Рішення

від 10.10.2011 по справі 33/222

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/222 10.10.11

Суддя Мудрий С.М. розгляну вши справу

за позовом товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Виробничо-комерційне під приємство «Пласт»

до публічного акціонерного товариства «Ра йффайзен банк Аваль»

про визнання по ложень договору кредиту неді йсними

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 . - представник за довіреністю № 22 від 22.03.2011 року;

Дорога А.Ю. - представник за ордером, сері ї КМ № 026769;

від відповідача: ОСОБА_2 . - представник за довіреністю № 25/11/09Н від 17.02.2011 року.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнич о-комерційне підприємство « Пласт»звернулось до господа рського суду м. Києва з позовн ою заявою до публічного акці онерного товариства «Райфай зен Банк Аваль»про визнання положень договору кредиту не дійсними.

Свої позовні вимоги позива ч обґрунтовує тим, що 25.12.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнич о-комерційне підприємство «П ласт»та відкритим акціонерн им товариством «Райфайзен Ба нк Аваль»укладено кредитний договір № 010/93-12/43 (відновлювальн а кредитна лінія під іпотеку комерційної нерухомості).

Сторонами до кредитного до говору підписані додаткові у годи № 1 від 29.09.2009 року та № 2 від 30.0 3.2010 року з додатком № 1 - Графік п овернення кредиту та сплати інших платежів.

Відповідно до п. 1.1. договору, що був змінений додатковою у годою № 2 від 30.03.2010 року, кредитор , на положеннях та умовах цьог о договору з 30.03.2010 року, відкрив ає позичальнику невідновлюв альну кредитну лінію (надалі - кредит) у сумі 1 537 052,05 грн. - (лімі т кредитування), а позичальни к зобов' язується повернути отримані кредитні кошти час тинами в строки, передбачені графіком погашення (додаток 1 до договору), остаточний стр ок повернення кредиту 17.12.2017 рок у, та сплатити проценти за кор истування в порядку, передба ченому кредитним договором.

Згідно п. 1.3.1. договору, що був змінений додатковою угодою № 2 від 30.03.2010 року, за користуванн я кредитом позичальник сплач ує проценти, що розраховують ся на основі процентної став ки, розмір якої може змінюват ись на умовах цього договору . Розмір процентної ставки ск ладає (надалі - проценти) проце нтна ставка - 21% річних.

На думку позивача, деякі умо ви кредитного договору № 010/93-12/43 (відновлювальна кредитна лі нія під іпотеку комерційної нерухомості) від 25.12.2007 року є та кими, що не відповідають вимо гам чинного законодавства, а саме, п.п. 3.8., 7.3. договору.

Позивач стверджує, що креди тний договір вчинений під вп ливом обману та на невигідни х умовах; відповідач в одност оронньому порядку збільшив в ідсоткову ставку за користув ання кредитом.

Таким чином, відповідно до в ищевикладеного, позивач звер нувся до суду з вимогою про ви знання недійсними п.п. 3.8., 7.3. кр едитного договору № 010/93-12/43 (відн овлювальна кредитна лінія пі д іпотеку комерційної нерухо мості) від 25.12.2007 року на підстав і ст.ст. 203, 215 ЦК України, із засто суванням наслідків недійсно сті правочину.

Ухвалою господарського су ду м. Києва від 22.09.2011 року поруше но провадження у справі № 33/222, р озгляд справи призначено на 04.10.2011 року.

Відповідно до ст. 77 Господар ського процесуального кодек су України, в судовому засіда нні 04.10.2011 року оголошено перерв у до 10.10.2011 року, для надання дода ткових доказів по справі.

В судове засідання 10.10.2011 року з' явились представники сто рін та надали пояснення по су ті справи. Представник позив ача повністю підтримав заявл ені позовні вимоги та просив суд визнати недійсними п .п. 3.8., 7.3. кредитного договору № 010 /93-12/43 (відновлювальна кредитна лінія під іпотеку комерційн ої нерухомості) від 25.12.2007 року н а підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України , із застосуванням наслідків недійсності правочину, а також стягнути з публічного акціонерного товариства «Ра йфайзен Банк Аваль»85,00 грн. дер жавного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційне технічне за безпечення судового процесу .

Представник відповідача п орушив перед судом клопотанн я про зупинення провадження у справі до розгляду Голосії вським районним судом м. Києв а справи № 2/4269/11. Суд відмовив в з адоволенні зазначеного клоп отання, у зв' язку з необґрун тованістю. Також представник відповідача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечує проти заявле них позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позо вну заяву та просить суд відм овити позивачу в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи д окази, всебічно і повно з' яс увавши всі фактичні дані, на я ких ґрунтується позов, об' є ктивно оцінивши докази, які м ають значення для розгляду с прави і вирішення спору по су ті, суд вважає, що позовні вимо ги позивача не підлягають за доволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія осо би, спрямована на набуття, змі ну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК Украї ни зобов'язанням є правовідн ошення, в якому одна сторона (б оржник) зобов'язана вчинити н а користь другої сторони (кре дитора) певну дію (передати ма йно, виконати роботу, надати п ослугу, сплатити гроші тощо) а бо утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагат и від боржника виконання йог о обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання в иникають з підстав, встановл ених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК У країни підставами виникненн я цивільних прав та обов'язкі в, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК Украї ни договором є домовленість двох або більше сторін, спрям ована на встановлення, зміну або припинення цивільних пр ав та обов'язків.

25.12.2007 року між товариством з о бмеженою відповідальністю « Виробничо-комерційне підпри ємство «Пласт»(далі - позивач , позичальник за договором) та відкритим акціонерним товар иством «Райфайзен Банк Аваль »(далі-відповідач, кредитор з а договором) укладено кредит ний договір № 010/93-12/43 (відновлюва льна кредитна лінія під іпот еку комерційної нерухомості ).

Між сторонами до кредитног о договору підписані додатко ві угоди № 1 від 29.09.2009 року та № 2 в ід 30.03.2010 року з додатком № 1 - Граф ік повернення кредиту та спл ати інших платежів.

Відповідно до статті 1054 Циві льного кодексу України за кр едитним договором банк або і нша фінансова установа (кред итодавець) зобов' язується н адати грошові кошти (кредит) п озичальникові у розмірі та н а умовах, встановлених догов ором, а позичальник зобов' я зується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним до говором застосовуються поло ження про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитн ого договору.

Відповідно до п. 1.1. договору, що був змінений додатковою у годою № 2 від 30.03.2010 року, кредитор , на положеннях та умовах цьог о договору з 30.03.2010 року, відкрив ає позичальнику невідновлюв альну кредитну лінію (надалі - кредит) у сумі 1 537 052,05 грн. - (лімі т кредитування), а позичальни к зобов' язується повернути отримані кредитні кошти час тинами в строки, передбачені графіком погашення (додаток 1 до договору), остаточний стр ок повернення кредиту 17.12.2017 рок у, та сплатити проценти за кор истування в порядку, передба ченому кредитним договором.

Згідно п. 1.3.1. договору, що був змінений додатковою угодою № 2 від 30.03.2010 року, за користуванн я кредитом позичальник сплач ує проценти, що розраховують ся на основі процентної став ки, розмір якої може змінюват ись на умовах цього договору . Розмір процентної ставки ск ладає (надалі - проценти) проце нтна ставка - 21% річних.

На думку позивача, деякі умо ви кредитного договору № 010/93-12/43 (відновлювальна кредитна лі нія під іпотеку комерційної нерухомості) від 25.12.2007 року є та кими, що не відповідають вимо гам чинного законодавства.

Це, зокрема, п. 3.8. договору, я ким визначено, що у випадку зм іни економічних умов та варт ості ресурсів на ринку позич кового капіталу сторони дого вору дійшли згоди вважати на стання таких обставин істотн ою зміною обставин, якими сто рони керувалися при визначен ні розміру процентної ставки при укладенні цього договор у. У цьому випадку сторони дос ягли взаємної згоди без укла дання додаткової угоди до ць ого договору встановити наст упний порядок змін умов дано го договору з відповідною зм іною зобов'язань позичальник а та прав кредитора за цим дог овором щодо розміру процентн ої ставки або строку виконан ня позичальником зобов'язань за цим договором.

Також, п.7.3. договору встано влено, що кредитор має право с касувати кредитний ліміт та достроково вимагати погашен ня заборгованості позичальн ика за кредитом, включаючи на раховані відсотки за користу вання кредитом та штрафні са нкції у випадках, передбачен их цим же пунктом договору. У з азначених випадках вимога пр о погашення зобов' язань за цим договором може бути напр авлена кредитором позичальн ику у будь-який час у письмово му вигляді та підлягає викон анню у повному обсязі протяг ом 30 календарних днів з момент у її надіслання кредитором з а адресою позичальника, зазн аченою в реквізитах цього до говору. Сторони досягли згод и, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище три дцятиденного строку, вважаєт ься дата, зазначена на квитан ції, яка надається кредитору відділенням зв' язку при ві дправленні листа з повідомле нням про вручення або дата, за значена в повідомленні, яке о тримане позичальником особи сто у кредитора.

Позивач стверджує, що креди тний договір вчинений під вп ливом обману та на невигідни х умовах; відповідач в одност оронньому порядку збільшив в ідсоткову ставку за користув ання кредитом

Відповідно до частини 2 стат ті 345 Господарського кодексу У країни (далі - ГК України), кр едитні відносини здійснюють ся на підставі кредитного до говору, що укладається між кр едитором і позичальником у п исьмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мет а, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та пога шення, види забезпечення зоб ов'язань позичальника, відсо ткові ставки, порядок плати з а кредит, обов'язки, права і ві дповідальність сторін щодо в идачі та погашення кредиту.

Так, відповідно до статті 215 Ц К України, підставою недійсн ості правочину є недодержанн я в момент вчинення правочин у стороною (сторонами) вимог, я кі встановлені частинами 1-3, 5 т а 6 статті 203 ЦК України.

Частиною 1 статті 203 ЦК Україн и встановлено, що зміст право чину не може суперечити цьом у Кодексу, іншим актам цивіль ного законодавства, а також м оральним засадам суспільств а.

Частиною 1 статті 628 ЦК Україн и передбачено, що зміст догов ору (як дво- або багатосторонн ього правочину) становлять у мови (пункти), визначені на роз суд сторін і погоджені ними, т а умови, які є обов'язковими ві дповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, виходячи з даної норми у зміст договору, крім погодж ених сторонами умов, входять і ті положен ня (умови), які при ймаються ними як обов'язкові в силу чинного цивільного за конодавства. Тобто в договор і немає потреби дублювати по ложення, які є загальними для даного виду договору і перед бачені у відповідних нормати вних актах, оскільки сторони повинні керуватися ними нез алежно від того, включені вон и в договір чи ні.

Порядок зміни і припинення дії (розірвання) договору вре гульований статтями 631, 651-654 ЦК У країни, частиною 7 статті 180, ста ттею 188 ГК України.

Таким чином, у статті 203 ЦК Ук раїни, мова йде про відповідн ість закону саме змісту прав очину, а не його форми.

Суд також зазначає, що відпо відно до частини 1 статті 638 ЦК У країни та частини 2 статті 180 ГК України, договір є укладеним , якщо сторони в належній форм і досягли згоди з усіх істотн их умов договору. Істотними у мовами договору є умови про п редмет договору, умови, що виз начені законом як істотні аб о є необхідними для договорі в даного виду, а також усі ті у мови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути до сягнуто згоди.

Згідно з частиною 3 статті 180 ГК України, при укладенні гос подарського договору сторон и зобов'язані у будь-якому раз і погодити предмет, ціну та ст рок дії договору.

Таким чином, істотними умов ами є ті умови, без наявності я ких договір не може існувати . Ці умови повинні визначатис я законом саме як істотні, бут и такими виходячи із правово ї природи даного виду догово ру, або якщо одна із сторін зая вить, що має бути досягнуто зг оди щодо певної умови.

Умови наведені в частині 2 с татті 345 ГК України, (зокрема, ме та кредиту, умови і порядок йо го видачі та погашення, види з абезпечення зобов'язань пози чальника, порядок плати за кр едит, обов'язки, права і відпов ідальність сторін щодо видач і та погашення кредиту) не є іс тотними умовами кредитного д оговору.

Структурно-системний анал із положень ГК України та ЦК У країни свідчить, що законода вець прямо зазначає перелік істотних умов того чи іншого виду господарського договор у.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що істот ними умовами кредитного дого вору як господарського догов ору відповідно до закону є ум ови про предмет, ціну, строк йо го дії, а також усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б одн ією із сторін має бути досягн уто згоди.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК У країни, розмір процентів та п орядок їх сплати за договоро м визначаються в договорі за лежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попи ту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку к ористування кредитом, розмір у облікової ставки та інших ф акторів. Встановлений догово ром розмір процентів не може бути збільшений банком, іншо ю фінансовою установою в одн осторонньому порядку.

Умова договору щодо права б анку, іншої фінансової устан ови змінювати розмір процент ів в односторонньому порядку є нікчемною (ч. 3 ст. 1056-1 ЦК Україн и).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, д оговір є укладеним, якщо стор они в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов до говору.

Враховуючи зміст вищезазн ачених статей та умови уклад еного кредитного договору су дом встановлено, що сторони д осягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору.

В статті 629 ЦК України зазнач ено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У ві дповідності до ст. 525 ЦК Україн и, одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом, в дано му випадку законом та Кредит ним договором інше не встано влено.

Договір є погоджена дія дво х або більше сторін спрямова на на набуття, зміну або припи нення цивільних прав та обов 'язків (частини 1, 2, 4 статті 202 ЦК У країни).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені н а розсуд сторін і погоджені н ими, та умови, які є обов'язк овими відповідно до актів ци вільного законодавства (част ина 1 статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього кодексу, сторони є вільни ми в укладенні договору, в иборі контрагента та визначе нні умов договору з урахуван ням вимог цього Кодексу, інши х актів цивільного законодав ства, звичаїв ділового оборо ту, вимог розумності та справ едливості (частина 1 статті 627 Ц К України).

Частиною 7 статті 179 ГК Україн и передбачено, що господарсь кі договори укладаються за п равилами, встановленими Циві льним кодексом України з ура хуванням особливостей, перед бачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорі в.

Тобто, укладаючи кредитний договір сторони були вільни ми в укладені договору та виз наченні (погодженні) його умо в, а відтак дія учасників прав очину, які реалізували свої п рава на набуття цивільних пр ав та обов' язків шляхом укл адання (підписання) правочин у відповідала внутрішній вол і сторін.

Відповідно до частини 2 стат ті 16 ЦК України, одним із спосо бів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання п равочину недійсним. Відповід но до статті 215 ЦК України, підс тавою недійсності правочину є недодержання в момент вчин ення правочину стороною (сто ронами) вимог, які встановлен і частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК У країни. Недійсним також є пра вочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчем ний правочин).

Усі вище наведені вимоги ст атті 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чиннос ті правочину, були дотримані сторонами під час укладання кредитного договору.

У пункті 1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України в ід 12.03.1999 № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, п ов'язаних з визнанням угод не дійсними»зазначено, що виріш уючи спори про визнання угод недійсними, господарський с уд повинен встановити наявні сть тих обставин, з якими зако н пов'язує визнання угод неді йсними і настання відповідни х наслідків, а саме: відповідн ість змісту угод вимогам зак ону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкр етно полягає неправомірніст ь дій сторони та інші обстави ни, що мають значення для прав ильного вирішення спору.

Позивач не довів суду належ ними доказами своїх вимог.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відпо відачем дотримано вимог зако ну при укладенні кредитного договору № 010/93-12/43 (відновлюваль на кредитна лінія під іпотек у комерційної нерухомості) в ід 25.12.2007 року, тому вимога позив ача про визнання п.п. 3.8., 7.3. креди тного договору № 010/93-12/43 (відновл ювальна кредитна лінія під і потеку комерційної нерухомо сті) від 25.12.2007 року недійсними є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд у визначеному законом порядк у встановлює наявність чи ві дсутність обставин, на яких ґ рунтуються вимоги і заперече ння сторін, а також інші обста вини, які мають значення для п равильного вирішення господ арського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК Укра їни кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України перед бачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відпо відно до законодавства повин ні бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 44 ГПК Украї ни судові витрати складаютьс я з державного мита, сум, що пі длягають сплаті за проведенн я судової експертизи, призна ченої господарським судом, в итрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказі в у місці їх знаходження, опла ти послуг перекладача, адвок ата, витрат на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу та інших витрат, по в'язаних з розглядом справи.

Державне мито і судові вит рати на інформаційно-технічн е забезпечення судового проц есу, відповідно до статті 49 Го сподарського процесуальног о кодексу України, покладают ься на позивача.

На підставі викладеного т а керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст.ст. 33, 34, с т. 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу Укра їни, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повн істю.

Відповідно до частини 5 ста тті 85 ГПК України рішення госп одарського суду набирає зако нної сили після закінчення с троку подання апеляційної ск арги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набир ає законної сили після розгл яду справи апеляційним госпо дарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання ріше ння: 17.10.2011 року.