Постанова

від 27.10.2011 по справі 28/113пд/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/113пд/2011

донецький апеляційний господарський суд

27.10.2011

Постанова

Іменем України

25.10.2011 р.           справа №28/113пд/2011

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

головуючого:Калантай М.В.    

суддів:

Богатиря К.В.Дучал Н.М.

за участю  представників сторін:

від позивача:не з'явився

від відповідачів:не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради м. Луганськ

на рішення господарського суду

Луганської області

від02.09.2011 року

у справі№28/113пд/2011                                     

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття" м. Луганськ

до відповідача 1:до відповідача 2: Виконавчого комітету Луганської міської ради м. ЛуганськЛуганської міської ради м. Луганськ

провизнання частково недійсним договору оренди землі.

   ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 02.09.2011 року у справі                №28/113пд/2011 (суддя  Семендяєва І.В.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття" м. Луганськ до Виконавчого комітету Луганської міської ради м. Луганськ та Луганської міської ради м. Луганськ про визнання недійсним з моменту укладання пункт 2.4 договору оренди землі від 15.02.2002 року,  зареєстрованого 14.03.2002 року за №3986, в частині: "У разі зміни земельного податку, пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення змін в договір".

Визнано недійсним з моменту укладання пункт 2.4 договору оренди землі від 15.02.2002 року, укладеного Виконавчим комітетом Луганської міської ради та ТОВ "Торгівельний дім "Все для шиття", зареєстрованого виконавчим комітетом Луганської міської ради, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 14.03.2002 року за №3986, в частині "У разі зміни земельного податку, пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення змін в договір".

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідачі, Виконавчий комітет Луганської міської ради та Луганська міська рада м. Луганськ, звернулись з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду, оскільки вважають, що воно прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заявники апеляційної скарги просять скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідачі свого представника в судове засідання не направили, причин неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання сторони були сповіщені належним чином.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття" м. Луганськ, наданим правом не скористався, відзиву не надав. Від позивача на адресу суду надійшла телеграма, в якій він просив здійснити розгляд справи без участі його представника та рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про порушення провадження у даній справі сторони були попереджені про те, що у разі нез'явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на нез'явлення в судове засідання представників сторін, достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України –справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення  місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявників апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Виконавчим комітетом Луганської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття" (орендар)               15.02.2002 року був укладений договір оренди земельної ділянки, державна реєстрація 14.03.2002 року №3986 (далі –договір оренди землі). За умовами вказаного договору орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 19.12.2001 року №314/33 за плату надає в оренду орендарю земельну ділянку загальною площею 0,0798 га, розташовану в місті Луганську, вул. Шовкового (біля будинку № 1), згідно з проектом відведення земельної ділянки. Невід'ємним додатком до договору оренди є план-схема земельної ділянки, який додається до даного договору.

Земельна ділянка надається орендарю строком до 19.12.2050 року.

Відповідно до п. 2.1. договору орендна плата встановлюється у грошовій формі і сплачується у розмірі земельного податку з коефіцієнтом 2,5.

Пунктом 2.2. договору оренди передбачено, що згідно з законодавством, діючим на момент укладення договору оренди, орендна плата за земельну ділянку сплачується орендарем за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця шляхом перерахування коштів на рахунок місцевого бюджету.

Розмір орендної плати розраховується орендарем самостійно з врахуванням індексації грошової оцінки земельної ділянки, яка здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України (п.2.3. договору).

Згідно з п. 2.4. договору оренди землі у разі зміни земельного податку, пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення змін в договір. Про зміну земельного податку орендодавець письмово повідомляє орендаря або робить про це оголошення в місцевому засобі масової інформації.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам матеріального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.

У відповідності до приписів Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" використання землі в Україні є платним, за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

У відповідності до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Законом України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 цього ж Закону передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди відповідно до ст. 15 цього Закону є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

У відповідності до статті 22 Закону України "Про оренду землі" орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

Сторонами у спірному договорі узгоджено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і сплачується у розмірі земельного податку з коефіцієнтом 2,5 (п. 2.1. договору).

Як зазначалось вище пунктом 2.4. договору  оренди землі передбачено, що у разі зміни земельного податку пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення змін в договір. Про зміну земельного податку орендодавець письмово повідомляє орендаря або робить про це оголошення в місцевому засобі масової інформації.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Стаття 651 Цивільного кодексу України встановлює, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У п. 4.2. спірного договору сторонами передбачено, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору оренди, спір вирішується у судовому порядку. Зміни і доповнення до даного договору вносяться шляхом укладення додаткових угод, що набирають чинності після підписання та державної реєстрації і є невід'ємними частинами цього договору. Умови договору оренди земельної ділянки діють у випадках, коли після набрання договором чинності законами України встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені договором, крім випадків, визначених ст. 21 Закону України "Про оренду землі", а також випадків, визначених законами України, якщо вони підвищують рівень захисту орендарів, орендодавців, третіх осіб.    

Беручи до уваги викладене, умовами договору оренди землі сторонами передбачено обставини і порядок зміни розміру орендної плати і тому, враховуючи наведені приписи чинного законодавства та умови п. 4.2. договору оренди землі, п. 2.4 спірного договору в частині: "У разі зміни земельного податку, пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення змін в договір" не відповідає приписам діючого законодавства.

Порядок зміни умов договору, який може бути обумовлено сторонами, в тому числі умовами, визначеними на розсуд сторін і погоджені ними, не може суперечити приписам законодавства щодо неприпустимості односторонньої зміни договору.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про визнання недійним з моменту укладання п.2.4 договору в частині: "У разі зміни земельного податку, пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення змін в договір".

Щодо посилань заявників апеляційної скарги на сплив позовної давності, то судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.  

Як вбачається із змісту договору оренди земельна ділянка надається орендарю строком до 19 грудня 2050 року під будівництво та розміщення офісу.

Спірним пунктом договору (перше речення) не передбачено точної дату зміни земельного податку.

У статті 252 Цивільного кодексу України передбачено, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

На момент укладання договору його сторонам не було відома конкретна дата настання такої події, як зміна земельного податку.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, якщо початок перебігу строку пов'язується з відповідною подією, то перебіг строку починається з наступного дня після настання відповідної події.

У відповідності до статті 257 Цивільного кодексу України (ст. 71 ЦК УРСР) загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі статтею 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.  

Стаття 261 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно зі статтею 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем була отримана довідка №2343 від  27.01.2009 року, згідно з якою відносно договору № 3986 зазначений період змін з 01.03.2008 року по 19.12.2050 року. З наведеного слідує, що згідно зміні грошової нормативної оцінки землі у березні 2008 року мало місце збільшення орендної плати порівняно з договором саме у березні 2008 року.

Крім того, договір № 3986 від 15.02.2002 року не припинив свою дію і є діючим до 2050 року, при цьому частина п. 2.4. договору не відповідає закону.

У відповідності до статті 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оспорювана частина пункту 2.4 договору суперечить вимогам законодавства, тому не може залишатися дійсною.

За таких обставин, судова колегія вважає, що до спірних правовідносин не може бути застосована  позовна давність.  

Беручи до уваги викладене, господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення позову.

Доводи, викладені заявниками в апеляційній скарзі, до уваги судом не приймаються, оскільки є безпідставними та спростовуються наданими до матеріалів справи доказами.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального права, а також фактичним обставинам справи, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути  підставою для її задоволення та скасування рішення.

Керуючись  ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський  суд, -   

                                                П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 02.09.2011 року у справі №28/113пд/2011  -  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 02.09.2011 року у справі №28/113пд/2011 –залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.

Повний текст постанови підписаний 28.10.11

Головуючий                                                                                                М.В.Калантай

Суддя                                                                                                           К.В.Богатир

Суддя                                                                                                           Н.М.Дучал

                                                          Надруковано 7 прим.

                                                          1 прим. – у справу;

                                                          3 прим. - сторонам;

                                                          1 прим. –ГСЛО;

                                                          3 прим. –ДАГС