Ухвала

від 26.09.2011 по справі 5/317/09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

26 вересня 2011 р.                                                                                   

№ 5/317/09  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

Мирошниченка С.В.,

суддів:

Владимиренко С.В.,

Демидової А.М.,

Малетича М.М.,

Шевчук С.Р.

розглянувши  заяву  

Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

про перегляд Верховним Судом України

постанови

Вищого господарського суду України від 19.07.2011

у справі

№5/317/09

про банкрутство

Приватного підприємства "Олімп-Агро"

кредитори

1.          Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва,

2.          Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк"

3.          Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва,

4.          Публічне акціонерне товариство "МЕГАБАНК"

5.          Філія Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.11.2009 за заявою голови ліквідаційної комісії Приватного підприємства "Олімп-Агро" Галкіної Т.І. порушено провадження у справі № 5/317/09 про банкрутство підприємства на підставі статті 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.03.2011 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Приватного підприємства „Олім-Агро” станом на 08.11.2010, ліквідовано Приватне підприємство „Олім-Агро”, провадження у справі припинено на підставі пункту 6 статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011  ухвалу господарського суду Миколаївської області від 22.03.2011 у справі №5/317/09 скасовано, провадження у справі припинено на підставі пункту 7 статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2011 у справі №5/317/09 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "МЕГАБАНК" задоволено, касаційну скаргу Шульги Д.Л. (ліквідатора боржника) задоволено,  Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 скасовано, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 22.03.2011 у справі № 5/317/09 залишено без змін.

Філія Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" звернулась з заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.07.2011 у справі №5/317/09.

Заявник у заяві просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 19.07.2011 у справі №5/317/09 і направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 08.06.2011 у справі №1-7/83-09-1286, від 14.06.2011 у справі №7/495-10-5038, від 21.06.2011 у справі №7/345-10-3615, від 17.08.2010 у справі №Б-27/05-10, від 20.10.2010 у справі №12/33б, від 26.10.2010 у справі №5/302/09, від 28.07.2011 у справі №22/84б, від 13.07.2011 у справі №12/118б, від 12.07.2011 у справі №22/89б. мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції, про перегляд якої просить заявник, та доданих до заяви судових рішень: постанови Вищого господарського суду України від 08.06.2011 у справі №1-7/83-09-1286, від 14.06.2011 у справі №7/495-10-5038, від 21.06.2011 у справі №7/345-10-3615, від 17.08.2010 у справі №Б-27/05-10, від 20.10.2010 у справі №12/33б, від 26.10.2010 у справі №5/302/09, від 28.07.2011 у справі №22/84б, від 13.07.2011 у справі №12/118б, від 12.07.2011 у справі №22/89б  вбачається, що судами касаційної інстанції не допущено різного застосування  норм матеріального права з огляду на таке.

Судові рішення в цих справах прийнято і, відповідно, застосовано норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 19.07.2011 у справі №5/317/09 вбачається що, суд касаційної інстанції не погодився з висновком суду апеляційної інстанції про припинення провадження у справі про банкрутство на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України, оскільки 10.11.2009 суд визнав боржника банкрутом, а  частина друга статті 40 Закону прямо забороняє такі дії суду після визнання боржника банкрутом, та  враховуючи встановлені фактичні обставини справи про те, що вимоги усіх кредиторів є законними; скаржник - Філія Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" погоджується з банкрутством Приватного підприємства „Олімп-Агро”; учасники процесу не оскаржували жодної іншої ухвали суду, винесеної у цій справі про банкрутство; справу про банкрутство боржника було порушено не за заявою кредитора, а за заявою боржника; Приватне підприємство „Олімп-Агро” не відноситься до підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство.

 Водночас у постановах Вищого господарського суду України від 08.06.2011 у справі №1-7/83-09-1286, від 14.06.2011 у справі №7/495-10-5038, від 21.06.2011 у справі №7/345-10-3615, від 20.10.2010 у справі №12/33б, від 26.10.2010 у справі №5/302/09, від 28.07.2011 у справі №22/84б, від 13.07.2011 у справі №12/118б, від 12.07.2011 у справі №22/89б суд касаційної інстанції дійшов висновку, що справа про банкрутство порушена безпідставно, за відсутності предмета спору у справі про банкрутство боржника та підлягає припиненню на підставі пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України, виходячи з того, що відсутні обов'язкові передумови, обставини та докази у справі, за яких відповідно до законодавства порушується та здійснюється провадження у справі про банкрутство в порядку приписів статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У прийнятті постанови Вищого господарського суду України від 17.08.2010 у справі №Б-27/05-10 суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та припинення провадження у справі про банкрутство, обґрунтовуючи це тим, що  суд першої інстанції незаконно продовжив процедуру банкрутства боржника та визнав його банкрутом за процедурою, яка передбачена статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та у зв'язку з затвердженням звіту ліквідатора, незаконно ліквідував підприємство –банкрута на підставі пункту 6 частини першої статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". При цьому суд касаційної інстанції виходив з фактичних обставин справи про те, що  справа про банкрутство боржника порушена неправомірно, без з'ясування кола кредиторів боржника, оцінки майна боржника, за відсутності доказів належного повідомлення ДПІ за формою 8-ОПП, доказів попередньої публікації, без дотримання строків, які передбачені частиною четвертою статті 105 ЦК України.

Тобто, неоднакові правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у допуску справи №5/317/09  до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя

С. Мирошниченко

Судді

С. Владимиренко

А. Демидова

М. Малетич

С. Шевчук

  KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)