Рішення

від 19.10.2011 по справі 13/311

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/311

19.10.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ"

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Автотранс"    

про стягнення безпідставно утримуваних коштів

Суддя  Курдельчук І.Д.  

Представники :

від позивача      ОСОБА_1 дов. б/н від 15.05.11,

від відповідача не з'явився   

в судовому засіданні 19.10.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів.

Позов мотивований тим, що після невиконання договору поставки, інтерес у поставці відпав, відповідач не реагує на вимоги про повернення 1000000,00 грн. внесеного в якості оплати за договором поставки.

29.08.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/311, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 14.09.2011 року.

14.09.2011 року в судове засідання з’явився представник позивача, вимоги ухвали суду щодо надання витребуваних документів по справі виконав частково.

Відповідач в судове засідання не з’явився, поважних причин неявки суду не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, ухвалою суду від 14.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 19.10.2011 року.

199.10.2011 року в судове засідання з’явився представник позивача, надав витребувані судом документи. Відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги попередніх ухвал суду в частині надання документів по справі не виконав.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

22.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" (надалі –позивач, замовник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Автотранс"   (надалі –відповідач, постачальник) був укладений договір поставки № б/н від 22.01.2008 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується передати у власність замовника товар згідно додатків та специфікацій, що є невід’ємною частиною Договору, а замовник зобов’язується сплатити та прийняти товар на умовах, передбачених Договором.

Розділом 3 сторони передбачили строки та порядок розрахунків, згідно якого оплата товару замовником відбувається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах передплати. Підставою для перерахування коштів є рахунок-фактура постачальника, що має бути оплачений на протязі 3 банківських днів після його надання.

Згідно умов Договору відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактури № ВГ-00000059 від 28.08.2008 року на суму 1 000 000,00 грн.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору,  позивач на виконання умов Договору від 22.012.2008 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 1 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1217 від 28.08.2008 року (належним чином засвідчена копія платіжного доручення долучена до матеріалів справи).

Виходячи з вищевикладеного, позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, перерахувавши на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 1 000 000,00 грн., необхідні відповідачу для належного виконання своїх зобов’язань.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач, в строки передбачені Договором зазначений товар позивачу не поставив.

14.07.2011 року та 22.07.2011 року позивачем було направлено на адресу відповідача вимоги № А010/425 та № А010/440 відповідно про поставку товару, передбаченого Договором, або повернення грошових коштів.   

Проте зазначені вимоги були залишені відповідачем без належного реагування та задоволення.  

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з позовом з вимогою про повернення безпідставно утримуваних грошових коштів в розмірі 1 000 000,00 грн.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 ст.181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконань замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Як передбачено ч. 2 ст. 693  ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, з огляду на викладене, та враховуючи, що виконання зобов’язання втратило інтерес для позивача, суд вважає, що позивач фактично відмовився від Договору.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про:

1)повернення виконаного за недійсним правочином;

2)витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3)повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4)відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

В даному випадку майном є грошові кошти, які були отримані відповідачем на виконання умов Договору, в подальшому, в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов’язань за Договором та фактичним його розірванням, у відповідача відпала правова підстава володіння зазначеними грошовими коштами в розмірі 1 000 000,00 грн., які були отримані відповідачем за Договором.

Отже, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно утримує грошові кошти в розмірі 1 000 000,00 грн., які належать позивачу,  а тому вони підлягають до стягнення.

Таким чином, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 000 000,00  грн. безпідставно утримуваних грошових коштів, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Автотранс" (04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, код ЄДРПОУ 34354179) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем при примусовому виконанні рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельна компанія МСУ" (03148, м. Київ, вул.. Жмеринська, 22, код ЄДРПОУ 03449901) 1 000 000 (один мільйон),00 грн. безпідставно утримуваних коштів, 10 000 (десять тисяч),00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                          І.Д. Курдельчук

дата складення 19.10.2011