Рішення

від 10.04.2009 по справі 17/548

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/548

             ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2009 р.                                              м. Черкаси                          Справа №  17/548

   Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін: позивача –Думановський Р.А. –за довіреністю,           відповідача –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/548  

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Агрос-Віста»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Амбасадор-Умань»

простягнення 66 927 грн.,

                                                                             ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Агрос-Віста»(далі-позивач) звернулось в суд з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Амбасадор-Умань»(далі-відповідач) 66 927 грн. заборгованості, з яких: 41 700 грн. основна заборгованість (попередня оплата), 3 960 грн. пеня, 8 757 грн. штраф за прострочення, 12 510 грн. штраф за порушення грошового зобов'язання.

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем своїх зобов'язань по поставці напівпричепа НТС-5 на умовах попередньої оплати його вартості.

У судовому засіданні 19.03.2009 року представник позивача позов з підстав викладених в позовній заяві підтримав і просив задовольнити.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 19.03.2009 року представника відповідача суд зобов'язав позивача надати Довідку з управління статистики про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на момент розгляду справи.   

На вимогу суду 19.03.2009 року позивач надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 19.03.2009 року місцезнаходження відповідача: (Черкаська область, м. Умань, вул. Павлова, буд. 59).

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 20.02.2009 року про порушення провадження у справі, від 19.03.2009 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він без поважних причин в судові засідання не з'явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої позивач на умовах попередньої оплати сплатив відповідачу вартість напівпричепу НТС-5 в сумі 41 700 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 126 від 06 жовтня 2008 року, № 127 від 23 жовтня 2008 року (а.с.7).

За загальним порядком укладання господарських договорів, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки ТОВ СП «Агрос-Віста»попередньо сплатило вартість напівпричепа НТС-5, а ТОВ «Амбасадор-Умань»прийняло оплату, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов'язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).    

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правовою природою дана угода є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

В силу статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, а покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).

Сторони домовились про попередню (авансову) оплату вартості напівпричепу НТС-5.

Стаття 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач свої зобов'язання виконав, перерахувавши відповідачу передоплату за напівпричіп НТС-5 в сумі 41 700 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 126 від 06.10.2008 року на суму 38 090,49 грн. та № 127 від 23.10.2008 року на суму 3 609,51 грн.

Проте відповідач свої зобов'язання не виконав, оплачений товар не передав позивачу.

За правилами пункту 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, суд вважає, що між сторонами у даній справі був укладений і виконувався договір, який за своєю правовою природою є договором поставки. Оскільки сторонами не було визначено порядку і строків передачі товару позивачу після внесення ним попередньої оплати, то суду необхідно встановити, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов'язку щодо передачі товару, та відповідно коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов'язань.

Судом встановлено, що 30.12.2008 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 866 від 11.12.2008 року (а.с.5), що підтверджується квитанцією від 30.12.2008 року (а.с.6), з вимогою сплатити заборгованість в сумі 64 218 грн., з яких: сума передоплати - 41 700 грн. та 22 518 грн. пені. В даному випадку суд вважає, що за правилами статті 530 Цивільного кодексу України строк виконання відповідачем зобов'язання по передачі позивачу товару настав з моменту направлення цієї вимоги, а через сім днів у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки оплаченого товару.

Оскільки відповідач свої зобов'язання по поставці товару не виконав, суму передоплати - 41 700 грн. не повернув, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 41 700 грн. і задовольняє позов в цій частині.

В позовній заяві ставиться також вимога про стягнення з відповідача 3 960 грн. пені, 8 757 грн. штрафу за прострочення та 12 510 грн. штрафу за порушення грошового зобов'язання. В цій частині суд відмовляє у позові з наступних підстав.

Статтею 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Крім того, Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»ставить стягнення пені в залежність від домовленості про це сторін в договорі. Сторонами ж не визначена відповідальність у вигляді стягнення пені за порушення зобов'язання.

Таким чином боржник зобов'язаний сплачувати виключно проценти за порушення вказаного зобов'язання, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства, а не нараховану позивачем пеню, штраф за прострочення та штраф за порушення грошового зобов'язання (у відповідача його не існувало), тому суд відмовляє в позові про стягнення 3 960 грн. пені, 8 757 грн. штрафу за прострочення та 12 510 грн. штрафу за порушення грошового зобов'язання.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем на виконання вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України подано належні докази перерахування коштів за напівпричіп НТС-5.

Докази укладення між сторонами будь-яких інших договорів в матеріалах справи відсутні, позивачем та відповідачем не надавались, а тому оплата товару та його поставка повинна була здійснюватись саме на виконання зазначеної вище усної домовленості.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 41 700 грн. передоплати за невиконання зобов'язань по поставці напівпричепу НТС-5.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в розмірі 417 грн. та 73,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 0,73 грн. згідно квитанції № 17 від 02.02.2009 року, оскільки при поданні позову необхідно було сплатити державне мито в сумі 669,27 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

                   ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Амбасадор-Умань»(Черкаська область, м. Умань, вул. Павлова, 59, р/р 26009000717 в ЧФ КБ ТОВ «Захід Інкомбанк», код банку 344153, код ЄДРПОУ 33625452) на користь товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Агрос-Віста»(Хмельницька обл., Ізяславський р-н, с. Сахнівці, вул. Жовтнева, 21, р/р 260081927 в ХОД АППБ «Райффайзен Банк «Аваль», МФО 315966, код ЄДРПОУ 23651875) –41 700 грн. заборгованості, 417 грн. в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита та 73,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 0,73 грн. згідно квитанції № 17 від 02.02.2009 року.

Видати довідку.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                                                                     С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 10.04.2009 року.