Рішення

від 10.10.2011 по справі 7/237

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

7/237

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  7/237

10.10.11

За позовом Публічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд - 2"

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпрофбуд"    

про стягнення 21 799,13 грн. заборгованості

                                                                                                                  Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

       Публічне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд - 2" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпрофбуд" про стягнення 21 799,13 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за найм житла згідно Договору найму (оренди) житла  №109 від 02.11.2009 р. та додаткових угод до нього.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 19 899,66 грн. –основного боргу, 1 174, 63 грн. –пені, 227, 35 грн. - 3% річних, 497, 49 грн. - збитків внаслідок інфляції за час прострочення, а також 218,00 грн. - витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 07.09.2011 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 29.09.2011.

29.09.2011 представник позивача у судовому засіданні надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 10.10.2011.

В судове засідання 10.10.2011 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 19.09.2011 наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 07.09.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -            

                                                                     ВСТАНОВИВ:

02.11.2009 між позивачем та відповідачем було укладено Договір найму (оренди) житла  №109 (далі-Договір), згідно умов якого позивач зобов'язався передати відповідачеві у строкове платне користування ліжко-місця в кількості 12 шт. (далі - майно), які знаходяться в гуртожитку за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 171/18, а відповідач зобов'язався використовувати передане майно відповідно до призначення та своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату відповідно до умов Договору.

Відповідно до п.п. 2.1. Договору майно вважається переданим в найм відповідачу з моменту підписання акту приймання-передачі.

У пункті 3 Договору сторони погодили плату за найм одного ліжко-місця, яка складає 409,22 грн. на місяць ( в т. ч. 20% ПДВ - 68,20грн.) та встановили, що розмір щомісячної оплати за найм житла розраховується відповідно до фактично займаної кількості ліжко-місць відповідачем.

Додатковою угодою № 1 від 04.11.2009 до Договору сторонами було змінено п.п.1.1 та п.п. 3.1 Договору, а саме погоджено зобов'язання позивача передати, а відповідача прийняти в строкове платне користування ліжко-місця в кількості 15 шт., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 171/18. Також сторонами змінено розмір орендної плати за оренду 1 ліжко-місця, який складає: 341,02грн., крім того ПДВ 68,20грн., разом з ПДВ - 409,22 грн. 15 л/м х 409,22 = 6138,30 на місяць ПДВ в т.ч.

Додатковою угодою № 2 від 16.11.2009 до Договору було встановлено обов'язок позивача передати, а відповідача прийняти в строкове платне користування ліжко-місця в кількості 24 шт., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 171/18. Також було визначено розмір орендної плати за перший місяць оренди майна, який складає: 341,02грн., крім того ПДВ 68,20 грн., разом з ПДВ - 409,22 грн. та розмір щомісячної оплати за найм –24 л/м х 409,22 = 9821,28 на місяць ПДВ в т.ч.

Додатковою угодою № 4 від 01.02.2010 до Договору сторони визначили плату за найм 1 ліжко-місця в гуртожитку у розмірі 476,51грн., в т.ч. ПДВ 76,08 грн. та встановили, що плата за найм житла є договірною та складається з: оплати за комунальні послуги; оплати за надання послуги з утримання, обслуговування будинку (гуртожитку) та прибудинкової території.

Додатковою угодою № 5 від 01.11.2010 до Договору сторони погодили новий розмір плати за найм 1 ліжко-місця в гуртожитку, який становить 491,52грн., в т.ч. ПДВ.

Як вбачається з п.п. 3.3. Договору відповідач зобов'язався перераховувати на поточний рахунок позивача орендну плату щомісяця не пізніше 5 числа поточного (звітного) місяця.

Згідно п. 3.2. Договору орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за місяць, по якому здійснюється оплата.  

На виконання умов Договору та додаткових угод позивачем було надано, а відповідачем прийнято в тимчасове платне користування майно, що підтверджується актами передачі-приймання, належним чином завірені копії яких містяться у матеріалах справи.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення оплати за користування майном у останнього за період з 02.11.2009 по 18.03.2011 перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 19 899,66 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму житла.

Відповідно до ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона  -  власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на  певний  строк за плату.

Згідно ст. 812 ЦК України предметом  договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема  квартира  або  її  частина,  житловий  будинок  або  його частина.

Зі змісту ст.813 ЦК України слідує, що якщо наймачем є юридична особа,  вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб.

У відповідності до вимог ст. 815 ЦК України, наймач зобов'язаний  своєчасно  вносити  плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Як слідує зі змісту ст. 821 ЦК України, договір найму житла укладається на строк, встановлений договором.

Зокрема, сторонами у Додатковій угоді № 3 до Договору від 01 січня 2010 року визначено строк орендних відносин з 2 листопада 2009 до 31 грудня 2010 року та зазначено, що строк дії Договору продовжується на наступний рік у випадку, якщо відповідачем не порушуються умови Договору, а зі сторони позивача протягом одного місяця до закінчення строку його дії не має заперечень щодо продовження строку дії Договору.

Згідно п. 2.4 Договору майно вважається повернутим з моменту підписання сторонами акту передачі-приймання (повернення).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у встановлений Договором строк майно позивачеві не повернув, про припинення або зміну умов Договору не заявив, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як слідує з наданого позивачем акту передачі-приймання (повернення) № 2 від 18.03.2011, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи, майно відповідачем було повернуто 18 березня 2011.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування майно на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п.8.2. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 1 174, 63  грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2. Договору сторони погодили, що у випадку затримки платежів відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період затримки оплати за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 1 174, 63  грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 227, 35 грн. - 3% річних та 497, 49 грн. - збитків внаслідок інфляції.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК Ураїни, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої договірні зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати користування приміщеннями, чим порушив 3.5. Договору.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, тому на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 227, 35 грн. - 3% річних та 497, 49 грн. - збитків внаслідок інфляції,  розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпрофбуд" (вул. Кіквідзе, 11, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 35140714) на користь Публічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд - 2" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 26-А, код ЄДРПОУ 04012661) 19 899 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 66 коп. –основного боргу, 1 174 ( одну тисячу сто сімдесят чотири) грн. 63 коп. –пені, 227 (двісті двадцять сім) грн. 35 коп. - 3% річних, 497 (чотириста дев'яносто сім) грн. 49 коп. - збитків внаслідок інфляції за час прострочення, а також 218 (двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат по оплаті державного мита та  236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                     М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 13.10.2011