ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №
2-а-4143/08
категорія
статобліку-45
У Х В А Л А
04 липня 2008
року м. Дніпропетровськ
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Верба І.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1,
м. Дніпропетровськ
до відповідача
1 Жовтневого районного суду м.
Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
відповідача 2 Генеральної прокуратури України, м. Київ
про зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
12 травня 2008 року ОСОБА_1 звернулась із
адміністративним позовом до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська,
Генеральної прокуратури України, з позовними вимогами про зобов'язання вчинити
певні дії.
Ухвалою від 13 травня 2008 року зазначену позовну заяву
було залишено без руху на підставі того, що адміністративний позов було подано
з порушенням вимог, встановлених Кодексом
адміністративного судочинства України, а саме:
Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного
судочинства України, у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) позивача
та відповідача.
В отриманій Дніпропетровським окружним адміністративним судом позовній
заяві сторонами було зазначено «суб'єкт звернення» та «суб'єкт владних
повноважень».
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного
судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори
фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження
його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи
бездіяльності.
У позовній заяві не було зазначено, які дії чи бездіяльність оскаржуються,
на захист прав яких заявлені вимоги про зобов'язання вчинити дії.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства
України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і обставин, якими
позивач обґрунтовує свої вимоги.
Частиною 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України
передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні
вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути
використані судом.
Позивачем не було зазначено та не надано доказів та документів на
підтвердження та обґрунтування позовних вимог.
Також, відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного
судочинства України, позивач не надав підтвердження сплати судового збору.
Для усунення вищезазначених недоліків позивачу було надано строк до 30
червня 2008 року.
29 червня 2008 року позивачем на адресу суду було направлено виправлений
адміністративний позов з клопотанням про звільнення позивача від сплати
судового збору.
Проте суд, дослідивши зазначений адміністративний позов дійшов висновку, що
позивач не повністю усунув недоліки, які були вказані в ухвалі від 13 травня 2008 року, а саме:
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного
судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори
фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження
його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи
бездіяльності.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного
судочинства України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і обставин,
якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства
України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів
владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені)
вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією <nau://ukr/254к/96-ВР/> та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це
повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що
мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом,
запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу
між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і
цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі
прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Проте у виправленому адміністративному позові позивачем повторно не
конкретизовано та не визначено, які саме рішення, дії чи бездіяльність кожного
з відповідачів оскаржуються, на захист прав яких заявлені вимоги про
зобов'язання вчинити дії.
Частиною 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України
передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні
вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути
використані судом.
Проте у виправленому адміністративному позові позивачем вдруге не зазначено
обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідачів та не надано
доказів і документів на підтвердження та обґрунтування позовних вимог, надана
лише копія реєстру відправлення рекомендованої кореспонденції за 17 березня
2008 року, із зазначенням найменування отримувачів кореспонденції та їх адреси.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного
судочинства України, позивач не надав підтвердження сплати судового збору, а
клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору не підлягає
задоволенню, тому що копія трудової книжки позивача не може свідчити про
матеріальне становище особи.
З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська,
Генеральної прокуратури України підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись статтею 108 Кодексу адміністративного
судочинства України суддя, -
у х в а л и в:
Повернути адміністративний позов ОСОБА_1 до
Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, Генеральної прокуратури України
про зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими
до неї матеріалами.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку
подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо
було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була
подана у строк, ухвала суду набирає законної сили після закінчення цього
строку. Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного
адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через
Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня
проголошення ухвали, а апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом
десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
І.О. Верба
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2008 |
Оприлюднено | 13.08.2008 |
Номер документу | 1884886 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Верба І.О.
Адміністративне
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Дмитренко А.М.
Адміністративне
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Дмитренко А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні