Ухвала

від 14.10.2011 по справі 22/244

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №  22/244

14.10.11

За позовом   Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна компанія

                      «Місто»

про                 стягнення заборгованості за кредитним договором

                                                                                                                               суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача       не з’явились;

від відповідача   ОСОБА_1. (довіреність № 39-06/11 від 06.06.2011р.);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 4 066 886, 29 грн..

В судове засідання представник позивача не з’явився, вимог суду вкотре не виконано.

Про розгляд справи, позивача повідомлено належним чином, представник був присутнім в судовому засіданні 23.09.2011р., ухвала суду від 23.09.2011р. надсилалась на адресу банку.

Клопотання відповідача щодо перенесення розгляду справи судом відхилено, оскільки положення ст. 77 ГПК України надають можливість вирішення питання щодо відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу коли за якихось обставин спір не може бути вирішено, натомість строк вирішення спору закінчився, а проведення переговорів між сторонами не є обставиною, що унеможливлює вирішення спору судом, строк вирішення спору вже продовжувався ухвалою суду від 23.09.2011р..

          Провадження у справі було порушено ухвалою від 27.07.2011р., а при отриманні позовних матеріалів судом було з’ясовано якими саме документами обґрунтовує свої вимоги позивач, визначено обставини, що підлягають доказуванню та при порушенні провадження у справі витребувані відповідні документи, інформація на підтвердження заявлених вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Частиною першою статті 69 ГПК України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня отримання позовної заяви.

Зазначений процесуальний строк надається суду для вирішення спору по суті, і такий на дату даного судового засідання закінчився, при цьому протягом цього строку позивач так і не спромігся вчинити відповідні дії задля виконання вимог суду, викладених тричі в ухвалах, а представник не з’явився в судове засідання.

          Згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Ухвалами суду від 27.07.2011р., від 15.08.2011р., від 23.09.2011р. позивача було зобов’язано надати:

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору;

- оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви;

 - довідку що підтверджує несплату суми заборгованості по кредиту (простроченому боргу), несплачених відсотках за договором № 624 від 25.04.2008р., заявлену до стягнення станом на час розгляду справи, в разі погашення (часткового погашення) заборгованості письмово про це зазначити, надати відповідні докази;

- виписки з рахунку на підтвердження наявного прострочення сплати кредитних коштів та відсотків за користування щодо заборгованості ТОВ «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»по сумах кредиту, нарахованих відсотках за кредитним договором № 624 від 25.04.2008р.;

- письмове обгрунтування щодо проведених розрахунків пені з урахуванням обмежень встановлених ч. 6 ст. 232 ГК України (підстави нарахування пені більше ніж за півроку), навести розрахунки, що відповідають встановленим вимогам закону у відношенні платежу на певний строк;

- довідку від державного реєстратора про знаходження ТОВ «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідку з  ЄДРПОУ) станом на дату прийняття даної ухвали;

- на підтвердження статусу юридичної особи довідку про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтво про державну реєстрацію.

Тобто, судом витребовувались конкретні документи, та письмові пояснення задля з’ясування обґрунтованості вимог позивача, і усі вказані документи є наявними у банку.

Які саме обставини унеможливили підготування представником письмових пояснень та надання документів до суду протягом майже трьох місяців розгляду справи, позивачем не повідомлено. Ведення переговорів між сторонами щодо врегулювання спору не є обставиною, яка унеможливлювала виконання вимог суду в частині надання документів, окрім того, зазначені обставини не є такими, що звільняють сторін від виконання вимог суду чи зупиняють процесуальні строки для вирішення спору по суті.

Положення ГПК України не передбачають вчинення з боку суду дій спрямованих на примусове вилучення документів, які не надаються сторонами, а всі можливі дії, спрямовані на встановлення зазначених обставин саме при безпосередньому дослідженні доказів необхідних для вирішення спору, судом були вчинені.

Ненадання позивачем витребуваних судом відомостей та документів перешкоджає всебічно та об‘єктивно встановити обставини справи, повно дослідити обґрунтованість позовних вимог по справі та прийняти правильне та обґрунтоване рішення в межах встановлених процесуальних строків.

На вимоги суду позивачем не представлено власного письмового підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору, що відповідно свідчить про можливість розгляду та вирішення спору, що виник між сторонами у справі іншим компетентним органом.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі заявленому до стягнення обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов кредитного договору № 624 від 25.04.2008р..

На підтвердження своїх вимог позивачем було надано до матеріалів справи лише кредитний договір з укладеними до нього додатковими договорами, а також розрахунок заборгованості станом на 03.06.2011р..

Натомість зазначений договір та додаткові договори підтверджують лише факт їх укладення між сторонами та не можуть бути доказом порушення відповідачем його умов, за відсутності відповідних виписок з рахунку тощо.

Здійснений позивачем розрахунок суми боргу судом не може бути а ні перевіреним, а ні підтвердженим чи спростованим через ненадання самим позивачем витребовуваних судом документів.

Нарахування сум пені виконані невірно, а письмових обґрунтувань з посилання на докази допущення прострочення у відповідні дати з можливістю визначити період прострочення на вимоги суду позивачем не надано.

Оригіналів документів для огляду в судовому засіданні не представлено. Приведені позивачем розрахунки не підтверджені документально, відповідно неможливим є встановлення факту порушення відповідачем умов кредитного договору, в разі якщо таке мало місце.

Які саме обставини стали перешкодою у наданні представником банку протягом майже трьох місяців відповідної довідки та банківських виписок, які б підтверджували виконання кредитного договору та наявність порушень про які зазначено в позовній заяві суду не повідомлено.

Вирішення справи за наявними матеріалами є неможливим, та спричинене саме невиконанням вимог суду щодо надання витребуваних документів, пояснень позивачем.

Вимоги суду, які в силу положень Господарського процесуального кодексу України є обов’язковими для всіх установ, підприємств, організацій позивачем не виконані, жодних поважних причин з яких виявилось неможливим з’ясувати відповідні обставини, надати суду витребувані документи, пояснення (надіслати на адресу суду) на виконання вимог викладених в ухвалах суду від 27.07.2011р., від 15.08.2011р., від 23.09.2011р., які надіслані сторонам 27.07.2011р., 16.08.2011р., 26.09.2011р. (завчасно до призначеного судового засідання та з дотриманням строку передбаченого ст. 87 ГПК України) протягом тривалого строку (з 27.07.2011р.) позивачем не повідомлено, що відповідно унеможливлює вирішення спору по суті, перешкоджає встановленню дійсних обставин справи з метою з’ясування обґрунтованості заявлених вимог.  

Згідно ухвал суду від 15.08.2011р., від 23.09.2011р. явку позивача в судове засідання визнано обов’язковою, вказаними ухвалами позивача було попереджено про наслідки ухилення від виконання вимог суду, невиконання вимог ухвали та участі в судовому засіданні передбачені п. 5 ст. 81 ГПК України – залишення позову без розгляду, однак позивач в судове засідання не з'явився, причин з яких виявилось неможливим виконання вимог суду протягом тривалого строку –з 27.07.2011р. суду не повідомлено.

Згідно п.5 частини першої ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на наведене, враховуючи, що після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, позивач має право звернутись до суду в загальному порядку, суд вважає що позов має бути залишений без розгляду.

            Керуючись п.5 ч. 1 ст. 81, ст. 86  ГПК України, господарський суд, -          

УХВАЛИВ:

          Позов Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна компанія «Місто»про стягнення суми боргу залишити без розгляду.

          Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                               Р.І. Самсін