Рішення

від 06.10.2011 по справі 4/381

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/381

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/381

06.10.11

За позовомКонцерну «Військторгсервіс»

До           1. Військової частини А 1880 Повітряних Сил Збройних Сил України2. Міністерства оборони України

Простягнення заборгованості 26 366,69 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача         Головійчук М.В., Ноздрачова А.В.

Від відповідача 1               Сердюк Є.В.

Від відповідача 2               Сердюк Є.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з військової частини А1880 Повітряних Сил Збройних Сил України, а у разі відсутності коштів з  Міністерства оборони України грошову суму у розмірі 26336,69 грн. заборгованості за договором  № 3/8 на виконання індивідуального пошиття військової форми одягу, шляхом перерахування на р/р 260073013118 у АТ «Єврогазбанк»м. Київ, МФО 38430, код ЄДРПОУ 33689922 .

Відповідачі в відзиві на позовну заяву від 06.10.2011р.  зазначили, що  Військова частина А 1880 не мала змоги погасити заборгованість в повному обсязі, оскільки Центральне управління речового забезпечення ЗСУ тилу ЗСУ не виділило кошти для погашення  поточної заборгованості в повному обсязі. Військова частина за січень-грудень 2010р. отримала тільки 10 000,грн., які були використані для погашення заборгованості.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У 2011 році між Військовою частиною А 1880 та Дирекцією “Дім торгівлі та побуту ”Концерну “Військторгсервіс” був укладений договір № 3/8 (на виконання індивідуального пошиття військової форми одягу), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що згідно з попередньою домовленістю виконавець бере на себе зобов'язання у 2011 році виготовити замовнику у повній відповідності з технічними умовами, а останній прийняти і оплатити продукцію згідно специфікації.

Відповідно до пункту 1.3 Договору  відпускна ціна за поставку розрахована без вартості матеріалів: тканина верху, формені ґудзики та приборне сукно.

Згідно з пунктом 3.1 Договору замовник сплачує згідно з діючими цінами після отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, Концерн “Військторгсервіс” здійснював пошиття одягу на умовах погоджених вищезазначеним договором.

Як свідчать матеріали справи, Позивач свої зобов'язання по договору здійснив у повному обсязі, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків між Дирекцією «Дім побуту та торгівлі»Концерну «Військторгсервіс»та в/ч А 1880 станом на 01.01.2011р.

В свою чергу, відповідач-1 в повному обсязі за виконані роботи не розрахувався, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 26336,69 грн., що засвідчується наявними в матеріалах справи документами та актом звірки взаєморозрахунків, підписаним повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

16 березня 2011 року позивач направив Військовій частині А 1880  претензію № 400/10, відповідно до якої просив останнього погасити існуючу заборгованість.

06 квітня 2011 року Військова частина А 1880  Міністерства Оборони України  надіслала лист –відповідь, згідно якого повідомила, що проти існуючою заборгованості не заперечують, проте на даний момент не мають змоги її сплатити, так як Центральне управління речового забезпечення ЗСУ тилу ЗСУ не виділило кошти для погашення  поточної заборгованості.

16 травня 2011 року позивач повторно звернувся до відповідача 1 з претензією, згідно якої просив останнього сплатити заборгованість по вищезазначеним договорам, однак відповідач 1 належним чином на претензії не відреагував та заборгованість не погасив.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач 1 не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 26336,69 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач просить стягнути зазначену заборгованість з Військової частини А 2860 Повітряних сил Збройних сил України, а у разі відсутності коштів у військової частини з Міністерства Оборони України.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що у військової частини відсутні кошти, а тому у відповідності до частини 2 статті 5 Закону України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України” заборгованість по вищезгаданих договорах має сплатити  Міністерство оборони України.

Частиною 2 статті 5 Закону України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України” військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

Разом з тим, належних доказів згідно статтей 33, 34 ГПК України, що засвідчували б відсутність зазначених коштів у військової частини, позивачем та відповідачем 1 не надано (у визначеному законом порядку зазначений факт не встановлений), а отже підстави для стягнення вищезгаданих коштів з Міністерства оборони України відсутні.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач 1 в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу з відповідача 1 нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 26336,69 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем-1 належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини А 1880 Повітряних Сил Збройних Сил України (08606, Київська обл., м. Васильків, код ЄДРПОУ 07806456) на користь Концерну «Військторгсервіс»(03151, ми. Київ, вул.. Молодогвардійська, 28-а, код ЄДРПОУ 33689922) 26 366 (двадцять шість тисяч триста шістдесят шість) грн.. 69 коп. заборгованості, 263 (двісті шістдесят три) грн.. 66 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В позові до Міністерства оборони України відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

 Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 14.10.2011р.