Рішення

від 13.10.2011 по справі 40/288

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  40/288

13.10.11

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю “Формула Ритейл”

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю “Гал –Екогаз” 

про                 стягнення заборгованості 40 500,00 грн

суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача:        ОСОБА_1  – представник за довіреністю № 4 від 10.05.2011 р.;                                            

від відповідача:    не з’явився

У судовому засіданні 13.10.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Формула Ритейл” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гал –Екогаз” про стягнення з 40 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначає, що між сторонами було укладено договір суборенди № 0229/СО-ПГ/Ф від 01.12.2009 р., на підставі якого відповідач отримав у строкове платне користування прилеглий асфальтований майданчик загальною площею 22 кв.м. та частину приміщення розміром 5 кв.м. на АЗС № 02/20, що знаходиться за адресою: Київська область, с. Щасливе, вул. Харківське Шосе, 3, та зобов’язався вчасно оплачувати суборендну плату у порядку та розмірі, передбаченому в договорі.  За доводами позивача, відповідачем частково виконуються зобов’язання за договором суборенди, у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 40 500,00 грн за період з грудня 2009 р. по травень 2010 р.

Ухвалою суду від 02.08.11 порушено провадження у  справі № 40/288 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.08.11.

У судове засідання, призначене на 25.08.11, представник позивача з’явився, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, що залучені до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав свої пояснення по суті спору.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання, про причини неявки не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вирішив відкласти розгляд справи та витребувати у позивача додаткові докази.

Керуючись ст.ст. 77, 86 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 27.09.11 у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Судове засідання 27.09.11 не відбулось у зв’язку з перебуванням судді Пукшин Л.Г. на лікарняному, розгляд справи було перенесено на 13.10.11.

У судове засідання, призначене на 13.10.11, представник позивача з’явився, надав суду документи на виконання вимог ухвали суду, що залучені до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов’язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи –учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

01.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Формула Ритейл” (далі позивач, орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю “Гал-Екогаз” (далі – відповідач, суборендар) було укладено договір суборенди № 0229/СО-ПГ/Ф (далі – договір).

Згідно п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором орендар передає, а суборендар приймає за двостороннім актом у строкове платне користування прилеглий асфальтований майданчик загальною площею 22 кв.м. та частину приміщення розміром 5 кв.м. на АЗС № 02/29, що знаходиться за адресою: Київська область, с. Щасливе, вул. Харківське Шосе, 3 (об’єкт суборенди) для самостійного використання відповідно до п. 2.1. цього договору та зобов’язується сплачувати орендарю суборендну плату, в порядку та на умовах визначених в цьому договорі.

За умовами п. 3.1. договору об’єкт суборенди повинен бути переданий орендарем та прийнятий суборендарем за актом приймання-передачі, в якому сторони вказують площу об’єкту суборенди, характеристики об’єкту суборенди, що знаходяться за вказаною адресою.

На виконанням п. 3 договору сторонами 04.12.2009 року було підписано Акт приймання-передачі до договору суборенди № 0229/СО-ПГ/Ф від 01.12.2009 р., відповідно до якого позивач передав а відповідач прийняв об’єкт оренди: прилеглий асфальтований майданчик загальною площею 22 кв.м. та частину приміщення розміром 5 кв.м. на АЗС № 0229, що знаходиться за адресою: Київська область, с. Щасливе, вул. Харківське Шосе, 3.

Відповідно до п. 5.1 договору щомісячна суборендна плата за цим договором складається з фіксованої ставки в грошовому еквіваленті за календарний місяць. Розмір щомісячної  фінансової ставки сторони визначатимуть у відповідному протоколі погодженої суборендної плати з врахуванням відомостей, визначених в Актах приймання-передачі робіт (послуг).

01.12.2009 р. сторони підписали протокол № 2 погодження суборендної плати з 01 грудня 2009 року по 31 січня 2010 року включно, згідно п. 1 якого встановлено, що суборендна плата за календарний місяць складає 13500,00 грн.

01.02.10 сторонами було підписано протокол № 3 погодження суборендної плати з 01 лютого 2010 року по 31 грудня 2010 року включно, згідно п. 1 якого встановлено, що суборендна плата за календарний місяць складає 13 500,00 грн.

Сторонами погоджено, що кожного місяця, не пізніше 5-го числа наступного за звітним сторони підписують Акти приймання-передачі робіт (послуг) (п. 5.2. договору).

Згідно п. 5.3. договору остаточний розрахунок між сторонами відбувається не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що  позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем надано послуг за договором суборенди № 0229/СО-ПГ/Ф від 01.12.2009 р. на загальну суму 79 694,00 грн, що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- Акт № MDB-000021 від 31.12.2009 р на суму 12 194,00 грн;

- Акт   № MDB-000029  від 31.01.2010 р на суму 13 500,00 грн;

- Акт   № MDB-000096  від 28.02.2010 р на суму 13 500,00 грн;

- Акт   № MDB-000153  від 31.03.2010 р на суму 13 500,00 грн,

- Акт   № MDB-000234  від 30.04.2010 р на суму 13 500,00 грн,

- Акт   № MDB-000301  від 31.05.2010 р на суму 13 500,00 грн,

Судом встановлено, що відповідачем було частково оплачено отриманні послуги за даним договором на загальну суму 39 194,00 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 40500,00 грн (79694,00 грн – 39194,00 грн) обґрунтовані, документально підтвердженні та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідачем не надано в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України доказів на спростування позовних вимог.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Гал-Екогаз” (01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, буд. 26,  код ЄДРПОУ 35534886) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Формула Ритейл” (03039 м. Київ, проспект Червонозоряний, буд. 123; код ЄДРПОУ 36644038) 40 500 (сорок тисяч п’ятсот) грн 00 коп. - основного  боргу, 405 (чотириста п’ять) грн 00 коп. – витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Суддя                                                                                                                           Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 14.10.2011 р.