Рішення

від 29.09.2011 по справі 4/373

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/373

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/373

29.09.11

За позовомДержавного українського об'єднання «Політехмед»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Емансіс»

Простягнення 71 904,69 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача         Чудак Т.П.

Від відповідача              Бушуєв О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Емансіс»71 904,69 грн. пені за прострочення поставки.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 66 904,69 грн. пені, оскільки відповідачем частково сплачена сума боргу пені в сумі 5000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1324 від 23.08.2011р.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 66 904,69 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив що у відповіді на претензію він погодився із сплатою штрафних санкцій, просить розглянути питання про розстрочку сплати боргу на три роки до 31.05.2014р. рівними частинами

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Міністерство Охорони Здоров'я України уклало договір доручення від 29.12.2010 р. №13/605/12.01-22 з Державним українським об'єднанням «Політехмед»(Повірений), для виконання бюджетної програми та уповноважило здійснювати розрахунок штрафних санкцій та направлення постачальникам претензій від імені Довірителя відповідно до умов договорів укладених між Довірителем та постачальниками.

Відповідно пункту 3 Наказу №704 від 19.08.2010 року, умов договору доручення та повідомлення МОЗ України від 13.12.2010 р. № 2263-ТК, Повірений (позивач) уклав договір з МОЗ України та підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Ємансіс»№ 221Т-2010 від 29.012.2010 р.  та додаткову угоду від 29.12.2010 №1 до договору, на поставку медичного обладнання - Реанімаційний комплекс (біфазний дефібрилятор, кардіомонітор, 3-канальний ЕКГ, пульсоксиметр): 1. Дефібрилятор зовнішній автоматичний А10; 2. Електрокардіограф SE-1; 3. Пульсоксиметр Р30 у кількості 253 одиниць.

Виробником медичного обладнання є: 1. Mediana Co. Ltd., Корея; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Емансіс", Україна; 3. Mediana Co. Ltd., Корея.

Загальна сума Договору (зі змінами) становить: 9 455 242,50 грн., без ПДВ.

Міністерство Охорони Здоров'я України відповідно до п. 1.1. Договору, здійснило 100% попередню оплату Платіжне доручення від 29.12.2010 року №183.

Відповідно до п. 5.1 Договору - Відповідач повинен був поставити медичне обладнання Позивачу у термін 90 календарних днів з дня зарахування попередньої оплати на розрахунковий рахунок Відповідача, не пізніше 31.03.2011 року.

Але Відповідач не виконав належним чином покладених на нього договором зобов'язань, так як по накладній вбачається, що Відповідач поставив на склад Позивачу, який за Договором доручення є Одержувачем товару, товар з порушенням строку зазначеного у п. 5.1. Договору.

Відповідачем, згідно видаткової накладної Відповідача, № 80 від 14.04.2011, поставлено медичне обладнання у кількості 148 одиниць, з простроченням терміну поставки на 13 календарних днів.

Відповідно до п. 7.2. Договору, за порушення п. 5.1. Договору, Відповідач повинен сплатити Позивачу пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

Позивачем, 22 квітня 2011 року, була направлена на адресу Відповідача претензія № 01-47/83,  з нарахуванням пені на суму 71 904,69 грн. за прострочення поставки медичного обладнання на склад Позивача.

Відповідач у відповіді на претензію погодився із сплатою штрафних санкцій та повідомив що виплата буде проводиться на протязі 3-х років до травня 2014р.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.   

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.   

Відповідно до платіжного доручення № 183 від 29.12.2010р. позивач здійснив 100% попередню оплату за поставлений товар.

Проте відповідач порушив умови договору, а саме поставив медичне обладнання з порушенням строк визначеного у п.5.1. договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п.7.2. договору, за порушення умов передбачених п.5.1. та п.5.2 договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за поставлений Товар, передбачених п. 7.2 Договору поставки, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 66 904,69 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Питання про розстрочку виконання рішення зазначене Відповідачем в відзиві на позовну заяву не розглядалося в судовому засіданні 29.09.2011р. при прийнятті рішення, оскільки заявлено в порушення ст. 121 ГПК України.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за своєю ініціативою Господарський суд, який видав виконавчий документ,   у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Емансіс»(01015, м. Київ, вул. Панфіловців, 17, код ЄДРПОУ 34809414) на користь Державного управлінського об'єднання «Політехмед» (01010, м. Київ, вул.. Січневого повстання, 10, код ЄДРПОУ 14282255, на р/р 35213067000021, МФО 820172 у Державній Казначейській службі України м. Києва) 66 904 (шістдесят шість тисяч дев'ятсот чотири) грн.. 69 коп. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Емансіс»(01015, м. Київ, вул.. Панфіловців, 17, код ЄДРПОУ 34809414) в дохід Державного бюджету України, 719 (сімсот дев'ятнадцять) грн.. 04 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

 Суддя                                                                                                        І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 11.10.2011р.