Постанова

від 20.10.2011 по справі 14/5005/10049/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/5005/10049/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2011 року                                    Справа №  14/5005/10049/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів –Верхогляд Т.А.., Стрелець Т.Г.

при секретарі –Алексєєв О.В.

за участю представників сторін

від позивача: Шапіло Д.О.

від відповідача: не з'явився          

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Новомосковский завод мінводи" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2011 року у справі  № 14/5005/10049/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробудкомпані", м. Дніпропетровськ

до приватного акціонерного товариства "Новомосковский завод мінводи", с. Знаменівка Ново московський район Дніпропетровської області

про стягнення 193 165,15 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 193 165,15 грн., що складаються з заборгованості за виконані підрядні роботи за договором  підряду  № 06/10-08смр від 06.10.2008р.  з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2011 року у справі  № 14/ 5005/ 10049/2011 (суддя Панна С.П.) позовні вимоги були задоволені в повному обсязі; з відповідача на користь позивача стягнуто суму заборгованості у розмірі 150 000,0 грн., 10 349,32 грн. 3% річних та 32 815,84 грн. інфляційних втрат.

Рішення господарського суду вмотивоване посиланням на порушення відповідачем зобов'язань за договором підряду щодо оплати виконаних підрядником та прийнятих замовником робіт.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача суму основного боргу та 3% річних у заявлених позивачем сумах, а інфляційні у сумі 29 701,65 грн. відповідно до розрахунку, наданого боржником. При цьому скаржник посилається на порушення господарським судом норм процесуального та матеріального права, а саме, на розгляд справи за відсутності представника відповідача та невірний розрахунок позивачем суми інфляційних втрат.

Окрім того, відповідачем в апеляційній скарзі заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення на 6 календарних місяців рівними частинами.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 06.10.2008 р. між ПАТ " Новомосковський завод мінводи" (Замовник) та ТОВ " Дніпробудкомпані " (Підрядник) був укладений договір підряду № 06/10-08смр, відповідно до якого підрядник зобов'язався по завданню замовника на свій ризик виконати власними чи залученими силами з матеріалів підрядника роботи по влаштуванню основи майданчика площею 4 000 м2 на об'єкті замовника,  розташованого в с. Знаменовка Новомосковського району Дніпропетровської області, а замовник –прийняти виконані роботи та оплатити їх протягом 30 днів після підписання акта здачі-приймання об'єкта.

Сторонами узгоджені всі істотні умови договору, визначена орієнтовна сума договору (п.2.1 договору) та обумовлений порядок розрахунків за виконані роботи (п. 3.2 договору).    

На виконання договірних зобов'язань позивачем були здійснені роботи по влаштуванню основи майданчика на об'єкті відповідача; оплату виконаних робіт відповідач здійснив частково в розмірі 167 319,60 грн.; заборгованість склала 150 000,0 грн. Факт виконання робіт та наявність заборгованості відповідачем не заперечується.  З вимогою про стягнення суми заборгованості у примусовому порядку позивач звернувся до господарського суду.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Порядок оплати робіт за договором підряду визначений ст. 854 ЦК України, відповідно до якої якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

За приписами ч.1 п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193  Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи свідчать про те, що роботи були прийняті і акт виконаних робіт був підписаний 14.09.2009р., оплату виконаних робіт належали здійснити до 14.10.09р., як то передбачено договором. Відповідач зобов'язання по оплаті підрядних робіт у встановлений строк не виконав, заходів щодо належного виконання останнього не вжив. За вказаних обставин позовні вимоги в частині основного боргу обґрунтовано задоволені господарським судом.  

За неналежне виконання грошових зобов'язань позивачем були нараховані відповідачу визначені чинним законодавством компенсаційні виплати: інфляційні та 3% річних (ст. 625 ЦК України).

В силу норм цивільного законодавства вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. При розрахунку суми боргу з врахуванням індексу інфляції слід враховувати індекс інфляції за кожний місяць прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Відповідно до викладеного позивачем розрахунок боргу здійснено з врахуванням індексу інфляції за кожен місяць, сума інфляційних втрат відповідно до вказаного розрахунку склала 32 815,84 грн.

З врахуванням приписів ст. 625 ЦК України, а також встановленого судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача окрім суми заборгованості передбачені законодавством збитки від інфляційній них процесів у сумі 32 815,84 грн. за період з 15.10.2009р. по 15.07.2011р. та відсотки річних у сумі 10 349,32 грн.

Твердження скаржника про те, що сума інфляційних втрат становить 29 701,65 грн. не приймається колегією суддів, оскільки розрахунки відповідача здійснені з застосуванням середнього індексу інфляції за період прострочення, що не передбачені діючим законодавством і дають хибні результати.

Посилання відповідача на розгляд справи за відсутності представника відповідача також не приймається колегією суддів, оскільки:

- відповідно до пп.2 ч. 3 ст.104 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є розгляд справи господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду;

- відповідач про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином, що посвідчується відповідною відміткою на ухвалі господарського суду та вказівкою на отримання цієї ухвали в апеляційній скарзі; твердження про пізнє отримання ухвали не доведені документально;

- наданим правом на участь в засіданні суду апеляційної інстанції відповідач не скористався, а ухилення сторони від участі в засіданні суду не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.   

Клопотання скаржника про розстрочення виконання рішення на 6 календарних місяців рівними частинами не підлягає задоволенню, оскільки в силу ч.3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги відповідача про скасування оспорюваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд          

ПОСТАНОВИВ :          

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства „Новомосковський завод мінводи” залишити  без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2011 року у справі № 14/5005/10049/2011  залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий                                                                                                    І.В. Тищик

Судді:                                                                                                             Т.А.Верхогляд

                                                                                                                                Т.Г.Стрелець