Постанова

від 03.10.2011 по справі 22/221

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2011 № 22/221

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Гаврил юка О.М.

суддів:

за участю секретаря суд ового засідання Рижової В.В.

за участю представників

від позивача: не з' явилися

від відповідача: ОСОБА_1 - дов. від 15.08.2011 року

розглянувши апеляційну ск аргу Приватного підприємств а „Алмаз” на рішення господа рського суду м. Києва від 01.08.2011 р оку

у справі № 22/221 (суддя Самсін Р .І.)

за позовом Приватного підп риємства „Алмаз” (м. Кіровогр ад)

до Публічного акціонерног о товариства Комерційний бан к „Надра” (м. Київ) від імені як ого діє філія Публічного акц іонерного товариства Комерц ійний банк „Надра” Кіровогра дське регіональне управлінн я (м. Кіровоград)

про стягнення штрафних сан кцій

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Кіровоградської області зве рнулося Приватне підприємст во „Алмаз” з позовом до Публі чного акціонерного товарист ва Комерційний банк „Надра” від імені якого діє філія Пуб лічного акціонерного товари ства Комерційний банк „Надра ” Кіровоградське регіональн е управління про стягнення з відповідача на користь пози вача штрафних санкцій (пені) з а період невиконання банком зобов' язань перед клієнтом 44 536 грн. 56 коп., упущеної вигоди в наслідок невиконання відпов ідачем зобов' язань за догов ором, яку позивач оцінює в 279 937 г рн.

Ухвалою від 21.06.2011 року господ арський суд Кіровоградської області передав справу за пі дсудністю до господарського суду м. Києва.

Позивачем було подано уточ нення до позовної заяви в яки х він просив стягнути з відпо відача інфляційні нарахуван ня в сумі 44 536 грн. 56 коп., а не пеню як зазначено в позовній заяв і. В решті позивач просив позо в залишити без змін.

Рішенням від 01.08.2011 року госпо дарський суд м. Києва позов за довольнив частково. Стягнув з ПАТ КБ „Надра” в особі філії „Кіровоградське регіональн е управління” на користь ПП „ Алмаз” 35 476 грн. 50 коп. інфляційни х збитків, 348 грн. 18 коп. судових в итрат. В іншій частині в позов і відмовив.

Не погоджуючись з зазначен им рішенням місцевого господ арського суду ПАТ КБ „Надра” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляц ійною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарс ького суду м. Києва від 01.08.2011 рок у у справі № 22/221 скасувати та пр ийняти нове рішення, яким від мовити в позові повністю.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 01.09.2011 року апеляційна скарга позивача була прийнята до пр овадження та призначено розг ляд справи № 22/221 у судовому зас іданні за участю представник ів сторін.

В судове засідання 03.10.2011 року повноважні представники поз ивача не з' явилися. Позивач надіслав суду клопотання пр о проведення слухання справи без участі своїх представни ків, яке після обговорення су дова колегія задовольнила. П редставник відповідача прот и вимог апеляційної скарги п озивача заперечувала.

Дослідивши докази, що є у сп раві, заслухавши пояснення п редставника відповідача, пер евіривши застосування норм м атеріального та процесуальн ого права судом першої інста нції, обговоривши доводи апе ляційної скарги судова колег ія апеляційного господарськ ого суду дійшла висновку, що а пеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення госпо дарського суду м. Києва має бу ти залишено без змін, виходяч и з наступного.

Як вірно встановлено місце вим господарським судом та п ідтверджується матеріалами справи, згідно укладеного мі ж сторонами договору на обсл уговування бізнес-пакету від 02.12.2008 року № 34, відповідач зобов' язувався своєчасно здійснюв ати розрахунково-касове обсл уговування клієнта, у відпов ідності з чинним законодавст вом України (п. 4.3.9 договору).

Відповідно до ч. 3 ст. 1068 Цивіль ного кодексу України банк зо бов' язаний за розпорядженн ям клієнта видати або перера хувати з його рахунка грошов і кошти в день надходження до банку відповідного розрахун кового документа, якщо інший строк не передбачений догов ором банківського рахунка аб о законом.

Ст. 51 Закону України „Про бан ки і банківську діяльність” визначено, що банківські роз рахунки проводяться у готівк овій та безготівковій формах згідно із правилами, встанов леними нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрах унки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електр онному вигляді. Банки в Украї ні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокре ма, платіжні доручення.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України „Про банки і банківс ьку діяльність” відносини ба нку з клієнтом регулюються з аконодавством України, норма тивно-правовими актами Націо нального банку України та уг одами (договорами) між клієнт ом та банком.

Відповідно до п.1.15 Інструкці ї про безготівкові розрахунк и в Україні в національній ва люті, затвердженої Постаново ю Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22, доручення платників про сп исання коштів зі своїх рахун ків і зарахування коштів на р ахунки отримувачів банки зді йснюють у термін, встановлен ий законодавством України.

П. 8.1. ст. 8 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та п. 2.19 вищез азначеної Інструкції встано влено, що розрахункові докум енти, що надійшли до банку про тягом операційного часу, він виконує в день їх надходженн я. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступног о робочого дня. За порушення ц их строків банк, що обслугову є платника, несе відповідаль ність згідно із законодавств ом України.

28.01.2009 року позивачем ініційов ано переказ грошових коштів шляхом надання до банку плат іжного доручення № 6, яке в сум і 176 500 грн. банком не виконане, к ошти з рахунку позивача пров едені не були, а спір щодо зобо в' язання ВАТ КБ „Надра” пер ерахувати грошові кошти в су мі 176 500 грн. вирішено в судовому порядку в межах справи 6/18, що р озглядалась господарським с удом Кіровоградської област і (рішення суду від 14.05.2009 року зм інене постановою Дніпропетр овського апеляційного госпо дарського суду від 13.07.2009 року).

Договір було розірвано за р ішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2010 року № 12/118, залишеним без зм ін постановою Дніпропетровс ького апеляційного господар ського суду від 08.12.2010 року, внас лідок чого договір припинив свою дію.

В судовому порядку, при розі рванні договору було вирішен о питання щодо стягнення з ві дповідача на користь позивач а суми залишку коштів на раху нку в розмірі 176 500 грн.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду погод жується з висновком місцевог о господарського суду про те , що судові рішення, прийняті з а результатами розгляду позо вних заяв ПП „Алмаз”, набрали законної сили та є достатнім и доказами наявного простроч ення у виконанні відповідаче м зобов' язань щодо перераху вання суми грошових коштів в розмірі 176 500 грн.

Присуджена до стягнення за рішенням суду сума боргу в за гальному розмірі 176 500 грн. пере рахована на розрахунковий ра хунок ПП „Алмаз” в АТ „УкрСиб банк” 02.03.2011 року, що підтверджує ться платіжним дорученням ві д 02.03.2011 року № 1, у зв' язку з чим п озивач за допущене простроче ння в періоді з 01.02.2009 року по 01.03.2011 року нарахував інфляційні зб итки в сумі 44 536 грн. 56 коп., стягне ння яких і є предметом даного спору.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб' єкти г осподарювання та інші учасни ки господарських відносин по винні виконувати господарсь кі зобов' язання належним чи ном відповідно до закону, інш их правових актів, договору, а за відсутності конкретних в имог щодо виконання зобов' я зання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно с тавляться. До виконання госп одарських договорів застосо вуються відповідні положенн я Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. К ожна сторона повинна вжити у сіх заходів, необхідних для н алежного виконання нею зобов ' язання, враховуючи інтерес и другої сторони та забезпеч ення загальногосподарськог о інтересу. Порушення зобов' язань є підставою для застос ування господарських санкці й, передбачених цим Кодексом , іншими законами або договор ом.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошов ого зобов' язання, на вимогу кредитора зобов' язаний спл атити суму боргу з урахуванн ям встановленого індексу інф ляції за весь час прострочен ня, а також три проценти річни х від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не вс тановлений договором або зак оном.

Відповідно до ст. 599 ЦК Україн и зобов' язання припиняєтьс я виконанням, проведеним нал ежним чином.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду погод жується з висновком місцевог о господарського суду про те , що оскільки діюче законодав ство не пов' язує припинення зобов' язання з наявністю с удового рішення чи відкриття провадження по його примусо вому виконанню, то враховуюч и порушення відповідачем взя тих на себе зобов' язань, не п роведення грошових коштів зг ідно платіжного доручення по зивача від 28.01.2009 року № 6, неповер нення залишку і після розірв ання договору, вимоги про стя гнення з відповідача суми на рахованих інфляційних збитк ів є обґрунтованими та таким и, що підлягають задоволенню . Колегія суддів апеляційног о господарського суду переві рила перерахунок втрат від і нфляції здійснений місцевим господарським судом і дійшл а висновку, що місцевим госпо дарським судом обґрунтован о стягнуто інфляційній збитк и частково, а саме у розмірі 35 4 76 грн. 50 коп.

Приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кр едитора з вимогою про стягне ння з боржника, який простроч ив виконання грошового зобов ' язання, суми, на яку заборго ваність за грошовим зобов' я занням підвищена в порядку і ндексації, а також процентів річних від простроченої сум и за невиконання грошового з обов' язання, зокрема, за пер іод після прийняття судом ві дповідного рішення, про що зо крема зазначено і у постанов і Верховного Суду України ві д 30.09.2008 року № 1/384-07, ухвалі Верховн ого Суду від 12.03.2009 року (Судова п алата у цивільних справах Ве рховного Суду), постанові Вер ховного Суду України від 04.07.2011 р оку № 13/210/10 (11/061).

Колегія суддів апеляційно го господарського суду погод жується з висновками місцево го господарського суду про т е, що доводи відповідача з при воду неможливості застосува ння до правовідносин, що скла лися між сторонами, положень ст. 625 ЦК України підлягають ві дхиленню, оскільки передбаче не законом право кредитора в имагати сплати боргу з ураху ванням індексу інфляції є сп особом захисту його майновог о права та інтересу, суть яког о полягає у відшкодуванні ма теріальних втрат кредитора в ід знецінення грошових кошті в внаслідок інфляційних проц есів.

Згідно постанови Правлінн я НБУ від 10.02.2009 року № 59 „Про приз начення тимчасової адмініст рації у Відкритому акціонерн ому товаристві Комерційному банку „Надра” прийнято ріше ння щодо призначення тимчасо вої адміністрації, та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку, введений мораторій на задов олення вимог кредиторів стро ком на 6 місяців з 10.02.2009 року по 10.08 .2009 року. Дія мораторію продовж ена відповідно до постанови Правління Національного бан ку України від 05.08.2009 року № 452 з 11.08.2 009 року до 10.02.2010 року, крім зобов' язань за договорами банківсь ких вкладів (депозитів), догов орами банківських рахунків, а також за зобов' язаннями щ одо переказу коштів у межах л імітів, установлених тимчасо вим адміністратором банку і погоджених Національним бан ком України.

На час звернення ПП „Алмаз” з даним позовом до місцевого господарського суду моратор ій не діяв.

В свою чергу, інфляційні нар ахування на суму боргу входя ть до складу грошового зобов ' язання, у зв' язку з чим дія мораторію відповідно до ст. 85 Закону України „Про банки і б анківську діяльність” на них не розповсюджується.

Зазначені висновки виклад ені зокрема і у Постанові Вер ховного суду України від 15.11.2010 р оку (справа № 4/720 (3-11гс10)), а в силу п оложень ст. 111-28 ГПК України ріш ення Верховного Суду України , прийняте за наслідками розг ляду заяви про перегляд судо вого рішення з мотивів неодн акового застосування судом ( судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матері ального права у подібних пра вовідносинах, є обов' язкови м для всіх суб' єктів владни х повноважень, які застосову ють у своїй діяльності норма тивно-правовий акт, що містит ь зазначену норму права, та дл я всіх судів України. Суди зоб ов' язані привести свою судо ву практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Також колегія суддів апеля ційного господарського суду погоджується з висновком мі сцевого господарського суду про те, що заявлені вимоги про стягнення з відповідача сум и збитків завданих відповіда чем невиконанням своїх зобов ' язань в сумі 279 937 грн., розмір яких розраховувався позивач ем виходячи із суми витрат не обхідних для вирощування сон яшника та такої ж кількості я чменю на площі 107 га у 2009 року, за доволенню не підлягають чере з наступне.

Сума збитків у розмірі пози вачем обґрунтовується можли вістю позивача отримати дохі д в розмірі 279 937 грн. при затраті коштів в сумі 176 500 грн. на вироще ння ячменю та соняшника у 2009 ро ці.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 ст. 22 ЦК У країни збитками є доходи, які особа могла б реально одержа ти за звичайних обставин, якб и її право не було порушене (уп ущена вигода).

Згідно з п. 1 ст. 224 ГК України д о складу збитків, що підлягаю ть відшкодуванню особою, яка допустила господарське прав опорушення, включаються, зок рема, неодержаний прибуток (в трачена вигода), на який сторо на, що зазнала збитків, мала пр аво розраховувати у разі нал ежного виконання зобов' яза ння другою стороною.

Ч. 4 ст. 623 ЦК України встановле но, що при визначенні неодерж аних доходів (упущеної вигод и) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержанн я.

Отже, для застосування тако ї міри відповідальності, як с тягнення збитків у вигляді у пущеної вигоди, потрібна ная вність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) збитків;

3) причинного зв' язку між п ротиправною поведінкою борж ника та збитками;

4) вини та встановлення захо дів, вжитих стороною для одер жання такої вигоди.

Пред' явлення вимоги про в ідшкодування неодержаних до ходів (упущеної вигоди) покла дає на позивача обов' язок д овести, що ці доходи (вигода) д ійсно були б ним отримані в ра зі належного виконання боржн иком своїх обов' язків. При в изначенні реальності неодер жаних доходів мають враховув атися заходи, вжиті кредитор ом для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовую ться ті збитки, які могли б бут и реально отримані при належ ному виконанні зобов' язанн я.

Таким чином, позивач був зоб ов' язаний довести в порядку , визначеному чинним законод авством, факт понесення збит ків, або неотримання упущено ї вигоди внаслідок неналежно го виконання відповідачем гр ошового зобов' язання.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду погод жується з висновком місцевог о господарського суду про те , що наведені дані про можливі витрати на вирощування соня шника та ячменю у 2009 року та очі куваний позивачем прибуток в ід продажу, не є належними та д опустимими доказами в розумі нні ст. 34 ГПК України, які підтв ерджують неотриманий підпри ємством прибуток (упущену ви году) внаслідок допущеного в ідповідачем порушення, оскіл ьки вимоги ґрунтуються на пр ипущеннях, що позивач теорет ично зміг би отримати у відпо відному періоді 2009 року прибу ток, якби відповідачем було п овернуто суму коштів, що не да є підстав вважати обґрунтова ними доводи позивача про дос товірний розмір упущеної виг оди.

Грошові кошти, які мали бути повернуті відповідачем, поз ивач міг використати на вико нання своїх зобов' язань пер ед іншими особами, на виплату заробітної плати своїм прац івникам та інше, і за відсутно сті обставин що виникли тощо , та не існує доказів, що саме к ошти отримані від відповідач а були б спрямовані на витрат и необхідні для вирощування соняшника та ячменю на площі 107 га.

Відповідно до ст. 42 Господар ського кодексу України підпр иємництво - це самостійна, і ніціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб' єктами господарювання (підприємцями) з метою досягн ення економічних і соціальни х результатів та одержання п рибутку.

Жодних належних доказів, як і б свідчили, що позивачем вжи вались якісь заходи по отрим анню доходу в сумі 279 937 грн. та са ме внаслідок неповернення ві дповідачем коштів в сумі 176 500 г рн. позивач не зміг отримати п рибуток у зазначеному розмір і, суду не надано, про наявніст ь таких в позовній заяві не за значено.

В даному випадку по заявлен ій сумі збитку в розмірі 279 937 гр н. відсутні підстави вважати наявним допущення порушення прав позивача діями відпові дача, що свідчить про недовед еність позивачем як розміру упущеної вигоди, причинно-на слідкового зв' язку між діям и відповідача та збитками.

За таких обставин колегія с уддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викла дені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків госп одарського суду першої інста нції, а тому відсутні підстав и для скасування рішення гос подарського суду.

Колегія суддів вважає, що го сподарський суд першої інста нції вірно встановив фактичн і обставини справи, належним чином дослідив наявні доказ и, дав їм належну оцінку та при йняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з ви могами матеріального та проц есуального права, а тому, ріше ння підлягає залишенню без з мін, а апеляційна скарга - бе з задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК Ук раїни Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скарг у Приватного підприємства „А лмаз” на рішення господарськ ого суду м. Києва від 01.08.2011 року п о справі № 22/221 залишити без зад оволення.

2. Рішення господарськ ого суду м. Києва від 01.08.2011 року п о справі № 22/221 залишити без змі н.

3. Справу № 22/221 повернути до господарського суду м. Киє ва.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови під писано__6.10.2011 р.___

Головуючий суддя

Судді