Рішення

від 20.10.2011 по справі 10/151пн/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.11                                                                                 Справа № 10/151пн/2011.

За позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ в особі Луганської філії АТ "Брокбізнесбанк", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний центр відпочинку", м. Луганськ

про передачу предмета іпотеки в управління   

Суддя Т.М. Мінська

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1. - старший юрисконсульт, довіреність №52/03 від 21.02.2011,  ОСОБА_2 - провідний юрисконсульт, довіреність № 12/03 від 20.01.2011;

від відповідача - ОСОБА_3. –представник за довіреністю № 004 від 20.07.2010.

          Суть спору: позивачем заявлено вимогу про передачу в управління АТ "Брокбізнесбанк" в особі Луганської філії для отримання доходів від здійснення основної діяльності, майно, що було передане ТОВ "Молодіжний центр відпочинку" в іпотеку, згідно іпотечного договору, що посвідчений 08.02.2008 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_4. за реєстровим № 179, яким є: нежитлове приміщення № 2 з вхідним ганком загальною площею 534,5 кв.м. яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, 6-А, приміщення 2 та надати право АТ "Брокбізнесбанк" в особі Луганської філії здійснювати дії, пов‘язані з управлінням, здійснювати спільне управління з будь-якими особами, передавати в наступне управління, змінювати, розривати, укладати правочини, договори, угоди оренди, суборенди, найму, піднайму, користування нежилими приміщеннями, право на отримання всіх орендних, суборендних, будь-яких інших платежів за користування приміщеннями в нежилих, а саме: - з вхідним ганком загальною площею 534,5 кв.м. яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, 6-А, приміщення 2.  

          Відповідач  заперечує проти позову з підстав наведених у відзиві на позов та просить відмовити у його задоволенні.

          Заявою від 20.09.2011 відповідач просить припинити провадження у справі  у зв‘язку з тим, що є рішення господарського суду по справі № 10/78пн/2011 яке набрало законної сили, щодо спору між тими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

          Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

  Між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" в особі Луганської  філії (правонаступником якого є Позивач) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Молодіжний центр відпочинку" був укладений кредитний договір № 22 від 29.11.2007.

 В  забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 22 від 29.11.2007 відповідачем було передано в іпотеку банку за іпотечним договором від 08.02.2008 /зі змінами за угодою від 14.04.2008/ об'єкт нерухомого майна –нежитлове приміщення № 2 з вхідним ганком загальною площею 534,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, будинок 6а, приміщення 2, який належить іпотекодавцю на праві власності.

          Рішенням господарського суду Луганської області від 10.12.2009 у справі № 1/164 було задоволено позов Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк” в особі Луганської філії  АТ “Брокбізнесбанк” та  звернуто стягнення на майно відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний центр відпочинку" - нежитлове приміщення № 2 з вхідним ганком загальною площею 534,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, будинок 6а, приміщення 2  у рахунок сплати  350000,00 доларів США боргу за кредитом, 64086,40 доларів США боргу за відсотками, 3701,84 доларів США пені за відсотками за кредитним договором від 29.11.2007  № 22. Цим же рішенням  було  звернуто стягнення  на  інше  майно  Відповідача  в рахунок  погашення  заборгованості  за  іншим  кредитним договором.  

         25.12.2009 господарським судом Луганської області  видано наказ по справі  № 1/164, про  звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю  "Молодіжний центр відпочинку", м. Луганськ, кв. Гайового, б. 6А, приміщення 2, ідент. код 32864557 –нежитлове приміщення № 2 з вхідним ганком загальною площею 534,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, будинок 6а, приміщення 2 у рахунок сплати  350000,00 доларів США боргу за кредитом, 64086,40 доларів США боргу за відсотками, 3701,84 доларів США пені за відсотками за кредитним договором від 29.11.2007 № 22 на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ, проспект Перемоги, 41, ідент. код 19357489 в особі Луганської філії, м. Луганськ, вул. Шелкового, 1, ідент. код 19065841.

26.01.2010 державним  виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ винесено  постанову  про  відкриття  виконавчого провадження  за  вищевказаним  наказом  та  надано  боржнику  -  ТОВ  "Молодіжний центр відпочинку"  можливість  виконати вказаний  наказ  добровільно.  

19.02.2010 державним  виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ проведено  опис майна - нежитлове приміщення № 2 з вхідним ганком загальною площею 534,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, будинок 6а, приміщення 2,  що  належить  ТОВ  "Молодіжний центр відпочинку".  

На  описане  майно накладено арешт  та  передано  на  відповідальне зберігання  ОСОБА_5,  який  попереджений  про  кримінальну або  матеріальну  відповідальність  за  розтрату,  відчуження, приховування чи  підміну описаного майна.  

Листом №  7425 від 05.10.2011  повідомив  ЛФ  АТ “Брокбізнесбанк”,  що  03.10.2011  державним виконавцем  здійснено  вихід  за адресою:  м. Луганськ, кв. Гайового, б. 6А ст. № 2,  в  ході  якого  було встановлено:  нежитлове приміщення № 2 загальною площею 534,5 кв.м., що  належить  ТОВ  "Молодіжний центр відпочинку",  знаходить  в доброму  стані,  пошкоджень заставного майна  не  виявлено.   Враховуючи  викладене,  Артемівський  ВДВС  Луганського  МУЮ  відмовив  у зміні  зберігача  з  ОСОБА_5.  на  третю особу,  визначену  ЛФ АТ “Брокбізнесбанк”  у  зв’язку з тим, що описане  й  арештоване  майно  зберігається  належним  чином.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи представників сторін та надані позивачем докази суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

           Окремим видом застави є іпотека. Згідно ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

           Відповідно до ст. 9  Закону України  «Про  іпотеку»  іпотекодавець має право володіти та  користуватись  предметом  іпотеки  відповідно  до  його цільового призначення, якщо інше не встановлено  цим  Законом. Іпотекодавець має  право  одержувати  від  предмета  іпотеки  продукцію,  плоди і доходи,  якщо інше  не  встановлено  іпотечним договором.

           Статтею 10 цього закону  визначено - якщо інше не  встановлено  законом  чи  іпотечним  договором, іпотекодавець  зобов'язаний  вживати за власний кошт всі необхідні заходи  для  належного  збереження  предмета  іпотеки,   включаючи  своєчасне  проведення  поточного  ремонту,  відновлення  незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист  предмета  іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється згідно ст. 590 ЦК України за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

           Так,  згідно  ст. 33 Закону України  «Про  іпотеку»  у разі  невиконання  або  неналежного виконання  боржником основного  зобов'язання  іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням  шляхом  звернення  стягнення  на предмет іпотеки.

           Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється  на підставі рішення суду,  виконавчого напису нотаріуса або згідно  з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

  Рішенням господарського суду Луганської області від 10.12.2009 у справі № 1/164 було звернуто  стягнення  на предмет  іпотеки.  

           За приписами ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження”, з дотриманням вимог цього Закону.

           Згідно ст. 57 цього Закону  арешт  майна  боржника  застосовується  для забезпечення реального виконання рішення.  Арешт на  майно  боржника  може  накладатися  державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

           Так, 19.02.2010 державним  виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ проведено  опис майна - нежитлове приміщення № 2 з вхідним ганком загальною площею 534,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, будинок 6а, приміщення 2,  що  належить  ТОВ  "Молодіжний центр відпочинку"  та на  описане  майно накладено арешт.

           Також , цією статтею  передбачено, що під час  проведення  опису  та  арешту  майна  боржника державний  виконавець  має право оголосити заборону розпоряджатися  ним,  а в разі  потреби  -  обмежити  права  користування  майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам,  про що  зазначається  в  акті  опису  та арешту.

           Як вбачається з Акт опису й арешту майна АВ №196650,  в  порядку  Закону  України  “Про виконавче  провадження” предмет  іпотеки  був  переданий  на  відповідальне зберігання  ОСОБА_5,  який  несе   кримінальну або  матеріальну  відповідальність  за  розтрату,  відчуження, приховування чи  підміну описаного майна.   

           Проте, стаття 34 Закону України «Про іпотеку»передбачає, що після прийняття  рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і  з  метою  отримання  продукції,  плодів та  доходів, забезпечення  належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна  згідно  з  його  цільовим  призначенням предмет  іпотеки  на підставі  договору  між  іпотекодавцем і іпотекодержателем  або  рішення суду може  бути  переданий іпотекодержателю  або іншій  особі в управління на період до його реалізації у порядку,  встановленому цим Законом. Управління Майном здійснюється  відповідно до законодавства  та  умов,  визначених договором чи рішенням суду.

В силу статті 587 Цивільного кодексу України особа, яка володіє предметом застави, зобов'язана вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави, утримувати предмет застави належним чином.

            Позивачем не доведено порушення Іпотекодавцем умов зберігання предмета іпотеки чи утримання предмета іпотеки неналежним чином, як цього вимагає стаття 587 Цивільного кодексу України.   

Навпаки,  з  листа №  7425 від 05.10.2011 Артемівського   ВДВС  Луганського  МУЮ  вбачається, що  нежитлове приміщення № 2 загальною площею 534,5 кв.м., що  належить  ТОВ  "Молодіжний центр відпочинку", знаходить  в доброму стані,  пошкоджень заставного майна  не  виявлено,  що  підтверджено  в  результаті  виходу  на місце  державного виконавця. Враховуючи  викладене, Артемівський  ВДВС  Луганського  МУЮ  відмовив у зміні  зберігача  з  ОСОБА_5.  на  третю особу,  визначену  ЛФ АТ “Брокбізнесбанк”.

             Крім того, згідно пункту 5.3.1 Іпотечного договору  від 08.02.2008 Іпотекодавець зобов'язаний забезпечити цілісність предмету іпотеки , утримувати предмет іпотеки належним чином, а позов Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк” в особі Луганської філії  АТ “Брокбізнесбанк”  містить вимоги про передачу заставленого майна йому  в управління   без відповідного врегулювання цих питань з особою,  на  зберіганні  якої  знаходиться  майно.  

          Стаття 580 Цивільного кодексу України передбачає, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна. При виведенні заставленого майна із сфери управління Іпотекодавця, останній позбавляється прав, закріплених в пункті 5.4.1 Іпотечного договору, про володіння, користування і розпорядження предметом іпотеки. Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у Постанові № 5002-28/5760-2010 від 19.05.2011.

Поняття  управління предметом  іпотеки не  визначено законодавством,  але  принаймні  воно  повинно  включати   можливість  володіння  предметом іпотеки  для  його  господарського  використання.  Отже,  суд  вважає,  що  предмет  іпотеки  знаходиться  на відповідальному  зберіганні  фізичної особи  в  порядку  застосування  процедур,  передбачених  Законом   України  «Про виконавче  провадження»,  що  виключає  можливість  одночасної  передачі  предмету  іпотеки  в  управління  іншій  особі  в  порядку  ст. 34   Закону України  «Про  іпотеку».      

 Щодо заяви  відповідача про припинення  провадження у даній  справі  у зв‘язку з тим, що є рішення господарського суду по справі № 10/78пн/2011 яке набрало законної сили, щодо спору між тими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав,  то  предметом  позову  у  справі   № 10/78пн/2011 була  вимога про  передачу предмета  іпотеки  в управління  іншій  особі (не  іпотекодержателю),  а  предметом  позову  у даній  справі є  вимога  про  передачу  предмету  іпотеки  саме  іпотекодержателю,  що  є  принципово  відмінним,  і  не  дає  підстав  вважати  вимоги  тотожніми,  тому  суд  вирішує  позов  по  суті.   

На  підставі  викладеного  суд  дійшов висновку  про  відмову  в задоволенні  позову.                            Згідно  ст. 49 ГПК  України  судові  витрати  покладаються  на  позивача.       

          Відповідно  до  ст. 85 ГПК України у судовому  засіданні  оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На  підставі  викладеного  і,  керуючись  ст. ст. 33, 44, 49,   82, 84, 85 ГПК  України, суд

в и р і ш и в:

1.          В задоволенні позову  відмовити повністю.

2.          Судові витрати  покласти на позивача.  

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку  на  подання  апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не  було подано. У разі подання  апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

         Повне рішення  складено і  підписано 24.10.2011.

          Суддя                                                                                  Т.М.Мінська