Ухвала

від 16.01.2012 по справі 2а-4602/10/4/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4602/10/4/0170

16.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Горошко Н.П. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Закритого акціонерного товариства "Майбел"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 16.01.12;

представник позивача, Закритого акціонерного товариства "Майбел"- ОСОБА_3, довіреність № б/н від 13.01.12;

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 03.10.11 у справі № 2а-4602/10/4/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства "Майбел" (вул. Севастопольська, 62, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року Закрите акціонерне товариство "Майбел" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення - рішення №0012352301/0 від 23.09.2009 року (від 26.11.2009 року №0012352301/1, від 02.02.2010 року №492/0/1/23-2).

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2011 року позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Майбел" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим № 0012352301/0 від 23.09.2009 року; від 26.11.2009 року № 0012352301/1; від 02.02.2010 року № 0012352301/2; від 09.04.2010 року 0012352301/3 в частині визначення Закритому акціонерному товариству "Майбел" суми податкового з податку на додану вартість на загальну суму 77985,04 грн. у тому числі 52160,33 грн. - за основним платежем, 26080,16 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Майбел" 7678,09 грн. судових витрат. В задоволенні решти частини позову - відмолено.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи сповіщений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившегося представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що у червні - липні 2009 року посадовими особами податкового органу проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року, за наслідками перевірки складено акт від 15.09.2009 року №8919/23-2/22229967, за висновками якого встановлено порушення підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі даного акту, згідно із підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі прийнято податкове повідомлення рішення від №0012352301/0 від 23 вересня 2009 року про визначення позивачу суми податкового з податку на додану вартість на загальну суму 78277,50 грн., у тому числі: 52185,00 грн. - за основним платежем, 26092,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судом першої інстанції встановлено, що позивач оскаржив дане податкове повідомлення-рішення в порядку апеляційного узгодження, скарги платника податку залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін; відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.11.2009 року №0012352301/1; від 02.02.2010 року №0012352301/2 (вих. №492/0/1/23-2); від 09.04.2010 року №0012352301/3.

З матеріалів справи вбачається, що до складу податкового кредиту в липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді 2008 року, в лютому і березні 2009 року, позивач відніс суми податку на додану вартість за податковими накладними контрагентів, які було виписано в попередньому (у відношенні до звітного) податковому періоді (перелік постачальників, податкових накладних із зазначенням дати виписки та періоду віднесення до складу податкового кредиту зазначено в пункті 3.2.2 акту перевірки. Загальна сума завищення податкового кредиту за цим епізодом за даними акту становить 52185,04 грн.

Відповідно до абз.1, 2 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Судом першої інстанції наданий вірний аналіз зазначеним нормам законодавства та зазначено, що цією нормою передбачено право платника податків подати скаргу на постачальника, який відмовився від надання податкової накладної, що не може розглядатись як обов'язок такого платника податків подавати скаргу у будь-якому випадку не отримання податкових накладних в період їх виписки.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно із якими не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, віднесення сум податку до складу податкового кредиту можливо лише в періоді, коли податкові накладні було фактично отримано.

З матеріалів справи, а саме з висновку проведеного у справі експертного дослідження оригінали податкових накладних на суму 51990,07 грн. вбачається, що позивач отримав від постачальників із запізненням, саме в тих періодах, коли ЗАТ "Майбел" отримало оригінали податкових накладних, воно включило відповідні суми податку до складу податкового кредиту, також з висновку вбачається, що податкові накладні містять усі передбачені законом реквізити, виписані зареєстрованими платниками податку на додану вартість, документально підтверджується факт здійснення господарських операцій поставки товарів (робіт, послуг), щодо яких виписані вказані податкові накладні та використання товарів (робіт, послуг) у межах власної господарської діяльності платника податку.

З експертного висновку вбачається, що експерт не зміг підтвердити чи спростувати висновки податкового органу стосовно завищення суми податкового кредиту на 170,30 грн. у зв'язку із знищенням документів за 2006 рік (податкова накладна №2284 від 12.10.2006 року, виписана ТОВ "МіГ ЛТД").

Водночас, при проведенні перевірки вказана податкова накладна була досліджена посадовими особами податкового органу і встановлено єдине порушення - відсутність у позивача права формувати податковий кредит, якщо накладну виписано в іншому податковому періоді. Позивач скористався правом на податковий кредит за податковою накладною №2284 від 12.10.2006 року, виписаною ТОВ "МіГ ЛТД", у лютому 2009 року, при цьому правомірність таких дії встановлено судом.

Враховуючи вище зазначене, судом першої інстанції вірно встановлено, що відсутність у позивача вказаної податкової накладної на момент проведення експертизи не свідчить про порушення податкового законодавства і не є підставою для донарахування податкових зобов'язань.

Судом першої інстанції також вірно встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»формуючи склад податкового кредиту у листопаді 2008 року за податковою накладною №БС6491 від 31.10.2006 року, яку видано ДП "Маркет-Плазо" на суму ПДВ 24,67 грн., а отже правомірним є визначення позивачу суми податкового зобов'язання з ПДВ на суму 24,67 грн.

Штрафні (фінансові) санкції у спірних податкових повідомленнях-рішеннях застосовано на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно із яким, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом першої інстанції вірно встановлено розмір штрафних санкцій у розмірі 12,34 грн.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції обґрунтовано застосовані положення ст.11 КАС України та правомірно встановленні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними і скасування податкових повідомленнь-рішеннь Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0012352301/0 від 23.09.2009 року; від 26.11.2009 року №0012352301/1; від 02.02.2010 року №0012352301/2; від 09.04.2010 року №0012352301/3 в частині визначення Закритому акціонерному товариству "Майбел" суми податкового з податку на додану вартість на загальну суму 77985,04 грн., у тому числі: 52160,33 грн. - за основним платежем, 26080,16 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для задоволення апеляційної скарги судовою колегією не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 03.10.11 у справі № 2а-4602/10/4/0170 за позовом Закритого акціонерного товариства "Майбел" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 січня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова