Рішення

від 26.05.2008 по справі 2-1149/2008

САКСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 2-1149, 2008р.

РІШЕННЯ

И М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     26

травня 2008 р.                                    м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:                                   О.В.

Копичинського

     При

секретарі:                                      

М.М. Патласовому          

розглянувши у

відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1до

Державного підприємства Міністерства оборони України «Сакський центральний

військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова» і до Профспілкового комітету

Державного підприємства Міністерства оборони України «Сакський центральний

військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова» про визнання протиправними

дії підприємства відносно надати розрахунок для лікування, про визнання

протиправним рішенням профспілкового комітету, про спонуку підприємство надати

розрахунок для лікування, про стягнення моральної шкоди та судових витрат в

дохід держави,

встановив:

     ОСОБА_1., якого судовою ухвалою від

20.05.08р. було визнано належним позивачем по справі, звернувся до суду з

позовом до ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова» і до Профспілкового

комітету ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова», який згідно ч.2 ст.31

ЦПК України було уточнено вимогами у судовому засіданні 20.05.08р. в усній та в

письмовій формі, а.с.21:

     -про визнання протиправним рішення Профспілкового

комітету ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова» від 26.10.07р. №11;

     -про визнання протиправними дії ДП МО

України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова» по відмові надати йому розрахунок для

лікування за період з 01.01.08р. по 01.04.08р.;

     -про спонуку ДП МО України «Сакський ЦВКС

ім. М.І. Пирогова» надати розрахунок для лікування за період з 01.01.08р. по

01.04.08р.;

     -про стягнення з ДП МО України «Сакський

ЦВКС ім. М.І. Пирогова» моральної шкоди в сумі 20.000гр.

     Позов мотивований тим, що 08.10.07р. він,

як інвалід 1 групи, звернувся до Генерального директора ДП МО України «Сакський

ЦВКС ім. М.І. Пирогова» із заявою про надання розрахунку для лікування у

санаторії за зазначений період. 26.10.07р. профком підприємства на засіданні

№11 прийняв рішення про відмову йому у санаторному лікуванні, на підставі якого

Генеральний директор підприємства відмовив йому у наданні розрахунку на

лікування, чим були порушені його конституційні права на санаторне лікування та

заподіяно моральну шкоду.

     У судовому засіданні 20.05.08р. відносно

Військового прокурора Євпаторійського гарнізону, який спочатку звернувся до

суду із зазначеними позовними вимогами в інтересах ОСОБА_1., суд постановив

ухвалу про вибуття його з числа осіб, які беруть участь у теперішній справі і

продовжив її розгляд по суті за заявою позивача ОСОБА_1.

     У судовому засіданні позивач підтримав

позовні вимоги, які просив задовольнити.

     Представники ДП МО України «Сакський ЦВКС

ім. М.І. Пирогова» проти позову заперечували з наступних підстав. З 23.04.07р.

по 19.06.07р. позивач проходив санаторне лікування у ДП МО України «Сакський

ЦВКС ім. М.І. Пирогова», в період якого пред'являв безпідставні вимоги і скарги

відносно лікування і харчування у санаторії, чим створював нездорову атмосферу

серед персоналу підприємства і заважав йому нормально працювати.

     08.10.07р. позивач звернувся до

Генерального директора ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова» із

заявою про надання розрахунку для лікування у санаторії. За зверненням

колективу підприємства ця заява була розглянута на засіданні №11 26.10.07р.

профкому підприємства, який прийняв рішення про відмову позивачу у санаторному

лікуванні, на підставі якого Генеральний директор підприємства відмовив позивачу

у наданні розрахунку на лікування. Також ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І.

Пирогова» є самостійним суб'єктом господарювання, у зв'язку з чим має право на

свій розсуд вирішувати питання про продажу путівок на санаторне лікування. При

цьому права позивача на санаторне лікування не були порушені тому, що

підприємство входить у сферу управління МО України і створено для лікування й

оздоровлення військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, членів

їхніх родин, працівників ЗС України, але позивач не входить до цієї категорії,

у зв'язку з чим може придбати путівку для лікування у інших спеціалізованих

медичних установах.

     У зв'язку з цим відсутня вина підприємства

у заподіянні позивачу моральної шкоди.

     Представник профспілкового комітету ДП МО

України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова» проти позову заперечував з тих саме

підстав і доповнив, що профспілка підприємства не є юридичною особою, у зв'язку

з чим не може бути відповідачем за позовом у теперішній справі.

     Представник Генерального директора ДП МО

України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова» Устюжаніна В.П., якого було залучено

судом до участі у справі в якості 3-ї особи на стороні відповідачів, а.с.32,

проти позову заперечувала з тих саме підстав.

     Заслухавши пояснення позивача,

представників відповідачів, представника 3-ї особи, допитавши свідків, вивчивши

і дослідивши матеріали справи і надані документи, суд дійшов висновку про

необхідність задовольнити позов частково з наступних підстав.

     1. Позов в частині оскарження рішення

профспілки.

     З пояснень учасників процесу і матеріалів

справи судом встановлено, що     

08.10.07р. позивач звернувся до Генерального директора ДП МО України

«Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова» із заявою про надання розрахунку для оплати

лікування за путівкою у санаторії, а.с.7.

     Ця заява була розглянута на засіданні №11

26.10.07р. профкому ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова», який

прийняв рішення про відмову позивачу у санаторному лікуванні, а.с.9.

     Так відповідно до ч.1 ст.2 Закону України

«Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.99р. та

п.п.1,7,8 Статуту профспілкових робітників Збройних Сил України, затвердженого

з'їздом профспілок робітників Збройних Сил України від 26.04.92р., який оглядався

у судовому засіданні, - профспілки створюються і метою здійснення і здійснюють

представництво та захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів

членів профспілки перед державними, господарськими органами, Міністерством

оборони України, власниками та уповноваженими ними органами.

     Також пунктом 4.10 колективного договору

між керівництвом ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова» і трудовим

колективом, укладеного 01.02.06р., передбачено зобов'язання профспілкового

комітету цього підприємства захищати трудові права працівників санаторію.

З пояснень представників відповідачів і матеріалів справи, а.с.9,18,

судом встановлено, що з 23.04.07р. по 19.06.07р.

позивач проходив санаторне лікування у ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І.

Пирогова», в період якого пред'являв вимоги і скарги відносно неналежного

лікування і харчування у санаторії, що створювало нездорову атмосферу серед

персоналу підприємства і заважало йому нормально працювати.

     У зв'язку з цим заява позивача від

08.10.07р. була винесена на розгляд профспілки підприємства за зверненням

працівників цього підприємства, а.с.9.

     Цей факт підтвердили і свідки ОСОБА_2.,

ОСОБА_3., ОСОБА_4

     Але позивач не є членом профспілки ДП МО

України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова», а.с.18.

     З зазначеного виходить, що ця конфліктна

ситуація, яка виникла між позивачем та деякими робітниками ДП МО України

«Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова» не зачіпає і не стосується трудових і

соціально-економічних прав та інтересів як позивача так і трудового колективу

підприємства.

У зв'язку з цим суд вважає за необхідне визнати, що, увалюючи рішення

26.10.07р. на засіданні №11 про відмову ОСОБА_1. у наданні лікування в

санаторії, профспілка ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова» вийшла за

межі своїх повноважень і тому це рішення, на думку суду, є протиправним.

Але відповідно до вимог зазначеного Закону, це рішення профспілки

підприємства не тягне за собою ніяких правових наслідків тому, що не є

обов'язковим для виконання адміністрацією ДП МО

України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова» у вирішенні питання про надання

позивачу розрахунку санаторного лікування.

     Крім того, згідно ч.2 ст.30 ЦПК України -

відповідачем в цивільному процесі може бути юридична особа.

     Відповідно ч.1 ст.80 ЦК України -

юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому

законом порядку.

     Так з пояснень сторін та вимог Закону України «Про професійні спілки, їх права та

гарантії діяльності» і Статуту профспілкових робітників Збройних Сил України,

яким профспілка ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І.

Пирогова» користується в своїй діяльності, судом встановлено, що профспілка

ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова» є

громадською організацією і не є юридичною особою.

     Приймаючи до уваги зазначене суд дійшов

висновку про відсутність по справі законних підстав для ухвалення судом рішення

відносно рішення профспілки ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова».

У зв'язку з цим позов в частині визнання

протиправним рішення профспілки ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова»

від 26.10.07р. №11 не може бути задоволений судом.

*

     2. Позов в частині оскарження дії ДП МО

України «Сакський ЦВКС ім. М.І.

        Пирогова» по відмові надати позивачу

розрахунок для лікування.

     З пояснень учасників процесу і матеріалів

справи судом встановлено, що     

08.10.07р. позивач звернувся до Генерального директора ДП МО України

«Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова» із заявою про надання розрахунку для оплати

лікування за путівкою у санаторії, а.с.7.

     Ця заява була розглянута на засіданні №11

26.10.07р. профкому ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова», який

прийняв рішення про відмову позивачу у санаторному лікуванні, а.с.9.

     На підставі цього рішення профспілки

Генеральний директор ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова» відмовив

надати позивачу розрахунок для оплати лікування за путівкою у санаторії, а.с.8.

     Перевіряючи правомірність цієї відмови,

суд дійшов наступного.

     При розгляді теперішньої справи суд дійшов

висновку, що рішення профкому ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова»

від 26.10.07р. про відмову надати позивачу санаторне лікування є протиправним.

     Також відповідно до ст.1 Закону України

«Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» від 21.03.91р. -

інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних

особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України та іншими

законодавчими актами.

     Так згідно ст.ст.21,49 конституції України

- усі люди є рівними у своїй гідності та правах.

     Кожен має право на охорону здоров'я.

     Відповідно до п.22 ч.1 ст.1 Закону України

«Про захист прав споживачів» від 12.05.91р. - споживач - фізична особа, яка має

намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб.

     Згідно ч.ч.1,3 ст.17 цього Закону - за

всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у

сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких

переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не

допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.

Продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачеві достовірну і

доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства.

     Загальним положенням про

санаторно-курортний заклад, затвердженого постановою КМ України від 11.07.01р. N805, передлачено, що

санаторно-курортний заклад забезпечує надання громадянам послуг лікувального,

профілактичного та реабілітаційного характеру, із застосуванням

фізіотерапевтичних методів, дієтотерапії, лікувальної фізкультури та інших

методів санаторно-курортного лікування.

     Судом встановлено, що позивач є інвалідом

1 групи за загальним захворюванням, а.с.5.

     Але на період січень - березень 2008р.

органи праці та соціального захисту населення не видавали позивачу путівку для

санаторно-курортного лікування у ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І.

Пирогова».

     У зв'язку з цим позивач і мав намір купити

путівку у цьому підприємстві за власні кошти, а.с.7,18.

     «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова» є

Державним підприємством МО України і користується в своїй діяльності Статутом,

затвердженим наказом Міністра оборони України від 27.10.05р. №649, який

оглядався у судовому засіданні, згідно яким це підприємство здійснює

санаторно-курортне лікування громадян.

     На підставі зазначеного вище суд дійшов

висновку, що відмова ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова» в лиці

його Генерального директора надати позивачу розрахунок для оплати лікування за

путівкою у санаторії є протиправною.

*

     3. Позов в частині спонуки ДП МО України

«Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова»

        надати розрахунок для лікування за

період з 01.01.08р. по 01.04.08р.

     При розгляді теперішньої справи суд визнав

протиправною відмову Генерального директора ДП МО України «Сакський ЦВКС ім.

М.І. Пирогова» надати позивачу розрахунок для оплати лікування за путівкою у

санаторії.

     Але з пояснень сторін судом встановлено,

що з 12.05.08р. позивач проходить санаторно-курортне лікування в ДП МО України

«Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова» за путівкою, виданою йому районним

Управлінням праці та соціального захисту населення Одеської міськради.

     З зазначеного виходить, що позовна вимога

про надання позивачу розрахунку для оплати лікування за путівкою у санаторії за

період з 01.01.08р. по 01.04.08р., на теперішній час, втратила правове

значення.

     У зв'язку з цим суд вважає за необхідне

відмовити у задоволені цієї позовної вимоги.

*

     4. Позов в частині стягнення з ДП МО

України «Сакський ЦВКС ім. М.І.

        Пирогова» моральної шкоди.

     Судом встановлено, що Генеральний директор

ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова» відмовив надати позивачу

розрахунок для оплати лікування за путівкою у санаторії.

     Згідно розділу 2.1 Статуту ДП МО України

«Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова», затвердженого наказом Міністра оборони

України від 27.10.05р. №649, який оглядався у судовому засіданні, судом

встановлено, що це підприємство входить у сферу управління Міністерства оборони

України і створено для лікування й оздоровлення військовослужбовців, осіб,

звільнених з військової служби, членів їхніх родин, працівників ЗС України.

     Але з пояснень сторін і матеріалів справи,

а.с.4,5, судом встановлено, що позивач не відноситься до цієї категорії.

     Також судом встановлено, що Генеральний

директор ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова» відмовив надати

позивачу розрахунок для оплати лікування за путівкою у санаторії на підставі

рішення профспілки цього підприємства від 26.10.07р., яке було винесено за

зверненням робітників колективу цього підприємства.

     На той період це рішення профспілки не

було ніким оскаржено та скасовано.

     Зазначені вище обставини, на думку суду,

пом'якшують вину ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова» у заподіянні

позивачу моральної шкоди у зв'язку з порушенням його права на отримання

розрахунку для оплати лікування за путівкою у санаторії.

     Також, з пояснень сторін судом

встановлено, що позивач не був позбавлений можливості придбати путівку для

санаторного лікування у інших спеціалізованих медичних установах (спинальний

санаторій ім. М.М. Бурденко м. Саки, санаторій «Слав'янський», та інші).

     Крім того, джерелом права в Україні є

ратифіцирована Верховною Радою України у Законі України від 17.07.97р. №475

Конвенція про захист прав і основних свобод людини, підписаної в Римі

04.11.1950р., і рішень Європейського Суду по правам людини, яка згідно вимоги

ст.ст.2,8,9 ЦПК України, є частиною національного законодавства, а відповідні

рішення прецедент ними.

     У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне

застосувати при розгляді теперішньої цивільної справи норми зазначеної

Конвенції, а також рішення Європейського Суду по справі «ОСОБА_5 проти

Люксембургу» - 2001р., котре більш змістовніше розкриває поняття справедливої

сатисфакції (ст.41 Конвенції).

     Так в зазначеному рішенні при визначені

розміру моральної шкоди Європейський Суд використав принцип, за яким сам факт

визнання порушених прав є достатнім для справедливої сатисфакції.

     Приймаючи до уваги зазначене вище суд

вважає за можливе визнати, що задоволення судом позову в частині визнання

протиправним дії ДП МО України «Сакський ЦВКС ім.

М.І. Пирогова» по відмові надати позивачу розрахунок для оплати лікування за

путівкою у санаторії є, свого роду, відповідною компенсацією тих душевних страждань, які позивач зазнав у зв'язку з

зазначеною протиправною поведінкою ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І.

Пирогова».

     У зв'язку з цим суд вважає за необхідне

відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з ДП МО України «Сакський ЦВКС ім. М.І. Пирогова» на користь позивача компенсації у відшкодування моральної шкоди у грошовому

еквіваленті.

*

     Приймаючи до

уваги вищезазначене, той факт, що позивач є інвалідом 1 групи, а.с.5, а також

відповідно до ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача

судовий збір по справі у розмірі 3гр.50коп. за розгляд позову в частині визнання протиправними дії ДП МО України «Сакський ЦВКС ім.

М.І. Пирогова» по відмові надати йому розрахунок для лікування, який суд визнав

обґрунтованим, що передбачено ст.80 ЦПК України і пп. «б» п.1 ст.3

Декрету КМ України «Про державне мито» від 21.01.93р. №7-93, а також витрати на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 7гр.50коп.,

згідно постанови КМ України «Про затвердження Порядку оплати витрат з

інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів»

від 21.12.05р. №1258.

     Інші судові витрати по справі суд вважає

за необхідне віднести на рахунок Держави.

*

     На підставі ст.ст. 21,49 Конституції

України, ст. 2 Закону України «Про

професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.99р., ст.ст. 1,17

Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91р., ст. 1 Закону

України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» від 21.03.91р., Загального положення про санаторно-курортний заклад,

затвердженого постановою КМ України від

11.07.01р. N805, Конвенції про захист прав і

основних свобод людини, підписаної в Римі 04.11.1950р., і керуючись ст.ст.

10,11,60,80,88,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

     Позов ОСОБА_1- задовольнити частково.

     Визнати протиправними дії Державного

підприємства Міністерства оборони України «Сакський центральний військовий

клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова» по відмові надати ОСОБА_1розрахунок для

лікування в санаторії за період з 01.01.08р. по 01.04.08р.

     Стягнути з Державного підприємства

Міністерства оборони України «Сакський центральний військовий клінічний

санаторій ім. М.І. Пирогова» ЄДРПОУ 07659890:   

-  судовий

збір по справі у розмірі 3гр.40коп. в дохід держави на р/р 31416537700021

місцевий бюджет м. Саки АР Крим, код 22090100, ОКПО 34740887, банк одержувач -

УДК в АРК. м. Сімферополь;

-  витрати на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 7гр.50коп. на р/р

31211259700021, ОКПО 34740887, одержувач Державний бюджет м. Саки АР Крим

22050000, Банк ГУ ДКУ в АРК. м. Сімферополя, призначення платежу:

інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у Сакському

міськрайсуді АРК.

     Позов в іншій його частині залишити без

задоволення.

     Інші судові витрати по справі віднести на

рахунок Держави.

*   

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному

порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду

АРК заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк з дня проголошення

рішення і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в

порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

     Суддя: