Постанова

від 03.10.2011 по справі 2а-4602/10/4/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВН ИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

вул. Севастопольськ а, 43, м. Сімферополь, Автономна Р еспубліка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2011 р. о 16:31 Справа №2а-4602/10/4/0170

Окружний адміністративни й суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого су дді Циганової Г.Ю., при секрета рі судового засідання Шевцов ій Г.В.,за участі представникі в сторін: від позивача - Іл'яс ов Г.Е., Славгородська І.В. , від відповідача - Мирошніч енко К.С., розглянувши у відк ритому судовому засіданні ад міністративну справу

за позовом Закритого акці онерного товариства "Майбел"

до Державної податкової і нспекції у м. Сімферополі АР К рим

про визнання нечинним пода ткового повідомлення-рішенн я

Суть спору: Закрите акціоне рне товариство "Майбел" (далі - позивач) звернулось до Окруж ного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної подат кової інспекції у м. Сімфероп олі АР Крим (далі - відповідач) про визнання нечинним подат кового повідомлення-рішення №0012352301/0 від 23.09.2009 року (від 26.11.2009 року №0012352301/1, від 02.02.2010 року №492/0/1/23-2).

Ухвалами суду від 09.04.2010 року в ідкрито провадження у справі , після закінчення підготовч ого провадження справу призн ачено до судового розгляду.

Під час судового розгляду с прави позивач уточнив позов ні вимоги: просив визнати неч инними податкові повідомлен ня-рішення №0012352301/0 від 23.09.2009 року; в ід 26.11.2009 року №0012352301/1; від 02.02.2010 року № 492/0/1/23-2; від 09.04.2010 року №0012352301/3.

Позов мотивовано тим, що спі рні податкові повідомлення-р ішення прийняті на підставі помилкових висновків за акто м перевірки щодо порушення п озивачем підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 0 3.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (чинний до 01 .01.2011 року, далі - Закон №168) через віднесення сплачених сум по датку на додану вартість до с кладу податкового кредиту не в тому податковому періоді, к оли постачальниками були вип исані податкові накладні, а в пізнішому періоді. Позивач з азначає, що суми податку на до дану вартість віднесені до с кладу податкового кредиту то го періоду, коли податкові на кладні були фактично отриман і підприємством.

Ухвалами суду від 31.05.2010 року п ризначена у справі судово-ек ономічна експертиза, провадж ення у справі зупинено, після отримання висновку експерти зи, ухвалою суду від 22.07.2011 року п ровадження у справі поновлен о.

В судовому засіданні предс тавники позивача позов підтр имали, надали пояснення по су ті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти по зову заперечував, надав пись мові заперечення, в яких прос ив відмовити в його задоволе нні, посилаючись на те, що Зако ном №168 не передбачено права п латника податків самостійно приймати рішення щодо відст рочення реалізації своїх пра в на отримання податкового к редиту з податку на додану ва ртість, документальних доказ ів отримання податкових накл адних в тому звітному період і, за який встановлено поруше ння правил оподаткування, пл атником податків не надано.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у с праві докази в їх сукупності , суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною ос обою, ідентифікаційний код 2222 9967, зареєстрований у якості пл атника податку на додану вар тість, перебуває на податков ому обліку в ДПІ у м. Сімферопо лі АР Крим.

Посадовими особами податк ового органу проведено виїзн у планову перевірку позивача з питань дотримання вимог по даткового та іншого законода вства за період з 01.07.2008 року по 30. 06.2009 року, за наслідками переві рки складено акт від 15.09.2009 року №8919/23-2/22229967, за висновками якого вс тановлено порушення підпунк ту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пун кту 7.4 статті 7 Закону №168.

На підставі даного акту, згі дно із підпунктом «б» підпун кту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «П ро порядок погашення зобов'я зань платників податків пере д бюджетами та державними ці льовими фондами» (чинний до 01. 01.2011 року, далі - Закон №2181) Держа вною податковою інспекцією в м. Сімферополі прийнято пода ткове повідомлення рішення в ід №0012352301/0 від 23 вересня 2009 року пр о визначення позивачу суми п одаткового з податку на дода ну вартість на загальну суму 78277,50 грн., у тому числі: 52185,00 грн. - за основним платежем, 26092,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санк ціями, застосованими на підс таві підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ста тті 17 Закону №2181.

Позивач оскаржив дане пода ткове повідомлення-рішення в порядку апеляційного узгодж ення, скарги платника податк у залишені без задоволення, п одаткове повідомлення-рішен ня - без змін; відповідачем при йняті податкові повідомленн я-рішення від 26.11.2009 року №0012352301/1; ві д 02.02.2010 року №0012352301/2 (вих. №492/0/1/23-2); від 09. 04.2010 року №0012352301/3.

Суд встановив, що в основу в исновків податкового органу про порушення позивачем пра вил оподаткування і заниженн я суми податкового зобов'яза ння з податку на додану варті сть покладені наступні обста вини.

Перевіркою встановлено, що до складу податкового креди ту в липні, серпні, вересні, жо втні, листопаді 2008 року, в лютом у і березні 2009 року, позивач від ніс суми податку на додану ва ртість за податковими наклад ними контрагентів, які було в иписано в попередньому (у від ношенні до звітного) податко вому періоді (перелік постач альників, податкових накладн их із зазначенням дати випис ки та періоду віднесення до с кладу податкового кредиту за значено в пункті 3.2.2 акту перев ірки (а.с. 23-25). Загальна сума зави щення податкового кредиту за цим епізодом за даними акту с тановить 52185,04 грн.

Обґрунтовуючи свій виснов ок про порушення вимог Закон у №168, посадові особи ДПІ у м. Сі мферополі в акті перевірки в казали, що позивач не направл яв до податкового органу ска рги про відмову постачальник а надати податкову накладну або про порушення порядку її заповнення.

Оцінюючи правомірність ви сновків податкового органу і доводів представників відпо відача 2 суд встановив наступ не.

Згідно із абзацами 1, 2 підпун кту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 податкова накладна видаєт ься платником податку, який п оставляє товари (послуги), на в имогу їх отримувача, та є підс тавою для нарахування податк ового кредиту. Як виняток з ць ого правила, підставою для на рахування податкового креди ту при поставці товарів (посл уг) за готівку чи з розрахунка ми картками платіжних систем , банківськими або персональ ними чеками у межах гранично ї суми, встановленої Націона льним банком України для гот івкових розрахунків, є належ ним чином оформлений товарни й чек, інший платіжний чи розр ахунковий документ, що підтв ерджує прийняття платежу пос тачальником від отримувача т аких товарів (послуг), з визнач енням загальної суми такого платежу, суми податку та пода ткового номера постачальник а.

У разі відмови з боку постач альника товарів (послуг) нада ти податкову накладну або пр и порушенні ним порядку її за повнення отримувач таких тов арів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період з аяву зі скаргою на такого пос тачальника, яка є підставою д ля включення сум цього подат ку до складу податкового кре диту. До заяви додаються копі ї товарних чеків або інших ро зрахункових документів, що з асвідчують факт сплати подат ку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Таким чином, вказаною нормо ю передбачено право платника податків подати скаргу на по стачальника, який відмовився від надання податкової накл адної, що не може розглядатис ь як обов' язок такого платн ика податків подавати скаргу у будь-якому випадку не отрим ання податкових накладних в період їх виписки.

Суд при цьому враховує поло ження підпункту 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168, згідно із якими не п ідлягають включенню до склад у податкового кредиту суми с плаченого (нарахованого) под атку у зв'язку з придбанням то варів (послуг), не підтверджен і податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідн о з підпунктом 7.2.6 цього пункту ).

У разі коли на момент переві рки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо вкл ючені до складу податкового кредиту, залишаються не підт вердженими зазначеними цим п ідпунктом документами, платн ик податку несе відповідальн ість у вигляді фінансових са нкцій, установлених законода вством, нарахованих на суму п одаткового кредиту, не підтв ерджену зазначеними цим підп унктом документами.

Датою виникнення права пла тника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з по дій:

або дата списання коштів з б анківського рахунку платник а податку в оплату товарів (ро біт, послуг), дата виписки відп овідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з ви користанням кредитних дебет ових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податко вої накладної, що засвідчує ф акт придбання платником пода тку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, віднесення сум податку до складу податково го кредиту можливо лише в пер іоді, коли податкові накладн і було фактично отримано.

Згідно із висновком провед еного у справі експертного д ослідження оригінали податк ових накладних на суму 51990,07 грн . позивач отримав від постача льників із запізненням, саме в тих періодах, коли ЗАТ "Майб ел" отримало оригінали подат кових накладних, воно включи ло відповідні суми податку д о складу податкового кредиту . Також експертом встановлен о, що податкові накладні міст ять усі передбачені законом реквізити, виписані зареєстр ованими платниками податку н а додану вартість, документа льно підтверджується факт зд ійснення господарських опер ацій поставки товарів (робіт , послуг), щодо яких виписані в казані податкові накладні та використання товарів (робіт , послуг) у межах власної госпо дарської діяльності платник а податку.

Відповідач не спростував в казаних висновків, на надав і не зазначив про докази, які мо гли б свідчити про помилкові сть експертного дослідження , тому у суду не має підстав ст авити висновки у цій частині під сумнів.

Експерт не зміг підтвердит и чи спростувати висновки по даткового органу стосовно за вищення суми податкового кре диту на 170,30 грн. у зв'язку із знищ енням документів за 2006 рік (под аткова накладна №2284 від 12.10.2006 рок у, виписана ТОВ "МіГ ЛТД").

Водночас, при проведенні пе ревірки вказана податкова на кладна була досліджена посад овими особами податкового ор гану і встановлено єдине пор ушення - відсутність у позива ча права формувати податкови й кредит, якщо накладну випис ано в іншому податковому пер іоді. Позивач скористався пр авом на податковий кредит за податковою накладною №2284 від 12.10.2006 року, виписаною ТОВ "МіГ ЛТ Д", у лютому 2009 року, при цьому пр авомірність таких дії встано влено судом.

Таким чином, відсутність у п озивача вказаної податкової накладної на момент проведе ння експертизи не свідчить п ро порушення податкового зак онодавства і не є підставою д ля донарахування податкових зобов'язань.

Експерт визнав обґрунтова ними висновки податкової інс пекції стосовно завищення по зивачем суми податкового кре диту на 24,67 грн., оскільки позив ач двічі (у січні 2007 року та у ли стопаді 2008 року) скористався п равом нарахування податково го кредиту за однією податко вою накладною - №БС6491 від 31.10.2006 ро ку, яку видано ДП "Маркет-Плазо ".

Суд зазначає, що позивач пор ушив вимоги Закону №186 формуюч и склад податкового кредиту у листопаді 2008 року за податко вою накладною №БС6491 від 31.10.2006 рок у, яку видано ДП "Маркет-Плазо" на суму ПДВ 24,67 грн. Представни к позивача в судовому засіда нні не заперечував вказаного порушення.

За таких обставин суд вважа є правомірним визначення поз ивачу суми податкового зобов 'язання з ПДВ на суму 24,67 грн.

Штрафні (фінансові) санкції у спірних податкових повідо мленнях-рішеннях застосован о на підставі підпункту 17.1.3 пун кту 17.1 статті 17 Закону №2181, згідн о із яким, у разі коли контролю ючий орган самостійно донара ховує суму податкового зобов 'язання платника податків за підставами, викладеними у пі дпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язани й сплатити штраф у розмірі де сяти відсотків від суми недо плати (заниження суми податк ового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, устан овлених для такого податку, з бору (обов'язкового платежу), п очинаючи з податкового періо ду, на який припадає така недо плата, та закінчуючи податко вим періодом, на який припада є отримання таким платником податків податкового повідо млення від контролюючого орг ану, але не більше п'ятдесяти в ідсотків такої суми та не мен ше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недопл ати, незалежно від кількості податкових періодів, що мину ли.

Підтверджені судом виснов ки про заниження позивачем п одаткового зобов'язання з по датку на додану вартість сто суються податкового періоду листопад 2008 року сума занижен ня податкового зобов'язання - 24,67 грн.

Таким чином, розмір штрафни х (фінансових) санкцій має ста новити 12,34 грн. (24,67 х 50%).

Визначення сум податковог о зобов'язання у решті сум - 52160,33 грн. за основним платежем і 26080 ,16 грн. за штрафними (фінансови ми) санкціями є безпідставни м.

Оскільки позивачем помилк ово заявлені вимоги про визн ання спірних податкових пов ідомлень-рішень нечинними, з амість вимог про визнання їх протиправними і скасування, як це передбачено КАС Україн и стосовно правових актів ін дивідуальної дії, суд, керуюч ись статтею 11 КАС України, вва жає можливим у цій частині ви йти за межі позовних вимог.

В судовому засіданні предс тавником позивача заявлено к лопотання про компенсацію су дових витрат.

Відповідно до пункту 3 части ни третьої статті 87 КАС Україн и витрати, пов'язані із провед енням судових експертиз відн есено до судових витрат.

Відповідно до частини перш ої статті 94 КАС України якщо с удове рішення ухвалене на ко ристь сторони, яка не є суб'єкт ом владних повноважень, суд п рисуджує всі здійснені нею д окументально підтверджені с удові витрати з Державного б юджету України (або відповід ного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган міс цевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною п'ятою статті 92 КАС України встановлено, що гран ичний розмір компенсації вит рат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перек ладачів та проведенням судов их експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України .

Згідно із наданою суду каль куляцією вартості роботи суд ового експерта по виконанню судової експертизи, експерто м проведено експертизу особл ивої складності за нормативн ої вартості експертогодини 7 0,41 грн. і витрачено на її провед ення 47 годин дослідження, що с кладає 7674,69 грн. Вказана сума сп лачена позивачем, що підтвер джується наданими представн иком позивача платіжними док ументами.

Зазначений розмір вартост і проведення судової експерт изи не перевищує граничних р озмірів, встановлених стаття ми 87, 92 КАС України, з урахуванн ям вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітн я 2006 року №590 і наказу Міністерс тва юстиції України від 18 люто го 2011 року N 570/5 "Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2011 році", який зареєстровано в Міністерств і юстиції України 22 лютого 2011 р оку за N 215/18953, і підлягає стягнен ню на користь позивача.

Компенсація витрат на мате ріально-технічне забезпечен ня судової експертизи законо давством не передбачена.

Також суд стягує на користь позивача суму судового збор у, сплаченого при зверненні д о суду відповідно до задовол ених вимог немайнового харак теру у розмірі 3,40 грн. в порядку , встановленому ст. 94 КАС Украї ни.

В судовому засіданні 03.10.2011 ро ку оголошено вступну і резол ютивну частини постанови, по станову у повному обсязі скл адено 07.10.2011 року.

Керуючись статтями 11, 94, 158-163, 167 К АС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов з адовольнити частково.

2. Визнати протиправними і с касувати податкові повідомл ення-рішення Державної подат кової інспекції в м. Сімфероп олі АР Крим №0012352301/0 від 23.09.2009 року; в ід 26.11.2009 року №0012352301/1; від 02.02.2010 року № 0012352301/2; від 09.04.2010 року №0012352301/3 в частин і визначення Закритому акціо нерному товариству "Майбел" (і дентифікаційний код 22229967) суми податкового з податку на дод ану вартість на загальну сум у 77985,04 грн., у тому числі: 52160,33 грн. - з а основним платежем, 26080,16 грн. - з а штрафними (фінансовими) сан кціями.

3. В задоволенні решти части ни позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюд жету України на користь Закр итого акціонерного товарист ва "Майбел" 7678,09 грн. судових витр ат.

Постанова набирає законно ї сили після закінчення стро ку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного про вадження або набрання законн ої сили рішенням за наслідка ми апеляційного провадження .

Апеляційна скарга подаєть ся до Севастопольського апел яційного адміністративного суду через Окружний адмініс тративний суд Автономної Рес публіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолю тивної частини постанови, а т акож прийняття постанови у п исьмовому провадженні апеля ційна скарга подається протя гом десяти днів з дня отриман ня копії постанови.

Копія апеляційної скарги о дночасно надсилається особо ю, яка її подає, до Севастополь ського апеляційного адмініс тративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.