Ухвала

від 20.09.2011 по справі 48/194

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

20 вересня 2011 р.                                                                                   

№ 48/194  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

суддів:

Козир Т.П.,

Владимиренко С.В.,

Кота О.В.,

Малетича М.М.,

Панової І.Ю.,

розглянувши заяву

Національної телекомпанії України

про перегляд Верховним Судом України

постанови

у справі  

за позовом

до

про

Вищого господарського суду України від 12.07.2011 

№ 15/43

товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група"

Національної телекомпанії України

стягнення 181 500 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.12.2010 у справі № 15/43 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2011 рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2010 скасовано та прийнято нове рішення, яким  позовні вимоги задоволено частково.

          Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2011 касаційну скаргу Національної телекомпанії України залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2011 –без змін.

          Національною телекомпанією України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.07.2011  у даній справі.

          Заявник просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 12.07.2011 та прийняти нове рішення, яким передати справу на новий розгляд до Вищого господарського суду України.

          Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 16.03.2010 у справі №4/209/09, від 01.07.2008 у справі №39/26167-39/346 та від 01.07.2008 у справі №21/553 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме, статті 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Приймаючи постанову, на яку подана заява про перегляд, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, визнав обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову у зв'язку з тим, що відповідач не подав ніяких доказів, які б підтверджували, що запис телевізійного ефіру (наданий позивачем  на DVD-носії), в якому за твердженням позивача було публічно сповіщено музичні твори без укладення договору та виплати авторської винагороди позивачу, який володіє виключними авторськими правами на вказані твори (як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі субвидавничого договору про передачу виключних авторських прав за умовами якого позивач набув виключні майнові авторські права на музичні твори із каталогу продавця), був знищений відповідачем в установленому законом порядку; та у зв'язку з тим, що відповідач не довів правдивості своїх тверджень про те, що в телепередачі він не використовував тих творів, у зв'язку з публічним сповіщенням яких був заявлений цей позов.

Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 16.03.2010 у справі №4/209/09, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю порушення відповідачем прав позивача, оскільки субвидавничий договір не може бути належним доказом передачі майнових авторських прав на спірний твір, тому що позивачем не доведено як наявності цих прав у товариства за станом на дату укладення субвидавничого договору, так і подальшої передачі необхідних прав позивачеві, при цьому поданий додаток у суді касаційної інстанції позивачем на підтвердження наявності у позивача відповідних майнових прав на спірний твір не був поданий ні до місцевого, ні до апеляційного судів, у зв'язку з чим не може бути підставою для задоволення позовних вимог з огляду на межі перегляду справи в касаційній інстанції.            

Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 01.07.2008 у справі №39/26167-39/346, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову у зв'язку з відсутністю доказів публічного сповіщення музичних творів саме під час демонстрації в ефірі на телеканалі "Інтер" у телепередачі на підставі висновків судової експертизи, а також суд касаційної інстанції дійшов висновку, що підставою для використання музичних творів є авторський договір, а не виплата винагороди організації колективного управління, у зв'язку з чим визнав обґрунтованою відмову в задоволенні вимог про заборону відповідачам  використовувати спірні музичні твори без виплати авторської винагороди.   

Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 01.07.2008 у справі №21/553, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у позові у зв'язку з відсутністю доказів публічного сповіщення музичних творів саме під час демонстрації в ефірі на телеканалі "Інтер" у телепередачі на підставі висновків судової експертизи, крім того позивач не подав суду доказів на підтвердження порушення відповідачем 2 майнових авторських прав позивача, а також суд касаційної інстанції дійшов висновку, що підставою для використання музичних творів є авторський договір, а не виплата винагороди організації колективного управління, у зв'язку з чим визнав обґрунтованою відмову в задоволенні вимог про заборону відповідачам використовувати спірні музичні твори без виплати авторської винагороди.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зазначені постанови не можуть бути визнані підставою для подання заяви в порядку пункту першого статті 11116 ГПК України з огляду на відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу постанов суду касаційної інстанції, в залежності від яких застосовані норми матеріального права, у порівнянні з постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2011 у справі  № 15/43.  

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що посилання Національної телекомпанії України на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права не підтверджені доданими до заяви матеріалами. Відтак, відсутні умови, визначені статтею 11116 Господарського процесуального кодексу України, для допуску до провадження Верховного Суду України даної справи.    

Керуючись статями 86, 11114–11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Національній телекомпанії України у допуску справи № 15/43  до провадження Верховного Суду України.

Головуючий  суддя

Т.П. Козир

Судді

С.В. Владимиренко

О.В. Кот

М.М. Малетич   

І.Ю. Панова

  KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)