1 - без змін.