Рішення

від 23.04.2008 по справі 17/548

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р

А Ї Н И

 № 

17/548

23.04.08

За позовом    

Багатопрофільного підприємства «Солідарність» у формі Товариства з                        обмеженою

відповідальністю  

До                    1) Державної податкової

інспекції у Подільському районі м. Києва

2) Української

спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-

            виробничої корпорації «Укрреставрація» 

3) Київської міської ради

4) Комунального

підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації

             та реєстрації права власності на

об'єкти нерухомого майна»

Третя особа, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів  Київський науково-методичний центр по охороні,

реставрації та використанню

           пам'яток історії, культури і

заповідних територій

Про                 визнання

права власності

Суддя  Кролевець О.А.

Представники

:

від

позивача:                 Пахомов

В.В. (довіреність №4-45/151 від 08.02.2008)

від

відповідача-1:  Перепелюк О.В.

(довіреність №8454/9/10 від 13.12.2007)

від

відповідача-2:   Амірова Ю.В.

(довіреність б/н від 23.03.2007)

від

відповідача-4:   не з'явився

від

відповідача-5:   не з'явився

від

третьої особи:   не з'явився

          Відповідно до ст.77 ГПК України в

судовому засіданні 25.02.2008 оголошувалась перерва до 27.02.2008.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач

звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання за

позивачем права власності на нежилу будівлю-склад, що знаходиться в м. Києві по

пров.Ярославському,5 загальною площею 169,7 кв.м., що розташована на земельній

ділянці площею 023 га; про визнання за позивачем права користування земельною

ділянкою площею 0,23 га, що знаходиться в м. Києві по пров. Ярославському,7/9;

про визнання за позивачем права власності на житловий будинок у м. Києві по

пров.Ярославському,7/9.

           Позовні вимоги обґрунтовані

наступним. На підставі договору купівлі-продажу нежилої будівлі-складу,

укладеному 24.12.2004 між позивачем та державою в особі ДПІ у Подільському

районі м. Києва (відповідач-1), позивач набув право власності на спірну

будівлю-склад загальною площею 169,7 кв.м., обнесений цегляною огорожею, що

знаходиться в м. Києві по провулку Ярославському,5, а також право користування

земельною ділянкою площею 0,23га, на якій розташована вказана будівля. Договір

був посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в БТІ. Передачу будівлі

оформлено Актом приймання-передачі від 30.12.2004. За даними позивача, спірну

будівлю було незаконно знесено відповідачем-2, якому на підставі договору

оренди від 18.03.2005, укладеному між відповідачем-2 та відповідачем-3, було

передано в оренду земельну ділянку площею 0,2649 га по пров.Ярославському,7/9 в

м. Києві для будівництва житлового будинку. Позивач стверджує, що

будівля-склад, розташована по пров. Ярославському,5, та збудований

відповідачем-2 житловий будинок по пров. Ярославському,7/9  є одним і тим самим, але переробленим майном,

а тому належить позивачеві на праві власності, а земельна ділянка площею 0,23

га, на якій збудований житловий будинок по пров. Ярославському,7/9, належить

позивачеві на праві користування на підставі ст.120 Земельного кодексу України

та ст.377 Цивільного кодексу України. Оскільки відповідачі заперечують проти

прав позивача на вказані будівлі та земельну ділянку, тому останній звернувся з

відповідним позовом до суду.

          ДПІ у Подільському районі м. Києва

(далі - відповідач-1) у письмових пояснення на позов БП у формі ТОВ

«Солідарність»зазначила, що в 2004 році на земельній ділянці площею 0,23 га по

пров. Ярославському,5 в м. Києві було виявлено безхазяйне майно (склад,

обнесений цегляною огорожею загальною площею 169,7 кв.м.), яке в подальшому

було продано позивачу по справі. На даний час права позивача відповідачем-1

жодним чином не порушуються.

          Українська спеціальна

науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича корпорація

«Укрреставрація»(далі - відповідач-2) у відзиві проти позовних вимог заперечує

повністю з огляду на наступне. Позивачем не надано жодного доказу того, що

будівля-склад, розташована по пров. Ярославському,5 та житловий будинок по

пров. Ярославському,7/9 є тотожнім майном; не надано доказів порушення відповідачами

прав та законних інтересів позивача; позовні вимоги щодо земельної ділянки вже

були предметом розгляду в господарській справі №4/346, судовими рішеннями в

якій позивачеві було відмовлено повністю за недоведеністю обставин, на яких

ґрунтувались вимоги позивача. Також відповідач-2 просить суд припинити

провадження у справі в частині позовних вимог про визнання за позивачем права

власності на нежилу будівлю-склад, що знаходиться в м. Києві по пров.

Ярославському,5 загальною площею 169,7 кв.м. на підставі п.1-1 ст.80 ГПК

України (за відсутністю предмету спору), оскільки зазначена будівля

відсутня.  

          Київська міська рада (далі

-відповідач-3) просить суд розглянути справу без участі свого представника та

відмовити у позові БП у формі ТОВ «Солідарність»повністю з тих підстав, що

законним землекористувачем земельної ділянки по пров. Ярославському,7/9 є

відповідач-3 по справі, і позивачем не надано суду належних доказів того, що

спірна земельна ділянка раніше надавалась саме БП у формі ТОВ «Солідарність».

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги, на думку відповідача-3, є

необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

КП

«Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на

об'єкти нерухомого майна»(далі -відповідач-4, БТІ) у відзиві на позов зазначило

наступне. Згідно даних реєстрових книг БТІ за позивачем зареєстровано право

власності на нерухоме майно (будівля-склад) загальною площею 169,7 кв.м., що

знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Ярославський,5. Реєстрація права власності

на нерухоме майно, що знаходиться по пров.Ярославському,7/9, - відсутня. Також

відповідач-4 стверджує, що БТІ жодним чином не порушувало прав позивача, а тому

просить в позові відмовити повністю.  

Київський

науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток

історії, культури і заповідних територій (третя особа) письмових пояснень по

суті спору не надав. Свого представника в судові засідання не направив.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів,

Господарський суд міста Києва, -

Встановив:

Рішенням

Подільського районного суду м. Києва від 02.07.2004 у справі за позовом ДПІ у

Подільському районі м. Києва про визнання майна безхазяйним визнано безхазяйним

одну одиницю нерухомого майна -нежилу будівлю-склад, обнесену цегляною

огорожею, загальною площею 169,7 кв.м., яка знаходиться на земельній ділянці

площею 0,23 га, розташованої по провулку Ярославському,5 у м. Києві, визнавши

власником державу в особі Державної податкової інспекції у Подільському районі

м. Києва. Рішення суду зареєстровано в БТІ 31.08.2004 як правовстановлюючий

документ.

14

грудня 2004 р. був проведений аукціон з продажу вказаного безхазяйного майна, в

ході якого переможцем визнане Багатопрофільне підприємство «Солідарність»у

формі ТОВ (протокол №1 від 14.12.2004).

На

підставі цього протоколу між державою в особі відповідача-1 та позивачем був

укладений договір купівлі-продажу нежилої будівлі-складу від 24.12.2004, за

яким позивач купив нежилу будівлю-склад, що знаходиться у місті Києві у

провулку Ярославському,5, загальною площею 169,7 кв.м. та розташовану на

земельній ділянці площею 0,23 га.

Відповідно

до п.7 цього договору покупець набуває права власності на нежилу будівлю з

моменту державної реєстрації, при умові нотаріального посвідчення

договору.   

Договір

був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу

Піщенко Т.Г. 24.12.2004 та зареєстрований в Київському міському БТІ 30.12.2004.

Таким чином, у позивача виникло право власності на придбану ним нежилу

будівлю-склад загальною площею 169,7 кв.м., що знаходиться у пров.

Ярославському,5 в м. Києві та розташовану на земельній ділянці площею 0,23

га. 

Передачу

будівлі позивачеві оформлено актом прийняття-передачі від 30.12.2004.

Як стверджує

позивач та встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2005

у справі №4/346 за позовом БП «Солідарність»у формі ТОВ до Української

соціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації

«Укрреставрація»про усунення перешкод, 31.03.2005 позивачем було виявлено, що у

пров.Ярославському,5 у м. Києві придбана ним нежила будівля-склад відсутня

(розібрано і перевезено в невідомому напрямку, а на місці складу корпорацією

«Укрреставрація»підготовлена площадка для будівництва будинку).

З

наявних в матеріалах справи документів також встановлено наступне.

Рішенням

Виконавчого комітету Подільської районної ради народних депутатів м. Києва від

28.05.1990 №406 «Про відведення земельної ділянки за адресою: пров.Ярославський,7/9

Державному історико-архітектурному заповіднику «Стародавній Київ»останньому

тимчасово відведено зазначену земельну ділянку.

В

1990-1991 роках заповідником «Стародавній Київ»був побудований ангар для

виробничих потреб загальною площею 288 кв.м.  

На підставі

наказу Головного управління майном Київської міської державної адміністрації

від 31.12.1999 №101 «Про закріплення майна за Київським науково-методичним

центром по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і

заповідних територій»за Центром (третя особа по справі) було закріплено на

праві оперативного управління основні засоби згідно з Додатками 1, 2, в тому

числі, ангар по пров.Ярославському,7/9 в м. Києві площею 288 кв.м.

24.04.2003

Київською міською радою прийнято рішення №411/571 «Про надання і вилучення

земельних ділянок та припинення права користування землею», яким був

затверджений проект відведення земельної ділянки Українській соціальній

науково-реставраційній проектно-будівельно-виробничій корпорації

«Укрреставрація»для будівництва житлового будинку у пров. Ярославському,7/9 у

Подільському районі м. Києва. Вказаним рішенням відповідачу-2 передано в

довгострокову оренду на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,26 га для

будівництва житлового будинку у пров.Ярославському,7/9, у тому числі: площею

0,22 га за рахунок земель міської забудови та площею 0,04 га за рахунок частин

земель, відведених відповідно до рішення Київської міської ради від 05.07.2001

№380/1356 «Про надання і вилучення земельних ділянок», право користування якими

посвідчено договором на право тимчасового довгострокового користування землею

від 19.12.2001 №85-5-00001 (лист-згода від 07.03.2003 №215).

На

підставі зазначеного рішення Київради 18 березня 2005р. між відповідачем-2 та

відповідачем-3 був укладений договір оренди земельної ділянки, за яким

відповідачеві-2 для будівництва житлового будинку було передано в оренду на 5

років земельну ділянку розміром 0,2649 га (кадастровий номер

8000000000:85:321:0032), яка розташована у пров.Ярославському,7/9 у Подільському

району м. Києва. Передачу земельної ділянки оформлено Актом приймання-передачі

земельної ділянки від 24.03.2005. 

За

клопотанням відповідача-2 та за погодженням з Управлінням охорони пам'яток

історії, культури та історичного середовища, з третьою особою по справі та

Головним управлінням комунальної власності м. Києва, 18.11.2004 Київська міська

рада прийняла рішення №588/1998 «Про надання дозволу Київському

науково-методичному центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток

історії, культури і заповідних територій на знесення ангару у

пров.Ярославському,7/9 у Подільському районі м. Києва».

Як

встановлено судом, на підставі вказаного рішення Київради відповідачем-2

була  знесена будівля-ангар загальною

площею 288 кв.м., розташована у пров.Ярославському,7/9 в м. Києва, а не

будівля-склад, розташований по пров.Ярославському,5, як стверджує позивач.          

В той

же час, позивач наполягає на тому, що нежила будівля-склад, розташована по

пров.Ярославському,5 і придбана ним за договором купівлі-продажу від

24.12.2004, та ангар по пров.Ярославському,7/9, який був знесений

відповідачем-2, є одним і тим самим майном, а земельні ділянки, на якій були

розташовані будівля-склад та знесений ангар -є однією земельною ділянкою,

переданій позивачеві у користування разом з придбаною будівлею-складом.  

Зазначені

обставини, за твердженням позивача, свідчать про порушення відповідачами прав

та законних інтересів БП у формі ТОВ «Солідарність»і тому ці права та інтереси

підлягають судовому захисту.

Дослідивши

наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про недоведеність

позивачем фактичних обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, виходячи з

наступного.

Відповідно

до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах,

що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається

набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність

набуття права власності не встановлена судом.

Юридична

особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у

власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених

законом (ст.329 ЦК України).

Відповідно

до глави 15 Земельного кодексу України право оренди (користування) земельною

ділянкою -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування

земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та

іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно

зі ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають

права власності та права користування земельними ділянками із земель державної

або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів

місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу

виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених

цим Кодексом.  Набуття права на землю

громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних

ділянок у власність або надання їх у користування.

В той

же час, відповідно до ст.120 Земельного кодексу України до особи, яка придбала

житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну

ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у

розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового

будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача

переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята

житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка

необхідна для їх обслуговування.

Згідно

зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може  пред'явити 

позов  про  визнання 

його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою

особою.

Як

встановлено судом, позивач набув право власності на нежилу будівлю-склад

загальною площею 169,7 кв.м., яка розташована на земельній ділянці площею 0,23

га та розміщена у провулку Ярославському,5 у м. Києві.

Посилання

позивача на те, що придбана ним будівля-склад є саме тією будівлею, що була

знесена відповідачем-2, а також те, що на земельній ділянці, на якій була

розміщена ця будівля-склад та яка знаходилась у позивача в користуванні, зараз

незаконно використовується відповідачем-2, не приймаються судом до уваги,

оскільки не підтверджуються матеріалами справи та спростовуються

відповідачем-2.

Зокрема,

відповідачем-2 доведено, що будівництво житлового будинку здійснюється ним на

земельній ділянці площею 0,26 га, яка розташована у провулку Ярославському,7/9

у м. Києві. Крім того, позивачем не надано суду жодного доказу того, що

земельна ділянка площею 0,23 га по провулку Ярославському,5 у м. Києві

передавалась у користування БП «Солідарність»у формі ТОВ (відсутнє рішення

органу виконавчої влади про надання позивачеві спірної земельної ділянки у

користування, або договір оренди цієї земельної ділянки). 

Твердженням

позивача про те, що земельна ділянка площею 0,23 га по пров.Ярославському,5 та

земельна ділянка площею 0,26 га по пров.Ярославському,7/9 фактично є однією

ділянкою, а нежила будівля-склад площею 169,7 кв.м. та ангар площею 288 кв.м. є

одним майном, не підтверджені жодним належним доказом. 

Відмовляючи

в позові, суд виходив також з обставин, встановлених постановою Вищого

господарського суду України від 01.03.2006 у справі №4/346 за позовом

Багатопрофільного підприємства «Солідарність»у формі ТОВ до Української

соціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації

«Укрреставрація»про усунення перешкод в здійсненні права власності на

будівлю-склад у пров.Ярославському,5 у м. Києві.

Так,

вказаним рішенням суду було встановлено, що позивачем не надано жодного доказу

порушення саме корпорацією «Укрреставрація»права власності на нежилу

будівлю-склад за адресою: пров. Ярославський,5 та будь-яких документів про

виділення йому в установленому порядку земельної ділянки за цією адресою. Також

судом було встановлено, що земельної ділянки по пров. Ярославському,5 у м.

Києві не існує, а згідно з даними Київського БТІ за позивачем зареєстровано

право власності на нежилу будівлю-склад загальною площею 169,7 кв.м., яка

розташована за адресою: пров. Ярославський,4 у м. Києві. Позивачем не доведено,

що зникнення майна по пров.Ярославському,5, яке було придбане позивачем за

договором купівлі-продажу від 24.12.2004, пов'язано з діяльністю Української

соціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації

«Укрреставрація»щодо будівництва житлового будинку по

пров.Ярославському,7/9.       

Згідно

зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи

до уваги, що позивачем не надано доказів порушення відповідачами прав та

законних інтересів БП «Солідарність»у формі ТОВ як власника нежилої

будівлі-складу площею 169,7 кв.м. та користувача земельної ділянки площею 0,23

га по пров.Ярославському,5, суд вважає заявлені позивачем вимоги про визнання

за ним права власності на будівлю по пров.Ярославчьому,5, права користування

зазначеною земельною ділянкою по пров.Ярославському,7/9 та права власності на

житловий будинок по пров.Ярославському,7/9 

безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись

ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В

позові відмовити повністю. 

Суддя                                                                                                   

О.А.Кролевець